Аратта - На головну

28 березня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Ото, Затулін, ото с…, або Роковини правління Януковича

Національна безпека 14036 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 18.02.2011 | Всі публікації | Версія для друку

Ото,  Затулін, ото с…, або Роковини правління Януковича
Факт відзначення зазначеної у заголовку дати (відношення до цього - справа інша) дає змогу поновити у пам’яті української спільноти деякі події, що передували зміні влади в Україні, та, як тепер видно, мали на цю зміну неабиякий вплив.

На превеликий жаль політичні сили, котрі зараз втратили владу, на той час перебували у стані боротьби на взаємознищення, тож не змогли (чи не захотіли?) об’єктивно оцінити загрози від тих подій для національної державності та виробити ефективні засоби протидії.

Йтиметься про, з одного боку, пересічну подію - конференцію “Руськомовна Україна …”, що відбувалась у Москві у квітні 2009 року, але з іншого, - непересічну доповідь на ній сумно відомого українським державникам пана Затуліна, котрий є депутатом Держдуми Росії.

Непересічну тому, що сам Затулін тоді зазначив, що у його доповіді викладена “колективна точка зору на стратегію Росії у російсько-українських відносинах”.

Але й тому, що висловлені у ній погляди далеко не нові, бо є актуалізацією у сучасних реаліях вчення ідеолога російського шовінізму Васілія Шульгіна, котрий на початку ХХ століття проголошував: “Краще вже незалежна , але геть русифікована Україна, ніж Україна у складі Росії, але з пануванням на її землях української мови й культури”!

Тож ця доповідь, без сумніву, була ідеологічним обґрунтуванням неконструктивних дій Росії у період перед нашими президентськими виборами.

І, видається, є дороговказом для нинішньої неоколоніальної адміністрації.

Так от, Затулін, розмірковуючи з приводу російсько-українських відносин, назвав умови, за котрих Росія могла б задовольнятись їх станом.

Ці умови читачам треба міцно запам’ятати, перш за все, у контексті політики нинішньої влади. Навіть, можна подумки ставити “пташку” там, де нинішня влада їх вже виконала чи впроваджує.

Такими гарантіями для Росії, щоб вона більш-менш спокійно сприймала незалежність України, були названі:

1. Офіціальне проголошення й законодавче закріплення нейтрального, позаблокового статусу України.

2. Конституційне оформлення федеративного державного устрою держави.

3. Надання руській мові, наряду з українською, державного статусу.

4. Збереження православної русько-української єдності у лоні Московського патріархату.

Досягнення вище означених гарантій проголошується найголовнішою метою Росії “на” Україні. Маємо зазначити, що для досягнення цієї мети нинішня Росія має і політичну волю, і ресурси, і засоби.

Серед цілей у політичній сфері Росія, устами Затуліна тоді ставила перед собою, серед інших: обновлення, зміцнення і консолідацію політичних сил, що послідовно обстоюють інтереси населення сходу і півдня країни; послаблення “відкрито антиросійських політиків і сил”, витіснення їх прихильників з державного апарату, перш за все із сфер освіти, культури, оборони і безпеки; забезпечення і закріплення особливого статусу прав і повноважень Криму; боротьба зі спробами реабілітації в історії “зрадників русько-української єдності”.

У сфері нашої оборони і безпеки росіяни тоді ставили за мету пропаганду військово-політичного союзу між Україною та Росією, а як альтернативу висловлювали, (а нині вже отримали) “рожеву мрію” - відмову України від євроатлантичної інтеграції, згортання програм співробітництва з НАТО, закупівлі на Заході озброєнь, збереження бази ЧФ в Криму та поглиблення кооперації у ВПК.

Підтвердженням того, що одкровення Затуліна не були його маренням є, для прикладу повідомлення, що президент Мєдвєдєв, вручаючи нагороди співробітникам ФСБ, подякував їм “за реалізацію важливих заходів, які перешкоджали вступу України в НАТО”.

А така ворожа до України діяльність була. 27.01.10 були затримані в Одеській обл. 5 офіцерів ФСБ під час проведення шпіонської операції з території Придністров’я. Попри те, що Мінськими угодами 1992 року заборонена взаємна шпигунська діяльність у державах СНД.

Про вагу кримської теми для російської еліти можна судити з тверджень впливового російського геополітика Алєксандра Дугіна: “Чорноморський флот Росії стоятиме у Севастополі, навіть якщо прийдеться весь Крим й усю східну Україну взяти під протекторат Росії”)

На цілеспрямованість нинішніх і майбутніх дій нашої сусіди проливає світло висловлені Затуліним тези щодо цілей в економічній сфері, серед яких: повернення до проекту єдиного економічного простору, утворення валютного й митного союзу, захист прав і власності російського бізнесу та розширення їх банківських структур, орієнтованих на кредитування нашого населення, утворення спільних корпорації, в т.ч. у сферах нанотехнологій, авіабудування, інфраструктурних проектів, спільних і спеціальних економічних зон у прикордонні.

Знаковими (спрямованими на кінцеве закріпачення України) є подані у доповіді Затуліна цілі російської політики по відношенню до України у соціально-культурній сфері.

Це і створення єдиного ринку праці з заохоченням міграції української робочої сили, єдиний інформаційний простір, що має відновити неконтрольоване мовлення російських телеканалів, російський кінопрокат, зближення освітніх просторів, заохочення з бюджету функціонування у нас філіалів російських вишів, російських шкіл. Особливого значення надається молодіжній політиці через міждержавні виховні програми, спільні літні табори, олімпіади і т.і.

Пояснення цим устремлінням знаходимо у російських ЗМІ. Для прикладу, оглядач Сєргей Баранов твердить: “…українці - етнічний, демографічний і культурний ресурс великої руської нації. Іншого такого ресурсу немає, та вже не буде. Оце сама велика й реальна ставка у боротьбі за Україну”.

Про те, що ця політика мала і має виконавців в Україні, ми могли пересвідчитись хоча б на прикладі мітингу в Сімферополі проти незалежності Української держави 24 серпня 2009 р. Російської общини Криму і кримської організації партії Російський блок.

З резолюції мітингу: "З моменту проголошення акту незалежності України українська держава, будучи дітищем українських націоналістів, почала проводити політику, направлену на примусову українізацію російського-культурного населення України і Криму, дискредитацію російського і радянського періодів вітчизняної історії, а зовнішньополітичний курс незалежної України був позначений ухваленням ряду політичних документів, націлених на вступ України до міжнародних структур НАТО і ЄС, відомих своїми антиправославними і антиросійськими підходами". Його гасла: "Україна - ракова пухлина на історії і території Русі". "Геть бандерівську самостійність“. "Майбутнє України в союзі з Росією". "Навіки з Росією“.

Що, може прокуратура чи СБУ тоді зацікавились такими і їм подібними організаціями?

І, на заключення, хочу привернути увагу до одного із прогнозів п. Затуліна, котрий, на мою думку, пояснює звідки ж ростуть ноги у багатьох геополітичних прожектів, що висуваються. За його твердженням, якщо Росія не зможе отримати гарантій збереження України у зоні свого впливу, то беззаперечно прийде до висновку, що, мовляв “зовсім необов’язково Україна повинна зберегтися як держава”.

Підтвердження реальності такого сценарію навів ”Русский журнал” 21 квітня 2008 року: Що може являти собою операція з визволення України та які її шанси на успіх?

Залежно від політичної ситуації, сценарій силового втручання може розгортатися трьома основними шляхами. У найобмеженішому варіанті російські збройні сили можуть зайняти лише Кримський півострів... При ширшому варіанті зоною втручання стає весь південний схід України, так звані ”біло-голубі”, російськомовні території... Третій варіант розвитку подій передбачає, на додачу до зайняття південного сходу, встановлення контролю над Києвом і центральними областями.
Реалізація такого сценарію, природно, потребуватиме вищої ціни, проте вона має свої переваги: Росія повертає собі контроль над найдавнішим центром російської духовності і державності. Зрозуміло, що цей сценарій стане можливим лише тоді, коли підросте загальна амбітність російської еліти, яка лишається відносно невеликою — порівняно з можливостями ракет...

Демонстративний повітряний ядерний удар у стратосфері в районі південної частини Прип’ятських боліт, виконаний уночі, надзвичайно поміг би у цьому випадку. Він не заподіяв би істотної шкоди, зате його було б добре видно в ненавидячому ”москалів” Львові і навіть Польщі.

Він одразу протверезив би гарячі голови, виразно продемонструвавши серйозну рішучість Кремля”


Як то кажуть, без коментарів….

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Національна безпека»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Особа, що не володіє мовою народу, на землі якого проживає, - гість або окупант, або раб цього окупанта”
Карл Маркс

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.