Аратта - На головну

25 липня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Анафема республіці

Політологія 19884 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 23.03.2011 | Всі публікації | Версія для друку

Анафема республіці
Першим кандидатом в президенти на землі була хитра гадюка, що шастала по райських кущах та роздавала щедрі обіцянки. Її кампанія пройшла вдало - ми порушили єдину заповідь і тепер нам не жити без карного кодексу.

Теократія - пряма влада Бога, заважала нам шукати істину в маковій соломі. Влада пророків також дошкуляла. Вони нам докоряли за гріхи і нав'язали обмежень вже цілий десяток. В якості послаблення Бог попустив миропомазаних царів. Але ця публіка нас діставала церковними замашками. Монархи часто не зважали на примхи народу і фактом свого народження вимагали смирення. Та кому потрібне смирення, коли хтось обіцяє безкоштовне пиво? І хоча такого пива зроду ніхто не бачив, в результаті виникла республіка.

Слід зауважити, що крім республіки та монархії, інших політичних державних систем в природі не існує. Тут вся різниця у походження вищої влади. Монархи на престол народжуються, а голови республік на деякий час обираються. В першому разі діє воля Божа, а в другому - примхи грішного народу.

Не секрет, що в основі європейської культури лежить християнський світогляд. І для більшості європейців верховна влада монархів довгий час була священною надбудовою та опорою духовного традиціоналізму. Однак, на базарі епасіння не купиш. Послаблення віри послаблює розум.

Після реформаторських потрясінь, коли єретики-протестанти створили в Європі церковну катастрофу, у Нідерландах сталася революція, а в Польщі захотіли обирати верховну владу. Таким чином, українці стали мешканцями найбільшої у світі республіки і перші на цьому постраждали.

Посаду президента ще не придумали і Речі Посполитій довелось маскуватися під монархію. Обраний сеймом король хоч і був миропомазаний, та влада його була настільки обмежена, що присутності короля можна було не помічати.

В республіці одразу розпочався розгул аристократів. Всі робили, що хотіли. Плювати на державу вважалось благочестям. З метою самооборони українці вдалися до створення озброєних громад. Запорізька Січ - правове бездержавне суспільство капіталістичного типу - це наше політичне ноу-хау. Експорт Запорізького анархізму активно спокушав і без того розбещене населення республіки. Історія Речі Посполитої - це суцільна громадянська війна. Саме в таких умовах склались основні риси українського національного характеру. Достатньо пригадати чого хотіли українці, коли кинулись різати поляків під чуйним керівництвом Богдана.

В той час кожен український реєстровий козак мав державну гарантію особистої свободи, гроші, сукно, землю і право на власний штат озброєних людей (майже як сучасний народний депутат). Коли наші громадяни силою зброї притисли поляків до стіни, то одразу стали вимагати стотисячний реєстр. Шепеляве панство катало істерію - сто тисяч "народних депутатів" автоматично означали півмільйонну армію дармоїдів.

Прийшлось давати татарам хабаря і загальними зусиллями умовляти Хмельницького на реєстр в сорок тисяч. Та навіть це могло підірвати економіку будь-якої країни. Поляки були змушені чинити опір.

Ми не могли тоді створити власної держави, бо шукали не державності, а зарплати.
Республіка згноїла нашу душу. Психологія тимчасових найманців править нами ще й досі. Відцентрованість українців разюче відрізняється від доцентрованої поведінки росіян.

Через багато століть ми почали будувати в себе не солідну державу, а улюблену нами Річ Посполиту. Ми відновили Все, що можливо: влаштували церковні конфлікти і "напади" кримських татар, дозволили вивіз наших красунь на ринки рабів, зубожінням села та містечок викликали масову втечу населення в закордонні волості, особливо в "межі Московського царства", зайнялись улюбленою козацькою справою - грабунком транзитних операцій. Найбільш буйні та опальні політики їдуть до Києва з колишніх Запорізьких володінь. Країна перетворилась на "республіку аристократів", де великі "магнати" грабують народ і маніпулюють депутатами "сейму". Взято курс на обмеження повноважень голови держави.

В країні йде активна боротьба двох кланів "магнатерії" (аналог Заславських і Вишневецьких). Наша одуріла шляхта, розриваючись поміж кланами, намагається вигідно продати свої послуги. Прості "козаки" відверто ненавидять "магнатів", депутатів "сейму", зневажають уряд і мріють стати гоноровою шляхтою. Наша зовнішня політика повторює загравання з московським царем, щоб мати подвійний зиск. Інакше кажучи, знов намагаємось всіх одурити, ховаючи дулю в кишені. Та зусилля марні. На Сході і Заході нас сприймають за ніщо. Поняття Вітчизни - розмите, слова "патріот" і "дурень" звучать як синоніми.

Чим скінчила Річ Посполита - добре відомо. Республіку роздерли на шматки.
Абсолютна більшість республік переживає одну й ту саму еволюцію. Спочатку - це демократична держава, де кожен злидень з рекламною табличкою на грудях має шанс пробитись в депутати і вийти в люди. Потім настає період "аристократичної республіки", де ціна депутатського мандату вже не підйомна. І на останній стадії виникає диктатура, коли лідер сильнішого клану нищить чужих, потім своїх, а потім себе. В результаті виникає революція і все повторюється знову. Постійна нестабільність створює злидні і страх за майбутнє.

Політична система, що ґрунтується на заграванні з найдурнішими рисами людської натури, інших плодів приносити не здатна. Народ не може обирати верховну владу. Хто дозволяє себе звабити - неодмінно стане жертвою.

Свого часу видатний швейцарський психоаналітик Карл Ґустав Юнґ пояснював, що сотня самих інтелігентних в світі людей разом складають тупий натовп, а десять тисяч матимуть "колективну інтелігентність" крокодила. Чим більше людей за обіднім столом, тим нікчемніша їх розмова. У натовпі негативні якості суб'єктів розмножуються, накопичуються і домінують. Не кожен має достоїнства, та кожен є носієм низького тваринного інстинкту і має вразливість дикуна.

Внаслідок цього, багатомільйонна нація являє собою щось нелюдське - це вовк, ведмідь, або кабан. Адже натовп не має честі і з ним не можливо домовитись. Моральність обраних ним "державних діячів" не перевищує рівня моральності мас. Саме тому республіка - то дірка від бублика, а держава - то цісарська слава!

Анафема республіці це зовсім не прокляття, а значно гірше - це відлучення від церкви - офіційно підтверджений факт. Майже всі республіки не мають державної релігії, інакше кажучи самі себе відлучають від церкви. Адже наступний "зваблювач" мусить врахувати можливий приріст секс-меншин в лавах своїх виборців.

Бути європейцем і жити в республіці, відмовляючись від духовного традиціоналізму - протирічить власній природі. Французи постійно страждають на цьому грунті. Кожен раз, коли вони падають до "свободи, рівності та братства", їм хочеться повернути монархію в ім'я "Бога, Короля та Вітчизни". Французи пережили чотири реставрації, а в п'ятій республіці не можуть позбавитись докорів сумління. Гратися в роялістів і носити білу лілею на грудях особливий шик французької моди. Тільки на Страшному Суді це на-вряд-чи допоможе.

Республіканський досвід українців - стара національна болячка не сумісна з духовним досвідом народу. З одного боку ми віримо в Небесного Царя, а з другого - продовжуємо жити в будинку розпусти. Коли наш президент приносить присягу на Святому Письмі це виглядає курйозно, адже його посада протирічить християнському світогляду. І який сенс може мати така присяга в державі, що відокремилася від церкви?

Духовний традиціоналізм це неодмінний зв'язок церковного таїнства, культури і верховної влади - до чого апелює душа Богоподібної Особи. Для української нації, то єдиний можливий вихід здатний забезпечити стабільність і процвітання. Тільки нам прийдеться обирати: монархія чи республіка, єдність чи війна; Бог, Цісар, Україна чи хамство, мафія, Малоросія.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Політологія»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Мале знання віддаляє від Бога, велике - приводить до Нього знову ”
Ф. Бекон, англійський філософ

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.