Аратта - На головну

22 жовтня 2017, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали .... Уїнстон Черчілль....

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


На Коломийщині виготовляють унікальні вінки з гусячого пір`я

Рукотвори 41674 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 14.04.2011 | Всі публікації | Версія для друку

Вінки з гусячого пір’я майстрині Параски Кушляк – річ по-справжньому унікальна
Вінки з гусячого пір’я майстрині Параски Кушляк – річ по-справжньому унікальна
Переплюнути бразильських карнавальниць? Легко! У селі Великий Ключів вже віддавна виготовляють такі головні убори, які можна вважати витвором мистецтва. Вінки з гусячого пір’я майстрині Параски Кушляк – річ по-справжньому унікальна. В ньому втілені давні шлюбні традиції та оригінальність оздоблення.

Важить такий віночок майже кілограм. Ми навідалися до майстрині і навіть приміряли стародавній весільний одяг та головний убір.

Колись весілля відбувалися з понеділка на вівторок, а то і навіть з вівторка на середу. Мати нареченої попередньо замовляла у плетільниці (а колись у Ключеві їх було кілька) весільний віночок.

У перший день, перед весіллям, майстриня приходила додому до молодої й одягала її. Нареченій збирали на голові все волосся і брали дві маленькі пелюсточки волосся, зв’язували їх, мастили медом і фіксували «мухи» (так називалось це волосся). Потім на ті «мухи» клали «вишиванку», тобто вишиту смужку, а потім великі уплітки. Кожен елемент вінка одягався окремо, так що процес збирання молодої тривав щонайменше дві години.

А вже в день самого весілля наречена йшла до шлюбу з вінком та розпущеним волоссям. До речі, дружки також одягали вінки з гусячого пір’я, однак відмінність у тому, що вінок нареченої був більшим і прикрашався барвінком.
Параска Кушляк каже, що на виготовлення одного такого вінка потрібне пір’я з трьох, а то й чотирьох гусок. 75-річна майстриня купує його у сусідньому селі Сопові.

Я беру декілька пір’їнок і пробую разом з жінкою скласти правильний пучечок.

– Ось так? – показую щойно складені пір’їнки.

Пані Параска трішки поправляє їх:

– Пір’їни повинні бути приблизно однакового розміру, пухкенькі, не все пір’ячко підходить.

Після цього пучечки обмотують знизу ниткою. В пучку вкладається по 5-6 пір’їн, а пучечків на одну «косицю» потрібно шість.

Косиця – це одна з квіток, з яких складається вершина підковоподібного віночка. В центрі такої косиці розміщується трясучка – серединка, оздоблена бісером, нанизаним на нитку. Другий ряд всіяний золотистими квітками – «драшпанами». Їх виготовляли з обгорток від шоколадних цукерок, з позлітки. Далі вінок прикрашений червоними трояндочками, які називають «ружками».

Нижня частина вінка, з камінчиків та бісеру, називається «вішивка». Елементи пришивають голкою або ж приклеюють.

Наречений теж мав свій головний убір – капелюх. Колись він був з соломи – «соломйинка». На солом’янку клали вишиту смужечку, шили «звізду», а на неї клали тоненьку смужку кори солодкої яблуні, в яку попередньо ставили жито, цукор та гроші. Все це обвивали «золотом», тобто золотистим папером, зверху нашивали дев’ять червоних ґудзиків, а ззаду капелюха – три косиці. Потім свої вінки молодий та молода ховали у подушку – щоби ніхто не поцупив – і спали на них.
Пані Параска запропонувала і мені відчути себе ключівською нареченою. Спочатку одягаю вишиту сорочку, я б навіть сказала, плаття – його довжина сягає мені п’ят. Наступний елемент – спідниця, яка завжди традиційно зеленого кольору. Далі майстриня приносить червону хустку. Разом з жінкою частину хустки зверху скручую «рулетиком». А далі починається справді карнавальне дійство. Мені на шию одягають пучки різнокольорових ниток, які у Ключеві називають «фостом». Потім коралі і ще багато різних прикрас… І от завершальний акорд – вінок. Нелегко стояти з ним на місці… Доводиться притримувати руками, щоб не впав. А у давнину наречена змушена була спати у такому вінку.

… Шкода, що нема кому переймати майстерність пані Параски. Жінка каже, що люди цікавляться, але приходити вчитися не хочуть. Та й молодь давно в таких віночках не одружується. Нещодавно унікальний віночок Параски Кушляк придбала Ніна Матвієнко. Та прикро, якщо такі витвори стоятимуть лише у музеях…
Ключівський весільний вінок
Ключівський весільний вінок

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Рукотвори»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Немає більш вірної ознаки поганого устрою міст, ніж велика кількість в них юристів і лікарів ”
Платон

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.