Аратта - На головну

19 січня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- свій шлях до Місяця радянський «Луноход» розпочав в Україні. Для підготовки команди, що ним керувала, та для випробовувань самого апарата в кримських горах під Сімферополем було створено спеціальний «місяцедром». У 70-х на Місяць було запущено всього два «трактори» — «Луноход-1» та «Луноход-2». Під час виконання місячної місії «трактористи» теж знаходилися в Криму — у центрі керування в селищі Шкільне. Пізніше зі Шкільного керували роботою космічних кораблів «Союз», брали участь у здійсненні першої міжнародної стиковки «Союз»-«Аполон», відстежували перший, і єдиний, політ радянського «човника» «Буран». Після проголошення незалежності України центр у Криму було майже повністю знищено...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Червоні прапори в Україні - це небажання розпрощатися з радянською системою

Світ про Україну 17285 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 10.05.2011 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Червоні прапори в Україні - це небажання розпрощатися з радянською системою
Експерт зі Східної Європи, професор Кельнського університету Ґергард Сімон про червоні прапори в Україні 9 травня, тиск Росії на Україну та ностальгію за СРСР.

Deutsche Welle: Пане Сімон, 9 травня в Україні знову майорять червоні радянські прапори. Наскільки це символічно?

Ґергард Сімон : Це є дуже символічним. Червоні прапори пасують до нового трактування історії. Воно ж полягає головним чином у тому, щоб знову висунути на передній план радянські стереотипи й у такий спосіб бути схожими на Росію. Йдеться ж не тільки про червоні прапори. Сама війна знову називається Великою Вітчизняною війною, що почалася 22 червня 1941 року. Себто, усі намагання орієнтованих на Захід українських істориків, публіцистів і політиків говорити про Другу світову війну, виявилися марними. Адже Друга світова війна розпочалася у вересні 1939 року, коли вермахт і Червона армія зайняли Польщу, а це не пасує у нове старе бачення історії. Нині всі хочуть говорити тільки про Велику Вітчизняну, тобто про німецько-радянську війну. Все, що трапилося ще у той проміжок історії, просто виноситься за дужки.

-Чому так відбувається?

- Йдеться передусім про зближення з Росією, наголос на спільному минулому, з чого виводиться й очікування спільного майбутнього. Чи виправдається це очікування – це вже геть інше питання. Адже не можна не помітити, що в Україні є намагання протидіяти цьому. Інтелектуальна еліта в Україні, та й уся українська громадськість аж ніяк не підтримують цей новий напрямок у трактуванні історії.

- Утім, цей спротив не є потужним. Протести не дуже чисельні. Як ви це поясните?

- На разі через трактування історії люди на вулиці не виходять. Утім, є ж ще газети, часописи, форуми в інтернеті, які дуже негативно сприймають ці нові напрямки в українському трактуванні історії й виступають з критичними заявами. А критику в Україні ще можна висловлювати й чути. Не чутна вона тільки через державне телебачення.

- Російські високопосадовці дедалі частіше приїжджають до України й намагаються спонукати її до вступу до Митного союзу. Наскільки успішними будуть ці намагання?

- Тиск помітний, нема питань. Росія дійсно тисне й хоче, що вступ до Митного союзу відбувся. Цього навіть не намагаються якось завуалювати. Питання однак у тому, що означає цей тиск і ці численні візити? Чи означає все це, що Україна готова піти назустріч? Чи, може, це означає якраз, що такої готовності немає? Може бути, що в такому інтенсивному відвідуванні таки є потреба, з російської точки зори. Аби вплинути на Україну в такий спосіб, щоб вона рухалася в потрібному для Москви напрямку. Утім, невідомо, чи це дійсно вдасться. У мене такого враження немає, принаймні якщо проаналізувати минулий рік україно-російських відносин. Мені не здається, що керівництво України на чолі з президентом Януковичем готове віддати всі впливові важелі зі своїх рук і слідувати всім забаганкам Росії. У мене радше виникає враження, що особливо в галузі економічних відносин нова влада в Україні готова йти лише шляхом власних інтересів. Але навіть якщо моє враження хибне, то варто прислухатися до українських економістів, навіть тих, які наближені до нинішнього уряду. Вони твердять, що з економічної точки зору вступ України до Митного союзу матиме негативні наслідки. Натомість поширена думка, що Україні потрібна угода про асоціацію з Європейським Союзом, а також економічна інтеграція до ЄС. Йдеться про те, що з точки зору економіки такий перебіг був би кращим варіантом. Такі аргументи, на мій погляд, не проходять непоміченими повз Януковича та Азарова.

- То в чому ж кінцева мета Москви?

- Міцно інтегрувати Україну у поле впливу Росії, з політичної, економічної точок зору, а також з точки зору політики безпеки. Щоб було схоже на ситуацію з Білоруссю. Москва, гадаю, не переслідує мету ліквідувати Україну чи відновити Радянський Союз. Але є ціль впливати на Київ, у всіх важливих сферах – політиці, економіці, безпеці. Росіяни завжди думають у першу чергу про себе й свої інтереси. Тому керівництво в Москві намагається переконати українців у тому, що інтереси України й Росії мають одне спрямування. Насправді ж це зовсім не так.

- Повернімося до червоних прапорів. Це своєрідний жест прихильності до Росії? Йдеться про якісь торги чи все ж про переконання?

- Боюся, що мова йде про переконання. Не думаю, що політичний торг відіграє якусь роль. У мене таки є враження, що великій частині громадськості й політиків в Україні таки подобаються червоні прапори.

- Звідки такі симпатії, адже Радянського Союзу вже 20 років як немає?

- Але є його спадщина, є ностальгія за СРСР. Донині спостерігається неспроможність і небажання дійсно розпрощатися з радянською системою. Забути й сказати, що то була диктатура, яка призводила тільки до нещастя. Треба сказати, що то був хибний шлях. Утім, таку позицію донині не відстоює більшість українців. Така ситуація пов’язана передусім з тим, що справжнього переосмислення історії за минулі роки так і не відбулося, цим недостатньо займалися у минулі 20 років. В Україні немає єдиної позиції щодо новітньої історії, натомість дуже багато різних думок з цього приводу. А ці червоні прапори символізують передусім стару радянську систему, яка принесла горе як росіянам, так і українцям.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Світ про Україну»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Церква - скоріш лікарня для грішників, ніж музей святих”
Ебігайл Ван Берен

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.