Аратта - На головну

26 травня 2017, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- українська мова посіла друге місце в світі за мелодійністю після італійської. Також її визнали третьою найкрасивішою мовою в світі за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія та побудова речень після французької та перської мов на мовному конкурсі, що пройшов у Парижі в 1934 році...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Задзеркалля другої світової війни

Історія 22166 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 22.06.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Атакуюча (зліва) і обороняюча свастика на українській традиційній вишиванці
Атакуюча (зліва) і обороняюча свастика на українській традиційній вишиванці
«Не зрозуміле вами остерігайтеся називати неіснуючим», - дійшло крізь роки мудре висловлювання. Час, у який ми живемо, називають початком двотисячолітнього циклу виведення на світ Божий досі утаємниченого. Комусь це здається радикальними містифікаціями, комусь – новим кутом зору, який також має право на існування у нашому наскрізь раціональному світі.

Ця публікація – пропозиція подивитися з «іншого боку» на події ІІ світової війни, про яку протягом усього цього часу численні історики дали безліч своїх кваліфікованих оцінок. До речі, 22 червня 2006 року мине 65 років з того жахливого дня, коли німецькі нацисти переступили поріг держави, яку наші прадіди, діди та батьки називали своєю.

Коли пророцтво – це доля

«І в місяці жовтні станеться велике переміщення, таке, що здасться, начебто тяжкість землі втратила свій природний рух і звалилася у вічний морок. Й тоді з’явиться новий Вавилон, мерзенна дочка, яка виросла з огидностей першого загальноспалення. Це триватиме лише 73 роки та 7 місяців. Потім з’явиться нова парость біля стовбура, яка довгий час залишалася неплідною”… Це Мішель Нострадамус, погляд з середини далекого XVI ст. на події 1917 року і того, що мало бути по тому…

Період 1938-1945 років у своєму «Посланні Генріху…» Нострадамус окреслює як період «міжчасся», кажучи афористично – польоту над прірвою. Крізь століття він побачив «страхітливу епідемію» цього міжчасся, яка поглине 2/3 людства: «Це нещастя виявиться настільки страшним, що не можна буде більше впізнати полів та будинків, а на вулицях виросте по коліна трава».

Великий француз писав про «дітей Марса», які захоплять величезні землі. Дмитро та Надія Зима, дослідники текстів Нострадамуса, впевнені, що йдеться саме про нацистів, оскільки Марс є не лише символом війни як такої. Це й астрологічний знак Німеччини. Однак сваволя міжчасся не буде вічною, заспокоює нас крізь товщу століть французький пророк, бо «головний правитель, який глибше за інших проникне на Північ та Захід, буде розгромленим».

Бачила у майбутньому картини війни й болгарка Ванга Стоянова. Як пише Красиміра Стоянова, у 1940 році провидиця почала настійливо пророкувати усім, хто до неї звертався, про війну, яка охопить 6 квітня 1941 року їхню рідну землю. А в одну з ночей на самісінькому початку 1941 року у жінки було видіння. У залитий місячним сяйвом двір її дому в’їхав божественної краси вершник на баскому коні. На ньому були обладунки стародавнього воїна. Коли високий юнак зайшов до хати Ванги, все навкруги засяяло від потужного світла, яке він випромінював. Вершник сказав жінці: “Незабаром все перевернеться в цьому світі, багато людей загине. Ти залишишся тут і будеш пророкувати про живих та мертвих. Не бійся! Я буду поряд і завжди тобі допоможу…” Вершник спілкувався з Вангою неодноразово, як до цих подій, предрікаючи жінці її дар пророцтва, так і після, попереджаючи про доленосні події. Сама провидиця вважала його Святим Костянтином. На місці Струміце, де жила Ванга, століття тому за її баченнями було дивовижної краси місто. У його центрі красувалася кам’яна статуя Святого Костянтина на коні. Однак одного разу кам’яного вершника звалили з п’єдесталу. Це зробили яничари, які завоювали місто…

6 квітня 1941 року, як Ванга й пророкувала, німецькі війська перетнули югославський кордон. Рано-вранці усі жителі містечка Струміце залишили свої будинки і поховалися. Тільки Ванга з сестрою не пішли з дому. Від наступних подій мимоволі біжать по спині мурашки. Під обід у місто ввійшли німці, один з вояків ввірвався до дому Ванги, оглянув його і пішов собі. Отак біда в буквальному смислі обійшла провидицю стороною.

А коли мешканці містечка почали повертатися додому й, звісно ж, запрудили подвір’я Стоянових, щоб вивідати про своїх чоловіків, які воювали, Ванги вже не можна було впізнати. Вона переповнювалася великою внутрішньою напругою, а з її уст звучав гучний чужий голос. Своїм землякам Ванга допомагала дізнатися, чи живі їхні рідні, а якщо ні, то де саме поховані. Сказане провидицею збувалося з високою точністю.

Якось у 1943 році будинок Ванги відвідав сам боргарський цар Борис. Вона йому повідала, що його держава міцніє, а потім сказала: “Але будь готовим незабаром вмістити свої володіння в шкаралупку горіха. Будь готовим. Пам’ятай дату – 28 серпня!” 28 серпня 1943 року цар Борис помер…

Після смерті царя до Ванги приїхало кілька його родичок з Софії, щоб дізнатися, що очікує в подальшому царську сім’ю. Та їм відповіла: “Коли повернетеся, пов’яжіть над ліжком царя червону стрічку”. Жінки перепитали, чи не можна обрати рожеву чи білу стрічку, але провидиця повторила: тільки червону. Колір стрічки виявився символічним, бо невдовзі над колишнім царським палацом замайорів червоний прапор перемоги!
Орден Смерті

Історія ідеології німецького нацизму – це красномовне свідчення того, як небезпечно, коли таємничі знання стають надбанням осіб, одержимих антигуманними намірами. Найдивовижніше ж те, що в це вплутано чисте ймення Христа.

Варто почати з того, що Адольф Гітлер народився у місцевості, де часто народжувалися маги та окультисти, до того ж, вважається, він був плодом кровозмішання. Зрісши в атмосфері містицизму, він вступає до окультної організації «Туле», члени якої називали себе новими мечоносцями. В цьому таємному товаристві процвітала церемоніальна магія, практикувалися методи впливу на людей шляхом століттями вивірених церемоній.

В якийсь момент молодому Гітлеру відкрили таємницю напівлегендарної Шамбали – арійської надкраїни. Тоді у нього зародилося бажання за будь-яку ціну підкорити її, а якщо не вдасться віднайти, то власноруч створити на землі.

Маючи великі амбіції, згодом Гітлер створює власний таємний орден СС, до лав якого вступали юнаки та чоловіки лише з так званою арійською зовнішністю – світловолосі та блакитноокі.

Особливе місце в ідеології нацистів зайняв Христос, через що орден розцінюють і як християнську секту. Вони не визнавали Старого Заповіту, лише Новий, вважали Ісуса арійським мучеником, через це страшенно ненавиділи євреїв, які, за їхніми баченнями, були винними у хресній смерті Великого Учителя.

Не зважаючи на експлуатацію імені Христа, СС розцінюють і як чорний окультний орден, який мав свої ступені посвячення, практикував нічні вогненні ритуали з застосуванням чорного магічного кола, проповідував масові жертвоприношення задля задобрення верховного Бога.

Тим часом гітлерівці продовжували свої експедиції в Тибет у пошуках світлої країни Шамбали, але знайти її чомусь не могли.

Відчуваючи зростаючу силу та не переносячи конкуренції, Гітлер заборонив у Німеччині усі окультні товариства, окрім СС, яка була потворним поєднанням можливостей магії та військового мистецтва. З початком ІІ світової війни у есесівців з’явилася велика можливість здійснювати масові жертвоприношення, які поєдналися з “чисткою” арійської нації – головним чином через військові дії та зведення численних концтаборів.

Поки німецькі війська воювали на фронтах, озброєні групи гітлерівського таємного ордену продовжували пошуки Шамбали. І хоча її все не вдавалося знайти, у центральній ставці Гітлера ставало більше майстрів ірраціонального знання, які поповнювалися за рахунок тибетських монахів. Та чи знали вони, що звідти більше не повернуться і разом з фюрером підуть прямісінько до праотців?

Основним святом окультного ордену СС був день літнього сонцестояння – 22 червня, тож дата нападу на найбільшу державу на Сході – СРСР була аж ніяк не випадковою. Гітлер прорахував, що захопити державу, яка вже двадцять років є атеїстичною, буде нескладно. Однак це стало його смертельним прорахунком, бо, як виявилося, атеїстичною була верхівка, переважна ж більшість народу глибоко в душі залишалася вірною споконвічним гуманістичним цінностям…

Коли капітуляція нацистської Німеччини навесні 1945 року була вже очевидною, Гітлер вирішив покінчити з собою. Чекати ритуального 22 червня було ризиковано, а найближчим тут якраз було 30 квітня – Вальпургієва ніч, найважливіша дата сатаністів. Тож щоб потрапити прямісінько до свого Бога, він обрав для ритуального самовбивства саме цю “знаменну” дату. А щоб і опісля смерті не розлучатися з улюбленою Євою Браун, за день до того обвінчався з нею в кращих традиціях християнства…

Вважають, що марячи власними планами планетарного масштабу, Гітлер практично перевернув з ніг на голову світлоносне вчення про відродження на землі старовинної країни довершених людей Шамбали. «А коли свідомість недосконала, Шамбали не досягти», - кажуть мудреці. Більш того, можна пустити прахом усю планету.

Засліплений самістю, Гітлер бачив тільки те, що хотів бачити. І коли до нього приходили індійські Махатми («великі душі»), які свого часу передали Реріхом листа до Леніна, фюрер, як і вождь пролетаріату, не побажав заглиблюватися у «дебрі» їхньої філософії, у якій для нього не було місця. А вони вчили, що криваві політичні потрясіння не дадуть доброго результату, це може зробити лише революція свідомості кожної людини. Тільки змінивши себе, варто чекати змін від навколишнього.
Прокляття Тамерлана

Чи використовував Сталін магію та окультизм у великих масштабах задля досягнення успіху, достеменно невідомо. Водночас письменник Даніїл Андрєєв стверджує, що Сталін все-таки перебував під покровительством таємничих сил. Про це згадувала його донька Світлана Алілуєва. До того ж начебто під час навчання у тифліській духовній семінарії він познайомився з містиком Гурджиєвим. Згодом той у своїх спогадах ніби випадково обмовився про князя Ніжарадзе, на якого «Великі брати» поклали відповідальну місію. Це було одним з імен Сталіна, під яким у молодості він займався розбоєм…

Що то була за відповідальна місія, невідомо, але кар’єру Йосип Джугашвілі зробив стрімко.

Зі свого боку на постать Сталіна проливає світло його велике захоплення визначним полководцем кінця XIV – початку XV стст. Тимуром (Тамерланом), який створив велику імперію, що тягнулася від єгипетських пірамід аж до Великої китайської стіни.

Через немилосердний характер полководця та поранену ногу його ще називали Залізним Кульгавим. Існує думка, що свій партійний псевдонім Йосип Джугашвілі взяв, орієнтуючись саме на це ім’я Тамерлана, тим паче, що він і сам накульгував… Крім цієї, схожостей було ще багато: пряме жорстке волосся, характерні вуса, жорстокість м’ясника, непомірна жага жертв, безродність, хазяйнування великою імперією, прагнення правити світом, непомірна хитрість, насаджування влади страху, безперервна боротьба з ворогами, постійний страх зради, готовність пожертвувати заради справ власними синами чи онуками.

У 1941 році відзначалося 500-ліття від дня народження великого узбецького поета та мислителя Алішера Навої. Щоб начебто більше дізнатися про його епоху, Сталін прийняв рішення відкрити мавзолей Тимура й вивчити його останки. Для цього в узбецьке місто Самарканд, де упокоївся великий полководець середньовіччя та його пращури тимуріди, відрядили наукову експедицію та кінознімальну групу.

Члени експедиції чули перекази про те, що Тамерлан за життя полюбляв магію та окультизм, а його могила випромінювала потужну енергію, тому біля неї часто трапляються паранормальні явища. Однак наказ Сталіна – це наказ Сталіна. Розкопки розпочалися 16 червня.

Перший шок у членів експедиції трапився тоді, коли вони переклали магічний напис арабською на спільній для усіх тимурідів надгробній плиті: «Кожного, хто потривожить прах полководця, чекатиме велика кара». Експедицію хотіли згорнути, однак відступати було нікуди, позаду був Сталін…

До домовини Тимура добралися аж 20 червня. Раптово мавзолей наповнився різкою задушливою сумішшю на зразок смоли, камфори, ладану тощо. Науковці змушені були призупинити роботу. Цього ж дня один з учених відпочивав у місцевій кафешці, як до нього підсіло троє сивобородих старців. Ніби знаючи члена експедиції зроду-віку, вони звернулися до нього одразу по суті: «Не відкривайте могили Великого Кульгавого, бо розпочнеться велика війна. Ось тут про це написано». І вони показали якусь книгу на арабській мові, що дало змогу науковцю зразу ж переконатися у правдивості слів мудреців, як він їх потім назвав. Тоді вони підвелися і вийшли. Учений вибіг за ними, але вони немовби розтанули…

Наказ Сталіна продовжував виконуватися. У ніч з 21 на 22 червня було вирішено відкривати покришку домовини Тамерлана, але цьому були різні перешкоди. Вчених охоплювало почуття невимовного страху, почалися головокружіння, а потім раптово згасло світло. Через деякий час воно так само неочікувано загорілося. Але вже було пізно: незримий дух війни був випущений, і через кілька годин стався напад на Радянський Союз…

Останки Тамерлана привезли для проведення експертизи до Москви. Антропологу М.М.Герасимову вдалося встановити зовнішній вигляд знаменитого полководця. На диво, він виявився не монголоїдом, а європейцем…

Поки останки Тамерлана були на експертизі, гітлерівці все далі й далі заходили вглиб СРСР. Науковці, стурбовані всім, що сталося, передали Георгію Жукову про справджене пророцтво щодо початку війни. Той дуже серйозно поставився до цієї інформації і доповів про неї Сталіну. 15 листопада 1942 року, коли кипіла Сталінградська битва, керівник великої держави наказав перепоховати Тамерлана та всіх тимурідів. Однак, перепоховання відбулося лише 20 грудня. Де ж був Великий Кульгавий протягом місяця? За негласною інформацією, його останки облетіли на літаку всю лінію фронту, щоб зупинити просування фашистів вглиб держави, також їх начебто возили солдатам-мусульманам для підняття бойового духу.

Невдовзі після того, як Тамерлана повернули землі, радянські війська здобули тяжку, але все-таки перемогу під Сталінградом, яка стала переламним моментом не лише у ході Великої Вітчизняної, а й ІІ світової війни в цілому. На знак великої вдячності Тамерлану чи ще з якихось причин влітку 1943 року Сталін виділяє на реставрацію його могили 1 млн рублів…

У цій історії існує багато знаків запитання. Чому у розпал ІІ світової війни, коли Німеччина от-от могла напасти на СРСР, Сталіну раптом знадобилося займатися археологічними розкопками? А якщо він збирався у липні 1941 року першим оголосити Гітлеру війну і вся держава вже працювала на потреби фронту, як стверджує Віктор Суворов, то знову виникає те саме запитання – навіщо напередодні грандіозних бойових дій йому знадобилося зайнятися культурологічними розвідками? Чи є смисл в тому, що хід масштабної війни переламали саме останками «залізного» Тамерлана і саме під містом «стального» Джугашвілі? І чому було так багато схожого у цих двох особистостей, починаючи від імені? Це було усвідомленим копіюванням кумира чи містичним відродженням через віки ненаситного до крові повелителя?..
Свастика проти Пентакля

Свастика у ХХ ст. стараннями нацистів стала одним з найжахливіших символів. Водночас це найдревніший культовий символ людства. Її найстародавніші зображення датуються XV-X тисячоліттями до н.е.

Свастика ще називається Коловоротом, оскільки символізує круговерть навколо непорушного центру, обертання, яке породжує життя. Це й символ круговерті Всесвіту, зазвичай же свастику асоціювали з Сонцем.

Знак Коловороту зустрічається у багатьох культурах Землі. Передусім його пов’язують зі світобаченям арійців. А вони стверджували, що свастичні символи мають величезний таємничий смисл. Кожен з них начебто відкриває перед людством усю картину світобудови. Арійці вважали, що наша галактика має форму свастики, тому й називається Сваті, а система Сонця, в якій здійснює свій шлях наша Земля, знаходиться в одному з рукавів небесної свастики.

Важається, що слово свастика походить від двох санскритських слів: "su" ("добре") и "asti" ("буття"). Таким чином у перекладі з санскриту свастика означає «добре буття» або побажання «Бути добру!»

Але не будемо забувати тієї гіпотези, згідно з якою витоки арійської культури слід шукати на територіях праіндоєвропейців. А вони проживали на землях, які на півночі покривали південь сучасної України, включаючи й Подніпров’я. Тому не дивно, чому санскрит має стільки спільного з українською мовою, а культура арійців – безліч перетинів з нашим світобаченням, як і інших народів – нащадків праслов’ян. Тібетці та індійці, спадкоємці арійської культури, досі переказують легенди про те, що священний знак Свастики їм принесли з-за північних гір Білі Вчителі – слов’яни.

Якщо вважати, що свастика «прибула» до Індії та до Сходу від наших пращурів, то, напевно, не буде великою загадкою те, що первинно праслов’янська свастика мала дещо відмінне від арійців трактування. У той час, коли наші далекі пращури ще користувалися рунами, слово свастика означало «ті, що прийшли з Небес». Порівняйте: руна «сва» означала Небеса, звідси й Сварог – Небесний Бог. Руна «тика» позначала слова «рух, пришестя», вона має спільний корінь з сучасним українським словом «тікати».

Ще один вагомий аргумент на користь праслов’янських витоків символу свастики. Накреслення Сонячного хреста із зігнутими променями у всіх іноземних мовах називається єдиним словом Swastika. Водночас наша фольклорна традиція подає більш як 100 синонімів цього слова. Це Коловорот, Посолонь, Свята Дар, Сонцеворот, Сонячний хрест, Солард, Цвіт Папороті, Перунів цвіт, Сварожич, Яроврат тощо. Етнографи знають про існування такого старовинного народного танцю, як «Коловрат» і традиції на свято в честь Перуна водити хороводи навколо палаючих свастик, які були викладені на землі.

Численні народи Євразії використовували символ Коловороту як головний у різноманітних деталях архітектури, цей орнамент виписували на зброї, одязі, предметах побуту, на писанках, повторювали навіть у формі забудови міст. Сучасні лозоходці та екстрасенси також сходяться на думці, що найоптимальніше будувати міські квартали у вигляді добрих свастик, оскільки ці конфігурації сприяють генерації позитивної енергії.

У Китаї свастика колись символізувала сторони світу, а згодом набула значення нескінченності. Це зображення зафіксовано навіть на півночі Африки.

Свого часу свастика була символом багатьох богів – Зевса, Геліоса, Гери, Артеміди, Тора, Агні, Брахми, Вішну, Шиви та багатьох інших.

Свастика є й одним з ранніх символів Христа. Коловорот прикрашав храми, церковне начиння, ризи священиків, ікони. Так на старовинній іконі Христа Пантократора-Вседержителя, на грудях Спасителя розміщені дві свастики, які «обертаються» у різні боки – символи початку та кінця. Можна знайти свастики й у орнаментах Софійського собору, що у Києві. Золотий Коловорот зображений і на головному уборі Богоматері-Державної. У християнстві свастика деякий час «вживалася» з хрестом, кожен з яких мав своє смислове навантаження. Якщо хрест символізував земний шлях Ісуса Христа, то Коловорот – його Воскресіння і друге пришестя. Цей знак був і символом Святого Духа – втілення стихій вогню та повітря.

Існує дуже багато видів зображення свастик. Основні з них – це права та ліва, які відповідно «біжать» за годинниковою стрілкою і проти неї.
П’ятипроменева зірка, яка начебто символізувала дружбу 5 континентів, була не таким вже й ноу-хау апологетів влади рад. Нова влада послугувалася стародавнім символом, “сивина” якого заслуговує на глибоку повагу.

Цю зірку називали по-різному: пентаграма, пентагонал, пентакль, пентальфа і т.д. Її символізм має безліч трактувань.

Перші відомі накреслення 5-кінцевої зірки сягяють Шумеру, а також стародавнього Єгипту, де вона була символом псоголового бога Анубіса. Пентаграма була відома як символ влади правителів Вавилону (до речі, чи не через цей символ Нострадамус називає СРСР новим Вавилоном? – Н.Д.). Священний знак 5-променевої зірки-пентальфи, яка складалася з 5 букв «альфа», греки зображали на своїх щитах. В Індії вона символізувала Венеру.

Іудеї вважали пентаграму символом П’ятикнижжя. Моісей використовував цей знак у написанні таємного імені Бога – першого Слова, якого не можна було вимовляти. Вважається, що у звуковому варіанті це ім’я має вигляд п’яти голосних звуків, і хто його вимовить вголос, злиється з Богом і залишить життя. Це знак Слова, яке створило плоть.

Пентаграму ще називають зіркою Соломона, яка була накресленою на його персні-печатці, знаком Соломонового Храму. Звідси – велика пошана до цієї зірки у світовому масонстві, оскільки храм Соломона — один з центральних масонських символів. Була зірка й емблемою Ієрусалиму у 300-150 рр. до н.е.

Пентаграма буває прямою – з одним променем вгорі та перевернутою – з двома. Розрізняють також чоловічу та жіночу пентаграму. У чоловічій вгору зводиться один шпиль – символ фалоса. У жіночій – два, які утворюють між собою лоно.

Пентаграма згадується як захисний знак, обриси якого не в змозі переступити темна сила. Пам’ятаєте у Гете: Мефістофель не міг залишити кімнату, поки на дверях була намальована пентаграма.

У піфагорійців пентакл був символом здоров’я і досконалості. Згідно їхнього вчення, світ складається саме з 5 взаємопов’язаних елементів – Вогню, Води, Повітря, Землі та Ефіру. У піфагорійців пентакл також уособлював 5 років мовчання – випробування кожного учня-неофіта.

Широко функціонував символ п’ятипроменевої зірки у християнстві, до того ж як у його прямому накресленні, так і у перевернутому.

З пентаграмою ототожнювалася Зірка Волхвів, яка допомогла трьом східним царям-мудрецям та магам знайти новонародженого Ісуса, щоб уклонитися Йому й покласти до Його ніг безцінні дари…

Пентаграма також означала 5 іпостасей Ісуса – Отця, Сина, Святого Духа, а також подвійну природу Христа – божественну та людську. Пентаграма символізувала п’ять ран Христа, отриманих під час розп’яття. Сама ж кара роз-п’ят-тя передбачала болісне “розділення” людини на 5 частин, тому її назва містить корінь числа п’ять.

У християнстві пентаграма, до того ж перевернута, стала символом розіп’ятого вгору ногами апостола Петра, який вважав себе недостойним бути розіп’ятим так само, як Спаситель. Ця ж зірка з двома променями угорі на початку християнства уособлювала Преображення Господнє. Саме через це, вважається, перевернута пентаграма була накреслена на печатці римського імператора Костянтина, який першим зробив християнство державною релігією і пізніше був визнаний церквою святим. За імператора Костянтина цей знак використовувався у якості релігійного символу навіть частіше, ніж хрест.

У кабалістів на кінцях пентаграми накреслені букви імені Ісуса. У гностиків Свята і Таємнича Пентаграма, яку вони називали Палаючою Зіркою, символізувала інтелектуальну всемогутність та владу. Пентаграма використовувалася й у розенкрейцерівській традиції.

У епоху Відродження пряма пентаграма почала ототожнюватися з людиною. В неї легко вписується голова, руки і ноги. З двома променями вгору, перевернута, почала уособлювати диявола і називалася Козлом Мендеса. В неї вписується голова козла, його борода, вуха та роги.

Перші згадки про п’ятикінцеву зірку як символ зла відносяться якраз до XV ст. А явне розділення значень прямої і перевернутої пентаграм як символів відповідно добра і зла відбулося аж у XIX ст. Відтоді пряма й перевернута пентаграми відповідно символізують впорядкованість-хаос, Спасителя-Сатану, Священне Ягня-проклятого Козла Мендеса, освячення-профанацію, перемогу-смерть, день-ніч, вранішню-вечірню зорю.

У ХХ ст. (в 1966 році) перевернута пентаграма стала офіційним символом Церкви Сатани, а пряма – комуністичним уособленням.

За волею Льва Троцького, п’ятипроменева зірка спочатку стала знаком Червоної Армії, а згодом – СРСР. Чому нова держава отримала саме такий символ, існують різні думки, дві з них привертають найбільшу увагу.

За першою версією, в революційному перевороті велику роль відіграв масонський орден, за кошти якого, кажуть, спонсорувалася й сама революція. Взагалі-то роль масонства у російському визвольному русі була очевидною. Згадати хоча б Декабристське повстання 14 грудня 1825 року, коли на Сенатську площу вийшли декабристи, значна частина яких належала до масонських лож.

За іншою версією, оприлюдненою Г.Мочалкіною, більшовицька ідеологія, як і символіка, заглиблюються своїми коренями у XI-XIII століття, у світобачення революційно налаштованих катарів-альбігойців. Таким чином, білшовицька пентаграма – це наступництво символу альбігойської єресі.

Мешканців південнофранцузького містечка Альбі називали катарами, що у перекладі з грецької означає чистий. Вони були дуалістами, вважаючи духовне – добром, а матеріальне – злом. До зла катари-нігілісти відносили природу, державний устрій, соціальні відносини, католицьку церкву. Останню вони надзвичайно ненавиділи – священиків вбивали, храми руйнували, хрести трощили, бо вважали їх символом злого Бога. Погром церков більшовики проводили з істинно альбігойським запалом, замінюючи хрести на катарські пентаграми.

У триволому протистоянні Свастики та Пентаграми у ході ІІ світової війни значення останньої здебільшого асоціюється все-таки зі значенням зірки перемоги, уособленням Божественної Субстанції, охоронним символом Істини та Життя. Таким чином, що б не вкладав Троцький у символ нової держави, а у великому випробуванні ІІ світової війни проявився все-таки його правічний смисл. Парадокс, а, може, й закономірність?..

З ІІ світової війни людство винесло багато уроків, один з найбільших – не можна допускати до влади людців з непомірною гординею та амбіціями, бо згодом для тисяч чи й мільйонів це стане фатальністю. Тому завершити це не дуже веселе повіствування хотілося б словами Ванги Стоянової: «Я поставлена тут і строго відмірюю визначений час мого перебування на землі. Я подаю руку зневіреним і вказую, куди їм іти. Чи не такий єдиний шлях, який веде нас у світле майбутнє? Чи не в тому наше земне призначення, щоб подавати руку тим, хто у відчаї? Треба бути добрими й любити один одного, ЩОБ ПОРЯТУВАТИСЯ! Майбутнє належить добрим людям, вони будуть жити в одному прекрасному світі, який зараз нам навіть тяжко уявити». А коли помирала, вона востаннє попросила землян: «Залиште ворожнечу! Любіть один одного, бо всі ви мої діти!..»

Наталія ДАНЮК, кандидат філологічних наук

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Історія»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Слово, що йде від серця, проникає в серце”
Нізамі

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.