Аратта - На головну

30 березня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Глухів (Сумська область) 12 травня 1870 року, поширилися звістка, що їх знаменитому земляку Артемію Яковичу Терещенко, відомому цукрозаводчику та меценату височайшим указом надано потомственне дворянство. Сини згодом гідно продовжували його справу. А от численні онуки, вже стали прикладати свої здібності в інших іпостасях. Михайло Іванович Терещенко був міністром фінансів та закордонних справ в уряді О.Керенського; Федір Федорович Терещенко був талановитим авіаконструктором, вельми високо цінувався Жуковським, й літаки його конструкцій були прийняті на озброєння російською армією в І Світовій війні...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Троцький у спідниці і з косою

Інший погляд 23049 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 20.07.2011 | Всі публікації | Версія для друку

Юлія Тимошенко і Павло Лазаренко депутати Верховної Ради України
Юлія Тимошенко і Павло Лазаренко депутати Верховної Ради України
Схоже, немає нічого нового, що могли би вигадати сьогодні у боротьбі зі своїми опонентами високочолі (а значно частіше – не дуже) мудрагелі з Кремля, Луб’янки та їхніх Печерських околиць у Києві.

Пропагандистські вихиляси цих персонажів та підпорядкованих їм потужних інформаційних (точніше, дезінформаційних) служб базуються на кількох елементарних та до певної міри дієвих прийомах, винайдених та випробуваних у сталінські часи.

Щоб зрозуміти, як працюють ті прийоми, згадаймо перипетії, які оточували й оточують зараз сакраментальну «справу Павла Лазаренка».

Незаперечний факт: колишній прем’єр та один із перших олігархів України вчинив цілком реальні й доведені судом у США фінансові злочини, які, втім, поруч із оборудками нинішніх «господарів життя» видаються ледь не дитячими пустощами. Та нанизаними на цей факт виявилося стільки вигадок і пропагандистського фальшу, що істина давно потонула у відвертій брехні. Лазаренко – замовник ледь не всіх резонансних убивств 1990-х... Лазаренко – «хрещений батько» вітчизняної мафії та олігархічних кланів... Лазаренко втягнув Україну в залежність від «Газпрому»... Лазаренко вивіз за кордон десятки мільярдів доларів... Лазаренко фінансував і фінансує нині українську опозицію... Лазаренко пограбував народ у 1990-х і прагне ще раз повторити свій грабунок... І так далі, і таке інше.

У цьому потоці фальшу якось губиться достеменний факт: спочатку першим віце-прем’єром, а потім і головою уряду Павла Лазаренка призначив такий собі Леонід Кучма, котрого химерна доля закинула 1992 року на посаду прем’єра, а 1994 року – Президента України, і за час правління якого в основному й склалася кланово-олігархічна система, а простолюд виявився позбавленим не тільки ще недавно «загальнонародної» власності, а й усіх своїх заощаджень внаслідок кількох спалахів гіперінфляції. Що ж стосується політичних убивств... Ані Вадим Гетьман, ані В’ячеслав Чорновіл не загрожували відставленому «від керма» Лазаренку, а от для тих, хто рвався до абсолютної влади, вони становили серйозну загрозу.

У Росії роль Лазаренка, піднесену у куб, грає донині Борис Березовський – на нього звалені численні гріхи минулої влади, йому приписується підступна дальність проти чинних можновладців і, ясна річ, фінансування опозиції. Не лише російської, а й української: ви що, досі не знаєте, хто вигадав Майдан?

Але і Лазаренко, і Березовський, і нові персони, котрим приписують втілення темних політичних сил, мали свій прототип у сталінські часи. Звався він Левом Давидовичем Троцьким.
Лейба Троцький і Йосип Сталін
Лейба Троцький і Йосип Сталін
Хто винен, що в крані зникла вода

У чому тільки не був звинувачений Троцький! Від підривної діяльності у роки боротьби більшовиків за владу до співпраці з нацистами і фашистами; від розбещення радянської молоді до розробки антиреволюційної оборонної доктрини Червоної армії; від насадження своїх антимарксистських кадрів у наукових установах до організації всеосяжної шпигунської мережі в СРСР, яка працювала на користь світового капіталізму. Троцькістами звали всіх, хто мав хоч якусь власну думку і намагався опонувати безграмотній владі. При цьому звинувачувані змальовували найнеймовірніші політичні комбінації: правотроцькістський блок, лівотроцькістський, троцкістсько-бухарінський... Й апофеоз – звинувачення на адресу вищих військових командирів Червоної армії в одночасному служінні Троцькому й Гітлеру.

Перманентні аварії на заводах та фабриках? Винні троцькістські шкідники! Неврожай? Це серед агрономів завелися троцькісти. Такий великий врожай, що не змогли його вивезти із ланів? Недобиті троцькісти, котрі угніздилися у планових органах, намагалися зірвати могутню ходу колгоспного ладу. Нові провали у зовнішній політиці СРСР? Знищити троцькістську агентуру у відповідному наркоматі! Бухарін та Риков зізналися, що підсипали товчене скло у масло, призначене для дитячих будинків? То вони виконували зловісні плани Троцького, вступивши із ним в антирадянський альянс...

І що цікаво: значною частиною населення і в 1930-х, і сьогодні подібна маячня сприймається цілком прихильно, відтак влада залишається «білою і пухнастою», а опозиція (реальна чи вигадана) – безнадійно заплямованою. Які соціально-психологічні механізми тут задіяні? Це чимале дослідницьке поле, майже не опрацьоване; втім, один із таких механізмів можна вказати непомильно: ледь приховане цілеспрямоване роздмухування ксенофобських й особливо антисемітських настанов, наявних до цього у ментальності певних прошарків населення у латентному, «сплячому» стані.

До речі, щиро дивуюся, чого це в нинішній Росії не зв’язали Ходорковського і Лебедєва з жахливим і грізним Борисом Березовським. Чи все ще попереду, і на публіку чекає ще один, тепер уже третій процес очільників ЮКОСа?

Але що там Росія, коли в Україні відбуваються справи значно цікавіші. Хоча і сьогодні ЗМІ певного ґатунку розповідають про страхітливі злодійства Павла Лазаренка, але роль «злого генія української політики», втілення ледь не всіх інфернальних сил усе більше й більше перекладають на тендітну біляву жінку з косою – на Юлію Тимошенко.

При цьому її змальовують одночасно і як alter ego Павла Лазаренка, і як цілком самостійну політичну діячку демонічного типу.
Ловіть Юлю! Ату!

Днями нардеп від Партії регіонів Володимир Зубанов в ефірі 5-го каналу заявив, що не виключає можливості відкриття проти Юлії Тимошенко ще кількох кримінальних справ. Виявляється, екс-прем’єр начебто має цілу купу кримінальних порушень по «Криворіжсталі» – ще більшу, ніж по газових угодах. «Може бути і четверта кримінальна справа, може п’ята. Юлія Володимирівна в політичному й економічному просторі держави з 1996 року. Зазвичай там багато відбувалося, і все може бути», – зазначив Зубанов.

Отже, «все може бути», але винною у всьому буде названа Тимошенко.

Речники Партії регіонів постійно «валять» на екс-прем’єра і газові контракти 2006 року (але ж урядом тоді керував Єхануров, Тимошенко перебувала поза владою), і створення кризової ситуації початку 2009 року (насправді саме Віктор Ющенко доклав усіх зусиль для зриву переговорів із «Газпромом»), і закупівлю надмірної партії вакцини «Таміфлю» під час епідемії «свинячого грипу» (хоча саме «регіонали» на всіх телеканалах верещали, що уряд нічого не робить), і падіння курсу гривні (але ж Нацбанк – це президентська структура, і номінально, і реально), і таке інше. Країна постійно чує, що Тимошенко за п’ять років перебування при владі не робила нічого (насправді прем’єром вона побула півроку у 2005 році та два роки й три місяці у 2007-10 роках, а у проміжку урядом керували Єхануров та Янукович). А тепер «валять» ще й те, що вона не змогла згуртувати опозицію, не задаючись елементарним запитанням: а чи є кого гуртувати серед тих, хто гучно зве себе опозиціонерами, і чи варто всю цю публіку гуртувати?

І, звісно, чимало розповідають сьогодні про вкрадені Тимошенко у народу шалені гроші. Але чи є бодай у якомусь серйозному рейтингу мільярдерів та мультимільйонерів – хоч українському, хоч зарубіжному – згадка про Юлію Тимошенко? Такої згадки там немає. Чи існує телеканал, власницею якого є «Леді Ю»? Немає. Ані у неї, ані в її однопартійців. Може, радіостанція? І цього добра не знайти. Так, є газета «Вечерние вести». Колись вона справді друкувалася увечері й виходила п’ять разів на тиждень. Зараз ледь виходить двічі на тиждень – відсутні кошти. Чи, може, Тимошенко має якийсь потужний Інтернет-ресурс? Коли Михайло Бродський ще перебував у її команді, таким ресурсом був «Обозреватель» під орудою Олега Медвєдєва. Сьогодні «Обоз» став настільки лояльним, що його шеф-редактор навіть сподобився бути запрошеним Віктором Януковичем у числі обраних «реєстрових журналістів» до Межигір’я...

Додайте до цього постійні згадки про предків Юлії Володимирівни, які мали «неправильні» прізвища, – і картина стане завершеною. Троцький у спідниці і з косою – це демон української політики, і всі лиха країни спричинені ним.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Інший погляд»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Люди, які ніколи не оглядалися на предків, не дбатимуть про нащадків”
Едмунд Берк

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.