Аратта - На головну

20 січня 2017, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Росія готується стати колоніальною квазі-імперією

Політологія 18013 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 29.10.2011 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Андрій Окара
Андрій Окара
Чому Євразійський союз Владіміра Путіна не стане новим СРСР? У чому різниця між європейською і євразійською інтеграцією? Що спільного між новим проектом Кремля і філософією Британської імперії? Свою версію відповідей запропонував політолог Андрій Окара .

- Росія в особі Володимира Путіна запропонувала оточуючим її країнам нове інтеграційне об'єднання - Євразійський союз, який повинен прорости з Митного союзу і Єдиного економічного простору. Навіщо це Путіну?

- Меседж Путіна про створення Євразійського союзу або, умовно кажучи, «СРСР 2.0", стрижнем якого планується зробити союз Росії, Білорусі та Казахстану, носить програмний характер і може стати ідеологічним і політичним мейнстрімом нового путінського президентства. Путін вже досяг всього того, чого можна досягти в масштабах російської політики - номінального статусу, реальної влади, грошей, захоплення дівчат, які "готові порвати за нього". Логічно, що йому хочеться більшого. Створивши Євразійський союз, Путін може увійти в історію. Підозрюю, що це бажання - зараз для нього головна мотивація.

- Але ж сама ідея не нова. Про Євразійський союз говорив Назарбаєв за часів Єльцина. Де гарантія, що це не черговий передвиборчий розіграш?

- Важливо звернути увагу на те, що буде сказано на тему пострадянської інтеграції в інавгураційній президентській промові Путіна в травні наступного року. Тим більше, що тепер нам запропоновано жити не за концептуальними програмами розвитку, а за програмними промовами наших двох лідерів.

Поки діапазон оцінок ідеї Євразійського союзу широкий - від "нуля" (безглузда передвиборна "обіцялівка") до "нескінченності" (Росія "встає з колін" і приступає до відновлення євразійської імперії). Схоже, сам Путін мріє про другий сценарії - згадаймо його оцінку розвалу СРСР як найбільшої геополітичної катастрофи XX століття. Але що в ідеї Євразійського союзу мрія, а що - реальна можливість, буде визначено в найближчі півроку.

Поки по характеру інформаційної кампанії навколо цієї теми можна зробити висновок, що влада в ній досить сильно зацікавлена. Але головне для імперії чи наднаціонального об'єднання - не гроші, а вітальна енергія, надідея, люди, які одержимі новими перспективами майбутнього. А що зараз? А зараз одна з найбільш дебатованих в російському суспільстві тем формулюється так: "Досить годувати Кавказ!". Я не оцінюю зараз причини цих настроїв, але навряд чи країна з подібними настроями здатна до якого-небудь імперобудівництва.

- Чи може бути Євразійський союз східним аналогом ЄС?

- Ні, і відразу через певні фундаментальні причини. Потенційні учасники Євразійського союзу - це країни з авторитарними політичними режимами, з неофеодальними політичними системами, з домінуванням екстенсивного розвитку, з сировинними або напівсировинних економіками. У Росії несприятливий клімат для бізнесу, для впровадження інновацій, не кажучи вже про яку б то не було політичну чи соціальну активність. На російській модернізації фактично поставлено жирний хрест. Росія в нинішньому вигляді фактично відмовляється від інноваційного розвитку, хоча пропаганда говорить про модернізацію і Сколково.

Крім того, Європейський союз - це об'єднання держав, в якому немає одного-єдиного домінатора. У Євразійському союзі жодних альтернатив Росії як домінатора бути не може хоча б в силу природних географічних та історичних причин. Ну не можуть відносини Росії і Білорусі (Росії та Казахстану, Росії та Киргизії) будуватися як відносини Німеччини та Франції!

Ну й ще - питання етичне. У Євразійському союзі кожна з країн захоче збагатитися або, принаймні, вирішити свої питання за рахунок інших. Інакше кажучи, поки що немає уявлення про загальне благо, загальний зиск, загальні інтереси. Втім, якщо врахувати, що сучасна Росія - це держава-корпорація, в якому всі ресурси і можливості належать невеликій групі "акціонерів", інакше і бути не може. Акціонери думають, перш за все, про рентабельність і прибуток, а народ своєї країни сприймають як "непрофільні активи". Що ж тут говорити про народи інших країн?

Можна перерахувати цінності, на основі яких існує Європейський союз. І ці цінності привабливі для тих, хто хоче до нього вступити. А на основі яких цінностей буде існувати союз Євразійський?

Загальне в Європейському та Євразійському союзах - це, ймовірно, форма. ЄС - це не федеративна держава, не конфедерація, не звичайний міжнародний союз, а якась квазіімперська інтеграція нового типу: є загальна валюта (євро), але у деяких учасників - своя (скажімо, - у Великобританії та Чехії); є наднаціональні органи, але зберігається суверенітет всіх членів, є Шенгенська угода, але не у всіх країнах вона діє. Можливо, Євразійський Союз теж стане чимось таким новим, що складно визначити в категоріях сучасної політичної науки і міжнародного права.

- Багато експертів вважають, що ключове питання для Євразійського союзу - "українське". Чи може нове утворення відбутися без України?

- Може. Але це буде абсолютно інше об'єднання, ніж якщо б Україна до нього вступила. Хоча б тому, що для всіх російських імперських проектів України - "золота акція" та "критична маса". Навіть СРСР помер після того, як УРСР провела 1 грудня 1991 референдум про незалежність, а в Москві відбулося горбачовсько-єльцинське двовладдя. До речі, і власне ідея Російської імперії прийшла в Москву з України: автор "Синопсиса" Інокентій Гізель, гетьман Іван Мазепа, Феофан Прокопович, Стефан Яворський - це люди, які створили імперський дискурс і модель нової російської державності.

Але на даний момент я не знаю в Україні політичних еліт, готових вступати в об'єднання, в наднаціональних органах якого буде заправляти Росія (точніше, Кремль), - за винятком кількох відвертих політичних фріків та маргіналів, які вже давно ні на що в українській політиці не впливають. Для одних еліт вступ і до Євразійського союзу, і навіть до Митного союзу неможливий з ідеологічних і політичних міркувань. Для інших (нинішніх соратників Януковича) - з економічних мотивів: "донецькі" олігархи щиро бояться, що "пітерські силові олігархи" їх порвуть на шматки. Наскільки виправдані такі побоювання, - питання складне і малозрозуміле, але те, що вони бояться, - це факт.

Думаю, якщо надій "вступити" Україні в Євразійський союз не залишиться зовсім (а особисто у мене їх немає), а в Європейському союзі країну не особливо чекають, необхідно розробити максимально прийнятний для всіх формат, при якому зменшувався б ризик російсько-українських торговельних воєн і взаємного геоекономічного шантажу. Ймовірно, цьому може сприяти підписання Україною договорів про Зону вільної торгівлі і всередині СНД, і з ЄС.

- Подібне російсько-українське порозуміння можливо?

- Теоретично так, але на практиці головна проблема в російсько-українських відносинах - не політична, і не економічна, а, швидше, з галузі політичної психології. На приватному рівні росіяни та українці чудово один одного сприймають. Але коли мова йде про міждержавні стосунки - відразу виникає бетонна стіна. Російські політики намагаються "покарати", "дотиснути" Україну: мовляв, чому ви від нас пішли? Українські політики час від часу роблять на адресу Росії якісь дрібні капості. В результаті - коґнітивний дисонанс, абсолютне нерозуміння і небажання чути одне одного.

На раціональному рівні очевидно, що Росія і Україна мають дуже багато спільних інтересів. Але особисто я не бачу можливостей для російсько-українського порозуміння ще років десять, а то й більше - допоки в російській еліті не з'явиться покоління, здатне сприймати Україну "на рівних", а в українській еліті - покоління, здатне мислити суб'єктно, самодостатньо і второпати , що Західна Європа - це зовсім не "земний рай".

- Чи не є Євразійський союз продовженням концепції "Русского міру", яку пропагує РПЦ?

- Дуже правильне порівняння! Путінський Євразійський союз, звичайно ж, слід порівняти з улюбленою ідеєю святійшого патріарха Кіріла про "Русскій мір". "Русскій мір" - це трохи модернізована традиційна панславістська концепція, що закликає об'єднати під владою Московського патріарха всіх пострадянських православних слов'ян. І знову-таки, цей концепт "спіткнувся" об Україну. Євразійський союз - концепція не панславістська, а євразійська, мотивована не геокультурними, а геоекономічними і частково геополітичними аргументами.
New-імператор всія Євразії
New-імператор всія Євразії
- Чи буде відрізнятися Євразійський союз від тих інтеграційних моделей, якими були Російська імперія чи СРСР?

- Без сумніву. За останнє десятиліття відбулася радикальна мутація російського імперського дискурсу. Головна концептуальна відмінність: Росія 500 років була імперією континентального типу, а тепер забажала стати імперією торговельного (морського, острівного) типу.

- Ідея "ліберальної імперії" Чубайса - про це?

- Судячи з усього, так. Адже Чубайс проговорився про нову самосвідомість політичної еліти. Зрозуміло, мова не стільки про його статтю восьмирічної давнини про "ліберальну імперію", а про увесь новий політико-економічний устрій. По-перше, російська політична еліта розглядає себе як закриту корпорацію, якій належить вся країна, - точніше, всі капіталізовані ресурси країни. І, по-друге, російський імперіалізм, російська імперська ідентичність і воля до експансії якщо й існують, то не в формі традиційного континентального імперіалізму, а у формі торгової колоніальної імперії.

- А в чому між ними різниця?

- СРСР, Російська імперія, а раніше Московське царство були континентальними імперіями і "тягловими" державами. В їх основі лежали якісь абсолютні надідеї - торжество православ'я або перемога комунізму, якими обґрунтовувалася зовнішня експансія. Коли в XVII столітті відбувалося "возз'єднання Великоросії та Малоросії", мотивація була така, що всі православні повинні жити в одному царстві. А вже потім дивилися - скільки це буде коштувати. Також і в СРСР - спершу поширення комунізму в усьому світі, а потім - де взяти гроші на підтримку просоціалістичних режимів в Африці (ясно, що відбирали у власного народу).

Континентальні імперії, як правило, не колонізують народи. Вони намагаються зберегти, словами Костянтина Леонтьєва, "квітучу складність", але при цьому - перемогти варварство і встановити загальний для всіх цивілізаційний порядок. Ну, наприклад, Радянський Союз виходив з того, що в Середній Азії має бути не тільки загальна освіта та охорона здоров'я, а й опера з балетом, і кіностудії - як у Москві, Ленінграді чи Одесі. Ідеологія такої держави виходить з деяких універсалістських передумов. Московське царство відчувало себе "катехоном" - останнім бастіоном, який перекриває шлях злу, Російська імперія будувалася на більш раціональній основі, але вважалася саме православною ідеократичною державою.

Це не означає, що всі повинні бути православними (хоча імператор і імператриця - зобов'язані), але саме православні вважалися імпероутворюючим стрижнем. Причому в XVIII-XIX століттях імперії вибудовувалися саме за конфесійною ознакою: Австро-Угорська імперія була католицькою імперією, Османська імперія була ісламською сунітською, Персія - ісламською шиїтською. У XX столітті держави імперського типу вже почали вибудовуватися на ідеологічній основі: Радянський Союз - це комуністична ідеократія, гітлерівська Німеччина - соціал-націоналістична.

Як правило, імперська державність не переслідує мети створити єдиний народ: коли в Російській імперії за Олександра III дуже жорстко взялися за русифікацію чи в СРСР за Брежнєва заговорили про "єдиний радянський народ", це стало знаком того, що ці держави скоро луснуть. Континентальна імперія, на відміну від торгової колоніальної, як правило, не виходить з передумов, що імпероутворюючий народ повинен існувати за рахунок експлуатації всіх інших. Нерідко буває рівно навпаки: імперське ядро ​​живе гірше провінцій. Але головне в континентальній імперії - це надідея, на основі якої імперське ядро ​​"цивілізує" провінції і приєднані народи. Саме в подібному форматі російська державність існувала протягом останніх п'яти сторіч.

- Хочете сказати, що Російська імперія протягом останніх 500 років не спиралася на критерій економічної рентабельності?

- Було по-різному. Наприклад, сучасні сибірські автономісти і сепаратисти вважають, що Москва завжди ставилася до Сибіру як до "внутрішньої колонії". Але критерій рентабельності ніколи не був єдиним чи головним, як це було в торгових імперіях. Там завжди було чітке розділення на центр і експлуатовані колонії, які включені в імперію рівно до тих пір, поки їх експлуатація рентабельна. Як тільки необхідні ресурси для утримання колонії перевищують рівень доходу від її експлуатації, імперія розпадається. Рентабельність - це головний принцип існування торгових імперій, на зразок Британської, Іспанської, Французької, Голландської чи Португальської.

Російська імперія та Радянський Союз не виходили з критерію рентабельності: в союзних республіках часто жилося краще, ніж в імперському ядрі - РРФСР (зрозуміло, за винятком Москви і Ленінграда). Неможливо собі уявити, щоб на державному рівні існували програми з ліквідації дагестанських, грузинських, казахських чи білоруських селищ, а програма по утилізації "неперспективних" великоруських сіл існувала. Нечорнозем'я було перетворено на пустелю, великоруське село Центральної Росії як фактор загальнонаціональної життя перестало існувати, про це - вся радянська "сільська проза" (Бєлов, Распутін, Астаф'єв). Нещодавно трапилося абсолютно цинічне порівняння: нинішні села і райцентри Нечорнозем'я - це хоспіси. Звучить убивчо, але я не знаю, що заперечити (на нашу думку, причина такого стану прихована в тому, що перший організований супротив радянській імперії був саме в Центральній Росії, в безпосередній близькості до столиці, через що необхідно було створити буферну "мертву зону". Про те, як це відбувалося, можна почитати тут - прим. “Аратти”).

- Отже, Євразійський союз - це перша в наших краях імперія торгового типу?

- Поки рано говорити про нього з великою часткою визначеності. Але більше аргументів на користь того, що він може стати саме торговою квазі-імперією. Росія не буде вкладатися в жодні інфраструктурні і "цивілізаторські" проекти в Центральній Азії (з чого б, коли в самій Росії - демодернізація і брак ресурсів), але отримає звідти пристойну хвилю вже цілком легальної трудової та іншої міграції - як її отримала цілком успішна Західна Європа: колишні колонії жорстоко мстяться своїм метрополіям.

- Чому саме зараз заговорили про Євразійський союз? Тільки лише через новий термін Путіна чи є об'єктивні причини?

- На початку 1990-х Росія не мала сил і енергії для підтримки імперського статусу - вона стиснулася до формату середини XVII століття. Зараз ситуація інша: ресурс екстенсивного розвитку вичерпується, а кон'юнктура світових цін на нафту і газ така, що для самозбереження необхідні нові ресурси, які можна залучити у форматі торгової імперії.

- І все-таки, Євразійський союз здатний зробити життя на пострадянському просторі краще?

- Хотілося б у це вірити. Однак зробити життя кращим може лише перехід до суб'єктного та інноваційного розвитку - зіскакування з "голки" ресурсної економіки, перехід до нового технологічного укладу, створення можливості для самореалізації енергійних і конструктивних людей, що вибудовують точки і вогнища зростання. А збирання кількох екстенсивних проектів під одним скіпетром навряд чи здатне дати інтенсив і синергетичний ефект. Хоча, звичайно, якщо акція "Порву за Путіна" буде проходити в масштабах всього майбутнього Євразійського Союзу, - це буде грандіозне гьорлз-шоу!

Розмовляв Павло Казарін

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Політологія»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той не вартий пошани”
Максим Рильський

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.