Аратта - На головну

23 травня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Гоголь, зупиняючись у німецьких готелях, підписувався як “Гоголь-українець”. Гоголя не любили в Росії, бо героїчною і красивою показував він Україну, а нерозумною і дикою Московщину. “Киньмо Московщину… Для кого ми працюємо?… Поїдемо до Києва, адже він наш, не їхній”, – писав він у листі до другого українця – Михайла Максимовича, видатного нашого вченого-природознавця, історика, філософа, фольклориста.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Революція не позбавить від окупантів

Національна безпека 19813 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 23.11.2011 | Всі публікації | Версія для друку

“Шуцманштафт” - окупаційні силові підрозділи з місцевих мещканців часів Другої світової війни
“Шуцманштафт” - окупаційні силові підрозділи з місцевих мещканців часів Другої світової війни
Чому Помаранчева революція не могла не зазнати поразки? Справа не в сварці лідерів - це один з побічних ефектів. Справа в тому, що за допомогою революції не можна вирішити те, що усувається приходом армії-визволителя чи розвитком визвольного руху.

Якщо державу окуповано, то протестом і одними лише виборами справу не виправиш.

У нас часто говорять про корупцію, але слово "корупція" слід замінити словом "окупація". Вийде яскрава, правдива картина.

Або не корумпована держава, а окупована держава. Не боротьба з корупцією, а боротьба з окупацією. Або не корупційні втрати, а втрати при окупації.

За допомогою революції можна домогтися легальності для нового багатства, для нової моралі, для нового ставлення до людини і до життя. Однак чи можна за допомогою революції добитися звільнення від окупантів?

Не можна. Ось через що революційні події осені 2004-го року доводиться згадувати з сумом, - ну не може вихід маси людей на площу зробити те, що має зробити визвольний рух, або те, що повинен зробити прихід армії-визволительки.

Мова не йде про боротьбу з радянською окупацією - у нас тут не Прибалтика і не Польща, не треба плутати.

Мова йде про боротьбу з кримінальною окупацією. Краще сказати - зі злодійським окупаційним режимом. Причому це не стільки про термін "злодій в законі", скільки про більш широке поняття крадіжки - посягання на право власності. Цей окупаційний режим робить так, що зникає саме поділ між поняттями "належить" і "вкрадено".

Якщо бути чесним, то не можна не визнати: держави, що утворилися після розпуску Радянського Союзу і не увійшли до Європейського Союзу, були окуповані.

І це була не якась тиха, прихована окупація. Ми пережили війну.

Новий соціально-політичний порядок встановили організовані збройні групи в ході бойових зіткнень. Це справедливо і по відношенню до бандитів, які брали під контроль підприємства і навіть цілі поселення, регіони. Це справедливо і по відношенню до міліції, спецслужб, які брали під контроль бандитів.

Вони всі воювали за територію, за ресурси - економічні, земельні, водні. Проти кого? Проти комуністів спочатку, а потім проти власників.

На жаль, люди поневолені пафосними образами війни - наприклад, фронтовими операціями 1939-1945 років або кадрами війни у ​​В'єтнамі. І тому пострадянський переділ влади і власності людям здається частиною хоч і поганого, але мирного часу.

А що в ньому було мирного?

Танки в Москві в 1993-му? Або всі ці історії про "дах", про "розборки" і про "стрілки"?

Свобода в 1990-і роки не повинна вводити в оману - практично завжди на війні буває так, що між ослабленням влади і відходом господарів території та приходом і зміцненням влади завойовників відкриваються нові можливості, виникає якийсь простір свободи.

Що ж, зараз ми можемо спостерігати, як нові господарі взяли території та ресурси України, Росії, Азербайджану та інших пострадянських держав, що опинилися за бортом ЄС, під повний контроль. Простір свободи, що виник в "міжвладний період" цілком логічно, - зник.

Звичайно, подекуди окупанти зазнали в результаті поразки. Ось Олександр Лукашенко досі відмовляється визнати очевидне і все ще посилає своїх вертухаїв на цькування людей, що прагнуть до свободи.

Суспільству в Грузії, в цьому сенсі, пощастило більше - там окупанти вигнані.

Важливо розуміти, що приклад Грузії для нас цінний, перш за все, не реформами, адже все одно не можна повторити в одній країні історію успіху іншої країни.

Грузія для нас цінна визначенням окупанта. Це - те, чого не вистачило Помаранчевій революції, щоб перерости в визвольний рух.

У 2004-му році в Україні без відповіді залишилося питання про те, хто конкретно ворог. Про те, який цей ворог.

Що говорить нам Михайло Саакашвілі з цього приводу?

Вдумайтеся, - альфою і омегою грузинської історії змін є звільнення від влади злодіїв у законі. Ширше - від влади криміналітету.

Вони там, у Грузії, не просто дерегулюють економіку і послаблюють вплив традиційної радянської культури на суспільство. Це - фон, на якому злодіїв позбавили влади. На якому послідовно позбуваються від особистостей і соціальних практик, які сприяли розкраданню.

Ще раз іншими словами: в Грузії позбулися від окупантів, позбуваються колабораціоністів і стверджують систему захисту прав власності, а отже, - і свободи індивідуума.

Стверджують систему, яка буде служити мов би "лінією оборони" від посягань у майбутньому злодіїв на територію та ресурси Грузії.

Якщо мислити в цьому сенсі, то в Україні - проблематика абсолютно така ж. Та й у Росії. І в Азербайджані, і в Узбекистані і так далі.
“Міліція” - окупаційні силові підрозділи з місцевих мещканців часів 7 річниці Помаранчевої революції - спадкоємці костоломів ЧК-НКВД-Шуцманштафт
“Міліція” - окупаційні силові підрозділи з місцевих мещканців часів 7 річниці Помаранчевої революції - спадкоємці костоломів ЧК-НКВД-Шуцманштафт
Ми маємо справу з окупацією: нашу країну окупували злодії. Ще раз: мова йде не про конкретних осіб, засуджених до тюремного ув'язнення за крадіжку, а про світогляд, антагоністичний свободі індивідуумів, абсолютно несумісній з правом приватної власності.

Це все одно що нацисти чи комуністи; злодії - точно такі ж окупанти, ну, правда, з іншою ідеологією. Вони не будують табори смерті або "нове життя" (поки що, але це може трапитися дуже швидко, - прим.“Аратти”) - вони вибудовують такі обставини, за яких вони можуть зазіхати на право власності.

І треба розуміти, що це право власності в широкому сенсі: від права власності на засоби виробництва або квартиру до права власності людини на своє тіло і спосіб життя. Через те окупанти і стараються як в тому, щоб не було, наприклад, відкритих реєстрів та кадастрів, так і в тому, щоб не було, наприклад, можливості самому вибирати, яку мораль вважати своєю.

Вони не можуть інакше, тому що злодійство - це їх єство. Ось чому і сьогодні актуальна стара дисидентська пісня "Комуністи хлопчину зловили". У ній є слова: "І вільного суспільства образ
Нам на правду відкриє очі
І хай живе приватна власність
Їм, зашарівшись, він скромно сказав"
.

Як і тоді, в 1960-ті, коли була написана ця пісня, сьогодні вільні суспільства - для нас образ правди. Як і тоді, сьогодні право власності - знищене.

Таким чином, вже якщо у нас тут з вами окупаційний режим, то ми потребуємо звільнення. Підкреслюю: про звільнення не від "донецьких", "дніпропетровських", "уральських" або "пітерських", а від злодіїв.

Колись Російську Імперію за винятком Фінляндії окупували комуністи, потім на неї претендували нацисти, потім комуністи зазнали поразки від злодіїв, і вже злодії окупували всі території колишньої Російської Імперії, крім тих, що опинилися під контролем Європейського Союзу. Дивно звучить, але це цілком природно, що окупанти вичавлюють всі соки з цієї території, викачують ресурси і експлуатують людей.

Неприродно - що немає практично ніякої організованої боротьби проти окупантів.
Тобто боротьби за політичну владу, необхідну для затвердження в своїй країні своїх принципів: систематизованої ідеологічної, юридичної, моральної, стилістичної і візуальної заміни окупантів.

Зрозумійте, у нас на вулицях точно так само є патрулі, як і за будь-якої окупації: УАЗики з костоломами і написом "міліція" курсують постійно (тільки під час нацистської окупації вони лише мали напис “шуцманштафт” - прим.“Аратти”).

У нас точно так само, як і за будь-якої окупації, присутня ворожа армія: короткострижені хлопці, які супроводжують рейдерські захвати, незаконні будови та багато іншого аж до політичних акцій - наприклад, нещодавно таких хлопців можна було спостерігати в "наметовому таборі", влаштованому Олегом Калашніковим в Києві на Хрещатику біля Печерського суду (а в день святкування 7-ої річниці Помаранчевої революції їхній "мітинг" на Майдані проходив під захистом тих самих окупаційних патрулів - прим.“Аратти”).

У нас точно так само, як і за будь-якої окупації, є насаджувана ідеологія: система ідей, яка стверджує, що індивідуум - пил, і заперечує, що право власності має бути захищене - право власності кожної людини і кожного дня.

У нас є і колабораціонізм. Найяскравіше він проявляється, природно, в ЗМІ та в галузі культури. Позбавляючи суспільство, тим самим, моральної альтернативи.

І у нас не буде армії-визволителя. І у нас поки що немає визвольного руху. Чому?

Тому що люди думають, ніби мають справу з купкою поневолювачів або якоїсь відрижкою радянського державного і партійного апарату. Але це - повноцінний окупаційний режим, щось на зарзок вірусу, який перебудував всі клітини соціального тіла так, що виник простір для крадіжок.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Національна безпека»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

У сучасних умовах будь-яка нація, що не бажає «самознищення» чи рабського становища у світовому співтоваристві, повинна на перше місце висувати завдання інтелектуальної безпеки”
Юрій Канигін

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.