Аратта - На головну

26 липня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


“Я Людвік Флек, жид, мікробіолог...”

Наука й освіта 18872 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 13.07.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Людвік Флек
Людвік Флек
Так відрекомендовувався відомий лікар і філософ студентській аудиторії університету ім. Марії Склодовської-Кюрі в Любліні.

Кожний єврей Європи першої половини ХХ ст. мав якщо не трагічну, то драматичну долю. Л. Флек пережив остракізм, переслідування, Бухенвальд і вимушену еміграцію.

Людвік Флек народився 11 липня 1896 р. у Львові. Тут ходив до школи та навчався на медичному факультеті Львівського університету, доктор медичних наук (1922 р.). Асистент професора загальної біології Львівського університету Рудольфа Вайґля (1921-1923 рр.) (про Р. Вайґля див. “Газету” за 3 вересня 2004 р.), очолював бактеріологічно-хімічну лабораторію відділу внутрішніх хвороб і бактеріологічну лабораторію відділу шкірно-венеричних хвороб лікарні Львівського воєводства (1923-1927 рр.). Упродовж 1927-1928 років був на стажуванні в Сератерапевтичному інституті у Відні. У 1928-1935-х очолював бактеріологічну лабораторію Фонду соціальних хвороб у Львові, звідки звільнили внаслідок антисемітської кампанії. У 1935-1939 рр. провадив приватну бактеріологічну лабораторію. 1939-1941рр. – доцент Медичного інституту у Львові, директор міської санітарно-бактеріологічної лабораторії. Під час нацистської окупації керував бактеріологічною лабораторією львівського ґето, 1942 року ґестапо заарештувало його, був ув’язнений у Освєнцимі та Бухенвальді.

Упродовж 1945-1952 років – керівник кафедри лікарської мікробіології університету
ім. Марії Склодовської-Кюрі в Любліні. Під час Нюрнберзького процесу його залучали як експерта у справі лікарів-убивць. 1952-1956 – директор закладу бактеріології й імунології Інституту матері та дитини у Варшаві, член-кореспондент Польської академії наук (1954), член президії ПАН. 1956 р. емігрував у Ізраїль, у 1956-1961 роках очолював відділ патології Інституту біологічних досліджень ім. Вейцмана в Несс-Cіоні. Помер 5 червня 1961 р. в Єрусалимі.

Що ж, скаже вдумливий читач, Л. Флек був кваліфікованим львівським експертом у галузі мікробіології та імунології та ще, можливо, добрим педагогом. Але тепер ім’я Л. Флека відоме в усьому світі насамперед завдяки його праці на ниві філософії.

Сучасники згадували про нього як про веселого та схильного до іронії й пересмішництва чоловіка – риса, притаманна львів’янам узагалі. До того ж, як і інші видатні вчені Львова, Л. Флек мав різнобічні інтереси. Хоча був фахівцем у галузі природничих наук, але найбільше його цікавили культурологія, психологія, соціологія та філософія.

Ще 1936 р. з друку вийшла книга Людовіка Флека “Ґенеза і розвиток наукового факту. Вступ до науки про стиль і колектив мислення” (німецькою мовою). На прикладі середовища медиків учений піддав сумніву загальноприйняту схему пізнання. Він доводив, що, як такі, хвороби не існують у природі, натомість їх “конструюють” лікарі. Бо насправді “хвороби” – це терміни-символи, які просто сприяють комунікації в середовищі медиків. “Легше, – стверджував він, – вилікувати пацієнта, ніж дізнатися, якою є його хвороба насправді”.

Л. Флек пропонував переглянути фундаментальні засади теорії пізнання. Класична епістемологія уявляє собі процес пізнання за схемою “суб’єкт-1 – об’єкт – суб’єкт-2"; себто дослідник ніби “відкриває” “факти”, що існують незалежно від його волі, й передає свої думки-знання іншим (мімезис). На думку ж Л. Флека, пізнання – насамперед соціальний процес, тобто якби не існував зв’язок “суб’єкт-1 – суб’єкт-2", усі індивідуальні відкриття були б позбавлені сенсу. А зв’язок між суб’єктами – це передовсім комунікація за допомогою лексикону слів-термінів-символів. Деякі з них приживаються й символізують цілі теорії, інші – навпаки, забувають.

Натомість Л. Флек пропонував вважати за “суб’єкт-1” колектив, який виробляє правила гри (“стиль мислення”, згідно з його термінологією), а “суб’єктом-2” – пасивні колективи, які споживають запропоновану їм інформацію. Йдучи далі, вчений стверджував, що в науці категорії “правди” та “фальші” настільки переплелися, що розмежувати їх неможливо. Бо факт – це зовсім не точне відображення предмета, а явище, що постає зі взаємодії суб’єкта й об’єкта. А історія науки – це не хронологія відкриттів “правд”, а низка змін у способі пояснення явищ, під час яких спростовують застарілі уявлення й викривають фальшивки.

Усе ж Людвік Флек не був песимістом. Він вважав, що ідентифікація помилок та інвентаризація тих обмежень, без яких у процесі пізнання обійтися неможливо, краще слугуватиме наближенню науки до абсолютної істини, ніж доктринерські засади позитивізму.

Хоча думки Л. Флека почули (про що свідчать 20 рецензій у фахових медичних і філософських часописах Європи), проте забули майже відразу. Очевидно, під час Другої світової війни ідеї аутсайдера (а такими були тоді всі євреї) не викликали зацікавлення. Мимоволі в такий спосіб підтвердилися гіпотеза Л. Флека про пізнання як соціальне замовлення. Лише остаточна криза неопозитивізму в 1970-х роках змусила науковців повернутися до його ідей. Книгу Л. Флека переклали англійською мовою 1977 р. Відтак розпочалося “десятиліття Флека”, в час якого завдяки передовсім дослідженням про життя й ідеї вченого він виріс до рівня найвидатніших теоретиків епістемології ХХ ст., фундатора постмодерної філософії медицини, піонера її конструктивістсько-релятивістського напряму.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Наука й освіта»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Найкращі закони народжуються зі звичаїв”
Жозеф Жубер

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.