- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.
Рік тому підприємці вийшли на Майдан, чим неабияк налякали владу. А далі?
Подальше покращення умов роботи для малих та середніх підприємців, згортання бізнесу та його перехід у "тінь", карні справи за пошкодження плитки на Майдані Незалежності та зростання поваги до підприємців - таким є діапазон підсумків одного року, що минув від "податкового" майдану.
Ухвалений восени минулого року новий Податковий кодекс викликав перші масові протести від часу приходу до влади Віктора Януковича.
"Довелося звільнити кількох працівників і перейти у "режим виживання", проте бути підприємцем, здається, перестало бути тавром, коли люди відчули скорочення робочих місць через закриття дрібного та середнього бізнесу, або ж нестачу вже звичних товарів та послуг, що постачалися саме дрібними підприємцями", – каже мені знайома бізнес-вумен, яка просить не називати її ім’я.
Те, що підприємці тепер не дуже хочуть "світитися" і "під запис" розповідати про свій бізнес - перша зміна, що сталася за рік від "податкового" майдану.
А ще підприємці не "під запис" розповідають, що за рік дії нового Податкового кодексу не раз задумувалися про закриття бізнесу, але, оскільки процедура цього закриття є чи не важчою, аніж початок нового бізнесу, багато із них були змушені де-юре залишитися у бізнесі, де-факто не сплачуючи податків.
Покращення покращення
Натомість у Державній податковій адміністрації твердять, що впровадження нового Податкового кодексу фактично не вплинуло на кількість фізичних осіб-підприємців в Україні.
За словами голови ДПА Олександра Клименка, кількість представників малого бізнесу залишається відносно стабільною, якщо порівнювати показники 2010 та 2011 року.
Як твердить керівник ДПА, якщо на початок 2010 року в Україні було зареєстровано два мільйони 420 тисяч приватних підприємців, то у вересні 2011 року – майже рік після ухвалення нового Податкового кодексу – їх кількість становить чотири мільйони 430 тисяч.
"Єдине, що сталося після зміни законодавства, - підприємцям доводиться робити вибір між різними системами оподаткування. Ми зафіксували незначні коливання користувачів спрощеної системи, платників єдиного податку тощо. Однак і тут впродовж першого півріччя ситуація стабілізувалася, і сьогодні ми бачимо відносно стабільний контингент представників малого бізнесу", - каже Олександр Клименко.
Він також спростував інформацію про масове закриття дрібного бізнесу. За його словами, "цього року закрилися 122,3 тисячі підприємців, водночас, зареєструвалися приблизно стільки ж нових, тому загальна чисельність майже не змінилася".
За словами представників провладної команди, умови роботи малого та середнього бізнесу в Україні і надалі покращуватимуться.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності та податкової політики регіонал Віталій Хомутиннік назвав "знаковою подією" підписання президентом закону "Про спрощену систему оподаткування", який набуде чинності з 1 січня 2012 року.
За словами депутата, у цьому законі були враховані "ключові вимоги малого та середнього бізнесу". Зокрема, завдяки новому закону, підписаному 18 листопада, вирішилося одне із головних суперечливих питань у діалозі між владою та бізнесом – можливість спрощеного оподаткування для юридичних осіб.
"Удосконалений" Податковий кодекс: теорія і практика
Утім, ухвалення цього закону відбулося паралельно із внесенням чергових змін до "нового" Податкового кодексу, ухваленого лише рік тому.
"Пам’ятаєте, одним із головних аргументів влади на користь цього Податкового кодексу було те, що він все узагальнить і систематизує, і що зміни будуть непотрібні?" - каже заступник голови парламентського комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, член фракції НУНС Ксенія Ляпіна.
"Впродовж року цей Податковий кодекс вже змінювався принаймні чотири рази, і до кінця року до нього ще будуть внесені зміни. Це говорить про те, що кодекс є вкрай недосконалим, як ми про це і казали ще рік тому, і досягнення головної проголошеної його розробниками мети – стабільності податкового законодавства – ми не побачили", - сказала пані Ляпіна в інтерв'ю bbc.ua.
Водночас депутат визнає, що не відбулося і такого "катастрофічного" згортання малого та середнього бізнесу, як про це рік тому заявляли і самі підприємці, і опозиція.
Частково, каже депутат, це пояснюється тим, що під час "податкового майдану" підприємцям таки вдалося захистити свої вимоги, і, передусім, щодо вилучення тодішніх пропозицій уряду, який пропонував суттєво обмежити застосування спрощеної системи оподаткування. Саме це, як вважає пані Ляпіна, і є чи не єдиним досягненням протестів підприємців наприкінці минулої осені.
Але загалом, вважає депутат, завдяки новому Податковому кодексу влада вирішила свої завдання: переконала МВФ та інших міжнародних спостерігачів у тому, що якісь реформи в Україні таки відбуваються, а також посилила контрольні функції за діяльністю підприємців.
Відтак, про покращення бізнес-клімату в країні не йдеться, що і було підтверджено не тільки Клацнути цьогорічними рейтингами міжнародних фінансових інституцій, але й дослідженнями наступного року.
"Те, що відбулися номінальні зменшення ставок окремих податків, зовсім не означає, що тиск на бізнес зменшився, просто він реалізується через інші інструменти. Безумовно, для західного інвестора цікаве задекларовані у кодексі наміри знижувати податок на прибуток, але які тільки інвестор приходить в Україну і розуміє, що тут все визначається не сумою податку, а тим, скільки він має сплатити податковому інспектору, він робить відповідні висновки – і ми це бачимо у іноземних інвестиціях", - вважає Ксенія Ляпіна.
Своя справа проти "бульдозера"
Один із лідерів минулорічного "податкового майдану", а нині координатор громадської організації "Спільна справа" Олександр Данилюк каже, що головним результатом тих подій він вважає зміну настроїв у суспільстві:
"Давайте згадаємо той "бульдозер", що котився країною від приходу до влади Януковича, і жодного опору з боку суспільства. Навіть сфальшовані місцеві вибори не викликали жодного протесту. А протест підприємців на Майдані – це була перша ознака того, що українське суспільство все ще здатне на опір. І влада це зрозуміла – почалися залякування, кримінальні справи. Але те, що знову Майдан огороджений парканом, бо там "ставлять ялинку", свідчить, що влада боїться, і боїться саме "вулиці", - сказав в інтерв'ю bbc.ua один із активістів "податкового майдану".
Олександр Данилюк твердить, що для восьми його учасників цей рік запам’ятається, переважно, порушенням проти них Клацнути карних справ за "пошкодження плитки на Майдані незалежності" та "перешкоджання руху громадського транспорту".
Олександр Данилюк твердить, що хоча підприємцям і вдалося відстояти систему спрощеного оподаткування у тому чи іншому вигляді, сама ситуація в Україні не сприяє розвиткові малого та середнього бізнесу, який мав би стати основою для формування середнього класу. Адже, каже громадський діяч, якщо великий український бізнес переважно розрахований на експорт, то дрібний та середній – на внутрішній ринок, де купівельна спроможність пересічних громадян постійно падає. Пан Данилюк також вважає незмінну кількість підприємців, на яку посилається податкова, не дуже показовою.
"На сьогодні переважна більшість спрощенців або пішли у "тінь", або перейшли на загальну систему оподаткування, не декларуючи ніяких прибутків. Крім того, треба говорити не тільки про кількість підприємців, але й про якість цього бізнесу. Якщо ще кілька років тому, навіть під час кризи підприємці могли нормально утримувати родину і вирішувати якісь там кредитні проблеми, то зараз вистачає хіба що на харчі для родини та комуналку. Тобто, це вже далеко не середній клас, а якісь "ніщеброди", бо люди, що мають бізнес і не можуть дозволити собі нормальне медичне обслуговування, освіту дітям, покращення житлових умов, не можуть називатися середнім класом", - підсумовує Олександр Данилюк.
Ми розпалюємо вогонь творящий. Якщо він гріє – хай. Втручатися не можемо, бо будь-яке насилля, навіть во ім’я істини, неминуче породить дисгармонію” Олесь Бердник
Актуально
28949 переглядів
Публiкацiї за темою «Світ про Україну»:
