Аратта - На головну

25 березня 2017, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Податковий майдан: рік потому

Світ про Україну 20648 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 23.11.2011 | Всі публікації | Версія для друку

Податковий майдан: рік потому
Рік тому підприємці вийшли на Майдан, чим неабияк налякали владу. А далі?

Подальше покращення умов роботи для малих та середніх підприємців, згортання бізнесу та його перехід у "тінь", карні справи за пошкодження плитки на Майдані Незалежності та зростання поваги до підприємців - таким є діапазон підсумків одного року, що минув від "податкового" майдану.

Ухвалений восени минулого року новий Податковий кодекс викликав перші масові протести від часу приходу до влади Віктора Януковича.

"Довелося звільнити кількох працівників і перейти у "режим виживання", проте бути підприємцем, здається, перестало бути тавром, коли люди відчули скорочення робочих місць через закриття дрібного та середнього бізнесу, або ж нестачу вже звичних товарів та послуг, що постачалися саме дрібними підприємцями", – каже мені знайома бізнес-вумен, яка просить не називати її ім’я.

Те, що підприємці тепер не дуже хочуть "світитися" і "під запис" розповідати про свій бізнес - перша зміна, що сталася за рік від "податкового" майдану.

А ще підприємці не "під запис" розповідають, що за рік дії нового Податкового кодексу не раз задумувалися про закриття бізнесу, але, оскільки процедура цього закриття є чи не важчою, аніж початок нового бізнесу, багато із них були змушені де-юре залишитися у бізнесі, де-факто не сплачуючи податків.
Покращення покращення

Натомість у Державній податковій адміністрації твердять, що впровадження нового Податкового кодексу фактично не вплинуло на кількість фізичних осіб-підприємців в Україні.

За словами голови ДПА Олександра Клименка, кількість представників малого бізнесу залишається відносно стабільною, якщо порівнювати показники 2010 та 2011 року.

Як твердить керівник ДПА, якщо на початок 2010 року в Україні було зареєстровано два мільйони 420 тисяч приватних підприємців, то у вересні 2011 року – майже рік після ухвалення нового Податкового кодексу – їх кількість становить чотири мільйони 430 тисяч.

"Єдине, що сталося після зміни законодавства, - підприємцям доводиться робити вибір між різними системами оподаткування. Ми зафіксували незначні коливання користувачів спрощеної системи, платників єдиного податку тощо. Однак і тут впродовж першого півріччя ситуація стабілізувалася, і сьогодні ми бачимо відносно стабільний контингент представників малого бізнесу", - каже Олександр Клименко.

Він також спростував інформацію про масове закриття дрібного бізнесу. За його словами, "цього року закрилися 122,3 тисячі підприємців, водночас, зареєструвалися приблизно стільки ж нових, тому загальна чисельність майже не змінилася".

За словами представників провладної команди, умови роботи малого та середнього бізнесу в Україні і надалі покращуватимуться.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності та податкової політики регіонал Віталій Хомутиннік назвав "знаковою подією" підписання президентом закону "Про спрощену систему оподаткування", який набуде чинності з 1 січня 2012 року.

За словами депутата, у цьому законі були враховані "ключові вимоги малого та середнього бізнесу". Зокрема, завдяки новому закону, підписаному 18 листопада, вирішилося одне із головних суперечливих питань у діалозі між владою та бізнесом – можливість спрощеного оподаткування для юридичних осіб.
"Удосконалений" Податковий кодекс: теорія і практика

Утім, ухвалення цього закону відбулося паралельно із внесенням чергових змін до "нового" Податкового кодексу, ухваленого лише рік тому.

"Пам’ятаєте, одним із головних аргументів влади на користь цього Податкового кодексу було те, що він все узагальнить і систематизує, і що зміни будуть непотрібні?" - каже заступник голови парламентського комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, член фракції НУНС Ксенія Ляпіна.

"Впродовж року цей Податковий кодекс вже змінювався принаймні чотири рази, і до кінця року до нього ще будуть внесені зміни. Це говорить про те, що кодекс є вкрай недосконалим, як ми про це і казали ще рік тому, і досягнення головної проголошеної його розробниками мети – стабільності податкового законодавства – ми не побачили", - сказала пані Ляпіна в інтерв'ю bbc.ua.

Водночас депутат визнає, що не відбулося і такого "катастрофічного" згортання малого та середнього бізнесу, як про це рік тому заявляли і самі підприємці, і опозиція.

Частково, каже депутат, це пояснюється тим, що під час "податкового майдану" підприємцям таки вдалося захистити свої вимоги, і, передусім, щодо вилучення тодішніх пропозицій уряду, який пропонував суттєво обмежити застосування спрощеної системи оподаткування. Саме це, як вважає пані Ляпіна, і є чи не єдиним досягненням протестів підприємців наприкінці минулої осені.

Але загалом, вважає депутат, завдяки новому Податковому кодексу влада вирішила свої завдання: переконала МВФ та інших міжнародних спостерігачів у тому, що якісь реформи в Україні таки відбуваються, а також посилила контрольні функції за діяльністю підприємців.

Відтак, про покращення бізнес-клімату в країні не йдеться, що і було підтверджено не тільки Клацнути цьогорічними рейтингами міжнародних фінансових інституцій, але й дослідженнями наступного року.

"Те, що відбулися номінальні зменшення ставок окремих податків, зовсім не означає, що тиск на бізнес зменшився, просто він реалізується через інші інструменти. Безумовно, для західного інвестора цікаве задекларовані у кодексі наміри знижувати податок на прибуток, але які тільки інвестор приходить в Україну і розуміє, що тут все визначається не сумою податку, а тим, скільки він має сплатити податковому інспектору, він робить відповідні висновки – і ми це бачимо у іноземних інвестиціях", - вважає Ксенія Ляпіна.
Своя справа проти "бульдозера"

Один із лідерів минулорічного "податкового майдану", а нині координатор громадської організації "Спільна справа" Олександр Данилюк каже, що головним результатом тих подій він вважає зміну настроїв у суспільстві:

"Давайте згадаємо той "бульдозер", що котився країною від приходу до влади Януковича, і жодного опору з боку суспільства. Навіть сфальшовані місцеві вибори не викликали жодного протесту. А протест підприємців на Майдані – це була перша ознака того, що українське суспільство все ще здатне на опір. І влада це зрозуміла – почалися залякування, кримінальні справи. Але те, що знову Майдан огороджений парканом, бо там "ставлять ялинку", свідчить, що влада боїться, і боїться саме "вулиці", - сказав в інтерв'ю bbc.ua один із активістів "податкового майдану".

Олександр Данилюк твердить, що для восьми його учасників цей рік запам’ятається, переважно, порушенням проти них Клацнути карних справ за "пошкодження плитки на Майдані незалежності" та "перешкоджання руху громадського транспорту".

Олександр Данилюк твердить, що хоча підприємцям і вдалося відстояти систему спрощеного оподаткування у тому чи іншому вигляді, сама ситуація в Україні не сприяє розвиткові малого та середнього бізнесу, який мав би стати основою для формування середнього класу. Адже, каже громадський діяч, якщо великий український бізнес переважно розрахований на експорт, то дрібний та середній – на внутрішній ринок, де купівельна спроможність пересічних громадян постійно падає. Пан Данилюк також вважає незмінну кількість підприємців, на яку посилається податкова, не дуже показовою.

"На сьогодні переважна більшість спрощенців або пішли у "тінь", або перейшли на загальну систему оподаткування, не декларуючи ніяких прибутків. Крім того, треба говорити не тільки про кількість підприємців, але й про якість цього бізнесу. Якщо ще кілька років тому, навіть під час кризи підприємці могли нормально утримувати родину і вирішувати якісь там кредитні проблеми, то зараз вистачає хіба що на харчі для родини та комуналку. Тобто, це вже далеко не середній клас, а якісь "ніщеброди", бо люди, що мають бізнес і не можуть дозволити собі нормальне медичне обслуговування, освіту дітям, покращення житлових умов, не можуть називатися середнім класом", - підсумовує Олександр Данилюк.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Світ про Україну»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Церква - скоріш лікарня для грішників, ніж музей святих”
Ебігайл Ван Берен

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.