Аратта - На головну

30 травня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- українська мова посіла друге місце в світі за мелодійністю після італійської. Також її визнали третьою найкрасивішою мовою в світі за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія та побудова речень після французької та перської мов на мовному конкурсі, що пройшов у Парижі в 1934 році...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Чим пахне “дешевий газ” для України? Приклад Білорусі і не тільки

Економіка та фінанси 17720 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 28.11.2011 | Всі публікації | Версія для друку

Чим пахне “дешевий газ” для України? Приклад Білорусі і не тільки
Надаючи Мінську дешевий газ і кредити, Москва ризикує повторити помилки ЄС, який занадто довго потурав Греції з її боргами, неконкурентоспроможною економікою й політиками, що не бажають проводити реформи.

Росія і Білорусь підписали 25 листопада у Москві низку угод, які продемонстрували всьому світу: для Москви поставки газу і ціни на нього є, принаймні на пострадянському просторі, не стільки бізнесом, скільки політичним інструментом. Його відкрито використовують для того, щоб вирішити ті чи інші поставлені керівництвом країни завдання. У цьому випадку їх було щонайменше два: взяти під повний контроль газотранспортну систему цієї транзитної країни і простимулювати в ній євразійські інтеграційні процеси. Інакше кажучи, сильніше прив'язати до себе Мінськ.

Москва занесла ногу над граблями

В принципі, це цілком відповідає й інтересам європейців. Якщо надалі труба, якою призначений для країн Євросоюзу газ йде Білоруссю, опиниться у руках "Газпрому", надійність поставок від цього, скоріше, зросте. Якщо на частині території колишнього Радянського Союзу формується єдиний митний і економічний простір, то це відкриває нові можливості для розширення взаємовигідного співробітництва з країнами ЄС.

Однак якщо уважніше придивитися до нинішнього нового етапу зближення Росії та Білорусі, то важко позбутися враження, що Москва занесла зараз ногу над граблями приблизно тієї самої конструкції, на які свого часу наступила єврозона у своїх відносинах з Грецією. І що історія, відповідно, може повторитися.

Основна проблема - неконкурентоспроможна економіка

Згадаймо, Грецію прийняли до єврозони буквально останньої митті перед запровадженням євро, і зробили це виключно з політичних міркувань, щоб забезпечити валютному союзу максимальну масовість. Хоча грецька економіка за своїми параметрами до членства в цьому клубі явно не дотягувала. Білорусь у союз двох сировинних гігантів Росії та Казахстану, взагалі-то, теж не дуже вписується, адже у неї зовсім інша економічна структура, а тому й інші стратегічні інтереси. Але якось незручно заявляти про інтеграційний проект, у якому менше трьох учасників.

Але головна проблема навіть не в цьому. Нинішня трагедія Греції полягає не стільки в тому, що вона набрала забагато кредитів, а в тому, що у неї неконкурентоспроможна економіка. Тому багато хто сумнівається, що навіть після того, як грекам спишуть половину боргів, вони ще коли-небудь зможуть заробити стільки грошей, щоб повернути іншу половину.

Нинішня білоруська трагедія, яка зовні виражається в обвальному падінні курсу національної валюти, теж полягає у міжнародній неконкурентоспроможності. Через це імпорт тривалий час хронічно перевищував експорт, що й довело країну до широкомасштабної девальвації.

Політики, не здатні до реформ

Ні в Греції, ні в Білорусі уряди вчасно не потурбувалися про створення сприятливих рамкових умов для розвитку бізнесу й залучення інвесторів з новітніми технологіями, в тому числі іноземних. В Афінах при владі занадто довго перебували (і значною мірою все ще перебувають) політики, які звикли задобрювати виборців популістськими заходами і не хочуть, понад те - не здатні - проводити болючі, але необхідні реформи. У вотчині Олександра Лукашенка ситуація є ще гіршою.

Замість того, щоб займатися такими складними справами, як приватизація, модернізація, демонополізація, сприяння розвиткові малого та середнього бізнесу, грецькі політики вважали за краще брати гроші у борг і їх проїдати. Цим же шляхом йде нині й Білорусь. Єврооблігації вона вже розмістила, тепер отримує мільярди від Антикризового фонду ЄврАзЕс, від Китаю, Сбербанку РФ, від Росії - під будівництво у себе атомної електростанції ...

Мінськ нарощує борговий тягар

Загалом, Білорусія стрімко нарощує борговий тягар. Хочеться вірити, що у Москві це чудово розуміють і керуються тверезим розрахунком. Наприклад, розрахунком на те, що позичальникові рано чи пізно доведеться розплачуватися акціями найбільш привабливих білоруських підприємств. Тут ще дуже важливо не помилитися у справжній вартості цих активів.

Якщо ж Москва керується не стільки прагматичними міркуваннями, скільки геополітичними мріями і ностальгією за Радянським Союзом, то нинішнє щедре фінансування режиму Лукашенка вже за пару років може дуже дорого обійтися російському платникові податків. Адже кредитний рейтинг у Білорусі - "сміттєвий", а прогноз рейтингу - негативний. Навчені гірким досвідом Греції, ми тепер прекрасно знаємо, що все це означає.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Природничі науки й релігію протиставляють одна одній лише люди, погано освічені як у першому, так і в другому”
П. Сабатьє, французький хімік, Нобелівська премія 1912 р.

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.