Аратта - На головну

23 вересня 2017, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в селі Лемеші (Чернігівська область) на початку XVIII століття народився хлопчик Олексій Розум. У вільний від випасу корів час, він співав у сільскому церковному хорі, де був помічений, відправлений до Петербургу й згодом став графом Розумовським й вінчаним чоловіком імператриці Елизавети (щоправда без права престолонаслідування). Брат графа Кирило у 18 років (!!!) очолив петербургську академію наук, а згодом ще й став гетьманом Лівобережної України...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Кому на виборах дістануться голоси кримських татар?

Людина і влада 16648 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 31.01.2012 | Всі публікації | Версія для друку

Кому на виборах дістануться голоси кримських татар?
Останні кілька місяців у Криму спостерігається активізація публічної діяльності і навіть консолідація низки кримськотатарських громадсько-політичних об’єднань і рухів, які преса називає «антимеджлісівською опозицією».

Дехто вважає це нове явище в кримськотатарській спільноті «природнім процесом», дехто бачить за ним діяльність СБУ, а дехто і «руку» Москви. Як би там не було, ми стаємо свідками того, як за короткий час політичні аутсайдери і радикальні маргінали перетворилися на помітних учасників якщо не геополітичної, то точно – внутрішньокримської гри. Особливо впадає у вічі нещодавня різка зміна тональності і змісту виступів представників так званої «антимеджлісівської опозиції», яка 28 січня офіційно об’єдналася у «Кримськотатарський народний фронт».

Я навмисно використав вислів «так званої», бо 24 січня речник громадської організації «Міллі Фірка» («Національна Партія») Рінат Шаймарданов майже сенсаційно спростував інформацію про те, що новостворюваний «Кримськотатарський народний фронт» є опозицією до Меджлісу кримськотатарського народу. За його словами, це лише «об’єднання легальних кримськотатарських організацій» та їхніх «зусиль для впливу на ухвалення закону про реабілітацію кримськотатарського народу і відновлення його прав».

Ще не так давно і сам Шаймарданов і його керівник – лідер «Міллі Фірка» Васві Абдураїмов не тільки різко критикували систему етнічного самоврядування Муджліс-Курултай, але й заявляли про їхню не легітимність і закликали до саморозпуску.

Тепер же «мілліфірківці» та їхні союзники з організації «Покоління Крим», які теж увійшли до «Кримськотатарського народного фронту», не тільки не декларують свою опозиційність до системи національного самоврядування, але й заявляють про необхідність «чесних виборів» делегатів Курултаю (загальнонаціонального з’їзду кримських татар), запланованих на нинішній рік. За їхніми словами, вони опонують лише лідерам Меджлісу Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову.

Від незалежного Кримського Юрту до лояльності Українській державі

На ще більші зміни опоненти Джемілєва-Чубарова пішли у ставленні до Української держави та її влади. У 2009 році «мілліфірківці» оприлюднили «Стратегію і тактику «Міллі Фірка» на сучасному етапі», в якій метою «партії» вказали «відновлення національної державності на території Кримського Юрту» (тобто національної території кримських татар). У документі, виставленому в інтернеті на «партійному» сайті, зазначається, що «слід бути готовими» до того, що «вже у найближчі 8–10 років, не виключено, що й раніше, ситуація вимагатиме скликання Установчого з’їзду національних співтовариств Криму з проголошенням на ньому Кримської республіки з усіма наслідками, що витікають із цього».

Досі на півострові і за його межами організація та її лідер Васві Абдураїмов мали «проросійський» імідж – переважно через антиукраїнські заяви останнього та його скандальне звернення у 2008 році до російського керівництва із закликом «захистити» корінні народи України від «геноциду» з боку її «націоналістичного керівництва» так, як росіяни «захистили» абхазів та осетин у Грузії.


Тепер «мілліфірківці» заявляють про готовність до найширшої співпраці з офіційним Києвом. За словами Шаймарданова, нове об’єднання борців з Джемілєвим-Чубаровим має на меті насамперед «співробітництво з органами державної влади України для розв’язання проблеми відновлення прав і реабілітації кримськотатарського народу».

Рішення Курултаю – в життя?

Ще більш сенсаційною, щонайменше для експертів, стала заява лідера «Міллі Фірки» Васві Абдураїмова про підтримку «Декларації про національний суверенітет кримськотатарського народу», ухваленої на 2 Курултаї у червні 1991 року, і сприйняття її як «керівництво до дії». Цей документ проголошує, зокрема, що «Крим є національною територією кримськотатарського народу, на якій тільки він має право на самовизначення так, як воно викладено в міжнародно-правових актах, визнаних світовою спільнотою».

Добре пригадую, що Васві Абдураїмов тоді категорично виступав і проти скликання Курултаю, і проти проголошення цієї Декларації. В інтерв’ю, яке я у нього взяв влітку 1991 року, він пояснював, що в традиціях кримськотатарського національного руху – відмова від створення якихось централізованих організацій та інституцій. Вже тоді Васві Абдураїмов тісно співпрацював з органами радянської влади, а згодом і сам став високопоставленим чиновником. Тепер він вважає згаданий документ «керівництвом до дії», а слова колишнього Президента України Віктора Ющенко про необхідність скасування Декларації – «нахабністю».

Про свою лояльність до України та її нинішньої влади, а також про неопозиційність до Меджлісу 26 січня несподівано заявили і представники руху активістів земельних самозахоплень («галявин протесту») «Себат». Ця організація, хоч зрештою і не увійшла до «Кримськотатарського народного фронту», але останні
півроку брала активну участь у всіх антимеджлісівських акціях «мілліфірківців» та інших майбутніх «фронтовиків».

Курс – на вибори!

Втім, така «зміна орієнтирів» лише на перший погляд може видаватися неочікуваною і дивною. Насправді і раніше можна було побачити, що «позамеджлісівські» активісти без потужної зовнішньої підтримки самі не можуть створити якийсь політичний проект, який міг би реально конкурувати із системою Меджліс-Курултай.

Ціла мережа місцевих і регіональних меджлісів, які замикаються на Міллій (загальнонаціональний) Меджліс, що обирається на загальнонаціональному з’їзді – Курултаї, уже давно переросла просто інститут етнічного самоврядування і реально є впливовою політичною силою, до якої змушені прислухатися і в Криму, і в Києві, і за кордоном.

Це завжди дратувало владу, а нинішню – і поготів. Разом з тим, відкрито виступити ні центральна, ні регіональна влада проти Меджлісу вже давно не ризикує, зважаючи на реальну підтримку цієї інституції серед співвітчизників (за дослідженнями Центру Разумкова, діяльність Меджлісу в різній мірі позитивно оцінює близько 65% кримських татар) та реальний авторитет Меджлісу всередині країни і закордоном.

Схоже, саме це й спонукало і «Міллі Фірка» з «Кримськотатарським народним фронтом», і «Себат» переглянути своє публічне негативне ставлення до Меджлісу і зосередити свою критику та нападки виключно на його перших особах – Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарові. І разом з тим посилено рекламувати лояльність до держави, а насамперед – підтримку чинної влади і готовність з нею співпрацювати.

Є чимало інформації про те, що «регіонали» не тільки не відкинули простягнуті руки, але самі стимулювали цей процес. Активна участь у «Кримськотатарському народному фронті» депутатів Верховної Ради АРК від Партії регіонів Лентуна Безазієва та Едіпа Гафарова, а також Руслана Бальбека, який перебував (можливо, і досі) «на гачку» у правоохоронних органів, лише невелике підтвердження цього.

Не відкидаючи зацікавленість у розколі Меджлісу та дискредитації його лідерів російських спецслужб, а також того, що вони таки вживають відповідні дії, на чому наполягає Мустафа Джемілєв, усе ж припущу, що останні події в кримськотатарській спільноті насамперед свідчать про активну підготовку провладних сил до парламентських виборів восени 2012 року.

Специфіка Криму полягає ще й у тому, що це хоч і «базовий» регіон Партії регіонів, але тут існує суттєвий вплив російських та кримськотатарських громадсько-політичних рухів. І якщо покійний Василь Джарти домігся маргіналізації впливу проросійських сил і поставив під контроль найвпливовіші з них, то з кримськотатарськими організаціями це не вийшло – якраз через існування системи Меджлісу-Курултаю.

Місцеві вибори 2010 року особливо яскраво продемонстрували, що навіть за прямого тиску і маніпуляцій з боку влади Меджліс та його лідери здатні заручитися значною підтримкою виборців.

Чи матиме такі ж людські ресурси і таку підтримку співвітчизників Меджліс восени 2012? Схоже, відповідь на це запитання в Криму посилено і поспіхом готують саме зараз.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Людина і влада»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Державне думання для українського хама чуже і незрозуміле”
В‘ячеслав Липинський

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.