X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

11 грудня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Бундестаг не ратифікує Угоду про асоціацію з Україною

Світ про Україну 16555 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 30.03.2012 | Всі публікації | Версія для друку

Голова парламентського комітету у справах ЄС Ґунтер Кріхбаум
Голова парламентського комітету у справах ЄС Ґунтер Кріхбаум
Ратифікація Угоди про асоціацію між Україною і ЄС у німецькому Бундестазі на даному етапі неможлива.

Про це в інтерв’ю Deutsche Welle заявив голова парламентського комітету у справах ЄС Ґунтер Кріхбаум.

Угода про асоціацію і створення зони вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом готова до підписання і ратифікації. У п’ятницю, 30 березня, у Брюсселі керівники делегацій від України і ЄС, які узгоджували положення документу, парафують угоду. Коли постане питання про його ратифікацію парламентами країн ЄС, німецький Бундестаг голосуватиме після відповідної рекомендації парламентського комітету у справах Європейського Союзу. Deutsche Welle попросила прокоментувати перспективи ратифікації голову комітету Ґунтера Кріхбаума, депутата від правлячого Християнсько-демократичного союзу. Напередодні на нараді під його керівництвом обговорювалося питання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС.

Deutsche Welle: Парафування Угоди про асоціацію стане результатом чотирирічних переговорів. Пане Кріхбаум, чи можна говорити, що завершення роботи над документом – це особливий день для відносин між Україною і Європейським Союзом?

Ґунтер Кріхбаум: Безумовно, відносини України і Європейського Союзу ставатимуть більш інтенсивними. Зрештою, Україна є учасницею Східного партнерства, яке Євросоюз підтримує зі своїми сусідами на Сході. Але якщо говорити про парафування Угоди про асоціацію, то йдеться про технічне завершення роботи над документом. Однак справа ще далеко не зроблена. Адже перш ніж угода набере чинності, її мають схвалити всі країни-члени ЄС. Утім, такої готовності наразі немає.

Ви, як голова профільного комітету Бундестагу, рекомендували би німецькому парламенту ратифікувати угоду?

На даний момент, звісно, ні. У Європейського Союзу є певні стандарти і цінності. Україна заявляє про своє прагнення дотримуватися цих цінностей. Йдеться про засади правової держави, демократії, дотримання свободи слова і багато іншого. Ми хочемо бачити відповідні зусилля і серйозний поступ, підтримку громадянського суспільства. Всього цього ми нині не бачимо. На жаль.

У Німеччині у центрі уваги ЗМІ перебувають судові процеси над опозиційними лідерами, насамперед Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком. Однак коли Ви говорите про проблеми з демократією в Україні, Ви маєте на увазі не лише ці процеси?

Це лише верхівка айсберга. На жаль, ми бачимо регрес у процесі реформ. Свого часу Україна вже була далі на шляху становлення демократичних структур. Коли ми говоримо про цінності Європейського Союзу, їх треба не лише поділяти, ними треба керуватися. Коли Україна здійснює реформи, вона робить це не на догоду Німеччині або Європейському Союзу, а на благо власних громадян. Тут ще багато роботи.

Що Ви маєте на увазі, коли говорите про регрес?

Йдеться насамперед про розбудову незалежного правосуддя, структур правової держави, про свободу ЗМІ. Спроби залякування – неприпустимі. Має бути можливість вільного розвитку неурядових організацій і фондів. Я дозволю собі нагадати про інцидент, який стався з керівником представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні паном Ланґе. Його без будь-яких підстав не пускали в Україну за вказівкою СБУ. Безумовно, це було сигналом українським неурядовим організаціям - «ми не гребуємо чинити таке навіть з іноземними організаціями. Майте на увазі. Так може статися і з вами». Це неприйнятно.

Уряд Німеччини у своїй офіційній заяві зазначив, що термін підписання угоди між Україною і ЄС «неможливо передбачити». Це можна назвати провалом у відносинах цих партнерів?

Ні. Україні просто спершу треба самій визначитися зі своїм шляхом. Якщо вона хоче їхати в Європу, то не варто вмикати задній хід. Треба прийняти цінності і стандарти, на яких стоїть Європа. Я хочу лише підкреслити позицію німецького уряду, який заявляє про неможливість підписання Угоди про асоціацію. До речі, без позитивного вотуму Бундестагу уряд не зможе схвалити цей документ. У Німеччині парламент за законом має право висловлювати позицію щодо міжнародних договорів. Уряд зобов’язаний дотримуватися вотуму Бундестагу. Я не думаю, що уряд підписуватиме щось, що не матиме підтримки парламентської більшості.

Але ж відкладення підписання на невизначену перспективу може загальмувати європейську інтеграцію України. Чимало оглядачів і політиків в Україні, зокрема опозиційних, кажуть, що може бути втрачено шанс. Адже підписання Угоди про асоціацію – це й конкретні зобов’язання української сторони щодо реформ.

Дійсно, ця угода несе великі шанси для обох сторін. Але Україна має ще краще розпізнати ці шанси. Українська влада має зробити так, аби парламенти країн ЄС могли ратифікувати цю угоду. Доки ми бачитимемо порушення засадничих цінностей ЄС, не можна говорити ані про підписання, ані про ратифікацію.

Як зазначають деякі оглядачі, частина країн ЄС виступає за те, аби після парламентських виборів в Україні, якщо вони відбудуться у відповідності до європейських стандартів, відкрити шлях до підписання угоди. Подейкують, це може статися вже на наступному саміті Україна-ЄС у листопаді. Ви припускаєте таку можливість?

Ні. Проведення виборів у відповідності до демократичних засад – в інтересах самої України. Це має робитися не на догоду Європейському Союзу. Можливо, парламенти деяких країн ЄС вже незабаром ратифікують угоду з Україною. Німецький Бундестаг, безперечно, не належатиме до їхнього числа.

Під час роботи над Угодою про асоціацію українські дипломати багато місяців билися за формулювання, яке би вказувало на європейську перспективу України. Зрештою у документі буде лише вказано на «європейську ідентичність» України. Наскільки це важливо з Вашої точки зору?

Україна є учасницею Східного партнерства ЄС. До цієї ініціативи належать країни, які у найближчому майбутньому не зможуть вступити до ЄС. Україна хотіла би більшого, саме тому це питання і піднімалося на переговорах про угоду. Українському уряду хотілося би похвалитися «євроінтеграційними успіхами» напередодні виборів. Так само зараз український уряд хоче урочисто інсценувати технічний процес парафування Угоди про асоціацію з ЄС як політичний успіх. Для нас принципово інше: аби наші партнери дотримувалися стандартів правової держави. Але до цього ще далеко.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Світ про Україну»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Той, хто проявляє жалість до ворога, безжалісний до самого себе”
Френсіс Бекон

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.