X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

27 травня 2018, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Чому в Україні заборонили «Белую гвардию»?

Культура 38678 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 3.04.2012 | Всі публікації | Версія для друку

Чому в Україні заборонили «Белую гвардию»?
Хай читача не лякає, можливо, надто експресивна назва цих нотаток… Насправді в Україні ніхто не заборонив і навряд чи колись зробить таке стосовно творчості Михайла Афанасійовича Булгакова.

Наразі мова йтиме про можливість показу російського восьмисерійного художнього фільму «Белая гвардия» в Україні. На телеканалі «Інтер». Питання з показом цього проекту, який уже став скандальним у самій Росії, поки що на стадії «швидше ні, ніж так».

Як повідомили DT.UA у прес-службі телеканалу, «зазначена тема поки що в процесі обговорення, однак керівництво більше схиляється до „ні“, незважаючи на попередні домовленості з російською стороною. В Росії рейтинги фільма були низькими. „Інтер“ не проти замінити „Білу гвардію“ іншим, успішнішим, проектом».

Як стало відомо з джерел на каналі, сам Володимир Зеленський «не в захопленні» від фільму, котрий мав потрапити в сітку рейтингового українського каналу вже цієї весни — вслід за російською прем’єрою.

Що ж сталося?

І чому український канал вирішив нібито «заборонити» в себе прокат екранізації «Белой гвардии»?

«Найбільш звіроподібне зображення українців за всю історію кінематографа». Серіал «Белая гвардия» цілком може перемогти і в такій номінації. І, здається, це головна «удача» фільму режисера Сергія Снєжкіна («НП районного масштабу», «Брежнєв»).

У день виборів Путіна державний телеканал «Россия» з ажіотажем запустив прем’єру цього восьмисерійного проекту...

Фільм мав великий бюджет. Більшість сцен знімалися в Києві.

Як відомо, Михайло Булгаков у своєму першому романі розповів про події в рідному місті наприкінці 1918 року. Коли в поваленій Російській імперії точилася громадянська війна між білими, червоними та українськими повстанцями, які боролися за незалежність.

З самого початку виникли побоювання, що українці в російському фільмі вийдуть «не дуже». Адже Булгаков, як відомо, був патріотом білої, царської Росії, але мусив жити «при червоних». А ось по «самостійниках» і Петлюрі пройшовся у своєму романі нещадно.

Екранний результат перевершив усі очікування. Автори фільму показали українців тупими садистами, придумавши (!) з півдюжини відверто українофобських сцен і мало не видавши їх «за Булгакова».

Чесно кажучи, все це було б дуже сумно, якби не було так смішно... І задовго.

Наведу у вигляді вибраного «аналізу дискурсу» низку прикладів антиукраїнських відсебеньок у фільмі п. Снєжкіна. Схожих на які немає в романі «Белая гвардия». Здається, у творчості Булгакова їх теж немає.

Фільм он-лайн доступний — отже, можна насолоджуватися.

Тут-таки й промовистий сюжет телеканалу «Россия», який став головним замовником і фінансистом проекту.

— Петлюрівський полковник Козир-Лєшко, який у фільмі став втіленням зла:

- б’є свого помічника, а потім рубає шаблею глобус із коментарем «як жидівська голова» (4-та серія, 33-тя хв.);

- ідучи з села, наказує селянам спалити сільську школу, оскільки вона «уся москальського духу набралася» (4-та серія, 59-та хв.);

- взявши Київ, каже: «Місто... Церкви лишити, а все решту — знищити, не можна тут воювати, погано, воювати треба в полі» (5-та серія, 35-та хв.);

- із садистським задоволенням чикрижить ножем шию юнкера, фактично дитини (5-та серія, 37-ма хв.). У фільмі є дві акцентовані сцени на цю тему, хоча, за романом, жорстоке вбивство з «вырезанием погон на плечах» — лише версія вбивства військових, яка звучить із натовпу;

- просить священика поховати свого помічника зі словами: «Він, мабуть, потім першим нашим українським святим стане. Новомучеником Олександром Київським» (7-ма серія, 15-та хв.). Натяк на те, звідки взялися «все эти украинские герои».

— Петлюрівська варта стріляє вночі по ліхтарях, розбиваючи їх, «бо очі ріже», а потім, схаменувшись, розуміє, що залишилася без світла (6-та серія, 43-тя хв.).

— Гетьман Скоропадський зривається на жінку й називає російську мову «собачьей»
(1-ша серія, 18-та хв.).

Автори використали фінал із іншого твору — оповідання Булгакова «Я убил». ОK, там герой — теж лікар і вбиває теж петлюрівського полковника.

Але слова перед убивством: «Геть з України! Все, більше ви тут жити не будете! Геть!»
(8-ма серія, 11-та хв.) — це вже «рольові ігри» авторів фільму.

Продовжую…

— Кияни істерично освистують гімн України (2-га серія, 25-та хв.).

«Краса» так і ллється з дописаних за Булгакова діалогів. У розмові білих офіцер Мишлаєвський каже про готовність убити сусіда за те, що його півень бігав і кричав «Петлюра».

— Так можно и пол-Украины вырубить, — намагається остудити запал Шервінський.

— Надо будет — вырубим! — відповідає Мишлаєвський
(3-тя серія, 22-га хв.).

І це в році від Різдва Христового 2012-му віщає державний канал країни, яка позицює себе християнською!

У книжці потугу повстанського руху показує сцена параду Петлюри на Софійській площі. У фільмі — все в цій сцені не за Булгаковим, крім радісного натовпу.

— Поету-патріоту, який виступає на площі біля Софії, — він єдиний у фільмі носить вишиванку, — під час його патетичної промови на сцені про український народ петлюрівець шаблею розтинає голову за (Миколо Яновичу, заплющіть очі!) недосконалу українську мову. «Щось він погано українською мовою розмовляє. Рубайте його!» — каже пан полковник (7-ма серія, 18-та хв.).

Частину дрібних сцен пропустимо, щоб не перевтомлювати читача. Усе це придумане! І чи не забагато? Навіть для держзамовлення від суверенної демократії.
Але ж справжній Булгаков теж не любив Петлюру та «все» українське? Справді, Булгаков був киянином, сином священнослужителів з російського Орла й україноскептиком (аби не сказати більше). За словами критика Лосєва, Булгаков відчував «надзвичайно сильну ненависть до Петлюри та його сподвижників, — інколи ця ненависть видається навіть необґрунтованою й перебільшеною».

Авторам фільму ненависті юнака після Громадянської війни мало. Вони помножують її ще й на свою ненависть.

Але що вирізняє талант — кожен знайде в прояві цього таланту «свою правду». Тому, навіть будучи україноскептиком, Булгаков увічнив для історії розмах українського національного повстання, торкнувся і його світлих поривів. Він повідав нам через роки про силу явища «Петлюра», під яким велася боротьба за Україну в ті вирішальні роки, 90 років тому, коли кувалася сьогоднішня незалежність. І не десь там, на заході України, а тут, у Києві, в її серці на Наддніпрянщині.

Читаючи роман «Белая гвардия», побачимо і масовість повстанців, їх підтримку народом, ейфорію киян із приводу взяття столиці Петлюрою, приклади свідомого переходу київської інтелігенції на українську мову.

Булгаков так описав повстанську армію: «…И в этих же городишках народные учителя, фельдшера, однодворцы, украинские семинаристы, волею судьбы ставшие прапорщиками, здоровенные сыны пчеловодов, штабс-капитаны с украинскими фамилиями... все говорят на украинском языке, все любят Украину волшебную, воображаемую, без панов, без офицеров-москалей, — и тысячи бывших пленных украинцев, вернувшихся из Галиции.

Это в довесочек к десяткам тысяч мужичков?.. О-го-го! (…) Турок, земгусар, Симон. (
Булгаков про Петлюру). Да не было его. Не было. Так, чепуха, легенда, мираж. Просто слово, в котором слились и неутолимая ярость, и жажда мужицкой мести, и чаяния тех верных сынов своей подсолнечной, жаркой Украины... ненавидящих Москву, какая бы она ни была — большевистская ли, царская или еще какая».

А ось «які» настрої панували тоді в Києві показує в книжці й розмова Ніколки з хлопчиками, які каталися на санчатах на Андріївському узвозі.

— Скажите, пожалуйста, чего это стреляют там наверху?

Парень вынул палец из носа, подумал и сказал в нос:

— Офицерню бьют наши.

Однією з головних думок натовпу під час параду Петлюри на Софійській площі в романі в Булгакова був подив людей від потуги петлюрівців:

— Ото казалы банды... Вот тебе и банды. Ура!

— Слава! Слава Петлюри! Слава нашему батько!

— Ур-ра!..


Інший:

— Эх... эх... вот тебе и пятнадцать тысяч... Что же это наврали нам. Пятнадцать... бандит... разложение... Господи, не сочтешь! Еще батарея... еще, еще...

У фільмі ж продовжують розповідати «про разложение» українців.

— Другорядний персонаж, якого грає актор Ігор Вернік, із гримасою огиди виголошує у бік радісного натовпу (алюзія на Майдан): «Как скот, ей-Богу, стадо! Хлыстом щелкнешь, а они „Му!..“ в ответ» (7-ма серія, 12-та хв.). А потім петлюрівці починають стріляти з пістолетів по дзвіниці Софії…

Хтось скаже: «Але ж і в Булгакова Петлюра показаний погромником? Чому?» Вважається, що під час мобілізації в армію УНР Булгаков особисто був свідком побиття єврея та його вбивства з необережності повстанцями. Саме цю сцену описано в оповіданні «В ночь на 3-е число» і в «Белой гвардии».

Дорого коштувало це вбивство всьому українству. Своїм творчим генієм Булгаков посприяв створенню міфу про Петлюру-антисеміта, який проектувався на всіх українців.

Цей міф активно використовували більшовики у своїй пропаганді проти незалежної України.

Однак із історії відомо й інше: Петлюра був людиною з досить м’яким характером, за що йому навіть докоряли прихильники, романтиком, масоном і соціалістом. Не був він ні шовіністом, ні антисемітом. Те, що переможна сторона списала на Петлюру всі єврейські погроми початку ХХ століття, які насправді розгорілися в Російській імперії під відомим гаслом «Бей жидов — спасай Россию» і призвели до масового виїзду євреїв у США, авторів фільму не бентежить.

Але палицю все-таки перегнули. Глядач чітко побачив фальш: «Перед нами просто зашкаливающе демонизированная орда, призванная вызвать у зрителя устойчивую зоологическую ненависть», — пише у статті про «зображених» українців Дмитро Суворов із Росії.

Викликає подив, що колишні кияни — фантасти Марина та Сергій Дяченки разом із режисером Снєжкіним виступили авторами сценарію. А ще один колишній киянин, Олександр Роднянський, виявився продюсером саме цього фільму…

Що стосується якості серіалу, то російського глядача, судячи з відгуків, переважно він розчарував. Гарна дорога картинка не рятує. Актори, яких регулярно використовують у всіх серіалах, набридли; їхня гра банальна й часто «не вірю!»; більшість не відповідає булгаковським образам — чимало їх удвічі старші за прототипи. Фільм нуднуватий, задовгий, у ньому немає енергії Булгакова...

Картину доповнюють ляпи з українською мовою: «Де лэкар?» замість «лікар». (8-ма серія, 7-ма хв.) тощо.

Стійкий антиукраїнський душок фільму показує, що маємо ми справу з залежаними ідеями з учорашнього дня, де «ми переможемо» важливіше, ніж «ми живемо».

Але як там у класика? «Свежесть бывает только одна — первая, она же и последняя. А если осетрина второй свежести, то это означает, что она тухлая!»

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Культура»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Нація не помирає від інфаркту, вона помирає тому, що в неї відібрали мову”
Ліна Костенко

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2018.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.