Актуально
14998 переглядів
 |
Щоб усвідомити свої внутрішні проблеми, необхідна сміливість і готовність подивитися правді в очі. Відомо, що людина сприймає правду, тільки коли хоче це зробити, і аж ніяк інакше. З відкритими очима кожен візьме істину про себе з вдячністю. В інших випадках розум буде наполегливо гнути свою лінію: знаходити купу доводів і аргументів на користь «це не про мене». Прорватися через цю перешкоду неможливо.
Індивід дозріває самостійно, без чиєї-небудь допомоги. Деяким не вистачає цілого життя. Право вибору є у всіх: не хотіти, не дозрівати, не усвідомлювати, не змінюватися.
Омани - це одне з «виправдань» розуму проти роботи над собою. Причому ці аргументи сприймаються як єдина правда (і лише внутрішні відчуття можуть підказати, що істина в іншому). Але насправді аргументи розуму є помилками. А ми вважаємо їх вагомими, переконливими лише тільки тому, що не знаємо, не уявляємо, як все буває насправді...
Прикладом таких помилок можуть бути міркування: «Навіщо змінюватися і робити себе незалежною, адже тоді чоловік буде не потрібен! Навіщо, наприклад, мені потрібний чоловік, якщо я буду сама себе заспокоювати, буду сама собі підтримкою і опорою? Навіщо мені чоловік, якщо мені буде спокійно і добре і з самою собою, і ніхто більше не буде потрібен?» Іншими словами, якщо я здатна сама собі все дати і сама для себе все зробити, і мені буде добре з самою собою, то навіщо тоді близька людина?
Звичайно, з такими міркуваннями можна прийти до однозначного висновку: «Змін ніяких не хочу! При такому розкладі мені ніхто не буде потрібен». І це зрозуміло - жінка, наприклад, хоче сім’ю, відносини. І ніхто не зрозуміє провокаційних припущень вищевикладених міркувань. Виходить, що чоловік потрібний для того, щоб (перефразуємо питання) «зробити тебе залежною, щоб тебе заспокоювати, щоб бути тобі підтримкою і опорою, щоб тобі було добре?» Відповідь - «так», і це вірно для всіх співзалежних людей.
Проте думка психологів така: чим менше чоловік потребує жінки, а жінка потребує чоловіка, тим більш гармонійні та адекватні у них відносини. В спотвореному розумінні це може означати «Чим менше мені чоловік потрібен, тим краще у мене з ним стосунки»? Це не зовсім так.
Будь-яка людина буває в поганому настрої, з цим не посперечаєшся. Так само вірно, що кожен з нас потребує особистий час і простір. Іноді для налагодження душевного стану необхідно певний час побути «у собі». Якщо партнер це розуміє, зникають багато приводів для сварок!
Коли чоловік (жінка) вміє вирішити свої проблеми самостійно, здатний сам собі створити душевний комфорт, він (вона) не буде постійно вимагати цього від свого партнера.
І тоді зможе спокійно перенести його тимчасову відсутність - емоційну і фізичну, - або відторгнення, що видається, або нездатність щось дати. У цьому випадку відносини між людьми будуть по-справжньому гармонійними і з розумінням.
У такому кохання кожен має право бути самим собою, і нікому не потрібно постійно робити зусилля, щоб щось довести.
До теми:
