Аратта - На головну

23 жовтня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали .... Уїнстон Черчілль....

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Не перетворіть Україну в ЗОНУ

Думка українця 11292 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 26.04.2012 | Всі публікації | Версія для друку

 Не перетворіть Україну в ЗОНУ
Аварія на Чорнобильській АЕС, що сталася 26 квітня 1986 року, – найбільша техногенна катастрофа в історії людства. Внаслідок викиду радіоактивних матеріалів і речовин із зруйнованого реактору прямого радіоактивного ураження зазнала майже вся територія України.

Від катастрофи постраждало понад 3,5 мільйони осіб. Загальні прямі витрати України за період з 1986-го по 2000 рік склали майже 11 мільярдів доларів США.

Але згадаймо дещо з історії. Історія багато про що вчить розумних людей і підказує, як діяти далі. А тих, хто слухає сам себе і чує кожного, закривши вуха пробками, – вже не допоможе нічого.

У подоланні наслідків чорнобильської катастрофи, з позицій сьогодення, можна виділити декілька етапів. На першому етапі – етапі негайного реагування (1986 – 1991 роки) аварійні або термінові дії щодо попередження негативних наслідків були спрямовані на захист населення від можливості значного опромінення його шляхом евакуації з міста Прип’ять та сусідніх поселень, проведення дезактиваційних робіт, обмеження використання земельних ресурсів, посиленого контролю за радіоактивним забрудненням продуктів харчування та інших продуктів господарської діяльності, а також запровадження компенсаційної політики, які стосувалися різних категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. У цілому тільки прямі витрати на пом’якшення наслідків катастрофи за рахунок всіх джерел фінансування за період із 1986-го по 1991 рік склали майже 18,9 мільярда доларів США.

На другому етапі – етапі пом’якшення та мінімізації наслідків катастрофи (1991 – 2000 роки) першочергова увага надавалась вивченню пріоритетних напрямів у ліквідації наслідків та концентрації фінансових зусиль на найбільш критичних напрямах. Витрати на ліквідацію наслідків катастрофи на цьому етапі склали понад 5,3 мільярда доларів США.

Із 2000 року розпочався новий, третій, більш тривалий етап мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи, протягом якого необхідно реалізувати програми подальшої соціальної, медичної та психологічної реабілітації постраждалого населення, закінчити в основному реабілітаційне та економічне відновлення населених пунктів і території, що зазнали радіоактивного забруднення, забезпечити збереження їх культурно-історичної спадщини, змінити психологію споживацтва на психологію активного соціально-економічного відродження як людини, так і забрудненої території. Завдання сьогодення – побудова нового саркофагу над четвертим реактором ЧАЕС. Загальна орієнтовна вартість робіт уже склала понад 12 мільярдів доларів США.

Здавалось би – сухі цифри, минуло 26 років від того страшного дня. Задамо логічне запитання: а чи усвідомили ми всі уроки Чорнобиля, що зроблено для протидії катастрофам і чи не формуємо ми Чорнобиль і Чорнобильську зону в наших душах і в душах наших дітей?

Зношена техніка – ймовірна причина нових «Чорнобилів»

Територія України – до цього часу зона екологічного лиха. Останні події в країні, пов’язані з відповідними природними і техногенними катаклізмами, вимагають більшої уваги як з боку державних, так і наукових структур до проблем та причин, що спонукають їх вирішення. Потрібно зазначити, що в Україні сформована відповідна система попередження та реагування на надзвичайні ситуації, яка дає відчутні результати. Разом з тим, хотілося б зупинитись на причинах і факторах, які ведуть до виникнення катастроф і нехтуваннями якими може мати далекосяжні наслідки в майбутньому.

По-перше, нинішній рівень природно-техногенної безпеки України значною мірою обумовлений надмірними техногенними навантаженнями на природне середовище. За останні роки щорічно виникає більше ніж 1000 надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження, серед яких загальнодержавного характеру 1-2%, регіонального 10-16%, місцевого 15-32%, об’єктового характеру 50-65%, в яких щорічно гине понад 1000 осіб.

Найбільшого техногенного навантаження зазнають індустріально розвинуті регіони, які є зонами з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварій та катастроф техногенного походження. Цей ризик постійно зростає внаслідок підвищення частки застарілих технологій та обладнання, зниження темпів відновлення і модернізації виробництва. Найбільший ступінь зношеності машин і обладнання, що перевищує 70%, спостерігається в кольоровій металургії (75,3%), машинобудуванні і металообробній (71,4%), хімічній і нафтохімічній промисловості (70,8%). Тобто в цих галузях новий «Чорнобиль» може виникнути в будь-який час.

Ступінь зношеності основних виробничих фондів (ОВФ) у цивілізованих державах не перевищує 25%, пороговий індикатор для економічної безпеки держави не повинен перевищувати 50%. Деградація основних фондів відбувається при дуже низькій частці власних коштів підприємств, які направляються на відтворення – всього 1,5% щорічно від вартості ОВФ. Тобто повне відновлення виробничих потужностей такими темпами стане можливим тільки через 50 років, тоді як у країнах Європи на це потрібно до 5 років. Для подолання такого стану необхідно забезпечити збільшення обсягу інвестицій у оновлення основного капіталу не менше ніж в 5 разів. Куди ж тоді направляють свої інвестиції доморощені мільярдери і міліонери? На Кіпр?!

По-друге, численні наукові дослідження доводять, що в Україні склалася вкрай нераціональна структура природокористування, яка розкриває гостроту не тільки забезпечення промислової, технологічної та екологічної безпеки, але і проблеми раціональної трансформації структури народного господарства. Нинішня структура економіки в цілому неефективна і екологічно небезпечна.

Українські мільярдери не інвестують до економіки країни

Таким чином, мова повинна йти не про модернізацію як форму, яку вже забалакали під видом реформ, а про структурну модернізацію суспільного виробництва з орієнтацією на екологічно безпечне виробництво і природозберігаючу складову. Як показує аналіз зарубіжного досвіду, за рахунок структурної перебудови у промисловості розвинених країн було забезпечено до 40% всієї економії паливно-енергетичних ресурсів.

По-третє, за технічними і технологічними особливостями виробництва виділяється широке коло підприємств, які відносяться до потенційно і техногенно небезпечних. У структурі промисловості виділяється 57 підгалузей, у складі яких функціонують потенційно і техногенно небезпечні підприємства і виробництва. В них зайнято близько двох мільйонів осіб (49,6% середньоспискової чисельності працюючих), а обсяг основних промислово-виробничих фондів складає 161,4 мільярда гривень (62,0% від загального їх обсягу в промисловості).

На території України функціонує 4175 потенційно небезпечних об’єктів, серед яких 838 із найбільшим ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (НС). Діють 234 шахти, з яких понад 100 працюють понад 45 років, 160 – понад 20 років (без реконструкції), 50 введено в експлуатацію 100 років тому; практично на кожній шахті потрібна реконструкція вентиляційних установок.

Зношеність техніки і споруд – українська норма

В аварійному режимі за межами встановлених термінів працює половина очисних споруд. На території України в результаті руйнування гребель, дамб, водопропускних споруд на 12 гідровузлах та 16 водосховищах рік Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець можливі виникнення катастрофічних затоплень. Їх загальна площа може досягнути 8294 квадратних кілометри, до якої потрапляють 536 населених пунктів та 470 промислових об’єктів різноманітного призначення. Сьогодні в Україні експлуатується понад 17 тисяч мостів. На шляхах загального користування 34% мостів побудовані до 1961року, хоча розрахунковий термін їх служби не мав би перевищувати 30-40 років.

На території України можливе виникнення практично всього спектру небезпечних природних явищ і процесів геологічного, гідрогеологічного та метеорологічного походження. До них відносяться: великі повені, катастрофічні затоплення, землетруси та зсувні процеси, лісові та польові пожежі, великі снігопади та ожеледі, урагани, смерчі та шквальні вітри тощо.

Яскравим проявом надзвичайної ситуації природного походження є повені на Закарпатті. Проблема закладалась і в структурі реформування лісогосподарської галузі, коли лісгоспи були відділені від лісокомбінатів. Ступінь впливу карпатських лісів на природні процеси, що відбуваються в ландшафтах, досить високий. Зменшення площі лісів в минулому, нераціональне їх територіальне розміщення, погіршення якісного стану істотно відбилося на деградації рослинного покриву та екологічній ситуації.

Для запобігання виникненню надзвичайних станів природного характеру і зменшення впливу їх наслідків в цілому по Україні необхідно забезпечити фінансування превентивних заходів в обсязі до 15%. ВВП (залежно від сценаріїв розвитку економіки). Виникає логічне запитання: як діяти, які заходи приймати, як формувати нову ідеологію протидій стихійним лихам, техногенним аваріям і катастрофам на ХХІ століття?

Як запобігти духовному Чорнобилю

Перехід України до політики прийнятного ризику потребує докорінної зміни всієї виконавчої і законодавчої системи управління природно-техногенною безпекою. Концепція «реагувати і виправляти» небажані зміни в оточуючому людину середовищі, на якій побудована система управління безпекою в політиці абсолютної безпеки, замінюється в політиці прийнятного ризику на концепцію «передбачати і попереджати» такі зміни. Наприклад, у тих країнах Західної Європи, де здійснювались державні заходи регулювання з метою зниження ризику, число надзвичайних ситуацій скоротилося за десять років у 7-10 разів. Подібні заходи виявляються найменш витратними і в економічному відношенні.

Необхідне створення нової ідеології протидії катастрофам та розробка на її базі державної стратегії в галузі зниження ризиків та пом’якшення наслідків НС, стрижнем якої повинна стати реалізація науково обґрунтованої та економічно доцільної системи превентивних заходів по попередженню. Для вирішення проблеми потрібне прийняття невідкладних заходів – протягом найближчих 5-10 років. Проблема має міжвідомчий та міжрегіональний характер і потребує комплексного підходу на державному рівні, підвищення відповідальності органів влади та керівників.

Надзвичайно важливе значення має і гуманітарний аспект. Більш страшним ніж «фізичний» Чорнобиль – є «Чорнобиль» у душах людей, зневіра в усьому, що пов’язане з політикою і державотворенням. Тому сьогодні важливо, щоб Чорнобильська зона не переросла в ЗОНУ для всієї України, не дала спустошити її духовно, не поховала віру в завтрашній день. Щоб цього не відбулося, потрібно вірити в Україну, в її мудрий народ, а весь бур’ян, який плутається під ногами, зникне рано чи пізно… Як чорнобильський пил, розвіється по вітру…

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Думка українця»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Особа, що не володіє мовою народу, на землі якого проживає, - гість або окупант, або раб цього окупанта”
Карл Маркс

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.