X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

16 грудня 2017, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Старий технолог

Аграрний сектор 26045 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 29.05.2012 | Всі публікації | Версія для друку

Старий технолог
Змінюються часи, змінюються люди, прогресують технологічні процеси. Приходять нові форми організації праці. Зміни ці несуть і нове бачення ситуації.

Довелось мені якось, на прохання мого товариша, організовувати бізнес-зустріч: менеджерів славнозвісної компанії з виробництва соків та мінеральної води знайомив із директором та технологом давно непрацюючого консервного заводу в однім із райцентрів.

Компанія виявляла інтерес до заводу, точніше – до придбання документів і території заводу, бо від нього залишилися самі руїни. Зустрілися вранці й вирушили до райцентру.

Два молодих, але вже маститих, менеджера – Кирило та Сергій, від самого початку поводилися впевнено і навіть зухвало. Хизувалися й повчали мене та літнього водія Івана Карповича.

Хороші хлопці. Переконані у своїй правоті. Знаються на багатьох темах. Я лише зрідка намагався повертати розмову в русло, коли менеджерів вже зовсім заносило. Освіта у нас була різна, а тому в дискусіях ми одне одного не розуміли.

Мій сільськогосподарський інститут давав зовсім інше, «застаріле» бачення проблем порівняно з новітнім менеджментом. Я розповідав про енергоємність і фондоємність виробництва, продуктивність праці, а хлопці мені – про транш, депозит і кредит. Наші терміни в одній науці економіці існували у різних площинах, і між собою, на жаль, не перетиналися.

Для хлопців – сировина для виробництва соків – то турецькі й азербайджанські пасти. А я у слові “сировина” відчував, як яблука й груші ламають гілля дерев, як червоніють лани помідорів...

Водій тихенько сопів, щось собі думав і не встрявав у наші мудровані бесіди. По суті – ми говорили на одну тему, але зовсім різними словами. Так і доїхали до райцентру.

На консервному заводі нас зустріли директор з технологом. Літні люди – Олексій Іванович та Марина Микитівна. Вони, очевидно, тут бачили вже не одних таких покупців, як ми. Представив сторони одне одному. Згадав їхні заслуги – для підняття статусу зустрічі. Запропонував перейти до справи.

Між Сергієм та Олексієм Івановичем зав’язався напружений діалог.

- Проблеми з документами на власність підприємства є?

- Ні.

- А чому зупинили виробництво?

- Колгоспи скінчились, сировини нема.

- В нових технологіях не змогли працювати?

- Без сировини?

- З концентратами?

- Ні.

- Перебудовуватись треба.

- Та ми вже старі, й по-новому не дуже розуміємо...

Так тривало хвилин двадцять. Хлопці, одне поперед одним, вихваляли новітні технології, а між тим, може й ненавмисно, зверхньо поглядали на керівників старого підприємства. Можливо, так би й закінчилась та зустріч двох світів, якби Кирило не зробив чергову спробу зачепити Марину Микитівну:

- Я навіть уявити не можу, що там за якість продукції була на вашому заводі, спроектованому ще в кам’яному віці! Це ж яка була примітивна технологія?

Відповідь Марини Микитівни прозвучала виважено, проте суворо:

- Кирило, від нашої продукції можна було отримати, максимум, розлад шлунку, а від твоєї – тільки онкологію.

Рятуючи розгубленість директора, секунд за десять, тишу перервав водій Іван Карпович:

- Ото, коли б вам, хлопчаки, по зубам давали так, як Марина Микитівна, хоч би раз на тиждень, - то за рік у вас і розум в голові почав би з’являтись.

До міста поверталися мовчки. Кожен думав про своє. Лише на околиці Кирило подав голос:

- А бабця-то – розумна людина...

На що водій задоволено відповів:

- Дяка Богу. Розумнішати почали. Може ще й людей травити перестануть...

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Аграрний сектор»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Якщо ви хочете, щоб життя посміхалося вам, подаруйте йому спочатку свій гарний настрій ”
Бенедикт Спіноза

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.