X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

14 грудня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Нова кліматична ера: глобальне потепління може мати для України як негативні, так і позитивні наслідки

Довкілля 32109 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 3.08.2012 | Всі публікації | Версія для друку

Нова кліматична ера: глобальне потепління може мати для України як негативні, так і позитивні наслідки
Усе залежить від того, чи зможе її економіка вчасно адаптуватися до змін клімату.

На порозі ХХ і ХХІ століть людство зіткнулося з проблемою планетарної зміни клімату, спричиненої глобальним потеплінням, яке розпочалося ще наприкінці ХІХ сторіччя. В історії голоцену, в який ми живемо від часів останнього великого наступу льодовиків, таких температурних коливань у бік похолодання чи потепління було чимало. Причини, які зумовлювали ці метаморфози, різні: від змін фаз сонячної активності та коливань планетарної орбіти до вулканічної діяльності й парникового ефекту. Зрештою, клімат – доволі складна система, яка може зазнавати динаміки й без зовнішніх впливів, слідуючи своїм внутрішнім стійким циклам.

Однак сучасні зміни клімату, на думку більшості науковців, спричинені саме парниковим ефектом у результаті надмірного викиду в атмосферу СО2, який продукує людина. Інші причини глобальної перебудови клімату, утім, нікуди не зникли, і людство, наприклад, може відчути чергове похолодання після вулканічного вибуху вищої шкали, що не раз траплялося в історії, однак фактор людини, яка втрутилася в природні процеси, суттєво скоригував цю модель. Питанням залишається те, наскільки той антропогенний вплив поставлений у певні рамки, планетарні межі (як його називають науковці) та якою буде інтенсивність змін (див. стор. 42). За останні 100 років середня глобальна температура підвищилася з небаченою швидкістю до 0,8 ºС (хоча раніше також були вкрай стрімкі похолодання), і прогнозується, що за умови визначальної дії антропогенного чинника на клімат вона може підскочити ще на 1,5–2 ºС до 2050-го.

Кліматична система, яка перебудовується під тренд безперервного температурного зростання, реагує надзвичайно гостро природними катаклізмами, кількість яких, за спостереженнями науковців, протягом останніх двох десятиліть збільшилася майже вдвічі порівняно з попередніми періодами.

Та окрім цих помітних для ока природних екстремумів перебудова клімату позначається на різних сферах життєдіяльності від сільського господарства й економіки загалом до демографії, соціальної системи та міжнародних відносин.

Зміни клімату в Україні значною мірою є синхронними з глобальними темпами, хоча згідно з висновком міжнародної групи експертів ООН вона наразі не належить до держав, найбільш уразливих до його планетарної динаміки. Однак невпинне зростання в майбутньому середньої річної температури, за спостереженням експертів, може призвести до видозміни великої частини природно-кліматичного ландшафту країни. Найчутливішими до цих трансформацій будуть Карпатський та південні і південно-східні наші регіони. У першому прогнозується збільшення надмірного зволоження (і відповідно паводків), а в останніх можливі тривалі посухи, опустелювання значної частини території.

На думку вітчизняних науковців, клімат країни вже став менш континентальним і подекуди наближається до морського (див. стор. 26). Ці метаморфози урухомили кліматичні зони, які повільно посуваються на північ, змінюючи всю природну конфігурацію й призводячи до руйнування природних екосистем. Лісостепові регіони вже не вважаються районом рівномірного зволоження.

Ці зміни вже тепер впливають на різні сфери життя нашої держави, передусім на аграрний сектор, який займає велику частку в економіці (понад 8% ВВП). Попри оптимістичні прогнози експертів щодо можливого підвищення врожайності зернових у разі помірного потепління (див. стор. 28), швидке підвищення середньорічної температури, що також прогнозується, матиме катастрофічні наслідки для нашого сільського господарства, якщо бізнес не зможе адаптуватися до нових кліматичних умов: обсяги сільгоспвиробництва зменшаться, а його частка у ВВП знизитися на кілька відсотків у довгостроковій перспективі. Окрім комах-шкідників, чисельність яких синхронно зростає з потеплінням, плодючим землям загрожують руйнівні впливи ерозії ґрунтів та опустелювання через аридизацію мікроклімату.

Український аграрний сектор наразі не зовсім адекватно реагує на кліматичні зміни, обравши найлегший шлях. Чимало господарств, щоб мінімізувати втрати від природних катаклізмів, переорієнтовуються на технічні культури, які є стійкішими до негоди. Зокрема, активно зростає вирощування ріпаку (замість пшениці та овочевих культур), особливо в Криму, на Одещині, Миколаївщині та Херсонщині. У 2008 році Україна була на першому місці в Європі за площею його посівів – разом із соняшником він займає 1/5 усіх посівних площ. Експерти вже встигли охрестити цю культуру екологічною зброєю проти нашої країни, що виснажує ґрунти, перетворюючи чорноземи на непридатні для сільського господарства землі.

У зв’язку з традиційною для останніх років посухою в східних регіонах тут значно зменшується вирощування овочевих, зокрема картоплі, буряку, огірків, капусти, що впливає на продовольче забезпечення населення. «Капустяні», «картопляні», «цукрові» та «гречані» кризи в Україні в останні десятиліття є тривожним сигналом на тлі подальшого загострення продовольчої ситуації у світі. Через соціально-економічні хвороби і вразливість сільськогосподарського комплексу до світової кон’юнктури сільське населення буде особливо чутливим до наслідків кліматичних змін.

Глобальне потепління суттєво позначиться на забезпечені водними ресурсами (насамперед питною водою) найпосушливіших регіонів. Зокрема, вже сьогодні Крим та деякі південні області країни потерпають від нестачі води належної якості, й ця проблема зі зростанням середніх річних температур загострюватиметься. Також може погіршитися якість поверхневих вод, особливо в маловодні роки, що призведе до поширення різних інфекційних хвороб.

У соціальному плані кліматичні зміни непропорційно вплинуть на людей із різним рівнем доходів, гостро вражаючи передусім найбільш соціально незахищені суспільні верстви, які мають обмежений доступ до енергії, води, запасів їжі належної якості та інших послуг, зокрема медичного обслуговування.

До соціально-політичних ризиків природних метаморфоз експерти також зараховують міграцію та гуманітарні проблеми. За прогнозами науковців, глобальне потепління зробить непридатними для життя частину сьогодні заселених територій земної кулі, що спровокує збільшення міграційних потоків, спрямованих також і в Україну. Водночас можливі й внутрішні переселення громадян південних та східних регіонів, які потерпатимуть від зневоднення і посух, у центральні та західні.

За цих умов необхідні системні заходи з боку держави для адаптації на загальнонаціональному та регіональному рівнях до змін клімату та відвернення найбільш негативних їхніх виявів. У листопаді 2010-го за рішенням Ради національної безпеки і оборони було підготовлено Національний план адаптації до змін клімату на 2011–2013 роки, однак на його реальне впровадження в життя потрібні мільярдні інвестицій, які в держбюджеті не передбачені.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Довкілля»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ми розпалюємо вогонь творящий. Якщо він гріє – хай. Втручатися не можемо, бо будь-яке насилля, навіть во ім’я істини, неминуче породить дисгармонію”
Олесь Бердник

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.