Аратта - На головну

23 січня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Все до задниці!

Є така думка 20722 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 18.10.2012 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

«Задниця - це багатофункціональна частина в нашому тілі. нею думають, відчувають, приймають рішення, роблять безліч робіт, на неї знаходять пригоди, а після того, як знайдуть, сидять...» (народна думка)
«Задниця - це багатофункціональна частина в нашому тілі. нею думають, відчувають, приймають рішення, роблять безліч робіт, на неї знаходять пригоди, а після того, як знайдуть, сидять...» (народна думка)
Задниця першою страждає через дурну голову. Вона приймає на себе перші хвилі всіх дуростей. Жодна частина нашого тіла так чітко і ясно не відображає стан голови, як задниця.

Мій давній приятель з Києва - фотохудожник, автор тисяч світлин задниць. Може сотень - не знаю. Їх у нього справді дуже і дуже багато. Він фотографує свої ексклюзиви все життя. Принаймні, впродовж того часу, скільки ми знаємося, він у вільний від роботи час займається тільки тим.

Ні! Він не маніяк. Як і більшість сучасників, перед Різдвом та Великоднем відвідує церкву. Виховує дітей, купається в ополонці, ходить до магазину по продукти, тріпає килими і має ще багато чеснот. І творчість у нього протікає особливо. Догадуюся, як багато відразу уявило собі такого бісексуала з борідкою, що викручується з фотоапаратом навколо голої задниці моделі. Але в реалі він навіть не водить до студії модельок і не просить їх роздягатися. Зрештою, у нього не має студії. Є кілька фотоапаратів, пару запасних акумуляторів, масивний штатив, який потягнув з якоїсь студії, коли розпадався совок, і те, що називається драйвом.

Він справді трохи пришелепкуватий, у доброму розумінні цього слова, приприбулець з космосу. Можна навіть припустити, що тут він у тривалому відрядженні. Бо має хмару непідробного драйву до улюбленого заняття. Йому можна заздрити по-чорному чи по-білому, але його не передрайвує ніхто. Бо то є способом його життя. Якщо не життя, то мислення точно. То його кокон, в якому він, як і всі митці, пріє від вигаданого ним же щастя. Про існування якого інші можуть навіть не догадуватися і через це з ними не буде нічого доброго або злого.

Можна би було пригадати про натхнення. Хоча здається, що натхнення і драйв - те саме. Можливо натхнення - то допінг для естетів, які закохані в квіточки, пір’ячко листочки, сонечко. Всі інші просто драйвують собі в кайф, роблячи те, що їм подобається. А саме:натхнення то свідомий драйв, обдуманий, зважений, проаналізований, затиснутий в певні естетичні рамки А драйв - то просто драйв, коли кайфово він того, чим займаєшся і не хочеться думати про ніщо інше.

Отож, для колеги навіть не важливо бачити саму задницю, або, як він ще каже, станок. Вся суть його роботи захована у його розмірах, об’ємі. За цим на перший погляд хворобливим ідіотизмом приховується ціла філософія, або навіть світогляд...

Ось ви можете, глипнувши на задницю, припустити соціальний стан людини, її характер, уподобання. Наш стандартний погляд лише може визначити вік власниці. Що на думку товариша несправедливо, бо задниця характеризує людину не менше, ніж, наприклад, долоня.

На його думку власниці невеличких, схожих на зубці часнику, задниць належать до товариства молодих або страшенно заздрісних, злопам’ятних і самоїдних. То можуть бути моделі, які добиваються пласких форм з допомогою схожих на покарання дієт, або нервові, незадоволені життям жінки, яким весь час хочеться когось покусати, або принаймні на когось погарчати. Такі задниці належать хижачкам.

Округліші, як він каже, станки - ознака мрійливості характеру, самозакоханості, безвідповідальності. То задниці старшокласниць, студенток, секретарок, перекладачок і чиновниць з певних посад. Типи округлостей в його класифікації є два - під штани і під спідниці. Різниця між ними у тому, що типові під штани пасують і спідниці, а от спідничний тип трохи округліший і йому штани вже не пасують. Останній тип він ще називає депутатським. Таких жінок на його думку, треба остерігатися, бо вони люблять командувати, мають хватку, вміють добиватися мети.

Далі в його класифікації ідуть тремтячі задниці. На його думку власниці таких станків хворі, або просто невпевнені люди. За його спостереженнями невпевнена людина, без кінця остерігаючись проблем, шукає душевний прихисток у таких заняттях, під час яких можна отримати насолоду на самоті. Одне з таких безпечних занять, то є поїдання величезної кількості продуктів, які смакують. Також у харчах топлять своє горе зажурені і занепокоєні. Але не треба думати, що пишні форми - ознака незадоволеності. В тім то і різниця, що звисаюча задниця і пишна задниця - не одне й теж. Навпаки, власниці пишних форм - добрі, задумані, життєрадісні, мало-конфліктні всепробачаючі, але боягузливі, іноді й невпевнені. Вони скриті, люблять поплакати або просто поскаржитися. З плюсів - мають мету, до якої добираються не будь-кими шляхами і засобами, але лише так, як подобається їм самим.

Він рідко влаштовує фотосесії у класичному розумінні цього терміну, бо в основному займається, як він каже, польовим фотографуванням. Виходить в людне місце, розкладає штатив, прикручує до нього апарат і починає полювання. Правильно. Хто здогадається на відстані, що він фотографує? Так само у нього ще не було жодної класичної виставки. Він ігнорує все виставкове столичне життя, бо переконаний, що у тих заходах давно не має нічого від мистецтва. Що то бізнес і наука, як змусити лоха придбати дурню за великі гроші. Більше того, якість теперішніх виставок у нього прямо пропорційна від ситості фуршету на відкритті. На всі ці заходи він принципово приходить значно пізніше, аби не вислуховувати тривалих промов і відразу приступити до найважливішого - до застілля.

Він не всім наважується показувати свої доробки, бо любить, щоби глядач його розумів. От, коли відчуває, що перед людиною можна розкритися, то досягає недорогі альбоми і може розповідати про знимки годинами. Без його коментарів вони більше схожі на рекламу якогось посереднього кравця, який невміло наклацав купу спідниць, штанів, суконь, аби показувати замовникам, що він може їм пошити.

Вся мистецька сутність схована в коментарях. Наприклад, перегорнувши на задницю у сірій сукняній спідниці, він каже: а ця була не в настрої і змерзла. Для нормального Холмса все зрозуміло - сірий колір - рутинні проблеми, а сукно тепле.

Якось в компанії один чоловік здивовано запитав товариша, що штовхнуло його ритися в задницях. Ми чекали якось жарту чи їдкої фрази, а він несподівано відповів:

- Бо задниця першою страждає через дурну голову. Вона приймає на себе перші хвилі всіх дуростей. Жодна частина нашого тіла так чітко і ясно не відображає стан голови, як задниця. Її треба берегти, бо, коли відказує задниця, всі неприємності добираються до серця. А то вже небезпечніше...

Ви щось зрозуміли. Я майже все і майже нічого. Але фраза мені дуже сподобалася.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Є така думка»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Минуле корисне тільки в тому сенсі, що вказує нам шляхи та засоби до розвитку”
Генрі Форд

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.