- в містечку Глухів (Сумська область) 12 травня 1870 року, поширилися звістка, що їх знаменитому земляку Артемію Яковичу Терещенко, відомому цукрозаводчику та меценату височайшим указом надано потомственне дворянство. Сини згодом гідно продовжували його справу. А от численні онуки, вже стали прикладати свої здібності в інших іпостасях. Михайло Іванович Терещенко був міністром фінансів та закордонних справ в уряді О.Керенського; Федір Федорович Терещенко був талановитим авіаконструктором, вельми високо цінувався Жуковським, й літаки його конструкцій були прийняті на озброєння російською армією в І Світовій війні...
Колишній прем’єр-міністр України Павло Лазаренко 1 листопада виходить на волю з в’язниці в США. Найвідоміший американський в’язень з країн колишнього СРСР провів за ґратами або під домашнім арештом в цілому понад 13 років.
На початку 1999 року він, будучи главою опозиційної партії "Громада", покинув рідну країну і прямо в аеропорту Нью-Йорка попросив політичного притулку. В Україні проти нього до того часу порушили кримінальні справи по розкраданню держмайна і зловживання владою. Але американці Києву втікача не видали, а вирішили судити його самі. Вирок був винесений у 2006-му - Лазаренко визнали винним у відмиванні грошей, шахрайстві і здирництві. Ключову роль зіграли свідчення його колишнього бізнес-компаньйона Петра Кириченка, який змалював схеми роботи Лазаренко.
Зовсім недавно, напередодні звільнення, ім’я екс-прем’єра знову потрапило в стрічки топ-новин. На цей раз у зв’язку з Юлією Тимошенко, яка в часи своєї бізнес-молодості, будучи главою компанії-газотрейдера "Єдині енергосистеми України" (ЄЕСУ), була дуже близька до Лазаренка. Генпрокуратура оголосила, що має намір розслідувати причетність Тимошенко до вбивства донецького підприємця Євгена Щербаня в 1996 році.
Згідно з версією, яку відпрацьовує слідство, його "замовив" Павло Лазаренко, а гроші кілерам перераховувалися нібито з рахунків ЄЕСУ. Опозиція звинуватила владу, що вони свідомо дискредитують Тимошенко. Так чи інакше, але вихід Лазаренка на свободу буде важливою подією в українському політичному житті. Тим більше що Генпрокуратура України продовжує розслідувати кримінальні справи проти екс-прем’єра.
Що він збирається робити після 1 листопада, що думає про що відбуваються в Україні подіях - про все це РІА-«Новості» поцікавилися у самого Павла Лазаренка.
Інтерв’ю взято по електронній пошті через американських адвокатів.
- Павле Івановичу, що Ви зробите першим ділом, коли вийдете на свободу?
- Скористаюся правом вільно поговорити з рідними по телефону. Майже 14 років не бачився з матір’ю і батьком - люди вони немолоді, часто хворіють, у тому числі, звичайно, через нашу тяжку розлуку. Так що перший дзвінок їм, - в рідну Карпівку.
- Чи збираєтеся Ви повернутися в Україну? Якщо так, то чим збираєтеся зайнятися на Батьківщині - політикою, бізнесом?
- Ось уже кілька місяців поспіль моє повернення супроводжується галасом заяв прокурорських чиновників України - і тих, що вже пішли на пенсію, і тих, що займають нині високі пости, - мовляв, одразу ж в аеропорту Лазаренко буде арештований. Без рішення суду, без висунутих звинувачень - просто погрози. А тут ще на з’їзді партії "Громада" мене висунули кандидатом у народні депутати України. У центральній виборчій комісії так в авральному порядку готували постанову про відмову мені в реєстрації, що не спромоглися навіть розібратися в порядку легалізації рішень іноземних судів на території України. Діяли за прямою вказівкою з прокуратури - не пущать! Тому моє повернення залежатиме не від мене, а від керівництва країни. Мене 15 років переслідують виключно з політичних мотивів. Прийшов час нинішньої влади рішуче втрутитися і зупинити ці протиправні дії.
- Чи не побоюєтеся, що навіть якщо Ви залишитеся в США, то американці видадуть Вас за запитом ГПУ?
- Знаєте, я пройшов через такі випробування, які не побажав би і найзлішому ворогу. Але американська юридична система являє собою, як правило, зразок виконання правових і демократичних зобов’язань, у тому числі і по відношенню до людей, звинуваченим на її території, іншим учасником переговорного процесу.
Павла Лазаренка 15 років переслідують виключно з політичних мотивів
- Як Ви оцінюєте дії нинішньої влади на чолі з Віктором Януковичем - зокрема, арешт та засудження Юлії Тимошенко? Чи були у Вас контакти за час після Помаранчевої революції і після останніх виборів президента з Віктором Януковичем?
- Скажу відразу - ні з ким з діючих зараз у владі політиків я не підтримую контакти і не збираюся звертатися за допомогою. І справа тут зовсім не в Лазаренко - допомагати людям, які опинилися в ув’язненні за кордоном, а таких, повірте, сотні - моряки, пілоти, військові фахівці - прямий обов`язок українського МЗС та інших структур. Тому політика подвійних стандартів, кому допомогти - кого збезчестити, кого згадати - про кого забути, як ракова пухлина, роз’їдає владну вертикаль, має стати предметом особливої стурбованості чинного президента.
- Українська опозиція каже, що влада використовує "справу Лазаренка" як інструмент у війні проти Юлії Тимошенко. Крім того, в Україні на різних рівнях часто заявляється, що компанія Юлії Тимошенко "Єдині енергетичні системи України" стала успішною завдяки саме Вашій підтримці. А які насправді були у Вас стосунки з Ю. Тимошенко та ЄЕСУ? Чи був у Вас спільний бізнес? Ви підтримували стосунки з Тимошенко, перебуваючи в ув’язненні?
- Я детально ознайомився з публікаціями в українській пресі, мовляв, проти мене можуть порушити кримінальну справу щодо подій 15-річної давності. Хочу рішуче відмежуватися від подібних звинувачень - уряд Лазаренка ніколи не надавав гарантій за розрахунками приватних структур ні уряду Російської Федерації, ні РАО "Газпром". Упевнений, посилання російської сторони на якісь оригінали документів - груба підробка, а завірені копії за всіма міжнародними стандартами недійсні. Навіть якщо припустити, що такий лист був, то він вказує лише на наміри і не є гарантією. Подібних листів в середині 90-х було підписано сотні. І не тільки Лазаренком, але і Кучмою, Звягільським, іншими прем’єрами. У моєму архіві їх зберігається безліч. Тому коментувати безпрецедентне рішення господарського суду м. Києва про часткове задоволення позову Міноборони Росії до Кабміну по боргу корпорації ЄЕСУ - значить опускатися на рівень правового нігілізму судді, а я від цього утримаюсь. Скажу лише, що доказом абсолютної фальсифікації урядових листів є факт невикористання гарантій, підписаних державним міністром Мінченко в 1 кварталі 1997 року відносно п’яти компаній: ІТЕРИ, "Інтергазу", "Олгаз", ЄЕСУ та "Укрзакордоннафтогазбуду". А те, що сьогодні висуває Генпрокуратура, сфабрикували вже в 2000 р. її керівники Потебенька і Обіход.
- Ви заявляєте, що не причетні до вбивства Євгена Щербаня. Можливо, Ви знаєте, хто розправився з ним насправді? Якими саме матеріалами у цій справі має в своєму розпорядженні Микола Мельниченко? Хто взагалі, на Ваш погляд, стоїть за Мельниченком?
- Мені завжди хотілося поставити запитання нашим пропаленим оперативникам та слідчим з Генпрокуратури - яким повинен бути мотив у прем’єр-міністра, щоб піти на страшне лиходійство - замовлене вбивство одного з донецьких бізнесменів Є. Щербаня? Не найвпливовішого, не найуспішнішого? А потім перемкнутися і на вбивство глави фондової біржі України Вадима Гетьмана...
Сфальсифіковані Генпрокуратурою звинувачення підкидають і в Сан-Франциско, допоки йшов судовий процес. Але жоден американський суддя не прийняв цю нісенітницю до впровадження. Колишній охоронець президента Микола Мельниченко свого часу виклав в інтернет-виданні "5 елемент" фрагмент брудної змови Кучми і генпрокурора Потебенька з фальсифікації цього страшного звинувачення і причетність до нього Лазаренко. Нехай передасть Генпрокуратурі і все інше - в його магнітофонних записах, думаю, є точна відповідь на питання про замовників. Була б політична воля, і імена прозвучали б завтра ж...
- Ви не раз заявляли, що замах на Ваше життя в липні 1996 року було організовано з подачі Леоніда Кучми і реалізовано тодішнім його соратником Олександром Волковим. Чи готові Ви пред’явити докази цього?
- Приємно здивований, що Ви згадали про перший в сучасній українській історії терористичний акт по відношенню до політика такого високого рангу. Наші силовики не те щоб розкрили цей злочин, - вони забалакали його, розбавили фантазіями і версіями і... забули. Радіокерований вибуховий пристрій спрацював під моєю машиною, коли урядовий кортеж прямував в аеропорт "Бориспіль". Я відлітав тоді в Донбас, де проводив нараду з реструктуризації вугільної галузі. Донецький слід довгий час був основною версією вибуху, але пізніше обидва головних силовика (МВС - Кравченко та СБУ - Радченко) у моїй присутності в кабінеті президента Кучми розповіли правду про те, що трапилося. Не буду підливати єлею в образ мученика-героя Лазаренко, але скажу: і замовник, і виконавець, і кришувальник - добре відомі. Причина - Лазаренко взяв під державний контроль виробництво підакцизних товарів, в першу чергу алкоголю.
- Якщо Ви все-таки повернетеся додому, спробуєте зустрітися з Волковим? А з Кучмою? Що б Ви хотіли їм сказати?
- Я зустрівся з Волковим, ми проговорили всі обставини і знайшли спільне розуміння.
- У Вас зберігся бізнес в Україні? Якщо так, то що він із себе представляє і в яку суму Ви оцінюєте його вартість? Що зараз є Вашим основним джерелом доходу?
- Більшість підприємств, які були створені з моєю участю, ліквідовані ще в період війни президента Кучми зі мною як з лідером опозиційної фракції "Громада". А все, що залишилося, давно захоплено рейдерськими структурами відомого Геннадія Корбана (відомий дніпропетровський підприємець, якого Лазаренко звинувачує в незаконному привласненні своєї власності; сам Корбан ці звинувачення заперечує - прим. авт.).
Батькам Лазаренка - матері Дар‘ї Яківні вже 81, а батькові Івану Трифоновичу - 85
- Ви не бачили своїх батьків, які проживають в селі поблизу Кривого Рогу понад 14 років. Що Ви їм скажете, як тільки побачите? І де це відбудеться - в Україні, чи вони приїдуть до Вас в Америку?
- Напевно, в українській, російській і англійській мовах не вистачить слів, щоб виразити ті почуття, які довелося пережити за ці 14 років моїм батькам. Адже їм чи не кожен день доводиться вислуховувати все нові пропагандистські брудні про нібито мою причетність до якихось резонансних злочинів. Кожен день з їхнього сина намагаються зліпити образ найбільшого українського злочинця. Серце не кожній матері здатне витримати таке. І я вдячний своїм батькам за те, що вони всі ці роки вірили своєму синові і чекали його повернення. За те, що вони з відстані в тисячі кілометрів всі ці роки ділилися зі мною своїм батьківським теплом, любов’ю і ласкою.
- Історію про те, як свідчення давав Ваш найближчий діловий партнер Кириченко, знають усі. А як в цілому Ваше оточення прореагувало на те, що трапилося? Хто залишився вірним другом, а кого Ви тепер вважаєте зрадником і ворогом? Чи є серед цих людей ті, хто сьогодні займає високі посади в нинішньої української влади або ж серед українського великого бізнесу?
- Я не хочу давати оцінку діям Кириченко. Бог йому суддя! А люди вже давно дали оцінку його вчинку. У тому числі і під час судового процесу в Сан-Франциско, коли жоден зі свідків, а їх було близько сорока, не зміг хоча б на десяту частину підтвердити так звані свідчення Петра Кириченка. А якщо вести мову про моїх друзів і соратників в Україні, то їх і сьогодні залишилося чимало. І доказом тому наша сенсаційна перемога на місцевих виборах в 2006 році, коли ми змогли створити одну з найчисленніших фракцій у Дніпропетровській облраді. Звичайно, не всі ті люди, з ким мені доводилося пройти трудовий шлях від голови колгоспу до прем’єр-міністра України, залишилися вірні нашій дружбі. Але все-таки я щасливий від розуміння того, що більшість з моїх колишніх соратників завжди були і залишаються чесними людьми. Я не буду називати їхніх прізвищ. Це займе багато часу, а комусь, можливо, така згадка нашкодить в бізнесі, або політиці. Але скажу інше - і вчора, і сьогодні в керівництві країни фактично не було людей, які в тій, чи іншій мірі не були б мені зобов’язані своїм кар’єрним зростанням...
Актуально
21135 переглядів
Публiкацiї за темою «Людина і влада»:
