Аратта - На головну

23 травня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- першою Українською конституцією вважається документ «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська», складений гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише за сімдесят років потому. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Хто він - той, що живе поруч з Вами?

Психологія та стосунки 10460 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 1.11.2012 | Всі публікації | Версія для друку

Хто він - той, що живе поруч з Вами?
Наскільки добре Ви його знаєте, а на скільки Він Вас? І чи потрібно мати повне розуміння і усвідомлення іншого для успішного союзу?

Ми все життя намагаємося пізнати себе, вирішити, - хороші ми чи погані, чому робимо ті чи інші вчинки, і не завжди віддаємо собі звіт у вчиненому. Тобто - ми навіть самі себе до кінця не знаємо, тому інша людина тим більше не може дати нам точну характеристику, не може зрозуміти всіх мотивів наших вчинків, не може знати все про наші бажання. Як можемо ми донести свою думку, якщо той, Інший, розуміє її по-своєму, через призму прожитих років і свого особистого досвіду?

А чи потрібно прагнути повністю пізнати іншого? А чи не втратиться інтерес до його особистості, чи не стане він передбачуваним? Я таких людей не зустрічала. Настільки, до кінця, я ще нікого не могла зрозуміти, щоб кожен раз знати, яким саме буде його наступний крок. Чи моя в цьому провина? Думаю, - ні. Природа створила нас різними, створила різноманіття личин і думок...

Ось так, проживши пліч-о-пліч з людиною 5 років, я не знала, на що Він здатний, і навіть припустити не могла можливості деяких його думок і вчинків, які згодом стали кровоточити реальністю. Отже, - я його зовсім не знала? Думала, що знала, колись навіть думала, що кохаю. Але кого ж я кохала, якщо в підсумку виявилося, що не передбачала його кроки, не відкрила його внутрішній світ для себе? А може, я й не намагалася це зробити, тому що це занадто складно?

А в першу чергу, я не намагалася розібратися навіть в собі, - мені було простіше занурюватися в чужі проблеми, думки, співчувати, переживати, намагатися допомогти, я бігла від себе, від своїх труднощів і думок.

Дурила саму себе. Приховувала свою справжню суть не тільки від себе, але і від інших, постійно чогось боялася, - чи то чужої думки, чи то засудження, чи то невідповідності іншим. А не усвідомивши свого власного внутрішнього світу, ми не можемо відчути й дещицю того, що діється в душі у близької людини. Ми егоїсти. Причому дивні такі егоїсти... Готові допомогти іншим, лише б не вирішувати своїх проблем, чекаємо, щоб за нас хтось їх вирішив... Нерозумно.

Адже з відкритими очима цікавіше йти по дорозі життя, - нехай віє зустрічний вітер, йде дощ, ноги по коліно в багнюці, але ми відчуваємо все це, ми не закриті в комірчині нашої душі, де, здавалося б, безпечніше... Ми повинні бути сміливішими, щоб чесно давати оцінку своїм вчинкам, щоб дізнаватися Себе Справжнього, щоб розуміти інших і не дати зробити необачних кроків.

Якщо той, Інший, не розуміє Вас, може, варто повністю відкритися, розповісти, що у тебе на душі, що болить там, - в її схованках, що радує, за що йому вдячні, чому злитеся, що Вас тішить в цій людині...

Адже ми втратили здатність бути щирими, це так неактуально, несучасно зараз... Це як голим вийти на суд присяжних: напевно тебе засудять, не зрозуміють, затаврують і розкритикують, зроблять боляче. Простіше закритися і жити в своїй скриньці, не розповідаючи нікому про свої проблеми і не вислуховуючи про чужі, але хіба таке життя буде повноцінним і всебічним?

Давайте ризикнемо бути зрозумілими іншим, давайте спробуємо відкрити наші серця близьким, давайте спробуємо пізнати себе, і тоді, можливо, нашим поглядам відкриється повна, кольорова і райдужна картина дійсності...

Любіть життя, і воно відповість тим же.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ваша так звана релігія діє як опій: вона заманює і приглушує болі замість того, щоб надати сили”
Новаліс

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.