Аратта - На головну

29 травня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали .... Уїнстон Черчілль....

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Чому ми не знаємо про Сандармох?

Історія 18012 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 6.11.2012 | Всі публікації | Версія для друку

 Чому ми не знаємо про Сандармох?
Почерк української історії викривлений і нечіткий. Дуже багато кривавих плям залишив радянський тоталітарний режим на «аркушах» нашого минулого, а рівень поінформованості суспільства про катастрофи минулого досі низький.

І це при тому, що траєкторію нашого нинішнього руху визначає не що інше, як історія. Якщо ми програємо боротьбу за правдиве висвітлення нашої історичної спадщини, ми можемо програти майбутнє.

Історія України періоду СРСР характеризується тотальним терором проти української нації, «виховуванням» зручних для комуністичного режиму людей – заангажованих, аморфних, привчених мислити нав’язаними стереотипами.

Цього року минають вже 75-ті роковини розпалу великого сталінського терору.

На початку листопаді 1937 року, в Карелії, серед лісів, боліт і пагорбів урочища Сандармох, упродовж декількох днів було розстріляно понад тисячу невинних людей, сотні громадських діячів, цвіт української інтелігенції. Серед них Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Микола Зеров, Лесь Курбас.

Це сталося на Карельській землі, де в 1930-х проживало тільки 370 тисяч місцевого населення, а через її табори пройшло понад три (!) мільйони в’язнів....
Байдужість до історії допомагає утвердженню «Малоросії»

Але чи згадає про це зараз в Україні багато людей? Одна з найбільших сьогоднішніх проблем (особливо це стосується молоді) полягає у незацікавленості, а здебільшого й повній байдужості до минулого. І це сприяє монополізації всіх сфер суспільного життя нинішньою владою й подальшому перетворенню України на геополітичний проект під назвою «Малоросія». Цей задум навіть не намагаються приховати, він більш ніж очевидний. І чим очевидніший він, тим незрозумілішою є амнезія українського суспільства!

Чи справді народ не знає собі ціни? Чи справді він готовий сприймати шлях регресу своєїдержави?

Більшість людей не хочуть знати правду про своє минуле, а теперішня влада спокійно трактує історію України, як і за часів СССР – як історію Росії.

Замість того, щоб рятувати дітей від штучно насадженої та вигідної для влади історії, батьки мовчали, а дехто і досі продовжує мовчати про свої родинні трагедії та звірства тиранів минулого століття, які вважались свого часу героями, так званими фундаментаторами країни «рівних можливостей та матеріальних благ». Багато людей щиро вірили у вигаданих героїв, а хто не вірив, того примушували повірити. Тих, кого неможливо було примусити – знищували. Сьогодні дуже багато дідусів і бабусь, що є носіями міфу про «солодке радянське життя», «отруюють» душі тепер уже своїх онуків і правнуків казками про доброго царя-Сталіна.

А у шкільній програмі про Сандармох лише кілька слів, як про рядовий акт тогочасного терору. І майже ні слова про вбивство геніїв, яких хтозна коли Україна ще матиме. Дивує те, що, побувавши не в одній книгарні Києва, я не знайшов бодай однієї книжки про жертви Сандармоху, тоді як у будь-якій польській книгарні, до прикладу, побачив не один десяток видань про Катинь. У чому проблема?

Україна все ще не усвідомила глибину своїх трагедій, не осмислила їх, не висвітлила їх через свою історичну освіту. Тож ще нескоро ми звільнимося від «возу», у який спочатку запрягали наших дідів-прадідів, а тепер хочуть запрягти нас.
Українці мають знати про Сандармох як поляки знають про Катинь

Такі події, як Сандармох, повинні об’єднувати людей з однією метою – не допустити викривлення історії, не залишатись байдужим до висвітлення та усвідомлення правди про злочини комуністичного режиму.

Нам варто врятувати себе від суспільної амнезії та накопиченої кривди, домогтися історичної справедливості та повернення втраченої пам’яті.

Українському народові потрібно виховувати в собі мудрість і гордість, називаючи злочини й злочинців своїми іменами. Ми повинні пам’ятати, що Сандармох – це своєрідний гіркий символом знищення української інтелектуальної еліти 20-го століття як окремого історичного феномену.

Можна тільки уявити, який поштовх могли дати ці люди розвитку української культури та побудові нового демократичного суспільства. Мабуть, той, хто був тоді «нагорі», це добре усвідомлював…

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Історія»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Церква - скоріш лікарня для грішників, ніж музей святих”
Ебігайл Ван Берен

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.