Аратта - На головну

24 липня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Гоголь, зупиняючись у німецьких готелях, підписувався як “Гоголь-українець”. Гоголя не любили в Росії, бо героїчною і красивою показував він Україну, а нерозумною і дикою Московщину. “Киньмо Московщину… Для кого ми працюємо?… Поїдемо до Києва, адже він наш, не їхній”, – писав він у листі до другого українця – Михайла Максимовича, видатного нашого вченого-природознавця, історика, філософа, фольклориста.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


«Лікарю, Ви вилікуєте мою Душу?»

Психологія та стосунки 10558 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 14.11.2012 | Всі публікації | Версія для друку

«Лікарю, Ви вилікуєте мою Душу?»
Притча...

- Доброго дня, лікарю!

- На що скаржимося?

- Душа болить. Адже Ви - душевний доктор?

- Душевний. Прізвище моє таке. І спеціалізація - теж. А вашу душу щось поранило?

- Не знаю. Можливо... Я її якось не відчуваю. У мене взагалі погано з почуттями. Наприклад, я не вмію говорити «люблю».

- Так? Ну, це поширене захворювання. Розкажіть мені, який ваш раціон харчування.

- Харчування? Ах, так. Ну, - супи, каші там. Овочі. М’ясо - але не кожного дня. Ну, я апельсини обожнюю, морозиво, цукерки шоколадні теж люблю.

- Ага! Любите! Отже, вмієте говорити «люблю»!

- Ні, Ви мене не зрозуміли. Я людям не вмію говорити «люблю»...

- Зрозуміло. Так, любонько. Дихайте! Глибше дихайте! Та що ж Ви так напружилися?

- Не можу я глибше дихати. У мене подих перехоплює.

- Так і запишемо: не дозволяєте собі дихати на повні груди. Тепер не дихайте. Не дихайте... Все, можна. Схоже, у вас це звичний стан - не дихати?

- Чому? Та я ж начебто дихаю...
- Саме так - «начебто». А насправді - так, лише вигляд робите. Ви ж боїтеся відкритися. Ви ж всі почуття в собі затискаєте. Не даєте їм проявлятися!

- Ну, це ж непристойно, коли почуття напоказ. Я їх придушую в самому зародку.

- Ось, любонько, і стали зрозумілими ваші проблеми з диханням. Накопичили Ви, розумієте, в собі зародків. Всі груди забиті. Ото вам і не дихається глибоко. Почуття пригнічувати - це злочин по відношенню до себе.

- А як тоді, - як з ними вчинити?

- Визнавати що вони існують. Називати їх по іменах. І дозволяти їм бути.

- Я потім з цим розберуся. Але зараз я ж не за цим. Я не вмію говорити «люблю».

- Дайте-но я вас простукаю.

- Ай! Ой! Не треба! Будь ласка, не стукайте! Мені страшно!

- Так, - значить, і до страхів ваших достукалися. Слава тобі, Господи! Але ж вам не боляче? Чого боїтеся?

- Болі боюся! Не хочу, щоб боляче!

- Ось... А від чого буває боляче?

- Коли заб`єшся. Коли обпечешся. Коли впадеш. Багато від чого...

- Любонько ви моя! Так Ви ж боїтеся любити!

- Я? Боюся? А при чому тут це...

- Та любов же і є - полум’яний політ! Хіба ні? Вона складається зі злетів і падінь, з крутих віражів, із зіткнень. Любов не може бути обережною!

- Лікарю... Я знаю. Було це все у мене. Траплялося.

- І тепер ви боїтеся...

- Так. Я боюся. Боюся, що не зрозуміють. Відкинуть. Обдурять.

- Ось ви і затиснули свої почуття. Захистили себе з усіх боків від можливого болю. І тому вам важко сказати «люблю»... Ваша хвороба дуже навіть виліковна. І рецепт простий. Навчіться любити себе. Якщо ви будете любити себе - ви нікому не дозволите себе поранити. Ви будете вибирати тільки найкраще, найкорисніше для вас. Ви будете безпомилково знаходити те, що зробить вас ще щасливішим.

- Але... виходить, зараз я себе не люблю? Так, чи що?

- Вже починаєте! Інакше б ви до мене не прийшли. Ви вже стали про себе піклуватися, - а це добра ознака.

- А... як це - любити себе?

- Для початку почніть до себе прислухатися. До своїх бажань, відчуттів. А то вас що не запитаєш - «не знаю», «не відчуваю». Якщо ви самі так неуважно до себе ставитесь, чому ж інші будуть вас щадити?

- І що ж мені робити? Як навчитися себе любити?

- А ви самі себе жалійте, хваліть, заохочуйте. Себе треба час від часу заохочувати - знаєте про це? Не перевантажуйте! Не дозволяйте себе кривдити! І не дозволяйте собі ображатися.

- Ну... Я спробую себе любити, щадити і гидот не слухати.

- Ну от і чудово. Користуйтеся цим рецептом - і скоро Ви відчуєте, що всередині звільнилося місце для любові. Думаю, на цьому ми можемо попрощатися. Медицина своє слово сказала, справа за вами.

- Стривайте, лікарю! Але як же воно звільниться, якщо там стільки всього?

- Так-так... Каміння всяке... зародки... образи проковтнуті... Накопичили ви, накопичили!

- Так, що з цим робити?

- А тут, любонько, рецепт один: прощати, прощати і ще раз прощати! Тричі на день, після їжі! Бувайте здорові! - Наступний!

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Справедливість без сили і сила без справедливості - обидві потворні”
Жозеф Жубер

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.