Аратта - На головну

29 березня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Не подобаються українські політики? Ставай сам

Громадська діяльність 16057 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 9.01.2013 | Всі публікації | Версія для друку

Не подобаються українські політики? Ставай сам
До Верховної Ради балотувалося чимало громадських діячів та журналістів, проте багато з них з тих чи інших причин не стали депутатами. DW з’ясовувала, чи планують вони продовжувати політичну боротьбу.

З ними багато хто пов’язував надії на оновлення українського парламенту. За їхніми виборчими кампаніями уважно слідкували медіа. Зрештою, за них проголосувала значна частина виборців, проте недостатня для проходження в парламент. Deutsche Welle з’ясовувала, чи збираються журналісти та громадські активісти, які балотувалися до Верховної Ради, продовжувати політичну діяльність.

Журналістка Тетяна Чорновол, яка балотувалася на Львівщині як кандидатка від ВО "Батьківщина", під час кампанії витримала і побиття, і обливання фарбою, і потік чорного піару. Набравши 38,81 відсотків голосів, вона таки не потрапила до парламенту. Проте боротьби із владою не припиняє - за допомогою журналістських розслідувань. "Я маю обов’язок висвітлювати корупційні діяння влади - і це мій вклад у боротьбу", - сказала Чорновол в інтерв’ю DW.

Планів брати участь у наступних парламентських виборах журналістка, за яку віддали голоси майже 42 тисячі виборців, поки що не має, проте довіру виборців сподівається виправдати.

"Думати про наступні вибори немає сенсу, тому що зараз взагалі стоїть питання про існування цієї країни", - упевнена Чорновол. Вона переконана, що журналістам і громадським активістам йти в політику "дуже варто". "Я хотіла зруйнувати цими виборами стереотип про те, що неможливо перемогти великі гроші. Насправді, можливо", - стверджує журналістка. Хоч сама вона в окрузі так і не виборола мандат, поступившись із незначним відривом відомому на Львівщині бізнесмену.

Вперед у політику

Відомий адвокат та громадська активістка Тетяна Монтян, яка балотувалася у Верховну Раду у Києві, набрала лише дев’ять відсотків голосів. Проте результатом задоволена і збирається балотуватися до Київради. З однодумцями Монтян, яка активно займається питаннями реформування житлово-комунального господарства та колективної власності на житло, вже створила всеукраїнську громадську організацію "Ефективний власник". У планах - партія "Конгрес прямої дії" для участі в наступних парламентських виборах. "Нам є що запропонувати суспільству", - запевняє адвокат.

Приєднуватися до інших партій відома блогерка не збирається через їхню "нестримну жагу до дерибану". Водночас Монтян переконана, що у парламент повинні йти лише професіонали законотворчості. А громадська активність як така, на її думку, не є запорукою успішності у політичному житті.

Найпотужніший механізм

Засновник руху "Збережи старий Київ" громадський активіст Ігор Луценко теж ішов у депутати, але у ході кампанії зняв свою кандидатуру, аби не створювати конкуренції іншим опозиційним кандидатам. Проте припиняти політичного життя не збирається - буде балотуватися і до Київради, і до парламенту наступного скликання. "Практика показує, що зараз все вирішується на рівні Верховної Ради і на вулиці", - підкреслив у інтерв’ю DW активний учасник боротьби проти незаконної забудови Києва.

Політичну боротьбу громадський активіст вважає найбільш потужним і швидким механізмом порятунку України та столиці зокрема. На його думку, вже сама участь у виборах стимулює політиків до конкурентної боротьби та більш активних дій - тому балотуватися необхідно. "Просувати свої ідеї через політичну кампанію - це також ефективно. Тому що ти змушуєш твоїх конкурентів красти, запозичувати у тебе ідеї - і це, власне, є позитив", - переконаний Луценко.

"Сайт-парламент"

Економіст і публіцист із Харкова Олександр Кірш, який балотувався від ВО "Батьківщина", проте прийшов до фінішу другим, створив проект "Альтернативна рада". На ньому можуть акумулювати законодавчі пропозиції та оцінювати діяльність діючої Ради опозиційні кандидати, які програли кандидатам від партії влади, але при цьому отримали суттєву підтримку виборців.

До проекту долучилися вже 28 колишніх кандидатів в депутати, які здобули великий кредит довіри громадян, але не мають депутатського мандату. Зокрема, зараз вони віртуально обговорюють зміни до системи оподаткування в Україні - за діяльністю "сайту-парламенту" може поспостерігати кожен.

Геть сумніви

Автор гучного розслідування про Лук’янівське СІЗО Костянтин Усов, балотуючись до парламенту в Малинівському районі Одеси, посів третє місце. Серед законодавчих ініціатив, які він збирався подавати у новому парламенті, законопроект про відповідальність політиків за невиконання своїх обіцянок.

Зараз Усов поки що не готовий говорити про те, чи продовжить політичну діяльність. Проте вважає, що якомога більше молодих, активних та свідомих людей мають іти в політику. "Ніякого оновлення поколінь (в українській політиці. - Ред.) не буде, поки ті, хто може щось зробити, перебуватимуть під владою сумнівів", - сказав DW 24-річний журналіст. Аби стати політиком, потрібно мати насамперед загострене почуття справедливості, вважає Усов.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Громадська діяльність»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Біда України в тому, що нею правлять люди, яким вона не потрібна”
Михайло Грушевський

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.