Аратта - На головну

30 травня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Глухів (Сумська область) 12 травня 1870 року, поширилися звістка, що їх знаменитому земляку Артемію Яковичу Терещенко, відомому цукрозаводчику та меценату височайшим указом надано потомственне дворянство. Сини згодом гідно продовжували його справу. А от численні онуки, вже стали прикладати свої здібності в інших іпостасях. Михайло Іванович Терещенко був міністром фінансів та закордонних справ в уряді О.Керенського; Федір Федорович Терещенко був талановитим авіаконструктором, вельми високо цінувався Жуковським, й літаки його конструкцій були прийняті на озброєння російською армією в І Світовій війні...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


«Пані лягли і просють...»

Державність 13347 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 12.01.2013 | Всі публікації | Версія для друку

«Пані лягли і просють...»
Якось поза увагою широкої української громадськості залишилася концепція нового шкільного підручника з історії, який уже розробляється науковою групою під керівництвом професора Києво-Могилянської академії Наталії Яковенко.

А між тим, концепція цього підручника дуже добре кореспондується з імперською міфологією підручника Росії, і це непокоїть.

Розгляд цього питання пропоную розпочати з характеристики особистості керівника наукової групи, особливо враховуючи той факт, що пані Наталії є що приховувати у своїй біографії. І вона таки приховує.

Так, заначивши в українській Вікіпедії рік свого народження (1942-й), вона вважає за достатнє вказати місцем свого народження село Апрелівка, без називання району, області й навіть країни народження. А між іншим, дві Апрелівки є в Україні та одна в Росії. І лише в російській Вікіпедії можна знайти інформацію про те, що доктор історії Яковенко народилась на Кіровоградщині. (на момент публікації і в українській редакції статті заначено місце народження вірно - прим. «Аратти»)

Це, погодьтеся, цікаво, враховуючи, що це село російське та переселенське, як виходить з його назви. І можна припустити, що утворилося воно саме у квітні 1933-го року зі сталінських переселенців з Росії у вимерлі після Голодомору українські села. Це дуже схоже на істину, враховуючи те, що пані Наталя у своїх розлогих лекціях з популяризації свого нового підручника слово «Голодомор» воліє взагалі не вимовляти.

Далі. Як виходить, її дитинство та юність пройшли у повоєнному Львові в настільки щільно російському середовищі, що навіть сьогодні Яковенко стверджує, що тоді те місто було не лише суцільно російськомовним, але й взагалі російським!

Так чи інакше, а виросла гранд-дама української історіографії не інакше як у середовищі радянських силовиків та держслужбовців, де панувала світоглядна українофобія, і припустити, що вона виховувалась у патріотичному дусі до України, погодьтеся, дуже проблематично.

У 1967-му році пані Яковенко закінчила філологічне відділення Львівського державного університету, вийшла заміж за Яковенка та оволоділа вишуканою галицькою мовою. Але й сьогодні її специфічно розширені вилиці та подовжена верхня губа видають в ній типову представницю угро-фінського етносу. Але то вже таке...

Сучасна історія України знає багато прикладів того, що етнічні росіяни були і є її щирими патріотами. Але, на відміну від пані Наталії, вони чомусь не соромляться називати своїх батьків та не приховують своє етнічне походження...
А тепер по суті. Сьогодні завідувач кафедри історії Києво-Могилянської академії Наталія Яковенко не залишає за українцями права на створення власної національної держави. Крім того, вона не допускає ані використання елементів державної ідеології, ані елементів міфології при створенні підручника з історії України для середньої школи. І що виглядає вже абсолютно самовбивчим для молодої української державності – це те, що пані професор виключає висвітлення нашої історії з позицій нашої державності та української нації. Звісно, що національними світочами культури в такому випадку в нас стають на рівні з Шевченком та Франком – Рєпін з Малєвічем та Алейхем з Мазохом.

Замість цього ця впливова пані (а Яковенко входить у першу сотню найвпливовіших жінок України, за даними журналу «Фокус») пропонує з одного боку сторінки того підручника подавити лише голі історичні факти, а з другого – ставлення до них їхніх сучасників з протилежних боків тих подій. Так, наприклад, при висвітленні визвольних змагань ОУН-УПА до фактів, за Яковенко, будуть надані листи додому енкеведиста та упівця.

Дитина ж, прочитавши їх, зрозуміє, на чиєму боці була історична правда. Це, на думку професорки, буде розвивати в неї критичне мислення, яке не дозволить тій дитині в майбутньому продати свій голос на виборах за гречку.

Але дійсність свідчить дещо про інше. Як відомо, людей з критичним мисленням у будь-якого народу не більше 3% від природи. Тобто 97% українських школярів, прочитавши ті листи, або нічого не зрозуміють, або, в найкращому випадку, звернуться до своїх батьків за поясненням. Ураховуючи той факт, що 75% населення України сьогодні складають пострадянські люди, наслідки тих звернень для майбутнього нашої держави не важко передбачити.

Тепер заглянімо через кордон до російського підручника з історії. Суцільна державна міфологія, яка виховує людей, які ладні вмерти і вмирають за Росію в будь-якому куточку земної кулі. В Україні в недалекому майбутньому їм, схоже, вмирати не доведеться – все закінчиться мирним аншлюсом «молодшого брата», вихованого на підручниках пані Яковенко.

Для тих, хто сумнівається в цьому, наведу загальновідомий приклад. Обидві частини Біблії, як відомо, писали представники одного й того самого народу, які не забули при цьому назвати себе «богообраним» народом і в Старому заповіті, і в Новому. При цьому, якщо для себе той народ установив правило «око за око», то для всіх інших народів запропонував підставляти праву щоку після того, як їх ударили по лівій. Наслідки кореспонденції цих двох настанов у сучасному світі вже очевидні для багатьох...

P.S. Як з’ясувалося вже після написання цієї статті, дівоче прізвище Натілії Яковенко - Ісавкіна.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Державність»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Немає більш вірної ознаки поганого устрою міст, ніж велика кількість в них юристів і лікарів ”
Платон

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.