Аратта - На головну

25 вересня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Ґюнтер Фергойґен про Україну: поки рано говорити про провал

Євроінтеграція 9992 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 14.03.2013 | Всі публікації | Версія для друку

Колишній віце-президент Єврокомісії Гюнтер Фергойґен
Колишній віце-президент Єврокомісії Гюнтер Фергойґен
Колишній віце-президент Єврокомісії Гюнтер Фергойґен в інтерв’ю DW розповів про шанси на швидке підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та висловився проти застосування санкцій.

Німецький політик Ґюнтер Фергойґен з 2004 до 2010 року обіймав посаду комісара ЄС з питань підприємництва і промисловості. Перед тим упродовж п’яти років був комісаром ЄС з питань розширення. З його іменем пов’язують вступ до ЄС колишніх країн соціалістичного табору, що межують з Росією та Україною.

В інтерв’ю DW Фергойґен розповів про вимоги ЄС до України для підписання Угоди про асоціацію і пояснив, чому політична критика не заважає ЄС розвивати співробітництво, наприклад, в газовій сфері.

DW: Відносини ЄС з Україною переживають період охолодження після вироку екс-прем’єрові Юлії Тимошенко та деяким іншим членам її уряду. На саміті в лютому 2013 року в Брюсселі керівництво ЄС дало сигнал: якщо Україна хоче підписати Угоду про асоціацію з ЄС в листопаді, до травня вона мала б продемонструвати свою відданість реформам і принципам демократії. Утім, через тиждень після саміту суд забрав у захисника Тимошенко, Сергія Власенка, депутатський мандат. Схоже на ляпас. Ви так не вважаєте?

Ґюнтер Фергойґен: Я не можу судити про це, оскільки не знайомий з мотивами цього рішення (через які у Власенка забрали мандат – Ред.). Можу лише сказати, що мені складно зрозуміти позицію ЄС. Угода про асоціацію і зону вільної торгівлі готова, текст не буде змінюватися. Документ був парафований в умовах, які були на той момент (Тимошенко вже була за ґратами – Ред.). Те, що для підписання тепер висувають нові умови, - незвично. Тепер можливі дві інтерпретації. Це можна трактувати як бажання ЄС вказати Україні напрямок, у якому потрібно рухатися, щоб підписати Угоду про асоціацію цього року. Але можна трактувати як пошук стратегії виходу, тобто пояснення того, чому відносини з Україною не будуть розвиватися на базі цього договору. З усіма наслідками, які випливають.
DW: В Україні оглядачі вважають, що після прецеденту з Власенком Угода фактично “мертва”. Як ви вважаєте?
Це залежить від того, яка у Євросоюзу була мотивація. Якщо я не помиляюся, помітна більшість в ЄС, як і раніше, дуже цінує довгострокову прив’язаність України до Європейського Союзу і не хоче ризикувати цим. Тому я не вірю в те, що вже зараз можна сказати: “Все пропало”. З іншого боку, вимоги до України залишають простір для інтерпретацій – чи зробила Україна достатньо станом на травень, чи ні.

DW: Після усього, що відбулося в Україні за останні роки, ви вірите президентові Віктору Януковичу, коли він говорить, що хоче вступу країни в ЄС і підписання Угоди про асоціацію?

Так. Всі мої контакти з Україною і візити в цю країну підтвердили моє переконання в тому, що рішення прийняте. Україна хоче свого місця в європейській сім’ї. Так, їй дуже складно на цьому шляху, складно побачити прогрес останнім часом. Але принципове рішення ухвалене. І для нас це дуже важливо, оскільки альтернатива – не надто хороша.

DW: Що ви маєте на увазі?

Альтернативою було би те, що ми не хочемо використовувати стратегічний потенціал України для ЄС. Тоді у неї не залишилося би іншого вибору, окрім як приєднатися до задуманого російським президентом Володимиром Путіним Євроазійського союзу.

DW: Деякі представники української опозиції пропонують ЄС ввести санкції проти українського керівництва. Як ви ставитесь до цього?

Я не бачу в цьому сенсу. Одна жорстка політична санкція вже діє – угода, щодо якої переговори вже завершилися, не підписана. Це чіткий знак незадоволення.

DW: А як щодо санкцій на зразок тих, що застосовувалися до Білорусі – заборона на в’їзд до ЄС і замороження банківських рахунків?

Ні. Я вважаю, що і ефективність санкцій проти Білорусії викликає запитання.

DW: Критикуючи Україну за ситуацію у внутрішній політиці, ЄС активізує економічне співробітництво з Києвом. Нещодавно була підписана угода з корпорацією Shell про видобуток сланцевого газу, до якої схвально ставляться в Єврокомісії. Схоже, що ЄС готовий займатися з Україною бізнесом.

… ЄС не займається бізнесом, ми говоримо про приватні контракти в сфері економіки. Це відбувається скрізь. Незалежно від стану стану політичних відносин, економічні відносини розвиваються. Вони активно розвиваються з Росією, з Україною і, що цікаво, з Білоруссю – незважаючи на санкції.

DW: Але з іншого боку, ЄС готовий дати Україні гроші на модернізацію її газопроводу…

Звісно, це ж в наших інтересах. Що в цьому поганого? Що поганого в тому, що країні допомагають модернізувати її інфраструктуру? Яким би не було політичне протистояння в Україні, у всіх сторін має бути зацікавленість в економічному посиленні країни та модернізації її інфраструктури.

DW: Що би ви порадили Євросоюзу – як поводити себе з Україною?

Рішення ухвалені. М’яч на українському боці. Потрібні “знакові” дії. ЄС у травні буде приймати рішення, ґрунтуючись на тому, що відбулося в Україні.
DW: Тобто спрогнозувати, чи буде підписана Угода про асоціацію у Вільнюсі, Ви не наважуєтесь?
Я би дуже не хотів, щоб результат переговорів з цього питання мене вразив. Це дуже хороша угода з далекоглядними наслідками. Вона гарантує, що Україна надовго буде пов’язана з ЄС. Але це питання зараз зависло у повітрі.

DW: Деякі експерти радять ЄС підписати Угоду про асоціацію з іншими країнами-учасницями ініціативи ЄС “Східне партнерство”, наприклад, Молдовою чи Грузією, щоб показати Україні її переваги. Як вам така пропозиція?

Ми від цього дуже далекі. Ідея цікава, але я не вважаю її реалістичною. У Молдові – криза влади, і незрозуміло, чи триватиме політика інтеграції з ЄС. В Грузії також не зовсім зрозуміло, як поводитиме себе новий уряд.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Євроінтеграція»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Підозр у людини тим більше, чим менше вона знає”
Френсіс Бекон

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.