Аратта - На головну

28 липня 2017, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Чи стануть кияни об’єктом чергового експерименту?

Політологія 12143 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 31.03.2013 | Всі публікації | Версія для друку

Чи стануть кияни об’єктом чергового експерименту?
Те, що для киян наявність обраної ними влади – питання виживання, стало очевидним під час останнього березневого снігопаду.

Одразу, як киянин, можу сказати, що в Києві подібні завірюхи навряд чи варто вважати аж таким вже стихійним лихом, бо вони трапляються взимку приблизно раз на десять років. Як в принципі, й весняні снігопади.

Кияни мають добре пам’ятати травневу заметіль, яка трапилася на початку 90-х. Нагадаю, що тоді, окрім снігопаду був сильний вітер, який поламав багато дерев. Але наслідки стихії аж ніяк не вплинули на життєдіяльність міської інфраструктури: нормально функціонував міський транспорт, у магазинах не було жодних проблем з продуктами харчування. І до речі, традиційно під час снігопадів, комунальні служби починали прибирати сніг не після, а під час атмосферних опадів. Працювала техніка, і, що цікаво, двірники та інші працівники комунальних служб. Тому жодних проблем не виникало. Аж до часів, коли мером столиці став «легендарний і співучий» мер Леонід Черновецький…

Що ж побачили ми під час снігопаду 22 -24 березня? Кожен киянин на власні очі переконався, що: снігоприбиральна техніка нібито є, але побачити її можна хіба що на Хрещатику, біля КМДА; двірники також є, але з’явилися вони аж через два дні й те, в якості «командирів» військових, яких місцева влада мобілізувала у зв’язку з надзвичайною ситуацією, проголошеною КМДА. Але, цього разу до вже «звичних» негараздів у вигляді неприбраних вулиць, додалася ще й нестача продуктів харчування, зокрема, хлібу. А на дорогах – вже традиційний транспортний колапс.

Взагалі, за останні декілька років ми, кияни, вже почали звикати до того, що про те, що зима в столиці супроводжується снігопадами – знають всі, окрім місцевої влади. А снігоприбиральна техніка, яку восени показують на фоні керівників міста, або віртуальна, або муляж, оскільки побачити її в реалі практично не можливо. Щоправда, за словами чиновників – техніка працює виключно вночі, щоб «не створювати заторів на дорогах». Хоча, ще більші затори як раз виникають через неприбрані дороги. І тільки через тиждень після «катастрофічного» снігопаду екс-перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак публічно визнав, що у столиці аж… чотири спеціалізовані снігоприбиральні машини. За його словами – більше закупити столичному бюджету «не по кишені». Власне, глава КМДА також, за його словами, під час колапсу транспортних комунікацій столиці був у відряджені у Відні. Попри те, що за декілька днів до того отримав попередження про сильний снігопад від метеорологів.

У зв’язку з «новими реаліями» у киян все частіше виникає думка: чи не варто «швидку» обладнати армійськими БТРами? Принаймні під час останнього снігопаду саме ця військова техніка наочно продемонструвала місцевим мешканцям свою унікальну здатність пересуватися нерозчищеними дорогами столиці.

А враховуючи стан дорожнього покриття, зазначена військова техніка буде у нагоді впродовж року, оскільки, якщо вірити заявам офіційних осіб столичної Адміністрації, грошей на нормальний ремонт столичних вулиць катастрофічно не вистачає і в осяжному майбутньому «проривів» очікувати не варто.

Тепер, з приходом весняного тепла, гори снігу, вірогідніше за все, швидко розтануть і вулиці міста перетворяться у такі собі річки і озера. Влада не приховує очевидне, - буде підтоплення. Щоправда, кажуть, невелике. Але, кияни не схильні вірити у владний оптимізм. Не є таємницею, що під час сильних дощових злив, коли немає ні снігу, ні льоду, заливає підземні переходи, навіть станції метрополітену, не кажучи про пішохідні тротуари чи проїжджу частину на стільки, що «захлинаються» легкові автомобілі та міський електротранспорт. Влада «самокритично» визнає, мовляв «існують проблеми» зі стоковою каналізацією, бо «не ремонтувалася 20 років», але «ситуація під контролем». Але з іншого боку, коли йдеться чому не ремонтується – відповідь стандартна: немає коштів. При тому, що Київ – донор держбюджету, який перераховує мільярди в скарбницю держави. Навіть з тих податків, які вважаються місцевими і їх не «конфісковують» у жодного іншого населеного пункту держави.

Тобто, складається враження, що курс на економічно-фінансове знищення столиці є неформальним курсом державного керівництва. Іншого логічного пояснення – не знайдеш.

А головне – нам, киянам, і спитати фактично ні з кого. Міська рада ухвалює рішення більшістю голосів депутатів, але, як відомо, народні обранці, як колективний орган, не несуть жодної відповідальності, окрім політичної. А посада міського голови – вакантна вже другий рік. А фактично – значно більше, - моменту призначення Олександра Попова очільником КМДА. Нагадаємо, що під його призначення парламент вніс поправки у закон про столицю, згідно з якими були урізані повноваження міського голови і вся повнота виконавчої влади перейшла в Адміністрацію. Тобто нібито міськрада є, але виконавчого органу, який би був підзвітний їй, керований громадою, в неї немає. Адже Попов призначений Президентом Віктором Януковичем, і відповідно, спитати за його роботу може тільки гарант, а не столична громада. Тобто, з ліквідацією районних рад, і передачі всіх повноважень районним адміністраціям, у столиці фактично знищено самоврядування, як форму влади місцевої громади. І тому, закономірно, що міська рада вже давно деградувала і наразі скоріше являє собою «клуб за особистими інтересами» самих обранців, які «конвертували» представницький мандат у засіб корупційного збагачення за рахунок дерибану землі та майна громади. Дерибану, який не може відбуватися без «указуючого перста» Адміністрації. Про що, насамперед, свідчить неприродна пасивність правоохоронних органів. Наприклад, глава КМДА Попов, практично одразу публічно заявив, що «молода команда» Черновецького «освоїла» активів столиці на десятки мільярдів гривень, проте, гучні кримінальні справи, порушені тоді, виявилися банальним піаром, оскільки не менш гучних судових процесів кияни так і не побачили. І не побачать. Чому? – не важко здогадатися.

У травні цього року вичерпується термін повноважень Київради. Це означає, що столиця може позбавитися останнього де-юре легітимного органу місцевого самоврядування. Це означає, що Київрада, як орган самоврядування не може ухвалити жодного рішення, а кияни втрачають юридичне право на своє представництво в управлінні міста не невизначений термін. Однак, ці обставини аж ніяк не засмутили фракцію Партії регіонів у парламенті. Нардепирегіоналиї хутенько написали подання у Конституційний Суд, суть якого, словами їхніх спікерів – на який термін обирати місцеву раду і мера, адже терміни повноважень столичного самоврядування не співпадають з іншими в державі. Але, виникає логічне питання: чому саме місцева влада по всій Україні має обиратися в один день? Що програють громадяни, якщо вибори у Києві відбуватимуться, наприклад, у 2013 році, у Донецьку 2014 році, а у Тернополі – у 2015 році? Адже по суті – це нічого не міняє, окрім одного – місцеві вибори у різний час не вигідні політичним партіям, особливо тим, що перебувають у владі: застосування адмінресурсу і махінацій значно утруднюється, коли на тебе дивиться вся країна. В ідеалі, коли і на скільки мають обиратися місцеві органи влади, мали б вирішувати самі громадяни, а не «дядьки» у столиці. Думається, це б було більш демократичніше, ніж зараз. І чому місцеві ради обирають на п’ять років? Адже загальновідомо: чим більше людина перебуває при владі – тим більші ризики втягування у корупційні зв’язки. Наочним прикладом є Київрада, яка безсоромно «роздає» столичну землю, часто-густо підставним особам.

І взагалі, за якою законною підставою нардепи Партії регіонів блокують вибори органів місцевого самоврядування у столиці? Бо згідно з чинним законодавством факт конституційного подання не зупиняє і не може зупинити дію чинного закону. А чинне законодавство чітко визначає, що 18 травня термін повноважень Київради вичерпується. Отже, насправді, блокування постанови про призначення виборів у столиці є очевидним порушенням законодавства і зазіханням на захищене Конституцією право громадян обирати органи місцевого самоврядування.

Єдиним логічним поясненням такої погано прихованої брутальності регіоналів є очевидна непопулярність ПР серед киян. Це наочно продемонстрували останні вибори у парламент: всі депутати, обрані по мажоритарним округам – від опозиції, а за результатом голосування за пропорційною системою – ПР ледь-ледь подолала 10%. Це було восени минулого року. Як показують соціологічні дослідження, за час, що минув, регіонали не стали більш популярними в народі. Глава КМДА Олександр Попов мав значно більшу популярність серед киян, ніж його партія – 20,3%. Але це було на початку березня, до «катастрофічного» снігопаду. Не важко здогадатися, що неспроможність столичної влади вчасно прибрати сніг не додала популярності призначенцю гаранта. А весняний паводок і підтоплення внаслідок танення неприбраного снігу – можуть просто поховати будь-яке сподівання на перемогу Попова на виборах. Очевидно, що і фракція Партії регіонів у Київраді якщо й буде – то мізерна. І не треба бути провидцем, щоб зрозуміти: Банкову такий результат явно не влаштовує.

Варто зазначити, що на призначення виборів у столиці суттєвий вплив має «фактор» 2015 року, тобто вибори Президента України. Сьогодні рейтинг Віктора Януковича знаходиться у межах 20%. Як показують соціологічні дослідження, на поточний момент шанси на перемогу у чинного Президента, м’яко кажучи, невисокі. Навіть теоретично, бо об’єктивно країна, за оцінками економістів, наразі перебуває у стані економічної стагнації. Тенденцій щодо виходу з цього стану – не помітно. Очевидно, надалі лише наростатимуть негативні явища: падіння рівня добробуту населення, зростання безробіття, стрімке зростання споживчих цін тощо. Всі ці явища будуть стимулювати протестні настрої і відповідну зростаючу динаміку поліційної функції держави.

Вже сьогодні можна прогнозувати, що президентські вибори 2015 року не будуть спокійними і чесними, відтак зростає вірогідність масових протестних акцій незадоволених виборців. Очевидно, що епіцентром протестів стане Київ, де чинна влада й зараз непопулярна. Те, наскільки ці протести будуть мирними – напряму залежить від Київради і мера столиці. Бо у 2004 році Майдан був мирним саме тому, що столична влада дала дозвіл громадянам і на масовий безстроковий мітинг протесту і встановлення наметового містечка. А якби заборонила, чи був би Майдан безкровним? Очевидно – ні. І сьогодні непопулярна влада, очевидно, враховує уроки Майдану-2004.

Саме тому влада розпочала черговий дуже небезпечний експеримент з «корегування» самоврядування у столиці. І тут можливі три варіанти розвитку подій навколо столичних виборів.

Перший варіант. Парламент після низки скандалів ухвалює рішення про проведення виборів, але, нібито врахувавши пропозиції опозиції, проводити їх після ухвалення нового закону про столицю України місто Київ, а до того – пролонгувати повноваження чинних депутатів Київради. Таким чином, затягуючи законодавчу процедуру, вибори можна відтягнути до осені поточного року і навіть до зими. Але цей варіант явно порушує Конституцію, що не сприятиме підписанню асоціації і ЗВТ з ЄС.

Другий варіант. Вибори відбуваються за чинним законом, але після рішення КС Київрада і мер обираються фактично на проміжних виборах, з терміном повноважень до 2015 року. Парламент призначає вибори у столиці на серпень цього року, коли багатьом виборцям явно не до того. ПР масово застосовує технологію «бабусь Космоса», «контрольовані» виборчкоми аби протягнути у мери Попова чи резервного «незалежного» кандидата. Втім, є велика вірогідність того, що у Києві будуть випробувані нові технології шахрайства, які потім використають у 2015 році. Хоча у випадку суттєвого затоплення столиці під час танення снігу і паводку у владних кандидатів й влітку шанси на перемогу примарні.

Третій варіант. Конституційний Суд ухвалює «фантастичне» рішення про перенесення вибрів у столиці на 2015 рік. Реакція киян наразі важко прогнозована. Не виключено, що опозиції вдасться організувати масові акції протесту. Влада намагатиметься протидіяти проплаченими контракціями та силовими діями МВС. Чи буде досягнуто позитивний для киян результат – залежить виключно від активності громадян. Але популярності владі це не додасть, що зрозуміло. Як і шансів на євроінтегрцію.

Останній варіант розвитку подій може, наклавшись на значне погіршення рівня життя восени, стати каталізатором масових протестних акцій і політичної кризи. Залежно від гостроти кризи, не можна виключати дострокового припинення повноважень парламенту Президентом і ініціації ним референдуму про реформу законодавчої влади.

Втім – це тільки припущення. Бо наразі очевидно, що ні влада, ні опозиція не має чіткого плану. І це неможливо, оскільки на плани діють важко прогнозовані обставини. Як-то – звичайний снігопад і надзвичайна безпорадність влади.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Політологія»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Людина – це духовна істота. Саме тепер на часі звернення до традицій і духовності рідного народу. Чесність, щирість, мудрість – ось що вимагається від нових людей України. Потрібна Нова Січ – Духовна Січ! ”
О.Бердник, український філософ і письменник, засновник Української Духовної Республіки

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.