Аратта - На головну

24 березня 2017, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали .... Уїнстон Черчілль....

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Нам і не снилося: як очищають воду в світі і чи можна її пити з крану в Києві?

Власна безпека 30294 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 6.06.2013 | Всі публікації | Версія для друку

Нам і не снилося: як очищають воду в світі і чи можна її пити з крану в Києві?
Чи можна пити воду з крана? Відповідь «так», якщо ви перебуваєте у Фінляндії чи Франції, у Німеччині чи Австрії. Водопровідна вода тут відповідає всім міжнародним стандартам якості - вона прозора, не має запаху і володіє відмінними смаковими якостями, її без жодного побоювання п’ють з крана і дають навіть найменшим дітям.

Жителі цих країн виключно вимогливі в питаннях екології та охорони навколишнього середовища, а до води ставляться, як до одного з найважливіших природних багатств - дбайливо і відповідально.

Подібному відношенню до природи і воді варто було б повчитися багатьом іншим країнам світу, й Україна не виняток.

Питна вода з-під крана - предмет абсолютної і впевненої національної гордості фінів. Жителі Хельсінкі отримують питну воду з другого за величиною в Фінляндії озера Пяйянне через скельний тунель довжиною 120 км. Озеро - одне з найчистіших, а вода в закритому тунелі надійно захищена від забруднення.

На очисних спорудах її обробляють сульфатом заліза, який пов’язує органічні речовини. Отриманий осад віддаляється за допомогою піщаних фільтрів. Потім воду піддають впливу озону для дезінфекції й поліпшення смакових якостей, а також двоокису вуглецю для зниження корозії труб. Далі - фільтрація через шар активованого вугілля та знезараження ультрафіолетом. Для боротьби із зростанням мікроорганізмів вже в розподільній мережі у воду додають хлорамін. У результаті її можна пити прямо з-під крана. Вона прозора і смачна, не залишає накипу або розводів і чудово милиться.

Eau de Paris (Вода Парижа) - не лікер і не парфуми. Так називається водопровідна вода, яка тече з кранів у французькій столиці. Паризькі компанії з водопостачання кілька років тому почали рекламну кампанію, завдання якої - переконати парижан: вода в їх кранах нічим не поступається тій, що продається в пляшках, і завдає менше шкоди навколишньому середовищу.

Очищення води в Парижі якісне та коштовне. Воду наземних річок та підземних джерел очищають три станції: обробляють озоном, пропускають через піщані фільтри, потім знову озонують і очищають за допомогою вугільних фільтрів. Для підтримки якості води використовується хлор, а для забезпечення працездатності водопроводу - ортофосфорна кислота, що утворює захисну плівку всередині труб. Результат - парижани спокійно п’ють воду з крана.

Відень - перше місто в світі, в якому вода була поставлена ​​під охорону Конституції. Джерелом води для віденців служать гірські джерела на схилах Альп і плато Хохшваб. Завдяки високій якості води і з міркувань екологічного характеру обробка обмежена застосуванням у невеликих обсягах хлору і двоокису хлору. Віденці по праву пишаються тим, що смачна вода з найчистіших альпійських джерел тече прямо з крана (це вам доведе будь-хто, хто відвідав столицю Австрії). Ілюстрацію цього факту можна спостерігати в кафе, де з чашкою кави вам принесуть склянку водопровідної води.

Водопровідна вода у всіх районах Японії придатна для пиття. У Токіо в середині 2000-х років багато споживачів скаржилося на запах хлору у воді, після чого влада запустили програму модернізації мережі водопостачання - виключили застосування активних хімічних речовин. Ключовими елементами системи стали озонування та біологічні фільтри з активованого вугілля.

У Берліні водопостачання забезпечується приблизно 700 підземними свердловинами. Спочатку воду збагачують киснем, потім за допомогою реагентів абсорбують розчинені в ній залізо і марганець, після чого пропускають через піщані фільтри. Хлорація води в Берліні не застосовується. Міська влада декларує, що вода з-під крана не просто придатна для пиття, а «ідеально підходить» для приготування їжі дітям.

Вся справа в тому, що водопровідна вода в Німеччині належить до продуктів харчування першої необхідності, тому критерії якості дуже високі. Її перевіряють більш ретельно, ніж воду в пляшках. А переконатися в цьому кожен німець може не виходячи з дому. Досить зайти на спеціальний сайт і ввести свій поштовий індекс, щоб отримати повну інформацію про воду і речовини, які в ній утримуються.
А яку воду п’ють в столиці України?

Водопостачання Києва забезпечується двома водозабірними станціями - Дніпровською (3 км нижче за течією від шлюзів Київської ГЕС) і Деснянською (3 км вище від гирла р.Десна), а також 364 артезіанськими свердловинами, що також включені до загальноміської системи водопостачання, і водою з 118 децентралізованих бюветів.

Загальна проектна потужність господарсько-питного водопроводу м. Києва складає 2 млн. 100 тис. м3/добу, у Тому числі Дніпровської водопровідної станції – 600 тис. м3/добу, Деснянської водопровідної станції – 1 млн. 80 тис. м3/добу, артезіанського водопроводу – 420 тис. м3/добу.

Основна частина води на правий берег постачається з Деснянської водопровідної станції по шести водоводах, а також по чотирьох дюкерах.

Дніпровська водозабірна станція, що розпочала свою роботу ще в 1939 році, має два водозабори. По 8-ми сифонних водоводах вода поступає на дві насосні станції першого підйому і далі насосними агрегатами подається на блок змішувачів. Для знезараження води вводиться аміак і хлор, а на блоці змішувачів для обробки вводяться реагенти — коагулянт, флокулянти. Після змішування з реагентами вода надходить на дев’ять відстійників, потім на швидкі фільтри і, пройшовши через шари фільтруючого матеріалу, збирається в камерах озонування, де за допомогою озону закінчується технологія обробки питної води. Чиста вода поступає в три резервуари чистої води загальним обсягом 40 тис. м3. Насосні станції другого підйому подають воду до міської мережі та до насосних станції 3-го підйому.

За 3 км від гирла р. Десни на лівому березі розташовано водозабірний ківш Деснянської водопровідної станції. З двох водоприймальних споруд ковша по сифонних водоводах вода поступає на насосну станцію першого підйому. Далі вода подається по 6-х напірних водоводах Д=1200-1400 мм довжиною 6,7 км на очисні споруди. У процесі очистки води застосовуються реагенти: сірчанокислий алюміній, флокулянти аніонного та катіонного типів, аміачна вода та рідкий хлор. Схема очистки води, за винятком відсутності етапу озонування, подібна до тої, що використовується на Дніпровській водопровідній станції.

Система артезіанського водопостачання побудована таким чином, що вода групи свердловин, розташованих поряд, надходить по водоводах спочатку до резервуарів чистої води, знезаражується невеликими дозами хлору чи гіпохлориту і подається насосними станціями другого підйому до загальної водопровідної мережі міста.

А чи можна пити таку «очищену» воду?

Головними джерелами столичної водопровідної води є Десна та Дніпро. «Дніпро і Десна відносяться до 3-го класу забруднення. За деякими якісними показникам, навіть до 4-ої групи. Вода цих джерел практично не повинна використовуватися як сировина для підготовки питної води», – наголошував наприкінці квітня цього року головний інженер департаменту експлуатації водопровідного господарства ПАТ АК «Київводоканал» Володимир Костюк.

«В Києві можна воду брати з крана й пити. Будь ласка, я готовий з любого крана випити води», – запевнив голова правління ПАТ АК «Київводоканал» Валерій Ченчевий.

Після цих слів журналісти набрали 6 літрів води з-під крана та віднесли на перевірку в Інститут хімії води. Уже на першому етапі, біотестуванні, у «живій» водопровідній воді риби гинуть за 30 секунд.

За півтора тижня готовий повний аналіз: виміряли 33 хімічні, біологічні та мікологічні показники. Майже в третині – перевищення за санітарними нормами: вода більш забарвлена та окислювана, удвічі перевищена каламутність, із надлишком вуглецю та марганцю.

Висновок експертизи: ця вода не придатна для пиття.

«Через півроку вже починається захворювання. Якщо є захворювання, воно загострюється, якщо немає – воно набувається. Різні хронічні захворювання – печінка, гастрит, карієс, випадання волосся», – розповідає кандидат біологічних наук інституту колоїдної хімії та хімії води Майя Верголяс.

«Вся ця мікрофлора мутована, і ці забруднення хімічні, які там є, вони викликають онкозахворювання», – переконаний доктор хімічних наук, академік НАНУ, директор інституту хімії води Владислав Гончарук.

Не набагато краща за водопровідну і вся бутильована вода. Навіть так звана «дитяча».

Гончарук пропонує в Києві, наприклад, користуватися тільки артезіанською водою.
Будуть зміни?

Згідно з розпорядженням КМДА № 818 від 30 травня 2013 року з метою запобігання негативного впливу рідкого хлору на навколишнє природне середовище, а також для удосконалення техніко-екологічної безпеки Деснянська та Дніпровська водопровідні станції ПАТ «АК «Київводоканал» будуть реконструйовані з впровадженням технології знезараження питної води з виробництвом та використанням низькоконцентрованого гіпохлориту натрію. NaOCl - один з кращих відомих засобів, які проявляють завдяки гіпохлорит-йону сильну антибактеріальну активність. Він вбиває мікроорганізми дуже швидко і, на відміну від рідкого хлору, вже в дуже низьких концентраціях.

Використання гіпохлориту натрію в якості дезинфікуючого агента натомість хлору є перспективним і має ряд істотних переваг:
  • реагент може бути синтезований електрохімічним методом безпосередньо на місці використання з легкодоступної кухонної солі;

  • необхідні показники якості питної води і води для гідротехнічних споруд можуть бути досягнуті за рахунок меншої кількості активного хлору;

  • концентрація канцерогенних хлорорганічних домішок у воді після обробки істотно менша;

  • заміна хлору на гіпохлорит натрію сприяє поліпшенню екологічної обстановки та гігієнічної безпеки;

  • гіпохлорит володіє більш широким спектром біоцидної дії на різні типи мікроорганізмів при меншій токсичності;

...Лишилося лише дочекатися впровадження нової методи обробки води. А поки що - краще пити воду з артезіанських свердловин бюветів.

За матеріалами сайтів drVoda, ПАТ «АК «Київодоканал», УНІАН





Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Власна безпека»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що ітернаціональними ідеалами хотіли би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими “вселюдськими” фразами прикрити своє духове відчуження від рідної нації...”
Іван Франко

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.