Актуально
17610 переглядів
 |
Дівчинка шукає своє кохання. Хлопчик шукає своє кохання. Ось вони познайомилися. На вечірці або в парку розваг. У нічному клубі або просто на вулиці. Вони дивляться одне на одного. Їхніми тілами пробігають електроеротичні розряди... Дихання стає схвильованим. Здається, це він, думає дівчинка. Здається, це вона, думає хлопчик. Вони трішки гуляють, потім йдуть до неї або до нього додому. Займаються любов’ю. Жарко. Пристрасно. Похапцем. Вона проводить його до дверей, і намагається не зустрічатися з ним поглядом. Він запитує у неї телефон, але не записує, а обіцяє запам’ятати.
- Це не Він, - думає дівчинка. - Це не Вона, - впевнений хлопчик. Більше вони ніколи не зустрінуться. А якщо зустрінуться, то обидва зроблять вигляд, що дивилися в інший бік.
І все повторюється. Знову і знову. Знайомство і електроеротичні розряди. Здається, це Він. Здається, це Вона. Прогулянка, морозиво, постіль. Прогулянка, морозиво і постіль. Ні, не Він. Ні, не Вона. Знову і знову. Знову і знову.
Здається, що це цілком природно. Справжнє кохання важко знайти. Потрібно шукати. Одного разу я зустріну Його, єдиного і неповторного. Одного разу я зустріну Її, дивовижну і прекрасну. Прогулянка, морозиво, постіль. Ні, не моя «половинка». Але звідки це дізнатися, якщо не спробувати, вірно?
Не спробуєш, не впізнаєш?
Істинна правда, шановні. Не спробуєш, не впізнаєш. Сексологи з цим погодяться. З точки зору сексологів, всі проблеми в шлюбах від статевої несумісності. Вже й дату весілля призначили, і місце підходяще для урочистості знайшли, а тут несумісність, як на гріх, трапилася. А чим ви раніше думали? Головою? Цього мало. Іншими місцями теж треба подумати.
Причому, раніше, ніж головою. Спробувати треба «у справі» половинку свою. А потім вже й думати, половинка вона вам, четвертинка або пусте місце.
Сексологи погодяться. У них професія така. Я не погоджуся. При всій моїй повазі до сексу і статевої гармонії. У ліжку свою «половинку» вам не знайти. Звичайно, бувають і щасливі винятки, але це випадковість. Шансів тут не більше, ніж виграти мільйон у лотерею. Для інших ці спроби закінчуються розчаруванням. Ні, це не Він. Ні, це не Вона. Це була помилка. Мені не пощастило. Може бути, пощастить завтра?
Від любові до ненависті - один крок
Якщо до вас, випадково чи навмисне, торкаються незнайомі люди, це дуже неприємно, вірно? Якщо в транспорті, де повно вільних місць, підсядуть саме до вас, ви відчуєте жахливий дискомфорт. Чому це відбувається, ви знаєте. Знаєте або не знаєте? Добре, я вам нагадаю.
У будь-якої людини є так звана особиста дистанція - простір навколо, «яке людина вважає своїм, начебто цей простір є продовженням його фізичного тіла» [Алан Піз].
Найпростіший спосіб визначити цю дистанцію: вам потрібно просто простягнути руку. На кінчиках пальців буде межа тій території, яку ви вважаєте своїм власним тілом. «Увійти» на цю територію можна лише за згодою «власника». Але якщо на неї вторгається незнайома людина, це викликає неприємні відчуття. Фізичний дискомфорт (супроводжується бажанням відсторонитися). Страх. Тривога. Занепокоєння. Роздратування. Дуже неприємно.
«Територіальні претензії» людини вивчає проксемика - ціла наука про дистанції спілкування. Перші дослідження на цю тему з’явилися в 60-х роках XX-го століття. Американський антрополог Едвард Холл ввів термін «проксемика». Англійський психолог Майкл Аргайл в 1965 році опублікував статтю «Контакт поглядів, дистанція і взаємне прийняття», після якої дистанції спілкування стали об’єктом пильної уваги науки. На цю тему в подальшому були проведені сотні наукових експериментів.
Вторгнення на цю територію підсвідомо розцінюється «господарем» як дотик до тіла. У власника території з’являється непереборне бажання відсторонитися. Зусиллям волі він може залишитися на місці, але тоді йому буде погано. Цим, для ілюстрації, користуються і хулігани на вулицях (зближуються з жертвою «впритул»), і злі сержанти армії США (я думаю, в кіно всі це бачили, як вони кричать прямо в обличчя бідним новобранцям), і багато інших лиходії, які вирішили продемонструвати вам свою владу і перевагу.
Щодо відстані для нашої особистої зони дані розходяться. Різні автори пропонують різні цифри. Тому, як я вже сказав вище, найнадійніше - це витягнути руку вперед. На цій відстані від малознайомої людини ви будете почувати себе нормально. Так само як і вона буде почувати себе в порядку, якщо ви будете триматися від неї подалі: тобто, на відстані витягнутої руки.
Однак, на деяких (нечисленних) людей це правило абсолютно не поширюється. Вони спокійно порушують ваші «кордони» і вторгаються у ваші володіння, а ви не відчуваєте при цьому ніякого дискомфорту. Що це за люди такі? Ну, правильно, близькі люди. Не випадково їх так назвали, вірно? Правило дуже просте: чим більше симпатія, тим ближче дистанція.
Між дітьми та батьками, закоханими і друзями. Зближуючись з людьми, які вам симпатичні, ви відкриваєте для них свої особисті кордони. Вони будуть поруч з вами. Вони будуть доторкатися до вас, обіймати, поплескувати по плечу, шепотіти вам на вухо щось смішне, поправляти ваш одяг. І ви будете почувати себе добре.
Справедливо і зворотне: чим більше антипатія, тим довше дистанція. І якщо ви з кимось воюєте, то межа розширюється до меж поля зору. Тому й кажуть у таких випадках: «щоб мені більше на очі не попадався», «піди з моїх очей», «очі б мої тебе не бачили», «бачити тебе не хочу», тощо.
Секс на ближній дистанції
Якщо між людьми існують межі, секс не принесе їм задоволення. Про яке задоволення може йти мова, якщо в глибині підсвідомості причаїлася недовіра, страх і тривога? Потрібно зблизитися з людиною психологічно. Під цим дуже часто мають на увазі «дізнатися його трохи краще» (і настільки ж часто розуміють під цим секс), але це не зовсім вірно.
Можна знати про людину все, але при цьому нітрохи їй не симпатизувати. Багато важливіша психологічна привабливість партнера. Задоволення бути поруч з ним. Яке не має нічого спільного з сексуальним потягом. Як з друзями. Вам з ними добре, у колі друзів ви відчуваєте себе прекрасно. Без жодного сексу.
Якщо відносини між людьми починаються з ліжка, вони, швидше за все, будуть приречені на невдачу. Чому? Пояснюю. Ваш особистий простір найбільшою мірою пов’язаний з потребою в безпеці, захищеності. Чому туди допускаються симпатичні нам люди? Тому що ми їм довіряємо. Тоді, навпаки, з’являється потреба бути з ними якомога ближче.
Антипатії - віддалятися. Симпатії - наближатися. Універсальна реакція, яка гарантує почуття безпека (подалі від нехороших людей) і відчуття захищеності (ближче до хороших людей).
У випадках, коли психологічного зближення не відбувається, партнери будуть тестувати одне одного на «сексуальну сумісність», відчуваючи при цьому підсвідому тривогу і напруженість. З рівним успіхом можна ткнути пальцем в першого зустрічного і назвати його своїм найкращим другом. До речі, з багатьма людьми в дружбі відбувається щось схоже: вони намагаються скоріше перевірити, що це саме друг, а не ганчірка. Результат подібних перевірок - суцільне розчарування.
А раптом це Вона? А раптом це Він? Пішли, перевіримо? Здається, жодних бар’єрів, жодних комплексів. До того ж, існує багато чинників, коли починає здаватися, що «між нами немає жодних перешкоди». Наприклад, мотивація до якнайшвидшого встановлення відносин (у моїх подружок є хлопець, а у мене немає). Вплив алкоголю (наркотиків). Сексуальна привабливість партнера. Захисний бар’єр тимчасово слабшає, але як тільки «перевірилися», партнери виявляють втрату інтересу, байдужість і відразу одне до одного. Чому?
Тому що психологічний бар’єр між ними залишився. Він був подоланий механічно, майже насильно. Як тільки жадання спало, межі інтимної території повернулися в початковий стан. І ви виявляєте себе поряд з майже незнайомою людиною, один погляд на яку викликає розчарування і неприязнь.
Виходить парадоксальна картина: можна мати сотню статевих партнерів, але при цьому кусати лікті від самотності і відчуття нікомуненужності.
Психологічного зближення не відбувається, секс закінчується відчуженням. Часто це невірно трактується як «невдача» з «цим» партнером, і починаються пошуки нового, більш «вдалого». Чим це знову закінчиться, ви вже знаєте.
Зовсім інша картина виникає, коли психологічна дистанція між людьми скорочується. Тоді й відносини будуть глибшими, і незадоволеність партнером трапляється набагато рідше. У відносинах народжується щось більше, ніж секс: близькість. І ці відносини сильно відрізняються від всіх інших відносин, які поспішають роздягнутися і поскрипіти пружинами ліжка.
До теми:
