X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

11 грудня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Проти більшості

Політологія 26399 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 8.12.2005 | Всі публікації | Версія для друку

Ну, я читнув Карлейля - це англійський філософ ХІХ століття. Карлейль цей мене і добив. А особливо мене добило його ставлення до демократії, якої всі ми так прагнули. Воно виражалося однією фразою: «У світі стільки йолопів, а ви влаштовуєте вільні вибори...»

На факультеті журналістики Львівського державного університету є один професор - Йосип Дмитрович Лось. Колись він не хотів мені ставити залік з предмету "Історія зарубіжної преси". І зовсім не тому, що я чогось не знав. Просто я нічого не знав.

- Прочитайте хоча б Томаса Карлейля, - сказав мені Йосип Дмитрович.

Ну, я читнув Карлейля - це англійський філософ ХІХ століття. Карлейль цей мене і добив. А особливо мене добило його ставлення до демократії, якої всі ми так прагнули. Воно виражалося однією фразою: «У світі стільки йолопів, а ви влаштовуєте вільні вибори...»

Я відразу зрозумів, що крити нічим. Але, з другого боку, йолопи і їх відсоток в суспільстві відразу стали для мене тим фактором, який міг пояснити багато незрозумілих речей про нашу з вами демократію.

Ми так прагнули її, і ось вона прийшла. Ми обираємо собі президента, якого хоче більшість, ми обираємо собі Верховну Раду, таку, яку хоче більшість. Потім президент, якого обрала більшість призначає неспроможний уряд, що, як правило, виявляється трохи пізніше, і уряд цей прямує у відставку, тікає в Ізраїль, або сідає в американську тюрму. Тим часом обрані більшістю народу народні депутати приймають такі закони, яких не може виконувати ні більшість народу, ні його ж таки меншість, а всю решту часу обранці відчайдушно працюють над вдосконаленням цих законів. Папери пишуться, руки жестикулюють, кнопки натискаються, прапорці майорять. А настрою ніякого. Чому ж так?

Вже після Каролейля, читав я Біблію. Книга Вихід, 23 глава. Цитую: "Не будеш із більшістю, щоб чинити зло. І не будеш висловлюватися на позов, прихиляючись до більшості, щоб перегнути правду." Це є особиста заповідь Бога. Переконайтеся самі.

Проблема в тім, що ми маємо певні ілюзії щодо нашої більшості. Але вільні вибори - це далеко не панацея від наших проблем. Ми подивилися на США – там народ посміхається, ми покрутили головою, помітили якими багатими і сильними є демократичні країни і вирішили - ми зробимо собі вільні вибори. Ось!

Аж гульк - не працює взагалі!

Чому ж так воно?

Від наших очей сховалася одна обставина: демократичні країни процвітають не тому, що в них більшість обирає собі уряд і президента, а тому, що в них йолопи на даний час складають меншість.

Я думаю, що йолопізація людини - це природній процес. Як не дивно, значно природніший ніж перетворення нашої прабабці горили в нас. Хаос створити простіше, ніж організувати щасливе суспільство. Достатньо лише трохи розслабитися, полежати в тіньочку на травичці, і ось вам уже й хаос і бєзпрєдєл. Нарід тупіє швидко.

Зворотній процес набагато важчий. Для того щоб будувати "нормальне" суспільство, де кожний отримає шанс бути щасливим, потрібно провести дейолопізацію. Бо демократія - це хороша штука лише за умови, що йолопів - меншість.

А хто ж вони такі, йолопи.

Один голова правління місцевої філії великого банку розповів мені якось одну історію. Приїхала до них чергова делегація чи то з Німеччини, чи то з США щоб ознайомитися із можливостями співпраці. Всі представники, які приїжджали до них раніше, мило посміхалися, навіть пили горілку, потім поверталися на батьківщину і зникали без жодного сліду. Так от на прощальному фуршеті мій співрозмовник мало не взяв за грудки того німця і запитав: "Прошу вас, поясніть, чому ніхто не хоче з нами співпрацювати, чому всі тікають і ніхто не повертаються?" Той подивився на нього уважно і запитав у відповідь:" А чому ви весь час брешете?".

Йолопи, це люди, які не завжди говорять правду, і думають що цього ніхто не помічає. Їх легко обдурити, як не дивно.

Йолопи - це ті, хто дають дітям приклади поганої поведінки. "Яка жахлива молодь!" - дивуватимуться вони.

Йолопи - це ті, хто напиваються, або вживають наркотики, щоб розслабитися. Це дорога в пекло.

Йолопи, - це ті, хто матюкається. Їхні голови набиті екскрементами.

Йолопи - це ті хто курять. Дві години на день вони курять, ще дві - працюють, щоб заробити на сигарети, ще дві години треба працювати на ліки від сигарет, і ще дві години потім доведеться лікуватися. Нація йолопів працює на тютюн. А коли 15-річна донька закурює з нервів у присутності батьків, йолопи кліпають бульками і чухають потилицю. "Да-а..." - кажуть вони.

Йолопи, - це ті, хто зраджують своїй дружині, або чоловікові, а потім дивуються, що хтось зрадив і їх.

Йолопи - це ті, хто дивиться з пожадливістю на чужих жінок, а потім, позичаючи гроші на ліки від сифілісу, обурюються: "Чому я, а не Лесик?"

Йолопи - це ті, хто за гроші готові піти на злочин, зрадити свої переконання. Йолопи не мають переконань, які вони готові відстоювати до смерті.

Йолопи - недобрі, сміються над іншими, розпускають плітки, гадають на картах, чаклують і читають гороскопи." Ми розлучилися, бо вона "бик", а як "баран", - говорять вони. Йолопи забобонні.

Йолопи постійно запізнюються. Можуть пообіцяти і не виконати.

Йолопи не патріоти. Вони не поважають свій народ і не люблять свою Батьківщину. Матюкають обрану ними владу. Вони невдячні і безперестанку нарікають. Йолопів не поважають у світі.

Йолопи - нещасні. На їхніх обличчях смуток. "Як нам бути радісними, коли у нас стільки проблем?" - говорять вони.

Йолопи - боягузи. Вони вважають себе мудрими і обережними, але завжди дістають найбільше ударів. Йолопи вважають себе хитрими, але завжди обдурені.

Йолопи не вірять в Бога і не люблять людей. Не читають Біблію, не моляться, не мають часу піти до Церкви, не прикладають зусиль, щоб жити так, як вчив Ісус Христос, і допомогти жити так іншим. Йолопи помирають безглуздо.

Йолопи - це ми з вами, панове!

Коли я перечитав щойно написане, то відчув, як по моїй спині поповзли бразильські мурашки.

- Що ти верзеш? Якби я був англійцем, як Карлейль, і жив в Англії, то я б звичайно поважав свій народ, і був би патріотом. А наш нарід є кончений!

- Я думаю, що Англія тим і велика, що вона розпочала дейолопізацію. Цікаво, що їхня зовнішньо-політична мета – зробити весь світ Англією – була поставлена тоді, коли позиція Великобританії на всесвітній арені була не кращою, аніж сьогоднішнє становище України.

Зрозуміло, що повністю очистити суспільство від йолопів - неможливо. Ми, йолопи, будемо завжди, але велика нація і відрізняється тим, що відчайдушно прагне скоротити нашу йолопову кількість. Такий подвиг потребує особливих зусиль і відважних героїв.

Але героїв треба шукати там, де меншість. Бо йолопи люблять бути в більшості - це допомагає їм відчувати себе героями та інтелектуалами.

Ось наша проблема - ілюзії щодо нашої більшості. Ми чомусь апріорі вирішили, що те, чого хоче більшість – буде найкраще. Але ж панове подивіться навколо. Якщо ви й побачите серед нас шляхетних, достойних, чесних, відважних, вірних, тих, кому б ви хотіли віддати на виховання своїх дітей, - то їх меншість. Їх значна меншість.

А ми влаштовуємо вільні вибори так, ніби їх у нас більшість.

І ще хочемо, щоб в Україні була нормальна влада!

Якось під час передвиборчих дебатів Маргарет Тетчер з`явилася на екранах телебачення із грубезною папкою в руці.

- Мої помічники підготували мені матеріали про злочини комуністів, - сказала вона, - але я не буду вам це все читати. Хочете, щоб у нас було те, що було в Камбоджі, - голосуйте за комуністів.

В Камбоджі комуністи вирізали третину населення.

В парламент не пройшов жодний комуніст. Англійці вам не йолопи. Вони собі можуть дозволити вільні вибори. Але що робити із нашою українською більшістю.

Вічна група “239+1” – ось обличчя нашої української більшості. При чому йолопи не можуть зв’язати до купи такі логічно пов’язані поняття, як наша політична активність і система оподаткування, економічне становище, рівень соціального забезпечення населення, рівень злочинності.

А скоро ми, панове, знову прийдемо на виборчу дільницю і ... як наголосуємо! Ми будемо голосувати, поки нам не скаже якийсь пахан: знаєтє шо, не будєт вам, казлам, больше нікакіх виборів, патамуша ви всє папалі на бабкі... Всі претензії сюда в пісьменном відє.

Так закінчиться наша з вами демократія йолопів. І все стане на свої місця: бидло - в стійло.

Я сподіваюсь, що мене читає меншість.

Вихід здається простий. Потрібно знищити якомога більше йолопів. Почати з себе: треба вмерти разом із своїм йолопом. А потім народитися шляхетним, Щоб жити вже не заради себе, йолопа, а для своєї Батьківщини. І померти за неї і за своїх хворих на йолопізм братів та сестер. І тоді інші йолопи почнуть вмирати і народжуватися знову. Україна йолопів повинна померти. І народитися новою шляхетною державою, в якій йолопів максимум 50% мінус один йолоп... От тоді ми й влаштуємо вільні вибори, і оберемо собі... та хоч би й короля.

22.08.2001

© Конкурсна робота, надіслана на Всесвітній політологічний конкурс “Перспективні моделі української держави і технології їх реалізації”, який проводився в рамках роботи Політологічної секції ІІІ Всесвітнього форуму українців в м.Києві (серпень 2001 року).

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Політологія»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Шумерський тип культури надзвичайно споріднений з неолітичними пам`ятками Південної Русі...”
Рене Генон

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.