Аратта - На головну

24 січня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Від Трипільської культури до дикунського варварства

Державність 9917 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 22.08.2006 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Григорій Косинка
Григорій Косинка
Коли далекого вже 1896 року славетний археолог Вікентій Хвойка відкрив перші пам’ятки Трипільської культури на території нинішнього Обухівського району Київщини, ніхто ще й гадки не мав, що через три роки тут, у колисці земної цивілізації, народиться видатний український письменник Григорій Косинка.

Це сталося в селі Щербанівці, в родині простого землероба Михайла Стрільця (Косинка — літературний псевдонім прозаїка). А ще через майже два десятиліття над Невою прогримить залп «Аврори» й возвістить настання нової ери — ери червоного більшовицького диявола, якому спаде на думку зруйнувати світ «до основанья» (принаймні — на одній шостій його частині) з буцімто благородною метою побудови «найсправедливішого» за всю історію людства суспільного устрою з назвою комунізм.

Чим скінчилася більшовицька авантюра, нині достеменно відомо: ідея комунізму знайшла своє законне місце на історичному смітнику. Проте її революційні втілювачі встигли понівечити долі десяткам народів і мільйонам людей. Під нищівний терор червоного диявола втрапив і український патріот, блискучий новеліст Григорій Косинка. У 35-річному віці його навіки загребла кістлява рука енкаведе, а твори письменника та його ім’я надовго були заборонені тоталітарною комуністичною системою.

Проте земля Трипільської культури й далі народжувала талановитих, національно свідомих людей. 1974 року один з них — молодий скульптор Михайло Горловий, уродженець тієї ж таки Щербанівки — зініціював звернення громади села до Спілки художників про виготовлення якщо не пам’ятника, то бодай погруддя своєму славетному землякові, розстріляному сталінщиною. Цією ідеєю перейнялася всесвітньовідома Галина Кальченко — автор таких скульптурних шедеврів, як, зокрема, пам’ятники Марії Заньковецькій, Лесі Українці та Іванові Котляревському в Києві, Семенові Гулаку-Артемовському в Городищі на Черкащині. І вже через кілька місяців погруддя Г.Косинки було відлито у бронзі. Проте встановити його на визначеному громадою Щербанівки місці вдалося аж 1979 року — до 80-річчя від дня народження письменника-земляка.

Відтоді минуло майже три десятиліття. І ось на початку липня чиясь варварська рука вчинила акт вандалізму: бронзове погруддя зникло. Найімовірніше, воно стало жертвою покидьків, які «промишляють» здаванням на приймальні пункти кольорового металу; з чиєїсь волі (хто дослідить, із чиєї саме?!) у нас таких пунктів розвелося, як грибів після дощу. І держава вдає, ніби так і треба. А те, що під руку варвара потрапляють пам’ятки нашої історії та культури, геть нікого з владців не бентежить. Влада взагалі поводить себе дивно (аби не сказати «дико»). Скільки актів глуму вчинено над національними святинями вже у незалежній Україні! Спалено найперші дерев’яні хрести над могилами перепохованих на Байковому цвинтарі Стуса, Литвина й Тихого, осквернено Шевченків меморіал на його батьківщині, зруйновано пам’ятник Степанові Бандері в його рідному селі на Івано-Франківщині, пограбовано хату Марії Приймаченко в селі Болотня на Київщині й викрадено унікальні картини художниці…

Цей сумний мартиролог можна продовжувати й продовжувати.

Чи знайдено й покарано бодай одного злочинця? Де там! Державі та органам її влади на місцях — не до святинь народу. Таке враження, ніби живемо не в добу відродження духовності, а в добу мракобісся. За вікнами — не час геніїв, а час вовка!

Отож є великі підстави сумніватися, що й цього разу не ляже під казенне сукно столоначальника щербанівська справа з викраденням бронзового погруддя Григорія Косинки. Атмосфера безкарності породжує нові й нові рецидиви. Так, не минуло й місяця, як у тій же Щербанівці (можливо — ті самі варвари) розтрощили майстерню скульптора Михайла Горлового, поцупивши звідти все, що було схоже на кольоровий метал. Думаєте, хтось по-справжньому шукатиме виродків? Ждіть!

Ставлення можновладців до питання культурно-духовного буття громадян засвідчено таким показовим фактом. Коли до міського голови Українки (це та ж трипільська земля, зовсім близько від Щербанівки) пана Козирєва звернулися люди з проханням встановити в місті пам’ятник Тарасові Шевченку, той, спитавши, скільки це може коштувати, відказав: «Да я лучше за эти деньги проложу сто метров канализационной трубы!»

Без коментарів!

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

Фотогалерея:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Державність»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Особа, що не володіє мовою народу, на землі якого проживає, - гість або окупант, або раб цього окупанта”
Карл Маркс

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.