Аратта - На головну

23 березня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- першою Українською конституцією вважається документ «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська», складений гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише за сімдесят років потому. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


У труну малого бізнесу в Україні хочуть забити ще один цвях

Економіка та фінанси 12236 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 6.08.2013 | Всі публікації | Версія для друку

У труну малого бізнесу в Україні хочуть забити ще один цвях
В Україні хочуть створити ще один контролюючий орган. Підприємці нарікають, що перевіряльники надто дорого їм обходяться. Самі ж споживачі не відчувають особливої користі від роботи державних контролерів.

До оптової крамниці Олени Сахно, яка торгує дитячим ортопедичним взуттям, щонайменше раз на тиждень приходять з перевірками: чи то пожежна служба, чи податківці, чи представники інспекції захисту прав споживачів.

"Коли до нас приходять з перевірками, то в нас робота зупиняється - всі працюють на них. То документи подай, то каву зроби, аби не дай Боже, не розгнівати чиновника. Бо тоді обов’язково щось знайде і оштрафує", - скаржиться підприємниця.

За підрахунками Федерації роботодавців України, нині в країні перевіряти діяльність бізнесу можуть 75 держорганів, 30 з них можуть зупиняти роботу підприємств.

Не тією дорогою

Тепер уряд планує створити ще один контролюючий орган - державну метрологічну інспекцію. Ця структура перевірятиме торгові мережі, АЗС, медичні установи та лабораторії на точність проведених ними вимірювань.

Відповідний законопроект вже схвалив кабмін.

Хоча подібний орган контролю радила запровадити Україні Міжнародна фінансова корпорація (IFC), нині там наголошують, що український уряд рухається не тим шляхом.

"Не потрібно створювати ще одну нову інспекцію. Можна було б лише реформувати Держспоживстандарт, розділивши функції, аби не було дублювання", - сказав в інтерв’ю Deutsche Welle керівник проекту "Інвестиційний клімат" Міжнародної фінансової корпорації Сергій Осаволюк.

Під наглядом

У Союзі захисту підприємництва побоюються, що нова інспекція перетвориться на ще один фіскальний орган, який "викачуватиме" гроші в підприємців. "Такі інституції в Україні створюють, зазвичай, під певних осіб і певні фінансові завдання. Це черговий цвях у труну малому та середньому бізнесу", - переконаний голова Союзу захисту підприємництва Сергій Доротич.

Він наголошує, що контролерів в Україні настільки багато, що їхні часті перевірки блокують роботу і розвиток підприємств.

"В той день, коли на підприємство приходять представники органу перевірки, на них витрачається 50% робочого часу і директора, і персоналу", - зазначив Доротич.

Дорогий контроль

Голова Союзу захисту підприємництва вказує, що за таких умов сподіватися на притік інвестицій в Україну марно, бо функціонувати бізнесу за таких умов занадто дорого. Ще у 2010 році Міжнародна фінансова корпорація дослідила, що прямі витрати українських підприємств на проходження перевірок перевищили 3,2 мільярда гривень.

Сергій Осаволюк наголошує, що за три роки нічого не змінилося: контролюючі органи так і не розробили критерії ризику для суспільства від роботи підприємств та організацій, аби на цій основі здійснювати перевірки.

"Бізнесу потрібно, аби інспекцій було менше і їхні перевірки базувалися на реальних ризиках, щоб інспектор не перевіряв всі ларьки дорогою з офісу додому, а ходив лише туди, де можуть бути реальні ризики для суспільства", - каже Осаволюк.

У Міжнародній фінансовій корпорації відзначають, хоча в Україні чи не найбільше контролюючих органів у світі, користі від них мало, оскільки українці такі і не відчувають себе захищеними від неякісних продуктів, товарів і послуг.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ніколи не виживе той народ, який сприймає трактування своєї історії очима сусіда”
Фрідріх Ніцше

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.