Аратта - На головну

23 березня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Митний союз: Розширюватися, щоб не розпадатися

Політика 11912 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 2.09.2013 | Всі публікації | Версія для друку

Митний союз: Розширюватися, щоб не розпадатися
Утворення Митного союзу на чолі з Росією не виправдало райдужних прогнозів його ідеологів. Невдоволення й рух за вихід зі складу МС посилюються як у Казахстані, так і в Білорусі.

Спробу повного блокування доступу українських товарів на ринок РФ можна вважати російським ноу-хау в інтеграційних процесах. Принаймні досі досвід формування митних союзів у межах Бенілюксу, Європи чи в країнах Америки демонстрував виключно добровільний характер зближення. За 40 років євроінтеграції, від 1973 до 2013 року, жодне розширення спільноти не було пов’язане із примусом. Навпа­­ки, органи ЄС мали створювати запобіжники супроти масового вступу нових членів із негативними наслідками для нього та його країн: саме з цією метою Європейська рада і сформулювала Копенгагенські критерії. Зауважмо, що від кінця 1960-х ці спільноти були вже не митним союзом, а значно глибшою формою інтеграції, коли країни делегують колективним інститутам значно більше власного суверенітету, аніж у митному союзі. Звичайно, економічна інтеграція – процес дуже склад­ний, коли держави-суб’єк­ти втрачають адміністративний інструментарій захисту інтересів власного виробника й діють закони конкуренції. Тому від конфліктів ніхто не застрахований, але їх завжди вирішували через компроміс, а не примус. Як приклад – один із найскандальніших періодів євроінтеграції (у межах європейських співтовариств) пов’язаний з обструкцією Франції в переході від митного союзу до спільного ринку, коли органи ЄС здобували право ухвалювати рішення більшістю, а не одностайно. Тоді Франція бойкотувала роботу інститутів Європейського Економічного Співтовариства (згідно з договором про Європейський cоюз, назву «ЄЕС» було змінено на «Європейське Співтовариство»), цей період увійшов в історію як політика «порожнього крісла». Але країни співтовариства не перекривали кордону для імпор­­ту із Франції, а, навпаки, шукали (і нарешті знайшли) з нею порозуміння.

Натомість лише три роки функціонування Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану засвідчили, що його економічна доцільність сумнівна, а зловживання Москви власними домінуючими позиціями надто очевидні. Це, природно, викликало невдоволення партнерів, яке наростає і далі. Кре­мль займається пошуком обмеження вільного переміщен­­ня товарів територією МС залежно від власних інтересів. Єдиний митний тариф теж сформовано в інтересах Росії. Це, наприклад, уже негативно позначилося на ринку Казахстану, який активно примушують купувати продукцію російського машинобудування, насамперед автомобільну. Ця країна ще не налагодила виробництва власних авто, тоді як РФ має проблеми зі збутом ВАЗ. При формуванні єдиного митного тарифу в цьому питанні було враховано інтереси Росії і встановлено високі мита на імпортний товар. Як наслідок – після вступу до МС у Казахстані розмитнення якісних іномарок суттєво подорожчало. У випадку Toyota Camry витрати зросли від $2,05 тис. до $11,3 тис., VW Golf – від $1,82 тис. до $7,84 тис.

При цьому зібрані в межах МС мита йдуть майже виключно до бюджету РФ (89%). Казахам Митний союз приніс також подорожчання низки споживчих, зокрема продовольчих, товарів. Наприклад, гречки – майже у 2,5 раза, м’яса різних видів – на 33–40%, на 25% підскочив у ціні бензин, на 30–40% – запчастини до популярних у країні авто із сусіднього Китаю тощо.

Водночас витіснення російським та білоруським імпортом продукції казахських виробників із внутрішнього ринку вже породило потужний громадський рух за вихід країни з Митного союзу. На початку 2013 року опозиційна партія «Азат» навіть ініціювала з цього питання загальнодержавний референдум. До речі, як свідчать джерела Тижня, ідея виходу з МС популярна навіть у російськомовних північних та східних регіонах країни. Навіть офіційна Астана дедалі чіткіше сигналізує про незадоволення власним становищем у Митному союзі. Зокрема, про це в березні 2013 року відверто заявив у Москві віце-прем’єр Казахстану Кайрат Келімбетов. Поволі зростає невдоволен­­ня Митним союзом і в Білорусі, яка, здавалося, мала б виграти від вступу туди, бо її економіка дуже залежна від російської (див. стор. 16). Так, у червні 2013 року в країні відбулася низка протестних акцій (включ­­но з одноденним страйком) підприємців, які розпочали збір підписів із вимогою виходу з МC.

Москва намагається обмежувати рух товарів навіть усередині самої цієї організації, як це раніше робила щодо країн, із котрими діяла Угода про вільну торгівлю. Через контрольні служ­­би (як-от Росспоживнагляд) та за допомогою адміністративних процедур вона може заблокувати будь-яке проникнення товарів до себе з території «союзників», що суперечить самій ідеї Митного союзу. Днями з цього приводу знову висловився білоруський президент, який саркастично заявив, що «в Росії ідеолог і торговий представник номер один – це головний санітарний лікар […] Ґєннадій Аніщєнко. Він спеціаліст і з молдавських вин, і з грузинських вод і з нашого м’яса-молока». Зокрема, наприкінці липня цього року той-таки Аніщєнко висловив підозру, що частина китайського товару проникає на територію РФ через Казахстан із маркуванням «Зроблено в Казахстані», а білоруські молочарі завозять до Росії більше молока, ніж виробляють. Мовляв, це продукція, яку транспортують із-за кордону в Білорусь, маркують як випущену там і яка потім з’я­вляється на російському ринку. А далі головний санітар Кремля сказав дуже загадкову фразу: «І тут треба зрозуміти, які механізми ми виставимо». Дієвих важелів впливу на волюнтаризм російської сторони Білорусь і Казахстан, увійшовши до Митного союзу, фактично не дістали. Адже, згідно з договором про Комісію МС від 6 жовтня 2007 року, цей єдиний постійно діючий регулюючий орган Митного союзу приймає рішення двома третинами голосів, що розподілені таким чином: Росія – 57%, Білорусь і Казахстан – по 21,5%. Тобто прийняти рішення, в якому не зацікавлена Москва, Мінськ і Астана не здатні за визначенням.

Таким чином, протиріччя між трьома державами після створення МС не були зняті, Кремль зберіг широкі можливості для розмови з партнера­­ми з позиції сили, нехтування їхніми економічними інтересами та нав’язування своєї волі. Тож закономірно, що невдоволення членством у тій організації і далі поступово наростає. За таких обставин збереження Митного союзу потребує постійного розширення, яке певний час підтримувало б ілюзію його привабливості й перспективності. І в цьому випадку йдеться про ще один важливий мотив для втягування туди за будь-яку ціну України.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Політика»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Люди, які ніколи не оглядалися на предків, не дбатимуть про нащадків”
Едмунд Берк

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.