Аратта - На головну

27 липня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Самоврядування – демократична європейська цінність

Державність 17743 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 2.09.2013 | Всі публікації | Версія для друку

Самоврядування – демократична європейська цінність
Яке місце в нашій державі займає людина, громада? «Яка людина?» – слушне запитання в Україні.

Це там, за бугром, – так, все ще за бугром, бо що там діється, нам як не було видно раніше, так і не видно зараз – глава держави може мешкати у п’ятиповерхівці поруч зі звичайними людьми. (Йдеться про найвпливовішу жінку Європи – Ангелу Меркель, першу особу Німеччини, якщо хтось не здогадався) Це там, за бугром, людина і громада є впливовими, з ними рахуються, і коли вирішується доля прибудинкової території – як у Швейцарії, яка побила всі рекорди з кількості і якості місцевих референдумів, – і доля держави – як у Норвегії, Громадяни якої (громадяни з великої літери) тричі голосували проти вступу в ЄС, бо це не відповідає інтересам рибалок та аграріїв. Впливовими можуть бути лише Люди, які знають, що держава – для них, а не вони для держави, які до чиновників ставляться як до персоналу, найнятого ними для виконання певної корисної для них, Людей, роботи. Люди, які знають, що таке гідність.

Та й українці колись не пасли задніх, були самодостатніми і не дуже сподівались, що хтось щось зробить за них. Коли власних зусиль бракувало, брались до роботи толокою. Українці спрадавна – нація самоврядна, свідчення тому – перша у світі конституція Пилипа Орлика. І навіть більш як три століття домінування держави над народовладдям і, як наслідок, – звички до патерналізму не до кінця знищили у нас дух незалежності, волі до демократії.

Все ж при тому, що толока на селі ще не зовсім стерлася ні з пам’яті, ні з ужитку, самоврядність як суспільну цінність наразі змушені імпортувати з Європи. До речі, а чи не через те, що наша держава все більше сповзає до авторитаризму, що, м’яко кажучи, не відповідає європейським демократичним цінностям, нас і не бачать в європейських структурах?

Як же виглядає самоврядність в Європейському союзі?

Як християнська наука про суспільство, так і ліберальна філософія посилаються на принцип субсидіарності, за яким Людина як суспільне створіння має відповідати за себе і бути готовою до спільних дій у суспільстві. Відповідно до цього одного з засадничих принципів у діяльності Європейського союзу, державою (владою) рішення мають ухвалюватися так, щоб дати можливість людям самим розв’язувати проблеми. І лише якщо це за межами їхньої спроможності, проблема має передаватися на вищий рівень. Таким чином, насамперед треба надати можливість розв’язати проблему окремим індивідуумам, а якщо вони не впораються – сім’ям, по тому – громадським організаціям, місцевій громаді, регіонові, державі та, в разі необхідності, міжнародному співтовариству. Інституції вищого щабля мають втручатися лише в разі, якщо неможливо розв’язати проблему на нижчому рівні, і це втручання повинне мати характер «допомоги задля САМОдопомоги».

На принципі субсидіарності побудована Конституція Республіки Польща, вже в преамбулі якої зазначено: «встановлюємо Конституцію Республіки Польща як основний закон для держави, заснований на повазі та справедливості, на взаємодії влад, суспільному діалозі, а також на принципі субсидіарності, що зміцнює права громадян та їхніх об’єднань». Відповідно до цих сентенцій про суспільний діалог та принцип субсидіарності будується взаємодія між публічною адміністрацією та неурядовими організаціями в Польщі. Бо член Європейського союзу зобов’язаний дотримуватися принципу партнерства, який передбачає, що в процесі ухвалення та виконання рішень, окрім інституцій європейського співтовариства, мають брати участь не тільки країни-члени, а також і регіональні та місцеві влади та суб’єкти, які найкраще знають потреби та можливості свого регіону. Субсидіарність є найважливішим принципом, який має визначати стосунки на вісі «адміністрація – НУО» (неурядові організації) та передбачає раціональні та практичні стосунки між одиницями вищого та нижчого рівня: якщо щось не можеш, буде надана допомога, якщо здатен щось зробити сам, виконання цього завдання буде передано тобі. Такі відносини коротко визначає мотто: ДЕРЖАВИ МАЄ БУТИ ТАК МАЛО, НАСКІЛЬКИ ЦЕ МОЖЛИВО, І ТАК БАГАТО, НАСКІЛЬКИ ЦЕ НЕОБХІДНО. Застосування цього принципу на практиці зміцнює активність, відповідальність громадян та надає їм свободу дій.

Принцип прагнення до активної участі громадського сектора в ухваленні рішень та формуванні політики ЄС записаний у Білій книзі – документі ЄС від 25 липня 2001 року, присвяченому реформі філософії правління та більшого залучення громадян і врахування їхньої думки у прийнятті рішень та втілення їх у життя. Зазначені принципи сприяють такій моделі взаємостосунків між неурядовими та адміністраціями різних рівнів, в якій співробітництво з НУО є не питанням вибору або доброї волі, а ПРАВОВИМ ОБОВ’ЯЗКОМ. В європейських країнах неурядові організації допомагають державі виконувати її обов’язки перед громадянами, беручи на себе реалізацію частини публічних завдань, особливо в царині соціальних прав. У Німеччині, Нідерландах або Великій Британії НУО надають, в середньому, більш ніж 50% всіх послуг, гарантованих громадянам законом.

А в Польщі законом передбачено навіть створення Ради суспільно корисної діяльності, яку призначає та знімає міністр соціальної політики; в більшості державних організацій є особа, відповідальна за співпрацю з неурядовими організаціями; діє урядова програма – Фонд громадянських ініціатив (ФГІ), якою передбачається виділення коштів на підтримку НУО, відібраних за конкурсом. Так, у 2004–2007 роках виділялося по 30 мільйонів злотих щорічно, і з коштів місцевого самоуправління було профінансовано майже половину громадських об’єднань – насамперед, спортивні клуби та об’єднання, що займаються охороною здоров’я, профілактикою та соціальною допомогою, добровільні пожежні дружини. До 38% НУО отримували допомогу також і від бізнесу. Отже, в Польщі самоврядні об’єднання посіли належне місце в суспільстві: у 2004 році більш як половина поляків не уявляла собі ефективної демократичної держави без неурядових організацій.

В Україні ж до 2004 року активність громадян була досить незначною, і причин тому було чимало: це і та ж звичка до патерналізму, коли подумати за тебе має хтось, насамперед влада; і зневіра у власну спроможність якось вплинути на рішення влади, якій довірено подумати за тебе; та й, чого приховувати, елементарне небажання витрачати свій час на громаду, а головне – відсутність усвідомлення, що громада – це і є ти. На той час громадським організаціям в Україні довіряло менше ніж 10% громадян, а в роботі НУО брало участь 2%.

І хоча причин пасивності з 2004 року суттєво не поменшало, громада вже не та, що 9 років тому: насамперед, відбувся Майдан, який довів, що згуртована громада може бути впливовою. По-друге, поступово – на жаль, дуже повільно все через ті ж причини – приходить розуміння, що якість життя не тільки має залежати, а і насправді залежить від волі, від відповідальності кожного громадянина, від усвідомлення себе Громадянином, а не мешканцем території, владою, врешті-решт, яка наймає управлінця, чиновника виконувати певну, корисну для суспільства, роботу, і навіть намагається привчити його до підконтрольності.

І дослідження IFES, проведене у вересні 2012 року, свідчить, що і в Україні показники довіри до самоорганізованих громад зростають: 61% громадян вважають, що ОГС роблять вагомий внесок у розвиток/поліпшення ситуації в Україні. Тож ми вже навіть перевершили показники Польщі 2004-го – показники 9-річної давності.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Державність»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба і землі, не в рукотворних храмах живе ”
Діяння апостолів, 17, 24

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.