Аратта - На головну

24 липня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- свій шлях до Місяця радянський «Луноход» розпочав в Україні. Для підготовки команди, що ним керувала, та для випробовувань самого апарата в кримських горах під Сімферополем було створено спеціальний «місяцедром». У 70-х на Місяць було запущено всього два «трактори» — «Луноход-1» та «Луноход-2». Під час виконання місячної місії «трактористи» теж знаходилися в Криму — у центрі керування в селищі Шкільне. Пізніше зі Шкільного керували роботою космічних кораблів «Союз», брали участь у здійсненні першої міжнародної стиковки «Союз»-«Аполон», відстежували перший, і єдиний, політ радянського «човника» «Буран». Після проголошення незалежності України центр у Криму було майже повністю знищено...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Йде війна слов’янська

Політика 12489 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 3.09.2013 | Всі публікації | Версія для друку

Йде війна слов’янська
У серпні Росія виявилася втягнутою в торговельну війну на два фронти - з Україною і Білоруссю. Але для Кремля куди важливіший інший фронт - на Близькому Сході: вигоди від збереження високих цін на нафту переважують будь-які втрати в конфліктах з сусідами.

Сучасний танк подолає відстань від Москви до Мінська приблизно за 10 годин, до Києва - за 12-14. За умови, зрозуміло, руху по шосе і за відсутності опору умовного противника. Трасу на Київ, загалом, не дуже шкода: вона в такому стані, начебто важка бронетехніка по ній їздить регулярно. За "Мінку", звичайно, прикро - це все ж одна з кращих доріг в Росії, але в умовах воєнного часу на такі дрібниці навряд чи хто-небудь зверне увагу.

Танкові марші у напрямку столиць братніх держав поки виглядають приблизно такий ж фантастикою, як і російські авіаносці у Дніпрі і Свислочі. Проте в серпні стало остаточно зрозуміло: три слов’янські країни СНД приречені на торговельні війни і все більш серйозне загострення відносин в економічній площині.

І справа не тільки в тому, що вважаючи себе важковаговиком, Росія намагається нав’язувати свої правила гри і поводиться як слон у посудній лавці. Мабуть, навіть навпаки: сусіди, ймовірно припускаючи економічне ослаблення Росії, ведуть себе щодо традиційного партнера все цинічніше. Росія ж у відповідь не дуже переконливо пручається: бо страх втратити вплив у регіоні поки пересилює.

Казус Баумгертнера

26 серпня в Мінську було заарештовано гендиректора "Уралкалія" Владіслава Баумгертнера. У столицю Білорусії він прилітав на запрошення білоруського прем’єра Міхаїла Мясниковича, а відразу після зустрічі з ним - був узятий під варту.

Предмет переговорів відомий - доля Білоруської калійної компанії (БКК), до недавнього часу спільного трейдера " Уралкалія" і "Білоруськалія", по суті - картелю на ринку калійних добрив, який контролював більше 40% світового ринку і, найголовніше, що дозволяв утримувати високі ціни на їхню продукцію. За версією Слідчого комітету Білорусі, російський бізнесмен на посту глави наглядової ради БКК завдав "істотний економічний збиток "Білоруськалію" і "зловживав службовими повноваженнями".

Для тих, хто пропустив кілька попередніх серій, нагадаємо: 30 липня "Уралкалій" заявив, що припиняє експорт через БКК через те, відносин з білоруськими партнерами "зайшли в глухий кут ". Це рішення було, по суті, спровоковано Алєксандром Лукашенком, який скасував зовнішньоторговельну монополію БКК. На ринку нафти це виглядало б як вихід з ОПЕК Саудівської Аравії у відповідь на остогидлі перевищення видобутку іншими членами картелю.

Баумгертнер тоді попередив, що в результаті ціни на хлористий калій можуть обвалитися приблизно з $400 до $300 за тонну. У Білорусії оцінюють можливі втрати в суму до $1,5 млрд, або близько 10 % всього експорту країни. Газета "Совєтская Білорусія" наразі стверджує, що в її розпорядженні є копії листів глави "Уралкалія", в яких він зізнається у демпінгу і намірах "знищити"Білоруськалій". Формулювання газети стилістично бездоганні: "угруповання Баумгертнера, його безпосереднього начальника Сулеймана Керімова через змови, шляхом безсоромного маніпулювання цінами кладе на лопатки світовий ринок добрив".

Після арешту почалася фантасмагорія. Москва відреагувала досить мляво. "Посольство Росії відправило ноту до МЗС з проханням надати можливість представникам консульського відділу зустрітися із затриманим російським громадянином", - цитує Reuter представника посольства РФ в Білорусі. Голова ради директорів "Уралкалія" Алєксандр Волошин і губернатор Прикам’я Віктор Басаргін виступили із заявами, більш схожими на характеристику профкому. Більш-менш різко висловився лише перший віце - прем’єр Ігорь Шувалов: "Це, звичайно, дуже дивно, неадекватно і не по-партнерськи".

Паралельно йшли повідомлення про те, що в Білорусі відкривається перша база російських ВПС, а Александр Лукашенко нібито звернувся за черговою порцією кредитів - формально вони не з російського, а з антикризового фонду ЄврАзЕС. Йдеться про останній - шостий - транш у $440 млн з стабкредиту $3 млрд, виділеному в 2011 році, і ще про один, переговори про який, за словами заступника глави Мінфіну Сєргєя Сторчака, лише повинні розпочатися.

Відчуття, що в Мінську взяли заручника і навіть не збираються маскувати це, було посилено плутаниною щодо процесуального статусу Баумгертнера. Спочатку йшлося про арешт на два місяці з можливим продовженням на невизначений термін, потім про затримання на 72 години, потім знову про арешт.

На момент здачі номеру журналу, наскільки відомо "Ъ-Деньгам", ні ескадрильї ВПС , ні танкові дивізії російської армії не були приведені в бойову готовність. Дати справжню відсіч недружньому акту Білорусі зважився лише глава Росспоживнагляду Гєннадій Онищенко. Він виявив, що молочні продукти з цієї країни небезпечні для здоров’я росіян. Асиметрична відповідь, щоправда, вдарить, насамперед, по ні в чому не винних білоруських фермерах. Можливо, пан Онищенко просто забув, що Лукашенко вже давно не керує радгоспом. "Транснефть", здавалося б, підтримала ініціативу московського чиновника і підкрутила нафтовий кран - нафтопровід "Дружба" зупинено на ремонт, з 1 вересня на 400 тис. тонн скорочені поставки нафти Мінську. Сама російська компанія пояснює цей крок виключно технічними причинами.

Шоколад розбрату

Якщо на білоруському фронті конфліктуючі сторони зайняті відволікаючими маневрами і контратаками, то на українському - ситуація дійшла до стадії окопної війни, коли жоден з супротивників, схоже, не може просунутися ні на дюйм. До глухого кута привела, з одного боку, стійка впевненість Росії в тому, що Україна не зможе відмовитися від пропозиції вступити до Митного союзу, а з іншого - не менш наполегливе прагнення України до інтеграції з ЄС.

З довгострокової точки зору багатьом в Києві здається логічним орієнтуватися на великий і відносно відкритий ринок Європи, а не на патерналістську економіку Росії. Києву потрібні інвестиції та технології, причому на рівні середнього бізнесу, а не мегапроектів, зростання на основі радикального поліпшення ділового клімату, якого, як вважають в Україні, простіше домогтися, прийнявши європейські правила гри.

Короткостроково ж, зрозуміло, часткова втрата російського ринку буде болюча для українських виробників. Що, власне, в серпні і було продемонстровано силами відомства пана Онищенка: український шоколад виявився не менш шкідливий для нашого здоров’я, ніж білоруська сметана. А коли цього, як з’ясувалося, замало, в хід пішла важка артилерія митниці: на російсько-українському кордоні були включені механізми суцільних перевірок, імпорт і залізницею, і автотранспортом миттєво застопорився.

Характерно, що російська влада і не приховувала того, що зроблено попереджувальний постріл. Наприклад, економічний радник Президента Сєргєй Глазьєв 21 серпня заявив, що "посилений контроль за українськими товарами на митниці був введений з метою перевірки готовності митного адміністрування РФ до фільтрації вантажів, що надходять з української території". А 26 серпня він же сказав, що "Україна позбавляє себе суверенного права з усіх питань торговельної політики, перестане бути для нас стратегічним партнером, зникне як суб’єкт міжнародного права".

Більш високопоставлені російські чиновники висловлювалися обережніше, уникаючи або навіть застерігаючи від застосування терміна "торговельна війна". Однак, навіть стриманий Ігорь Шувалов назвав безглуздим продовження переговорів про перспективи одночасної участі України в зоні вільної торгівлі з ЄС і в Митному союзі. Поки можна вважати, що спроби українського прем’єра Миколи Азарова переконати Москву в тому, що "інтеграційні процеси не можна протиставляти, а треба, навпаки, напрацьовувати оптимальні шляхи взаємодії", провалилися.

Третя, головна

У обох торгових воєн, в які, схоже, втягується Росія, є спільна риса: сусіди і традиційні торговельні партнери стали незговірливі. З одного боку, це відбувається на тлі очевидного погіршення прогнозів економічної ситуації в Росії. А з іншого - гострої потреби в політичних союзниках на тлі ризику погіршення відносин з США і країнами Європи через сирійське питання.

Насправді для Росії саме ця війна зараз найважливіша. Не дивно, що заради її обговорення з британським прем’єром російський Президент перервав важливу нараду. Конфлікти на Близькому Сході - "манна небесна". Кілька доларів приросту до ціни бареля нафти значно важливіші тактичних виграшів або програшів на фронтах СНД. Причому об’єктивно Кремль зацікавлений саме в затяжних конфліктах, як, наприклад, у ситуації з Іраном або переростання лівійської історії в повноцінну громадянську війну.

Характерний ентузіазм, з яким минулого тижня багато російських ЗМІ підхопили інформацію, про те, що комісар ООН Карла Дель Понте нібито заявила, що хімічна зброя проти цивільних осіб у Сирії застосувала опозиція. Інформація виявилася пізніше недостовірною новиною. І якби на ці граблі наступили тільки журналісти ... Глава комітету з міжнародних справ Держдуми Алєксєй Пушков 28 серпня примудрився звинуватити західну пресу у замовчуванні цієї "заяви".

Так, втручання Заходу в кнфлікт в Сирії може призвести до стрибка цін на нафту. Однак у довгостроковій перспективі передбачити його наслідки складно. Аналітики банку Societe Generale минулого тижня прогнозували, що нафта може подорожчати до $125 або навіть $150 за барель. Але на не тривалий час, потім, швидше за все, піде падіння: ОПЕК збільшить квоту, а розвинені країни розпочнуть споживання зі своїх запасів. Середньо-або навіть довгостроковий рівень цін може, у підсумку, виявитися нижче, ніж у випадку довгострокового нагнітання напруженості. Втім, на момент здачі журналу в друк, війну в Сирії Кремль, скоріш за все, поки виграє. США і Британія попереджають про можливий ракетно-артилерійський удар, але не про масштабну миротворчу операцію.

Переклад - "Аратта-Україна"

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Політика»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ми розпалюємо вогонь творящий. Якщо він гріє – хай. Втручатися не можемо, бо будь-яке насилля, навіть во ім’я істини, неминуче породить дисгармонію”
Олесь Бердник

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.