Аратта - На головну

23 жовтня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали .... Уїнстон Черчілль....

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Гени, гормони і пухлина мозку: що перетворює людину на злочинця

Наука й освіта 28702 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 27.12.2013 | Всі публікації | Версія для друку

Гени, гормони і пухлина мозку: що перетворює людину на злочинця
Вчені знаходять все більше біологічних факторів, які сприяють появі кримінальних нахилів у людини - від генів до куріння матері під час вагітності.

В майбутньому ці дослідження можуть змінити практику передбачення і запобігання злочинів, вважають автори огляду, опублікованого в журналі Nature Reviews Neuroscience.

Головний герой книги "Механічний апельсин" Ентоні Берджесса - малолітній злочинець, який зрештою опинився за ґратами. В обмін на свободу він погоджується взяти участь в експерименті, в якому йому показують фільми зі сценами насильства та сексу й одночасно дають препарат, який причиняє фізичні муки. Таким чином дослідники прищеплюють йому огиду до улюблених розваг за допомогою умовного рефлексу.

Нині вчені-нейрокримінологи досліджують набагато більш складні і тонкі зв’язки між роботою мозку і кримінальною поведінкою. Огляд останніх досліджень у цій царині склали американські вчені Андреа Гленн (Andrea Glenn) з університету Алабами в Таскалуса і Адріан Рейн (Adrian Raine) з університету Пенсільванії у Філадельфії. У своїй статті вони також наводять кілька випадків, узятих з наукової літератури, які ілюструють вплив біологічних факторів на схильність до кримінальної поведінки.
Кримінальний мозок

Сьогодні відомо, що кримінальній поведінці сприяють зміни в декількох областях лобової частки головного мозку і мигдалини. Дослідження показали, що у злочинців порушена робота тих ділянок лобової частки, які відповідають за самоконтроль, увагу, управління емоціями, обробку помилок і прийняття рішень.

Також можливо, що одна з причин асоціальної поведінки злочинців лежить в порушенні роботи мигдалини, через що вони менш гостро відчувають почуття провини, сорому, гордості та їм подібні. Ці почуття вважаються тією силою, яка змушує людини, яка усвідомлює неприпустимість будь-якого вчинку, утриматися від його вчинення.

Шкільний вчитель Майкл в 40 років не мав кримінального минулого, був щасливо одружений, любив дружину і її доньку - свою пасербицю. Однак поступово він став агресивний по відношенню до дружини і ненормально "ніжний" з дочкою. Почав приносити в школу порнографію. Зрештою був викритий у розбещенні малолітніх. Майкл відправився на лікування, проте і в клініці продовжував чіплятися до жінок з медичного персоналу. Його вже збиралися відправити до в’язниці, коли головний біль та інші симптоми змусили одного з лікарів провести сканування його мозку. З’ясувалося, що в орбітофронтальній корі Майкла росте пухлина. Коли її видалили, його поведінка стала нормальною, і він зміг повернутися в сім’ю. Однак через декілька місяців дружина знайшла у нього на комп’ютері дитячу порнографію. Як виявилося, пухлина в мозку зросла знову. Після нової операції він вже шість років живе нормальним життям.

Фізіологія злочинця

У людей, які схильні до асоціальної поведінки, виявляють уповільнене серцебиття у спокійному стані й інші показники низької збудливості. Вчені вважають, що вони можуть свідчити про ослаблене почуття страху.

На гормональному рівні кримінальній поведінці сприяють підвищений рівень тестостерону, відомого своїм зв’язком з агресивною поведінкою, низькі рівні "гормону стресу" кортизолу і серотоніну, що регулює настрій, а також знижений вміст ферменту моноаміноксидази А в мозку.

"Погана" спадковість


Той факт, що асоціальна поведінка і агресивність успадковуються, доводять результати понад 100 досліджень в галузі зв’язку генетики і поведінки. При цьому спадковість вносить в кримінальну поведінку приблизно рівний внесок з навколишнім середовищем, вважають учені. Їм відомі декілька генів, варіації в яких можуть підвищувати схильність до криміналу, але оскільки дія кожного з них надто слабкі, в даний час з аналізу генома не можна передбачити майбутні злочини.

Вплив спадковості на схильність до криміналу найбільш яскраво показують дослідження усиновлених дітей, які дозволяють відокремити внесок генів від дії навколишнього середовища.

Джеффрі Ландріган (Jeffrey Landrigan) був усиновлений в дитинстві. Незважаючи на пристойну люблячу прийомну сім’ю, він виявився важкою дитиною. У віці двох років у нього були спалахи гніву, в 10 він пристрастився до алкоголю, в 11 його заарештували за пограбування, підлітком він вживав наркотики, а в 20 здійснив перше вбивство. Зрештою він був засуджений до смертної кари. У камері смертників його сусіда вразила схожість Ландрігана з іншим одного разу баченим ним смертником - Даррелом Хіллом (Darrel Hill), який виявився батьком Ландрігана. Батько бачив сина лише одного разу, коли ховав під матрацом дитячого ліжечка два пістолети 38-го калібру і димедрол. Як виявилося, кримінальні схильності в сім’ї походять ще до прадіда Ландрігана.
Навколишнє середовище

Розвитку агресивності можуть сприяти куріння матері і вживання нею навіть невеликої кількості алкоголю під час вагітності, підвищені рівні в її організмі свинцю і марганцю, а також погане харчування вагітної жінки або дитини в ранньому дитинстві.

Досліджень, в яких вченим вдалося встановити зв’язок між цими факторами і аномальним розвитком мозку, мало. Однак відомо, що куріння під час вагітності і високі рівні свинцю ведуть до зменшення деяких областей лобової частки мозку.

Злочин і покарання

"Завдяки всім цим даними все складніше стає стверджувати, що біологічні фактори не сприяють злочинній поведінці деяких людей", - пишуть автори огляду. З іншого боку, міркують вони, будь-яка поведінка має біологічні причини, і це не знімає з людини відповідальності за її вчинки.

У 1999 році афроамериканець Донта Пейдж (Donta Page) зґвалтував і вбив білу жінку Пейтон Татхілла (Peyton Tuthill) в Денвері (США). Сканування його мозку показало знижену активність декількох ділянок префронтальної кори, що розташована в лобовій частці мозку. Спеціаліст, який проводив дослідження, засвідчив в суді, що ці порушення можуть послаблювати контроль людини над своєю поведінкою і притупляти емоційну чуйність і приводити до нестриманості і жорстокості. При цьому цілком можливо, що ці порушення з’явилися внаслідок травм голови, які Пейдж отримав, коли його били в дитинстві. Спочатку його хотіли засудити до страти. Проте дані про порушення роботи мозку разом з іншими факторами, що спонукають до антисоціальної поведінки, які переніс Пейдж: жорстоке поводження батьків, крайня бідність, сексуальне насильство, погане харчування, низький темп серцебиття і рівень свинцю в організмі, змусили присяжних визнати, що все це могло знизити здатність Пейджа усвідомлювати неприпустимість його дій. Страту йому замінили на довічне ув’язнення.

Практичне застосування нейрокримінологіі

За аналізом генома зараз не можна передбачити асоціальну поведінку, однак для цього можна використовувати фізіологічні показники, такі як уповільнене серцебиття, або сканування мозку, вважають автори огляду. Наприклад, за ними можна визначати ймовірність рецидиву у тих, хто вже вчинив злочини.

Також у медиків є кілька засобів для запобігання злочинів: від антидепресантів, що знижують агресію, до препаратів хімічної кастрації, що пригнічують сексуальне бажання.

Автори огляду припускають, що результати нейрокримінологічних досліджень дозволять використовувати більш м’які засоби: харчові добавки в дитинстві, пропаганду здорового способу життя серед вагітних, а також стимуляцію мозку і психологічні тренінги у дорослих.

Однак ефективність цих способів пророкування і запобігання злочинів потребує подальших досліджень, відзначають вони.
Дослідження мозку можуть виявити серед дітей майбутніх злочинців

Деякі риси будови мозку у дітей можуть свідчити про підвищену схильність до насильства і до злочинної поведінки, заявив вже згадуваний британський кримінолог Едріан Рейн, виступаючи на конференції Американської асоціації на підтримку розвитку науки (AAAS) у Вашингтоні, яка відбулася в 2011 році.

Його дослідження показали, що у злочинців і людей з психопатичними рисами особистості відносно менший розмір мигдалеподібних тіл (області в скроневій зоні мозку) і зони префронтальної кори. Ці області мозку регулюють емоційні реакції у людини і тварин. Рейн також вважає, що відсутність страху перед покаранням у дітей у віці двох-трьох років також може бути важливою ознакою потенційного злочинця.

У свою чергу, Наталі Фонтейн (Nathalie Fontaine) з університету Індіани, виступаючи на конференції, заявила, що прояви грубої бездушності, беземоційності, відсутність почуття провини і співпереживання у дітей у віці близько чотирьох років можуть означати асоціальну поведінку в майбутньому.

Вона аналізувала дані про 9 тисячах близнюків в Англії та Уельсі, зібрані в період з 1994 по 1996 року в рамках проекту Twins Early Development Study. Інформація про поведінку дітей у віці семи, дев’яти і 12 років, зібрані шляхом опитування вчителів, зіставлялася з даними про особливості дітей у віці чотирьох років.

Обробка результатів показала зв’язок між порушеннями в емоційній сфері та асоціальною поведінкою у старшому віці.

Рейн, який працює зараз в університеті Пенсільванії, вважає, що діти з групи ризику повинні проходити психологічне консультування, а також отримувати медикаменти, що поліпшують роботу мозку і їжу, багату на жирні кислоти Омега-3. Фонтейн зазначає, що заохочення правильної поведінки для такої дитини будуть кращим рішенням, ніж покарання.

"Якщо ми зможемо визначати таких дітей досить рано, ми зможемо допомогти як їм самим, так і їх сім’ям", - сказала Фонтейн, слова якої цитує газета Telegraph.

Рейн визнає, що в цьому випадку існує етична проблема: чи можна поводитися з дітьми, як з потенційними злочинцями ще до того, як вони дійсно здійснять щось незаконне. Однак він вважає, що біологічні причини злочинів не можна ігнорувати.

"Ми можемо бути страусами і ховати наші голови в пісок, але я переконаний, що ми повинні вивчати причини злочинів на біологічному та генетичному рівні так само, як на соціальному", - говорить учений.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Наука й освіта»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Підозр у людини тим більше, чим менше вона знає”
Френсіс Бекон

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.