Аратта - На головну

30 травня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- першою Українською конституцією вважається документ «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська», складений гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише за сімдесят років потому. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Вступ України до СОТ

Державність 10789 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 29.08.2006 | Всі публікації | Версія для друку

В.Ф.Янукович: «Був в Москві... Дозвіл не дали...»
В.Ф.Янукович: «Був в Москві... Дозвіл не дали...»
Чим ближче до осені – тим більше виникає підозра, що восени буде не тільки золотий листопад, а й остаточно лусне чергова пропагандистська булька української влади. Інтеграційна. СОТівська.

Нагадаю, що Президент Ющенко ще під час виборів 2004 року, ще змагаючись за посаду глави держави неодноразово публічно наголошував, що ще до кінця наступного, тобто 2005 року Україна стане членом СОТ. Свій твердий намір він підтвердив практично одразу ж, як тільки став Президентом і доручив новому уряду, який очолила Тимошенко, вже до кінця року завершити всі необхідні формальні процедури і до кінця 2005 року набути членства у Світовій організації торгівлі.

Однак, уряд Тимошенко із цим завданням не впорався: спочатку пакет законодавчих рішень, необхідних для вступу у цю міжнародну організацію заблокували біло-блакитні та червоно-рожеві нардепи, оскільки на порозі стояли вибори до парламенту та місцевого самоврядування і конче потрібно було активно «розігрівати» свій електорат пропагандистськими «страшилками» про гірке майбутнє національного виробника, на якого, із набуттям членства у СОТ, обов’язково мають накинутися голодні зграї імперіалістичних акул. І «захистили». Хоча, напевно, й самі «захисники» добре розуміли, що отим самим легендарним «акулам», аж ніяк не смакують морально й фізично застарілі, напіврозкладені виробничі потужності, що тепер являють собою скоріше пам’ятку комуністичному тоталітаризму, ніж об’єкт вкладення тих самих імперіалістичних грошей. Бо надто багато треба їх, американських чи європейських рублів, вгатити у побудову сучасної конкурентоспроможної індустрії замість цих, існуючих реліквій минулого…

Ну а потім, вже не склалося. Спочатку корупційні скандали, потім вибори… Зрозуміло, що депутатський корпус парламенту переймався далеко не проблемами інтеграції України у світовий економічний простір. Точніше сказати переймався, але виключно в усній формі й перед виборцями, а не біля пультів голосування. Кожен – на свій лад, залежно від інтелектуального та освітнього рівня аудиторії.

Ну а потім – захоплюючий серіал «Правляча коаліція» із щасливим кінцем, увінчаним Універсалом.

І ось, знов, як і рік тому, тепер вже універсальному уряду треба вирішувати ту ж банальну інтеграційну проблему. При чому, відповідно до доручення Президента – знов, до кінця поточного року. Але пікантність ситуації полягає в колишній опозиційності, бо ще рік тому, нинішні урядовці були у лавах «захисників» від отих легендарних акул. Чи змінилася позиція опозиціонерів, які нині, волею його величності Випадку, стали владою?

«Яким чином в нових умовах, які вже і так практично діють, ми підтримаємо нашого товаровиробника. Є дуже багато речей, які ми просто не використовуємо. Нам потрібно подумати про програму дій, які б дозволили ефективно адаптувати нашу країну до умов СОТ» - сказав в інтерв’ю газеті «Комерсант» міністр економіки Володимир Макуха. І це, до речі, співпадає із думкою двічі прем’єра Януковича, висловленою нещодавно. Якщо звернутися до літературної класики, то одного із відомих персонажів Ільфа і Петрова, Кісу Вороб’янінова, «отца руской демократії» могли врятувати 500 радянських рублів. Цікаво, який тираж зазначеного бюрократичного твору під умовною назвою «Програма», може врятувати неконкурентоспроможного «вітчизняного виробника» від відкритої конкуренції інших світових виробників, які вже давно й без збитків, грають за єдиними, не комуністичними, правилами? До речі не ідеологічними, чи пропагандистськими, а класичними, економічними.

Але не тільки відсутність зазначеного твору й роздрукованого його тиражу засмучує керманича української економіки. Виявляється, що на заваді – недоконана процедурна робота. За словами Макухи, Україна вже підписала 48 протоколів в рамках процесу вступу до СОТ, а також приєдналася до великої кількості секторальних угод і їх повний перегляд наразі вже нереальність. «Зараз їх перегляд - трудомістка і абсолютно нереальна справа. І в історії немає прикладів, щоб країна переглядала весь комплекс угод, які вона підготувала в рамках вступу. Тут питання в іншому: ще раз проаналізувати ті угоди, які подані до Верховної Ради - а там їх чимало. Нам потрібно прийняти, якщо я не помиляюся, 17 або 19 законів, для того, щоб вступити до СОТ», - відзначив Макуха. Отже, окрім титанічної роботи, яка все ще попереду, що є типовим для позиції радянської номенклатури, попереду – все та ж, хоч і оновлена парламентська зала. І складовою правлячої більшості нині є КПУ, яка принципово не поступиться жодним міліметром ленінських завоювань, а тим більше – реліквій, навіть у вигляді неконкурентоспроможних підприємств, зрозуміло, під прапором захисту легендарного «національного виробника». Не виключено, що до них можуть приєднатися й соціалісти. В усякому разі, так було минулого року.

Отже, усе повертається на круги своя. Хоча фракція «Регіонів», як утворення де дисципліна домінує над невизначеною ідеологією, може, якщо це вигідно певним особам, змінити позицію та підтримати СОТівскі законопроекти, разом із пропрезидентською «Нашою Україною». Але тоді неминуче може виникнути проблема майбутнього правлячої коаліції. Тобто, якщо прем’єр подає законопроекти, а частина коаліції їх не підтримує – це автоматично означатиме початок нової парламентсько-урядової кризи з можливим розвалом коаліції, а відтак – відставкою уряду, нею сформованого. І, зрозуміло, початок нового серіалу.

Чи згодиться на це партія «Регіонів», яка нині вже отримала, таку омріяну, реальну владу? Заради чого? Заради виконання настанови «помаранчевого» Президента?

Думається, що навряд чи. Та й навіщо. Адже всім відома позиція нашого гаранта – мир громадянський і політичний є найвищою цінністю. Тому, не виключено, що по СОТу ми станемо свідками нового національного круглого столу, а можливо й нового Універсалу.

Тим більше, що є одна, так би мовити, проблемка. Називається вона – Росія. Як загальновідомо, ще за першого прем’єрства Януковича й президентства Кучми, усі дії України щодо вступу в СОТ, обов’язково мають погоджуватися («синхронізуватися», по-науковому) з Москвою. А як же ж інакше! І отут виник подив не тільки в нас, а й міністра економіки. «Що стосується синхронізації, то в нас спочатку був різний підхід, зокрема, про побудову консолідованих тарифних позицій. У Росії це питання протекціонізму, а в нас - орієнтоване на залучення інвесторів в економіку. Звідси абсолютно різні тарифні ставки, і тому мені абсолютно незрозуміло, що тут синхронізувати», - підкреслив Макуха.

Отакої. Нічого, з’їздить у Москву – там йому пояснять. Традиційно. Як і колись, за часів «процвітання» національного виробника в комуністичному минулому. А може й не зовсім минулому?

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Державність»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Особа, що не володіє мовою народу, на землі якого проживає, - гість або окупант, або раб цього окупанта”
Карл Маркс

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.