Аратта - На головну

24 січня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Заліщики (Тернопільська область), після нападу Німеччини на Польщу в 1939 році, деякий час перебував польський уряд. А вже після вступу у війну Радянського Союзу, цей уряд через Румунію евакуюється в Англію, й до 1945 року вважався легітимним урядом Польщі...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Жадність фраєра…

Політмаразми 12849 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 30.08.2006 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Жадність фраєра…
У принципі, уряд Януковича поки ще не зробив нічого, що могло б дати підстави судити про його економічні успіхи чи прорахунки. Але сам факт наявності уряду, після довгих місяців нестабільності, грає на позитивне сприйняття приходу Віктора Федоровича до влади. На цьому тлі залишається таким, що не отримав оцінки, поки єдиний реальний і досить тривожний крок владної коаліції – масова зміна ключових кадрів на всіх рівнях.

Звичайно, це не можна порівняти з масштабом «жовтогарячого очищення» взимку 2005, але тоді це було виправдано задекларованою зміною ідеології влади. Оскільки виявилося, що насправді влада із приходом Ющенко змінила тільки колір, але не ідеологію, то необхідність теперішньої зміни державних менеджерів у такій кількості, неможливо пояснити інакше, ніж спробою влаштувати, за допомогою «своїх людей», черговий економічний дерибан на власну користь.

10 серпня прем'єр-міністр України Віктор Янукович заявив: "Ніякої люстрації кадрів не буде. Я підписав окреме доручення, у якому зобов'язав усіх керівників відомств – обов'язково, ті, хто буде звільнятися, з ними будуть співбесіди, і обов'язково ці люди будуть працевлаштовані".

Як бачимо, у прем'єра дещо дивне розуміння люстрації. Але не в цьому справа. Справа не в назві, а в суті процесу. А суть така, що кадрові зміни в країні носять відверто реваншистський характер, оскільки виглядають лише, як компенсація Януковича своїм людям, які постраждали через його підтримку, після помаранчевої революції. Є призначення, які, однозначно, робити було не можна. І якщо основна маса пересічних українців їх не помітила, то інтелектуальна еліта сприйняла ці кроки як плювок, глузування Януковича не стільки над Ющенко й обожненими прем'єром, останнім часом, ідеалами Майдану, а над принципами демократії й здоровим глуздом. Із цієї серії, наприклад, керівництво «Сергієм Підрахуєм» парламентським комітетом і запрошення душителя студентського руху Сум, Миколи Плеханова, у Кабмін.

Дії цих людей, незалежно від політичного режиму, однозначно є такими, що дискредитували їх самих і та владу, що взяла їх у свою обойму. Команда Януковича забуває, що про фальсифікації президентських виборів народ судить не за рішенням Верховного Суду, яке, до речі, ніхто не скасовував, а із власного виборчого досвіду й, у порівнянні з попередніми парламентськими виборами. А силовий тиск на мирний студентський протест, що влаштував пан Плеханов, однозначно оцінюється завжди й скрізь...

Сезон відпусток і загальна політична апатія, після коаліційної мильної опери, не дозволяють, ні політикам, ні пересічним громадянам оцінити масштабність, і зміст змін, які відбуваються в країні. Тим часом змінюється не просто команда, зазнає змін і структура, і база влади. Зараз уже немає системи «противаг», що була при Кучмі. Зараз є слабкий, хоч і принциповий, президент; авторитарний, але не зовсім самостійний прем'єр, і поки, ще «приручений» ним парламент. Зараз немає рівнозначних політико-економічних кланів, які стежать один за одним. Зараз існує тільки один клан і одна влада. А якщо донецькі беруть владу, те не за для того, щоб потім її добровільно віддати. Судячи з безцеремонності кадрової політики нового кабміну, наступні парламентські вибори не будуть такими демократичними, як минулі.

Наприклад, украй сумнівно, з погляду законності, були звільнені зі своїх постів глава Донецької податкової адміністрації Олександр Журба і його перший заступник Михайло Сербін. Від відповідного рішення колегії ДПА до несподіваного подання нових керівників у Донецьку пройшло менше тижня. До самого подання, ні в пресі, ні на сайті ДПА не було інформації про зміну керівництва податківців у Донецьку. Сербін, у цей час, перебував на лікарняному. Усупереч словам Януковича, його не викликали на співбесіду й, навіть, не пояснювали причин відставки. До непристойного швидко знайшли й заміну екс-податківцям. Складається враження, начебто помітки біля прізвищ Журби й Сербіна стояли ще до приходу Януковича в Кабмін.

Не дивно, що саме в Донецькій області нове керівництво ДПА України зробило свої перші кадрові заміни. Люди, які прийшли до влади в Києві, а гроші роблять у Донецьку, подбали про те, щоб держава не контролювала їхні капітали. І навряд чи хтось із відставлених буде судитися, оскільки вони не впишуться в азарівську команду. Хоча, може для них відставка й до кращого, адже той же Сербін показав себе активним борцем із нелегальними конвертаційними центрами. А донецькі «бізнесмени», які пройшли в парламент, якщо вірити словам міністра Ю. Луценко, захищають свої «конверти» досить жорстко. Про це свідчить убивство убопівця Р. Єрохіна.

У першу чергу, донецькі міняють людей у галузях, що мають пряме відношення й вплив на їхній бізнес: енергетика, транспорт, зв'язок. Хоча не нехтують й іншим. Своїх людей намагаються розставити скрізь. Таке враження, що команда Януковича не розраховує знаходитися при владі довго, тому пхає своїх людей куди тільки можна, щоб, по-перше, встигнути реалізувати свої плани поки в силі, а по-друге - забезпечити собі плацдарм у виконавчій владі після відступу - звільнити чиновника, що чіпляється за владу, у наш час, не так просто навіть президентові, бо він може відновитися на посаді через суд.


Паливо й енергетика

Головним провідником ідеї, що всі розумні люди й професіонали в цій країні народжуються й виростають виключно в Донбасі виступив, мабуть, віце-прем'єр Андрій Клюєв, який розділив з іншим талантом донецького походження, Юрієм Бойком, практично всю паливно-енергетичну галузь країни. Ємну й точну картину результатів цієї селекційної роботи дав журналіст Орест Сохар у статті «ЗАТ СКМ-Україна. Як і казали, «усьо буде Донецьк», на «Оглядачі»:
«Віце-прем’єром із палива та енергетики став (народжений у Донецьку) Андрій Клюєв, який довірив очолити профільне міністерство ПЕК Юрію Бойку (Горлівка, Донецької області). У замах Бойка - Вадим Чупрун (с. Рівнопіль Волноваського р-ну, Донецької області, донедавна - губернатор Донеччини) і Олексій Шеберстов (довгий час працював у «Донбасенерго»). Керівником “Нафтогазу України” став Володимир Шелудченко (Макіївка, Донецької області, “Донецкоблгаз”), а ДК“Газ України” очолив Сергій Зубов (Краматорськ, Донецької області). Електроенергетикою керують теж виключно люди з озвученого краю: президентом НАК “Енергетична компанія України” став Ігор Глущенко (смт. Білогорське, Добропільского р-ну, Донецької області, директор “Схід-Енерго” (СКМ)), а директором ДП “Енергоринок” є Анатолій Луцишин (до останнього часу - керівник ТзОВ «Сервіс-Інвест», Донецьк, що входить до групи СКМ). Керівником Національної комісії з регулювання електроенергетики (НКРЕ) віднедавна є Олександр Рогозін (є давнім побратимом-помічником дончанина Андрія Клюєва). До всього сказаного залишається додати, що міністром вугільної промисловості став Сергій Тулуб (Донецьк)».

До цієї когорти професіоналів можна додати й вихованого сусідньою Луганщиною в Комунарську (нині Алчевськ) виконуючого обов'язки заступника міністра палива й енергетики Юлія Йоффе, якого після «відсиджування» чотирьох скликань у парламенті, раптом, чомусь, потягнуло у виконавчу владу.

Те, що причиною тотальної заміни кадрів в енергетиці є аж ніяк не їхній професіоналізм, а принцип земляцтва й особистої відданості, мимоволі підтвердив колишній донецький губернатор, нині перший заступник Юрія Бойко Вадим Чупрун. Представляючи в посаді Президента національної акціонерної компанії (НАК) "Енергетична компанія України" донеччанина Ігоря Глущенка, Вадим Прокоф’евич сказав тепер уже колишньому главі цієї компанії Петру Омельяновському ( що прийшов у НАК з ВАТ "Західенерго"): "Повертайся, і наводь там порядок". Виходить, не так поганий керівник, якщо його відправляють кудись, як антикризового менеджера. Просто на його місце потрібно поставити свого...

Виключенням у політиці кадрових замін, став хіба що глава Мінвуглепрому Сергій Тулуб. Раніше, приходячи в нове міністерство, він проводив тотальну заміну керівників на місцях. У Донецьку й зараз усі чекали рокіровок вугільних генералів - керівників державних вугільних підприємств. Але Сергій Борисович вирішив обійтися без революцій: «Працюють люди, я їх усіх знаю, багатьох я привів на ці посади, мені вони всі відомі. Якщо хтось буде погано працювати, не виконувати завдання - тоді... А так – потреби немає. Ніяких революцій, спокійна робота". Щоправда, майже всіх своїх заступників Тулуб поміняв.

Фінанси
Своїх людей розставив на всіх фінансових потоках держави й «великий патріот» України, що приїхав у Донецьк із Росії в 1984 році, Микола Янович Азаров. Обійнявши відразу два крісла: Першого віце-прем'єра й міністра фінансів, пан Азаров змінив не тільки заступників міністра, а й усе керівництво Податкової адміністрації – структури, яка наповнює, і розподіляє фінансові потоки, але й тих, хто прямо або побічно повинен їх контролювати – КРУ й Скарбниці.

Так, у ДПА був мобілізований, як перший заступник голови Державної податкової адміністрації України – начальник податкової міліції Валерій Корячкін, який керував податковими міліціонерами в Донецькій області до помаранчевої революції. А іншим першим заступником Анатолія Брезвіна став теж донецький кадр - Вадим Кайзерман, який, під час першого прем'єрства Віктора Януковича, був першим заступником Державної податкової адміністрації в Донецькій області. Можна абсолютно точно сказати, що в період їхнього керівництва в Донецьку, у структур Ріната Леонідовича не було жодних проблем із поверненням ПДВ. Та й взагалі, ніяких проблем у цих структур не було!

Виявити донецький корінь у нового глави Главкру Петра Андрєєва не вдалося, але про те, що це не стороння, для Азарова, людина говорить його робота під Азаровим, на посаді директора департаменту податкової й митної політики Міністерства фінансів України. Із цього ж гнізда й новий глава Державної Скарбниці Сергій Харченко, який працював на посаді заступника міністра фінансів України із серпня 2004 року по березень 2005 року.

Не варто забувати й про такий важливий розподільник ресурсів в Україні, як Тендерна палата. Уже 14 серпня її почесним президентом обрано одного з лідерів Партії регіонів, народного депутата Раїсу Богатирьову. Першим віце-президентом палати - народного депутата Людмилу Кириченко (Партія регіонів), головою наглядової ради - народного депутата Олександра Ткаченка (Комуністична партія). Раїса Василівна на з'їзді палати висловилася за необхідність розширення суспільного контролю в сфері державних закупівель, забезпечення максимально ефективного використання засобів і посилення боротьби з корупцією.

Митниця

Основу економіки Донбасу становлять експортні галузі. Та й перспектива відродження Сезів при Азарові стала реальністю. Очевидно, тому, аби митниця «давала добро» першим заступником цього відомства призначений Руслан Черкаський, до останнього часу – очільника Донбаської регіональної митниці.

Транспорт і зв'язок

Не важко припустити, що міністр транспорту й зв'язку, соціаліст Микола Рудьковский, не є професіоналом у сфері, яку очолює. Ще рік тому, партійна газета «Товариш», називала його «фахівцем у сфері ПЕК». Тому основні напрямки діяльності міністерства - «Укрзалізницю” і зв'язок, він віддав більш досвідченим товаришам. Звичайно, ж – із Донецька.

Залізниця завжди була не тільки найважливішим фактором економіки взагалі, й ціноутворення, зокрема, але й важелем тиску на підприємства. Тому, відразу після приходу регіонального кабміну на Грушевського в Державній адміністрації залізничного транспорту з'явилися «свої» люди.

"Віктор Федорович, коли направив мене на "Укрзалізницю" сказав мені: ти не маєш права на помилку. Звичайно, команда буде формуватися тими людьми, у яких упевнений, що надійні, які – професіонали", - розповів про кадрову політику в «Укрзалізниці» новопризначений її керівник, який раніше очолював одну зі структур Ріната Ахметова, ТОВ "Лемтранс", Володимир Козак. І ця розмова, зазначимо, була в той час, коли ще не був звільнений діючий глава цього відомства, Василь Гладких.

Не будемо оцінювати призначення пана Козака з погляду ефективності. Можливо, він дійсно більший професіонал, ніж ті, хто був до нього. Нам цікавий сам підхід нового Кабміну до кадрової політики, як до політики розміщення «своїх» людей. Ілюстрацією цього може бути рішення Кабінету міністрів від 11 серпня, яким Янукович забрав у Президента право призначати генерального директора залізничної адміністрації. Тепер це буде робити Кабмін за поданням міністра транспорту й зв'язку. Відповідно до попередньої редакції Положення про «державну адміністрацію залізничного транспорту України, "Укрзалізницю», гендиректор "Укрзалізниці" призначався президентом України.

Що стосується зв'язку, то в крісло заступника міністра транспорту й зв'язку повернуто колишнього керівника ахметовської ДСС Леоніда Нетудихату....

Охорона навколишнього середовища

Головним антиекологічним рішенням уряду Януковича, екологи відразу назвали призначення на посаду міністра охорони навколишнього середовища Василя Джарти. Ця метаморфоза сколихнула екологічну спільноту в Інтернеті. Коментарі просто вбивчі. Але з іншого боку, Донецька область, з її заводами й фабриками, що належать не чужим дядькам, є найголовнішим забруднювачем екології в Україні. Кому ж, як не донецькому Джарти стежити за тим, щоб викиди в Донбасі, як це практикується зараз, робилися тільки вночі?

У той же час, Василь Георгійович підстрахувався, мобілізувавши у свою команду, першим заступником, визнаного професіонала Святослава Куруленка. У свій час, пан Куруленко очолював Донецьке обласне управління екології. А із грудня 2003 року по квітень 2005 року працював заступником міністра охорони навколишнього середовища. Саме Святослав Куруленко, вочевидь і буде професійно керувати міністерством.

Будівництво й архітектура

Не став робити революцій і досвідчений апаратник – міністр будівництва, архітектури й житлово-комунального господарства України Володимир Рибалка. Він привів із собою тільки одного донеччанина – першого заступника міністра, Анатолія Орлова. З 1998 року А. Орлів працював гендиректором державного виробничого підприємства із зовнішнього централізованого водопостачання "Укрпромводчермет" (Донецьк).

Промислова політика

Цікава історія з міністерством промислової політики. Його очолив представник Запоріжжя Анатолій Головко. Хоча, за словами Ріната Ахмєтова «Партія регіонів" пропонувала свого кандидата - экс-гендиректора "Азовсталі" Олексія Білого». Не відомо, що за волосата рука в цього Головка, якщо його призначили всупереч думці Партії регіонів. Однак, і тут донеччани підстрахувалися, призначивши першим заступником міністра промислової політики Дмитра Колєснікова, до цього, першого заступника мера Кривого Рогу, а також, працював директором по закупівлях і логістиці Північного Гоку, який належить Рінату Леонідовичеві.

Праця й соціальна політика

Уряд Януковича звільнив Павла Розенка з посади першого заступника міністра праці й соціальної політики, призначивши на його посаду Лідію Дроздову, яка під час перебування Януковича донецьким губернатором, очолювала соціальний захист в обладміністрації.

Міністерство охорони здоров'я

Навіть у Міністерстві охорони здоров'я потрібно мати своїх людей: раптом треба буде озвучити або спростувати який-небудь діагноз, якому-небудь лідерові опозиції. На цей випадок, регіонали делегували в Мінздрав, у якості першого заступника міністра, досвідченого в цьому питанні, Олександра Орду, привезеного Януковичем у Київ із Донецька ще в період свого першого прем'єрства. Він одержав популярність коментарями діоксінового скандалу, восени 2004 року.

Конституційний суд

Про всякий випадок Віктор Федорович делегував своїх представників і в Конституційний суд. Зрозуміло, коли новий глава Кабінету приводить із собою нову команду міністрів. Але заміна виконавців нагадує тихий державний переворот ...

Можливо, на випадок таких обвинувачень, земляк прем'єра голова Єнакіївського міського суду В'ячеслав Овчаренко, незрозуміло за які заслуги, став членом головного суду країни.
От так. Як говориться, «усе прихоплено»... Третє пришестя донецьких у владу є безспірно більш глобальним, ніж це було при Кучмі. Складається враження, що воно проводиться під гаслом: «Даєш повсюдно «своїх людей»! Утримаємося поки давати оцінку цьому процесу з погляду економічної ефективності для країни. Час покаже. Але з погляду етики, така кадрова політика має досить сумнівний вигляд. Політично ж, вона просто небезпечна. Хоча кому, як не донецьким, знати відому приповідку про те, що фраєрів губить жадоба. У тому числі й жадоба до влади. Донецьким киянам не варто забувати, що жертвами терористичної атаки в 2001 році, стали вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру й саме тому, що вони були найбільшими будинками в Нью-Йорку...

ЦДСПД

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Політмаразми»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що ітернаціональними ідеалами хотіли би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими “вселюдськими” фразами прикрити своє духове відчуження від рідної нації...”
Іван Франко

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.