Актуально
15363 перегляди
 |
Заклик Владіміра Путіна до сепаратистів після зустрічі з головою ОБСЄ Дідьє Буркгальтером 7 травня у Москві про перенесення референдуму про статус Донецької області більшість провідних політиків Заходу сприйняли як хоч і маленький, але "позитивний сигнал", який може стабілізувати ситуацію на сході України. Утім, донецькі сепаратисти, які перебувають у захопленому ними приміщенні Донецької облдержадміністрації, вирішили, що референдум 11 травня таки відбудеться. Про це вони заявили у четвер, 8 травня, повідомляє "Інтерфакс".
Західні експерти сприйняли висловлювання Путіна менш оптимістично, ніж політики. "Зараз, вочевидь, Москва здійснила поворот", - сказав Deutsche Welle Ганс-Геннінґ Шредер, експерт з питань Росії, який донедавна працював у Берлінському фонді науки і політики.
Цугцванг від Путіна
Однак, за словами політолога, це - "тактичний крок Москви, за яким криються наміри і надалі тримати ситуацію в Україні під контролем". Чи справді це призведе до деескалації, залежить від реакції українського уряду, наголосив експерт.
Подібну думку має і Ґергард Манґотт з Університету Іннсбрука у Австрії. Президент Росії показує, пояснив експерт DW, що він готовий до поступок, однак "ставить іншу сторону в ситуацію цугцвангу". "Путін паралізує сили тих, хто виступає за введення більш жорстких санкцій проти Росії", - вважає Манґотт.
Таким чином, переконаний експерт, Путін намагається вийти з-під того тиску, який на нього чинять на Заході особливо останнім часом. "Російський президент прагне переконати, що кримський сценарій у східній Україні застосований не буде, - сказав Манґотт. - І водночас він показує, що, мовляв, докладає усіх зусиль для зняття дестабілізуючого референдуму з порядку денного". Тож тепер, пояснює наміри Путіна австрійський політолог, настала черга українського уряду і Заходу "вплинути на ситуацію на сході України і зупинити застосовуване там насильство".
На думку Манґотта, Заходу зараз буде важко не зробити зустрічної пропозиції, адже "шанс для вирішення української кризи, який з’явився, може дуже швидко зникнути". "Тож нині необхідно, щоб США, ЄС і Україна так вплинули один на одного, щоб ситуація на українському сході справді деескалювалася, адже потім Путін зможе заявити, що він зробив усе від нього залежне, і повернутись своєю позицією у статус-кво учорашнього дня", - переконаний австрійський політолог.
Женевський формат Путіну не підходить?
Ганс-Геннінґ Шредер запевняє, що Путін відштовхувався від "загрози синдрому Майдану", причому як з огляду на внутрішньополітичну ситуацію в Росії, так і зовнішньополітичні аспекти. "Внутрішньополітично він бачив загрозу того, що Майдан "перенесеться" до Росії, про що свідчить і "помаранчева паніка", яка свого часу опанувала Москву. Зовнішньополітично - тому що це загроза втрати контролю над Україною". Адже справжня мета Москви, вважає експерт, не розвалити Україну, а утримати її під контролем і впливом саме Росії.
Водночас берлінський експерт звернув увагу на те, що зовнішньополітично Путін своєю заявою після зустрічі з головою ОБСЄ Буркгальтером у Москві засвідчив несприйняття "Женевського формату" вирішення українського питання.
Як відомо, 17 квітня у Женеві представники України, Росії, США та ЄС досягнули згоди щодо напрямку залагодження українського конфлікту. Однак Женевські домовленості наштовхуються на низку перешкод, що спонукає, зокрема, Німеччину пропонувати другу зустріч контактної групи у Женеві для "конкретизації" досягнутих домовленостей. Росія ніби погодилась із цим, однак наполягає на участі у зустрічі "опозиції зі сходу України", від чого категорично відмовляється офіційний Київ.
"Путін засвідчив, що саме ОБСЄ є тим форматом, у якому він готовий говорити про ситуацію", - наголосив Шредер.
Публiкацiї за темою «Світ про Україну»:
