X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

18 грудня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали .... Уїнстон Черчілль....

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Універсальні квіточки: потрібен новий політпроект

Політика 13138 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 1.09.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Універсальні квіточки: потрібен новий політпроект
Новий політичний сезон ще тільки-но розпочинається, а на український загал вже починають надходити цікаві новини.

Зокрема, газета «Комерсант-Україна» за сьогоднішнє число, надрукувала, досить цікаву інформацію: виявляється політики так званого першого номенклатурного ешелону влади не тільки відпочивали. Вони думали про майбутнє. Звичайно ж, - України, а якщо сказати точніше, – себе в Україні. Бо ж як ми, виборці, народ, електорат зможемо без них? Напевно вони цього не уявляють. А нас про це, зрозуміло, вони мають намір запитати пізніш – коли настане політичні жнива під назвою «демократичні вибори».

Проте сам факт: українська владна «еліта» розпочала активно метикувати над власним майбутнім, означає, що піар-кампанія «Універсал», не тільки не досягла задекларованих цільових показників, а й, як завжди, поставила на межу політичного виживання деяких підписантів.

Зокрема, це напряму стосується пропрезидентської «Нашої України». Те, що у її лавах не всі поділяють захоплення і оптимізм щодо так званої «широкої коаліції», особливо у конгломераті із регіоналами та комуністами. Тим більше, що ні про яке «примирення» вже й мовити не зовсім зручно, особливо після того, як розпочалося активне кадрове наповнення керівного апарату державної виконавчої влади представниками однієї партії, і як правило, – із одного регіону. За явною ознакою лояльності до однієї недержавної комерційної структури. Відтак, зрозуміло, найрозумніші, вже задалися питанням: а чи є, насправді ота коаліція? І яка конкретна перспектива власного політичного виживання від її «розширення» чи «поглиблення»?

Проте, було б невірним стверджувати, що ці питання виникли перед окремими представниками «еліти» після підписання Універсалу. Ці питання, насправді стали актуальними одразу після президентських виборів, про що ми вже писали ("Кого обрали?" частина 1, частина 2). І результатом – була перша дезінтеграція парламентського блоку НУ, та провал проекту пропрезидентської мегапартії НСНУ.

Штучна й аварійна реанімація «опозиції» у вигляді партії «Регіонів», провальне фіаско «резонансних» кримінальних справ і по «паралельному серверу ЦВК», і по «ПІСУАРу», і по «Білому Лебідю», і по «отруєнню Ющенка», і «по фальсифікації виборів» (де до кримінальної відповідальності притягнули традиційних «стрілочників») та й навіть факт офіційного визнання факту «політичних репресій» у славнозвісному Меморандумі із Януковичем, - все це свідчило про системне й неухильне банкрутство проекту влади Кучми «демократична опозиція». Бо ж для цього витвору влади не потрібна відкрита й не сценарна «опозиція», а свій, так би мовити, рольовий опонент. Зрозуміло, що таким могла бути тільки партія «Регіонів» - такий самий проект, тієї ж самої влади. Та не склалося, як гадалося, бо й режисер Кучма, й його головний антикризовий асистент Медведчук – пішли зі сцени, так і не дописавши, напевно, ролі дійових осіб до продовження серіалу. І тому, замість акту універсального «примирення», стався акт реваншу. Бо таке бачення власного політично-владного виживання мають учасники проекту – партії «Регіонів». Рівно, як і свої уяви для чого їм, власне, та влада потрібна. Хоча, як показала держановласна практика, ту є багато точок дотику із нашоукраїнцями.

Та, вочевидь, що регіонали так активно «заселяють» владні кабінети зовсім не для того, щоб їх запросто віддати, особливо, якщо врахувати їх «специфічне» розуміння демократії, як такої.

Цілком зрозуміло, що на цьому тлі активних кадрово-структурних перетворень в державі, які стали першою реальністю постуніверсальної України, перспективи НСНУ дійсно досить туманні, при чому – далеко не райдужні. Бо креативні гасла швидко і гучно луснули, як мильні бульки.
Тепер і у Президента, і у нашоукраїнських народних обранців дійсно є вельми актуальною проблема політичного виживання. Бо, попри проголошену формулу «Віктор+Віктор=Україна», Президенту Ющенку навряд чи варто сподіватися на підтримку правлячою коаліцією на чолі із регіоналами. Хоча б тому, що для них він асоціюється із зовсім не кращими спогадами близького минулого і тому, «своїм» ніколи не стане. Навіть, якщо «Наша Україна» таки ввійде у «широку» коаліцію. І нашоукраїнці розуміють, що незалежно від входження чи не входження у «широку» коаліцію, електоральний вакуум навколо них зростатиме пропорційно негативному іміджу партії-сателіта.

Тепер настав час потихеньку ставити на нашоукраїнському політичному проекті крапку. І започатковувати новий. Зрозуміло – пропрезидентський. Бо за українською традицією, започаткованою Кучмою, не провладні політичні проекти не мають, як правило – ні фінансової, ні медійної підтримки. Навіть, якщо політики, не пов’язані із владою будуть пропонувати цілком слушні й реалістичні ідеї – до суспільства вони все однаково не дійдуть. Система «обойми» не пропустить.

Що ж слід очікувати від нового політпроекту. Як кажуть, в чому буде його «фішка». Те, що не в персоналіях – можна навіть не мати сумнівів. Тобто, слід очікувати конгломерат до болю знайомих облич. Хоча комбінації можуть бути різними й несподіваними, включаючи лідера. «Важко сказати, хто б її міг очолити... це може бути Кириленко, це може бути Стретович, Хорошковський (Валерій Хорошковський, президент Evraz Group – ред.) або Тігіпко (Сергій Тігіпко, контролює фінансову групу ТАС – ред.) і, звичайно, Луценко (Юрій Луценко, міністр внутрішніх справ – ред.)», - сказав Микола Катеринчук кореспонденту «Комерсанта».

Отже, судячи із тієї інформації, «фішки» слід очікувати від ідеології. Відповідно до поінформованих джерел, розробкою проекту займаються Юрій Єхануров та Іван Васюник. Серед ініціативної групи ніби є Стретович, Катеринчук, Луценко, Кличко. На думку того ж Катеринчука, нова політична партія має бути із чіткою ідеологією, і, зрозуміло, європейською (нагадаємо, що проекти «європейської партії нового типу» вже започатковували Костенко, та й сама НСНУ). Поки що, ініціативна група дотримується думки про необхідність праволіберальної ідеологічної орієнтації. І за словами, ініціаторів – Президент теж не проти, щоб його підтримала така партія.

Отже, наразі можемо сказати, що інтригою першої половини політичного сезону «осінь-06» вже стає новітній політичний проект влади – європейська праволіберальна партія «Х», нового типу із чіткою ідеологією.

Що правда, за тією ж нашою національною традицією, всі партійні проекти влади, спрямовані на підтримку себе голосно стартують і тихо зникають на смітниках історії. Як це було із НДП, СДПУ(о) тощо. Може це їхня така технологічна «фішка»?

Наразі, як кажуть, поживемо – побачимо. Чи розірветься оте зачароване коло, по якому котрий рік бігає волаючи наша «еліта».

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Політика»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Релігія це зітхання пригнобленої тварі, серце безсердечного світу, подібно до того як вона - дух бездушних порядків. Релігія є опіум народу ”
Карл Маркс

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.