Аратта - На головну

24 квітня 2024, середа

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Шматочки Душі (епізод для кіносценарію)

Україна - це Я! 36600 переглядів

Опубліковано - 31.07.2014 | Всі публікації | Версія для друку

Шматочки Душі (епізод для кіносценарію)
Під однією з яблунь саду, за столом, вели бесіду дві людини. Одна людина літнього віку, а друга майже ніякого віку, одним словом на початку віку. У бесіді переплітались теми садівництва та філософії, так як ці дві теми окремо, як не розділяй, жити не можуть...

...І вже та бесіда, серед обтяжених гілок груш і яблунь врожаєм, велась з годину. Людина, віку ще ніякого, щось розуміла, а щось вдавала, що розуміє. А людина літнього віку говорила повільно і розважливо, в надії передати набуте і нажите.

- Душа для того дана, щоб її віддавати. Будуєш дім, вирощуєш пшеницю, вчиш дітей, конструюєш механізм чи виготовляєш деталь до нього, то ти відриваєш від своєї Душі частинку і передаєш її жити в добрій справі. От ти, Юрко, посадив грушу і частинку душі віддав їй. Вона росте, родить. І частинку Душі своєї і твоєї віддає людям - плодами, затишком, красою. Твоя душа іде через добре діло до інших людей.

- Так душа може скінчитись? (із посмішкою)

- Ні. Вона не скінчиться. Бо та груша посаджена віддасть натомість свою частинку душі тобі. Збагачення Душі відбувається. Ти і там і тут, і в тобі Світ живе.

- А коли людина не віддає частинки своєї Душі?

- Тоді Душа її не знаходить притулку і блукає світом.

- Як привид?

- Як привид. Вона злість і заздрість родить, бо ні в чому хорошому її немає.

- Ви, Карповичу, закінчили лісову школу, а як філософ говорите розумні речі.

- Тобі треба Явтуховича послухати. Він знатний мислитель.

Іларіонович дістає з-під скатертини на столі лист. Розгортає його, одягає окуляри.

- От послухай, що мені в останньому листі Карпович написав. У нього закладений дослід на винограднику не вийшов ,так він у філософію перевів це питання. Де ж це місто в листі? Знайшов, слухай : “ … на старість років дійшов до виснову, що чужий розум - не свій. Скільки його не позичай, а він заточений під інших. Так що, Іларіоновичу, свій розум треба заточувати об чужий….”

Під однією з яблунь саду, за столом, вели бесіду дві людини. Одна людина літнього віку, а друга майже ніякого віку, одним словом на початку віку.

(Описана подія мала місце в житті і відбулася на станції Пантаївка, де і жив Донченко Іларіон Карпович, товариш його Кузнєцов Леонід Явтухович мешкав в селі Веселий Кут сусіднього району. Освіту вони мали вищу філософську, закінчили В Чорному лісі лісову школу за фахом бухгалтер-лаборант. Ну а людина ніякого віку то я.)

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Україна - це Я!»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Тільки осягнувши минуле, люди будуть здатні на пророцтва, що спрямовані в майбутнє”
Дмитро Волкогонов

 
 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.