Актуально
32477 переглядів
 |
Український кабмін затвердив план імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на 2014-2017 роки. Українські економісти підрахували, що після створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (ЗВТ) може зрости ВВП країни. Одним із головних ризиків фахівці вважають можливу затримку з проведенням економічних реформ після того, як введення ЗВТ України з ЄС було відкладено на рік.
Урядовий план імплементації угоди є цілком реалістичним, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак. В інтерв’ю DW він зазначив, що виконання цього плану значною мірою залежить від наполегливості уряду України. "За бажання будь-яка держава, якщо її керівництво має на це політичну волю, може привести своє законодавство у відповідність до європейських стандартів набагато швидше, ніж за три роки. Головним фактором тут є згода більшості політичних еліт, які представлені в парламенті", - сказав експерт.
На думку Новака, офіційному Києву залишається лише продублювати уже готове європейське законодавство й адаптувати його до місцевих умов. Фахівець не вважає великою перешкодою і відтермінування застосування угоди про асоціацію в частині запровадження ЗВТ до кінця 2015-го року.
Утім, без зовнішніх стимулів влада і великий бізнес не квапляться запроваджувати зміни, відзначають експерти. Так, поки Росія не почала продавати газ Україні за високими цінами, ніхто з промисловців та можновладців і чути не хотів про такі речі, як енергозбереження та енергоефективність.
Ризик стагнації реформ
Як нагадав у розмові з DW директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський, найбільш значущі зміни в Україні раніше відбувались, як правило, або під тиском міжнародних зобов’язань, або на вимогу закордонних партнерів. "Таким партнером був і залишається Міжнародний валютний фонд. Однак, якщо Україну щось не підганяє, то, зазвичай, вона мало що робить сама", - зазначив економіст.
Він не виключає, що відтермінування запровадження ЗВТ "може розслабити українських урядовців і політиків". Адже впродовж цього часу українська сторона не відкриватиме свій ринок для Європи, але користуватиметься односторонніми преференціями ЄС і постачатиме свої товари на ринки ЄС без мита.
Не менш скептично економіст оцінює й трирічний термін з імплементації угоди про асоціацію Україна-ЄС. "Це не лише переклад європейського закону і його освячення рішенням уряду. Це дуже складна робота, яка вимагатиме серйозних фінансових ресурсів та перебудови діяльності багатьох органів центральної влади в державі", - наголосив експерт.
Показником серйозних намірів уряду вкластись у визначені терміни Бураковський готовий вважати розробку "реалістичної покрокової програми" із запровадження угоди про асоціацію з ЄС. "Це має бути копітка і бухгалтерськи вивірена робота. Я б хотів, щоб уряд і вся політична еліта демонстрували не лише декларації, а й готовність до щоденної і насиченої роботи із впровадження економічних реформ", - сказав директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Зближення з ЄС вигідне не всім
Цей інститут оприлюднив 16 вересня у Києві результати дослідження "Економічні наслідки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС". Згідно з ними, повноцінна реалізація ЗВТ з ЄС може спричинити в довгостроковій перспективі приріст реального ВВП України на 14,1 відсотка.
Ключовим фактором цього назване не скасування ввізних мит, а зниження нетарифних обмежень у торгівлі. Виграш від створення ЗВТ з Євросоюзом, згідно з розрахунками, здатен повністю компенсувати втрати навіть у разі одностороннього скасування режиму вільної торгівлі Росією. За такого сценарію приріст українського ВВП все одно очікується на рівні 9,5 відсотка.
Як заявила директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан, повноцінна імплементація угоди з ЄС економічно вигідна Україні. Вона зазначила, що йдеться про довгостроковий ефект, який Україна зможе відчути за 10 років з моменту запровадження ЗВТ. "У наших дослідженнях один зі сценаріїв припускає запровадження ЗВТ з Європою і скасування вільної торгівлі з Росією. Час настання шоку від цього різний: шок від проблем з нашим східним сусідом може настати раніше, ніж виграш від ЗВТ з ЄС", - пояснила Мовчан.
Швидкий і вагомий зиск від ЗВТ з ЄС, згідно з дослідженням, матиме українське сільське господарство (приріст від 9,2 до 43,7 відсотка), а також харчова та легка промисловість, яка зможе збільшити виробництво в чотири рази. Економісти пояснюють це тим, що раніше європейські ринки для цих галузей були закритими.
Натомість на важку індустрію України очікують втрати. Так металургійне виробництво може знизитися на 10,1 відсотка, а виробництво електричного та транспортного устаткування - від 0,5 до 48,3 відсотка. І все через те, що ці галузі залежні від нестабільного ринку СНД.
Публiкацiї за темою «Євроінтеграція»:
