Аратта - На головну

27 травня 2017, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Глухів (Сумська область) 12 травня 1870 року, поширилися звістка, що їх знаменитому земляку Артемію Яковичу Терещенко, відомому цукрозаводчику та меценату височайшим указом надано потомственне дворянство. Сини згодом гідно продовжували його справу. А от численні онуки, вже стали прикладати свої здібності в інших іпостасях. Михайло Іванович Терещенко був міністром фінансів та закордонних справ в уряді О.Керенського; Федір Федорович Терещенко був талановитим авіаконструктором, вельми високо цінувався Жуковським, й літаки його конструкцій були прийняті на озброєння російською армією в І Світовій війні...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Державний імідж України у вітчизняних ЗМІ: полярність поглядів

Медіа 16786 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 6.09.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Державний імідж України у вітчизняних ЗМІ: полярність поглядів
За останні два з половиною роки імідж України змінився докорінно і відправною точною цього процесу стали події 2004 року. Втім значна роль, безперечно, належить і ЗМІ, зокрема вітчизняним, оскільки лише відштовхуючись від чіткого усвідомлення національної приналежності кожним громадянином, самоповаги та саморозуміння можна говорити про міжнародний імідж країни.

Тож перед ними стоїть задача зробити з українців національносвідомих громадян власної країни.

Отже, цікаво було б прослідкувати, яким чином українські журналісти подають образ держави в часи активного пошуку нової ролі країни. Тому спробувала проаналізувати публікації, присвячені політичній, економічній та культурній ситуації України у вітчизняних газетах протягом 2005 року. Оскільки багато дослідників зазначають відмінність поглядів мешканців Західної та Східної України, для розгляду ми обрали відповідні регіональні ЗМІ: “Голос Донбасса” (м Луганськ), “Червоний гірник” (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.), “Свобода” (м. Тернопіль) та “Високий Замок” (м. Львів).

Можна виділити кілька основних питань, звертаючись до яких, журналісти формували у громадян відповідні іміджеві характеристики України.

Проблема двомовності нашої держави порушується політиками, а за ними й журналістами, з докучливою регулярністю. Одні інтенсивно доводять її актуальність та необхідність скорішого вирішення шляхом введення другої державної мови, інші з такою ж наполегливістю, навпаки, не вбачають її серйозності.

Особливо безкомпромісно у наданні російській мові статусу другої державної наголошує луганська газета. В Славутиче, Вышгороде, Каневе, Кременчуге нас, русскоязычных, встречали украиноязычные хозяева. И, надо сказать, не везде приветливо. Например, на Кременчугской ГЭС заявили: “Чому ви приїхали пропагувати москальську мову?” Така ілюстрація стосунків україно- та російськомовного населення характеризує Україну як державу з внутрішнім принциповим ідеологічним протистоянням, і є, звичайно, негативною оцінкою. Роздмухуючи проблему і користуючись яскравими, часом поодинокими прикладами, видання таким чином обґрунтовує свої позиції щодо мовної ситуації. Если новое руководство страны не желает ее раскола, этим вопросом (питанням мови, – О. Б.) следует заняться вплотную. Самым первым шагом должно стать предоставление русскому языку статуса второго государственного (Голос Донбасса. 13.01.05.).

Але в українських ЗМІ негативної оцінки набуває й недостатня увага до української мови з боку держави в ситуації так званої напівмовності, що характеризується певною роздвоєністю мовної свідомості і породжує суржик (Червоний гірник. 19.01.05). Варто наголосити, що думку щодо зміцнення позицій української мови висловлює представник Східної України. Це означає, що упевнення щодо “глобальної насильницької українізації” в наші державі поділяються не всіма мешканцями російськомовних регіонів. Ми не можемо російськомовній культурі, яка століттями живе на нашій території, заборонити існувати. Це антиморально, і ніхто цього робити не буде (Червоний гірник. 15.02.05).

Для іншої частини громадян мовне питання є політичною грою окремих діячів. Права ж росіян в Україні – тема постійних політичних спекуляцій і провокацій. Стара влада їм потурала, а нова, складається таке враження, не вміє відповідати на ці виклики, вести публічні дискусії (Свобода. 17.08.05.). Таке висловлювання додатково формує ще одну іміджеву характеристику країни: неготовність українського суспільства протидіяти політичній волі російських діячів, захищати громадян від впливів великодержавних ідей, які існують в інформаційному просторі України і які руйнують ідею національну.

Важливою характеристикою іміджу країни є усвідомлення громадян єдиною нацією, тому не можна оминути проблему, яку деякі діячі називають “розколом країни”. При цьому в усіх аналізованих нами ЗМІ домінує думка, що Україну насправді штучно роз’єднали політики, задля своїх амбіційних цілей створюючи напруженість у стосунках мешканців України. Проте відмінність свідомості українців різних регіонів постає невід’ємним фактом характеристики держави. У каждого из нас, живущих на разных полюсах Украины, “своя правда”. И никто от нее не собирается отступать … Общая у нас только Украина. Менталитет, история и политические взгляды большинства населения западного и восточного регионов Украины продолжают существенно отличаться (Голос Донбасса. 11.08.05.).

Дотичною до проблеми єдності нації є питання, порушене під час з’їзду в Сєверодонецьку глав адміністрацій Східної України, дискусія навколо якого значною мірою відбиває уявлення українців про державний устрій країни. І в цій площині розгортається принципова боротьба ідей, які пропагуються через місцеві ЗМІ. Одні називають з’їзд поштовхом до сепаратизму та закликають до покарання “вільнодумців”: Лица, причастные к проявлению сепаратизма в Украине, обязательно должны понести (Червоний гірник. 17.02.05.). І цими публікаціями підтримується імідж неподільної, єдиної країни, на цілісність якої зазіхають непатріотично налаштовані депутати. А оскільки на зібранні були присутні представники російської влади, і це підкреслюється ЗМІ, подія набирає характеристику російського впливу.

Прихильники “сєверодонецької ідей” трактують і виправдовують подію реакцією частини населення України на Майдан. Съезд в Северодонецке для него – “шабаш, где рассматривался вопрос о сепаратизме” … Но позвольте спросить, разве киевский Майдан, который “міжнародна спільнота” оценила как “победу демократии” в Украине, не является аналогичной акцией с той лишь разницей, что его участники поддерживали другого кандидата в президенты? (Голос Донбасса. 07.07.05.). Ми вбачаємо тут образ України, частини населення якої ображені одна на одну, шантажуючи, безкомпромісно тримаються своїх політичних ідеалів. Многое будет зависеть и от того, насколько быстро смогут восстановить “дипломатические отношения” Донбасс и Галичина. И будет ли у них вообще к этому стремление? Скорее всего, юго-восточный регион все-таки будет тяготеть к федеративному устройству страны (Голос Донбасса. 13.01.05.).

Цікаві характеристики набуває Україна у висвітленні її міжнародних пріоритетів. Те, що сьогодні наша держава має імідж прозахідної країни, підтримується всіма аналізованими виданнями. Проте цьому явищу надаються різні, часом протилежні оцінки. Луганські журналісти формують імідж держави, в якій цікавлять Європу дешева робоча сила та вільний ринок. Украина, шаг за шагом, сдает свои позиции, соглашаясь на резкие снижения импортного тарифа по нескольким тысячам позиций товарной номенклатуры, фактически открывая рынок для наплыва товаров из других стран. (Голос Донбасса. 14.07.05.). Крім того, Україну представляють як несамостійну державу, яка має просити дозволу у Росії на вступ, скажімо, до СОТ. Тем болем, что этот шаг (вступ до СОТ, – О.Б.) предпринимается без согласовании с соседней Россией, которая, как известно, пока готовится ко вступлению в этот “международный торговый клуб” (там само).

Полярна цій – західноукраїнська думка – формує імідж України як незалежної держави, здатної самостійно вирішувати свою долю і долати перешкоди в досягненні мети. В Україні свій унікальний шлях ... Успіх українського демократичного експерименту може відродити демократичні надії у Росі (Високий замок. 22.09.05.). Такі твердженні зустрічаються в західно орієнтованій пресі доволі часто і створюють уявлення про державу, спроможну не тільки будувати своє майбутнє, а й впливати на хід подій в сусідній державі. До того ж, цитуючи російських діячів, зокрема Немцова, журналісти стверджують, що основная часть россиян “с хорошей завистью смотрят на Украину, поскольку ее опыт ценен для России” (Червоний гірник. 27.01.05.).

Отже, в більшості іміджевих характеристик ЗМІ різних регіонів України мають полярні позиції. На сході країні підтримувався імідж залежної від Росії держави, нездатної не тільки самостійно вести міжнародну політику, а й навести лад в середині держави, об’єднати її. Поряд з політичними уподобаннями Україну роз’єднує серйозна проблема двомовності, вирішити яку можна лише наданням російські мові статусу другої державної.

У мешканців західноукраїнської території образ держави значно світліший. Україна постає зміцнілою, орієнтованою на європейські ідеали державою, спроможною не тільки самостійно будувати своє майбутнє, а й впливати на сусідні країни. Розкол в українському суспільстві, за твердженням ЗМІ, є штучним і виник виключно через необдумані дії проросійських політиків. Проте єдність нації та держави є для мешканців України незаперечною, а спроби порушити її гостро засуджуються суспільством.

Відсутність єдиної інформаційної політики держави спричиняє появу в середині неї одночасно двох полярних образів України. Це, у свою чергу, негативно впливає на її єдність. Вельми небезпечна тенденція для великої за територією держави.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Медіа»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Навчаючи інших, ми вчимося самі”
Сенека

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.