Аратта - На головну

23 січня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Чи є на Закарпатті СБУ?

Національне питання 10348 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 13.12.2014 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Чи є на Закарпатті СБУ?
Ксенофобський ярлик «українські фашисти» виник задовго до Майдану та подій на Сході України. Україножери почали культивувати його значно раніше.

Ще в 2007 році в ужгородській друкарні «Повч Р.М.» вийшла друком збірка публіцистики «Йсе есе» закарпатського «писателя» Івана Петровція. Останній, не здобувши помітного визнання в українській літературі, перекинувся на «русинську». Бодай тут зможе стати великим, адже конкурентів практично нема. Щоправда, й цікавості до цієї літератури ніякої, а слави хочеться ще за життя. Тож, аби привернути до себе увагу, розпочав із небаченої українофобії. Стільки ненависті на Україну та українців ніхто на Закарпатті не виливав! Петровцій ще у 2007 році дописався до того, що «українці, а особливо галичани – генетичні фашисти».

Головне гасло, яке цей ксенофоб проштовхує у своїх писаннях можна звести до однієї «геніальної» цитати: «Генетично русинський народ і народ український мають настільки різні групи крові, що при їх злиттю, з’єднанню результат один – смерть!». (Слід зауважити, що «русини» – давня назва українців).

«Українські вбивці», «брехливий українець», «бацила українізму» – це все пишеться і видається в регіоні, де абсолютну більшість (80%) складають українці.

Розпалювання міжнаціональної ворожнечі («пирхатий жидюк Падяк»), посягання на територіальну цілісність України («український режим на нашій русинській землі – дочасний», «русинська держава в нас буде»), печерна ксенофобія («прийшла жидка Ільченко») – такими оцінками переповнена шовіністична писанина Петровція, що спокійно в Ужгороді видається і продається.

Чи можна з таким миритися, крутячи пальцем біля скроні? Мовляв, за таким пацієнтом плачуть лікарі. Ні, і ще раз ні! Після подій на Сході і Півдні України яскраво бачимо, що саме українофобія стала багаттям, на якому розпалили небачений конфлікт у Центральній Європі. Саме ліберальне ставлення до всілякої масті українофобів і призвело до того, що маємо нині справжню війну.

Якби українська держава діяла рішуче і принципово, як це роблять спецслужби будь-якої країни, не мали би ми ні трагедії в Одесі, ні харківських вибухів, ні десятки тисяч жертв на Донбасі.

Навіть у книжці, виданій цього року, Іван Петровцій продовжує писати про «фашиствуючих галичан і українців». Думаю, що цьому «писателю» вже належить вказати на його місце. Як і тим, хто видає і спонсорує українофобську літературу – приватні підприємства «Мельник М.В.», «Повч Р.М», «Інвазор». Адже норму закону про розпалювання міжнаціональної ворожнечі ніхто не відміняв. І відповідати за свої дії повинні всі.

Серед спонсорів останніх книжок Петровція є Степан Деркач (активний регіонал) та Зінаїда та Іван Варги. Чи згодні вони, що «за всю історію лиш біди і негаразди йшли до русина зі сходу, з-за Карпат»? Тоді незрозуміло, чому Варги перебралися до Києва, де нині непогано маються серед «генетичних фашистів», якщо можуть дозволити собі спонсорувати українофобську макулатуру в Ужгороді.

Найбільше Петровцію заважають жити на Закарпатті «прийшляки». При цьому, зауважмо, його покійна дружина – Валентина Шелест була донькою першого секретаря Яшалтинського райкому партії Калмикії. «Прийшлячка» (за термінологією «писателя») була росіянкою, але не соромилася зізнаватися, що «живе в Україні, для України, з Україною». «Прийшлячками» стали обоє доньок українофоба, які переїхали чомусь жити в Київ та Львів, залишивши рідну «Підкарпатську Русь» «фашиствуючим галичан і українцям», з якими так бореться їхній несамовитий батько.

У нормальному суспільстві поведінка Петровція вже давно би отримала відсіч. Ліберальність і свобода не мають нічого спільного з розпалюванням міжнаціональної ворожнечі. Свобода – це не тільки можливість висловитися. Але й відповідальність за кожне мовлене слово.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Національне питання»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Є речі, котрі неможливо пояснити. Є голос, що керує нами...”
Микола Гоголь

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.