Аратта - На головну

25 травня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейських нагород. В 1747 році Г.Орлик одружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Україна: оптом і вроздріб…

Державність 9230 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 11.09.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Україна: оптом і вроздріб…
Всім відомий неабиякий інтерес російських влади й бізнесменів, нею «призначених олігархами» до українського енергоринку. При тому, очевидно, що для Росії – цей інтерес стратегічний, продиктований не тільки можливим чималим грошовим зиском, а й геополітичними намірами: за будь-яку ціну залишити Україну у сфері свого домінуючого впливу. А за вдалої ситуації – зробити нашу державу у статусі жорстко прив’язаного сателіта. Або ж повернути до стану УРСР в колишньому СРСР, тобто, такої собі «глибинки-годувальниці» на правах області.

Для України – це проблема виживання. Виживання, як рівноправного суб’єкта міжнародної діяльності, як держави, народ якої вибрав шлях суверенітету й спромігся його реалізувати у повній мірі. Й від того, як державне керівництво, нами обране, здатне вирішити головну складову національної безпеки – відхід від майже тотальної енергозалежності від Росії, без перебільшення, залежить перспектива кожного громадянина. І матеріальна – в тому числі. Бо ж ціни на енергетичну складову є базовими. Енергетична складова є обов’язковою складовою ціни кожного товару чи послуги. Що ми сьогодні аж надто матеріально відчуваємо, чи то у крамницях, чи то отримуючи квитанції за комунальні послуги…

І життя наочно показує, що сподіватися на такі моральні категорії, як дружба між «великими народами», «спільна історія», «родинні зв’язки» тощо, щонайменше наївно. Бо в даному випадку діють величезні інтереси: і матеріальні, і геополітичні… І перед ними – інтерес «пересічного українця» чи то із Донбасу, чи то із Криму, чи то із Галичини – ніщо. Пустопорожній звук у словесному поносі політиканів із так званої «еліти».

Пригадайте, що казали нам із вами, коли «розкручувався» проект «народної приватизації» обленерго? Чи багато дивідендів отримали ті, то вклав свій приватизаційний ваучер у ці акціонерні товариства? А головне, тоді влада, у особах провідників політики реформ, казали нам, що це дасть кошти для модернізації діючих електростанцій та побудови нових. І що у підсумку? На сьогодні в Україні з’явилися хіба що декілька мультимільйонерів, які отримали задурно контрольні пакети на регіональних рубильниках. А електростанції – так і залишилися із застарілим обладнанням, нові енергоблоки АЕС – будувалися виключно за бюджетний кошт, тобто за наші податки. А ще періодично спалахують так звані судові війни, із захопленням приміщень тих самих обленерго, між місцевими олігархами та відомим російським бізнесменом українського походження.

Але, попри те, що урядовці публічно кажуть про надлишок електроенергії на внутрішньому ринку, ціни на неї, не зважаючи на економічні закони – стрімко зростають. Для «пересічних українців», про яких так полюбляють словесно піклуватися наші державні очільники та оточуюча їх «еліта». А ціни – то дрібниця, бо ж, виявляється вони зростають в усьому світі і, зрозуміло, окремо взята Україна, із цього загалу, не може бути виключенням…
Тепер, вочевидь, черга перерозподілу власності прийшла до вентилю. Точніше, до газового вентилю регіональних розподільчих кампаній – облгазів. При чому не через якихось там підставних осіб, а напряму – клоном російського «Газпрому» «РосУкрЕнерго». Про що сьогодні повідомила газета «Комерсант-Україна».

Виконавчий директор швейцарської «РосУкрЕнерго»(RUE), член правління «Газпрому» Костянтин Чуйченко схвалив оцінку активів семи облгазів України, підготовлену банком «Аваль», що дозволить RUE купити долі в компаніях, підконтрольних групі «Континіум» бізнесмена Ігоря Єремеєва, і створити дистрибуторську мережу реалізації газу в Україні. За даними газети, RUE веде переговори і з іншими власниками українських облгазів.

Згідно з копіями документів Raiffeisen Investment AG (номінальний власник 50% акцій RUE, ще 50% належать Газпромбанку), що є у розпорядженні газети «Комерсант-Україна», ціна придбання пакетів семи облгазів, включаючи премію 40% і дисконт 25%, становить $73,51 млн. Попередня оцінка вартості на основі мультиплікаторів показала, що максимум, який може заплатити RosUkrEnergo за 42,6% акцій «Львівгазу», становить $15,1 млн. Два інших пакети – 40,75% акцій «Івано-Франківськгазу» і 52,4% «Чернігівгазу» – оцінено в $16,6 млн. кожен. Ще два пакети – 55,58% акцій «Волиньгазу» і 56,72% акцій «Чернівцігазу» – у середньому по $6,5 млн. кожен. 60,03% акцій «Закарпатгазу» коштують $10,3 млн., а 21,41% «Рівнегазу» – $1,9 млн.

Зараз також тривають переговори щодо придбання контрольних пакетів «Черкасиоблгазу» (підконтрольний народному депутату Богдану Губському), а також «Херсоноблгазу» (ЗАТ «Співдружність»).

Відомі й наміри покупця – придбані пакети власності українських регіональних газорозподільних кампаній, що є природними регіональними монополістами, передати до управління російсько-українського СП, утвореного НАК «Нафтогазом України» та «РосУкрЕнерго», що дозволить останній вийти на регіональні ринки дрібних споживачів газу. Тим самим – відкривається можливість диктувати не тільки зовнішні, а й внутрішні ціни. А той, хто диктує базові ціни – впливає як на діючу владу, так і на її формування. Розпатякуючи на виборах про блага для народу.

Як відомо, переговори міністра ТЕК Юрія Бойка в Москві щодо цін на газ на наступний рік закінчилися нічим, якщо не сказати прямо. При тому, російські очільники «Газпрому» дуже «тонко» натякнули, що цінова ставка буде залежати від того, як будуть налагоджуватися партнерські стосунки з українською стороною. Зрозуміло, у частині передачі стратегічної труби та вентилів «у спільне користування». А що таке «партнерство» по-російські, напевно, уже ні в кого не викликає ілюзій. Навіть у «еліти», яка хутенько «здає» свої газові активи.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Державність»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ніколи нічого не замишляйте проти Росії, тому що на кожну вашу хитрість вона відповість своєю непередбачуваною дурістю ”
Отто фон Бісмарк

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.