Аратта - На головну

30 березня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- найдовша печера на Україні носить назву «Оптимістична» і знаходиться на Поділлі - це гіпсова печера на глибині 20 м, протяжністю понад 230 км. Вхід до неї розташований поблизу села Королівка Борщівського району Тернопільській області. Це найдовша гіпсова печера у світі і друга за протяжністю, - вона поступається лише Мамонтовій печері в США...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Психологи ламають голову: як змусити людей визнавати факти?

Психологія та стосунки 8386 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 16.03.2015 | Всі публікації | Версія для друку

Психологи ламають голову: як змусити людей визнавати факти?
Три століття тому, на зорі епохи Просвітництва, європейські філософи твердо вірили, що людський розум скоро розсіє «забобонів темряву», так як всі помилкові погляди і переконання - всього лише результат невігластва, незнання наукових фактів.

Досить «просвітити» людей щодо справжнього стану справ, щоб вони з презирством відкинули «дідівські забобони» і навчилися керуватися аргументами розуму.

Цей оптимізм обрушився вже на початку ХХ століття, а з тих пір вивчення причин, механізмів і проявів людської ірраціональності стало одним з магістральних напрямків багатьох суспільних наук - від психології до економіки та політології. Вже давно відомо, що розвиток науки не робить людське суспільство більш раціональним, і більше того - паралельно із зростанням наукових знань зростає і кількість різного роду диких міфів, в той час як сама наука з «володарки умів» перетворилася на підозрілу служницю. Сьогоднішні люди, охоче приймаючи все нові дари науково-технічної цивілізації, з обуренням відкидають «тоталітарні» претензії науки і відстоюють своє право ігнорувати будь-які доведені факти, якщо вони з тих чи інших причин суперечать їхнім інтимним переконанням.

Сучасні психологи, провівши десятки експериментів, дійшли висновку, що люди практично ніколи не відмовляються від дорогих серцю поглядів і вірувань «під напором незаперечних фактів», і навіть навпаки - інформаційний натиск породжує реакцію відторгнення, вмикаються різноманітні механізми психологічного захисту, і людина, замість того, щоб прийняти «незаперечну істину», ще більше зміцнюється у своїх помилках.

Як це відбувається, показано, наприклад, в недавньому дослідженні американських психологів Джастіна Фрейсера і Троя Кемпбелла, що було опубліковане в останньому номері Journal of Personality and Social Psychology. Експериментатори «вивчали слизькі шляхи, якими люди тікають від фактів, що суперечать їх віруваннями», - і виявили, що в ситуаціях, коли індивід не може спростувати достовірність «незручного» факту, він переводить дискусію в сферу, де явно не діють наукові принципи перевіряння і погрішності, - наприклад, в царині моральних принципів і особистих цінностей.

Такий ефект спостерігався, зокрема, в експерименті, де прихильники і противники одностатевих шлюбів обговорювали допустимість виховання дітей в сім’ях гомосексуалістів. При раціональному веденні такої дискусії повинні б враховуватися наукові факти про наявність або відсутність певних психологічних наслідків для дітей, які виросли в таких сім’ях. Однак насправді випробовувані готові були приймати і враховувати факти цього роду лише тоді, коли вони підкріплювали їхнє апріорне переконання, - і «йшли в сферу неперевіреного», щойно факти погрожували підірвати їхні погляди.

Раніше в інших експериментах було продемонстровано, що спроби змінити помилкові переконання людей за допомогою цілеспрямованої пропаганди можуть виявитися не тільки марними, але й мати зворотний ефект.

Близько року тому політолог Брендан Найхен опублікував результати трирічного дослідження, в якому група педіатрів і політологів намагалася знайти способи вплинути на упередженість батьків проти вакцинації дітей. Були випробувані (у різних групах) всі мислимі способи раціонального та емоційного впливу - брошури з поясненням небезпеки інфекційних захворювань, висновки наукових досліджень про відсутність зв’язку між щепленнями і ризиком аутизму, фотографії спотворених хворобами дітей, страшна історія про померлу від кору дитинку. Жоден з методів не підвищив готовність батьків зробити щеплення власним дітям, а в деяких групах спостерігався і зворотний ефект.

«Ми ніколи не викорінимо забобони - ні в інших, ні у себе, ні у своєму суспільстві», - підсумовують Джастін Трейсер і Трой Кемпбелл. Однак заспокоїтися на цьому висновку і просто дозволити кожному «жити зі своїми тарганами в голові» сучасне суспільство не може: занадто дорого ці «таргани» обходяться.

Відомо, наприклад, що противники вакцинації дітей не піддають їх суттєвого ризику, - але лише до тих пір, поки переважна більшість батьків справно водять дітей на щеплення. Якщо помилкові ідеї «шкоди вакцинації» завоюють свідомість мас, наслідки будуть страшними.

В інших сферах, - наприклад, в царині політичних переконань, - наслідки масової ірраціональності і «втечі від фактів» не настільки очевидні, але, можливо, ще більш руйнівні. Тому дослідники не залишають наполегливих спроб «пробитися до людського розуму», намацати шляхи подолання захисних психологічних бар’єрів «втечі від фактів». Деякі цікаві знахідки в цій галузі вже є - наприклад, у деяких експериментах з’ясувалося, що люди з більшою готовністю приймають «незручні» факти і коректують свої погляди в ситуації, коли це не загрожує їхній самооцінці.

Психолог Клод Стил ще 15 років тому довів, що люди починають вести себе більш адекватно і досягають кращих результатів у будь-яких видах діяльності після «вправ на підвищення самооцінки» - промовляння або написання оповідання про певні свої удачі, досягнення, будь-який момент гордості собою. Політолог Бнендан Найхен виявив, що цей метод «працює» і в ситуаціях зіткнення з «незручними» фактами: упевнившись у своїй самооцінці, люди починають демонструвати більшу широту поглядів і готовність звірятися з фактами.

Іншими словами, якщо ви хочете щось довести людині, не намагайтеся приперти її до стіни магічними фактами і переможно кричати «злив зараховано!», - коли співрозмовник вмикає механізми захисту заповітних переконань (як це роблять багато учасників мережевих дискусій). У вас є шанс «достукатися» до співрозмовника лише в тому випадку, якщо його самооцінка не постраждає від визнання вашої правоти.

Розумні люди здогадалися про це з прадавніх часів, - але тепер це ще й експериментально підтверджений науковий факт.

Переклад українською - «Гармонія»

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Вони вважають життя наше забавою і житіє прибутковою торгівлею, бо кажуть, то повинно ж звідкілясь мати прибуток, бодай із зла”
Біблія

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.