Полювання на вовка

Події останніх днів розвернули Коломойського проти всіх. Які наслідки це може мати для оборони України?

«Якщо ми всі по вуха в лайні, то давайте хоч би візьмемось за руки» - казав одесит Михайло Жванецький. Нажаль в найкритичніші повороти історії, українці не завжди слідували цьому правилу, тонучи в багнюці по одинці. За 20 років незалежності в Україні народилось покоління людей з відмінною ментальністю не лише від радянської, але й від ментальності буремних 90-х. Країна через випробування змінюється, так само як і змінюється ситуація в якій вона знаходиться, а отже змінюються і вимоги до тих хто наразі має вплив на її долю.

Нажаль нинішня влада, як би вона не намагалась зробити косметичні процедури для світового загалу запрошуючи іноземних чиновників, замість розбудови, рефлекторно демонструє старі вади. Нам потрібні кредити МВФ і ці гроші нам будуть давати. Ми їх будемо за давньою звичкою «освоювати» і просити знову? Це правила нашого владного «бомонду», нашого політично-олігархічного істеблішменту. В 90-ті роки в Луганську, щоб вийти з «бригади», треба було дати «відкупні». Одним із варіантів таких «відкупних» слугував відрізаний палець. Наша владна богема, яка прагне виглядати по-європейські чепурно, хоче при цьому нічим не поділитись. Так само як і журналістський прошарок, який демонструє вибіркову об’єктивність, демонструє виняткову образливість і чутливість до різких слів.

В певний момент війна показала хто є хто для України. Хто балакун, хто зрадник, хто виявився цементом, що зміцнює. Без зайвої ідеалізації країна мала можливість переконатись в тому, що інколи національні інтереси можуть співпасти з інтересами «великих кишень» і розгорнути начебто програшну ситуацію в інший бік. Це не відміняє пороків олігархату, але карти історії співпали саме так, що комусь з країною по шляху, а хтось з багатіїв навпаки зіграв роль дестабілізуючу.

Геннадій Корбан ще взимку казав, що поки що лише втрачає. І не погодитись з ним важко. Які б дивіденди не мала дніпропетровська команда, війна поставила перед нею вимогу покласти на олтар свій внесок. І Коломойський з командою цей внесок зробив. При чому зробив його вчасно, без вагань, торгівлі і без «донецьких» театральних гудінь в клаксони.

Коломойський зумів огородити Дніпропетровщину захисним муром від ворога, а Донецьк потерпає від бандитського свавілля

Можливо саме тому Коломойський зумів огородити Дніпропетровщину захисним муром від ворога, а Донецьк потерпає від бандитського свавілля. «Бєня», як по-доброму фамільярно його прозвали в народі, - позитивний герой цієї страшної казки, який усвідомлює свою беззаперечну харизму. А позитивні герої в таких казках або стають остаточними переможцями, або згорають в печах.

Так вийшло, що події останніх днів розгорнули Коломойського проти всіх. Деякі журналісти, які ще вчора їздили до Давосу (форум, який для Кучми – батька українського олігархату – став непоганою «пральнею») почали перечитувати епітім’ю з ще недоведеними «гріхами» Ігоря Валерійовича. Загал задався абсолютно справедливим питанням – чи єдиним Коломойським жив вітчизняний олігархат? Чому саме Коломойського спровокували на відвертий антагонізм? Чи не порушив Коломойський певний неписаний закон? В цьому плані згадаємо про «батька олігархату» і наїзди «плюсів» на останнього. Та і рейтинг очільника Дніпропетровської області по Україні разом із стратегічним значенням регіону у війні Росії проти України натякає на виняткову роль Ігоря Коломойського у владному розкладі. Історії з «нафтами» в цьому плані виглядають як привід для того, щоб загнати в кут персону, яка набрала оберти.

Але що далі?

Помітна справедлива критика Арсенія Яценюка, на якого списують всі гріхи державної політики, з одного боку, а з другого видно як піднялась хвиля «побиття» Коломойського. Якщо Петру Порошенку не потрібен ні Яценюк, як баласт, що згорає, ні голова Дніпропетровщини Ігор Коломойський, то виникає закономірне питання – кого бачить Президент замість них? Може варто Президенту зупинитись у «зміцненні вертикалі», яка має для загалу якийсь незрозумілий стрижень? У країни наразі є один вихід – гуртування, синергія зусиль, а не гасіння один одного.

Передача нової броньованої техніки Національній гвардії

Президент хоче покінчити з воєнізованими угрупуваннями при олігархах. Ідея вірна. Безумовно українські «Мхедріоні», щоб не називати їх «бригадами», не можуть бути в перспективі зміцнюючим фактором. Державницька військова вертикаль в цьому плані необхідна. Але хто буде будувати таку вертикаль і на яких засадах, коли військові на блокпостах тримаються в останніх штанях, а за ними стоїть з голочки вдягнена Нацгвардія? Чи є у Президента взагалі бачення стратегії формування української оборони? Сама війна довела які принципи організації військових були ефективними на фронті, а які хибними. Може Президента лякають підозрами ніби гармати 1947-го року випуску військові можуть розгорнути на Київ? Впевнений, що наші військові цього не допустять. Але тоді може владі варто спочатку припинити ділити військових на еліту і гарматне м’ясо?

Заступник голови Дніпропетровської ОДА Геннадій Корбан прямо сказав, що успіхи в АТО сумнівні. В понеділок на брифінгу в Дніпропетровську він заявив, що київська влада «прокралася» і «забрехалась», їй пора піти. «Годі брехати про децентралізацію, вистачить брехати про успіхи при проведенні АТО, про кількість загиблих, у нас є точні дані, які ми збираємо весь цей час, про становище української армії та її забезпечення», - заявив Корбан. Це не просто заяви. Це звинувачення, в яких Корбан відверто говорить про злодіїв і про брехню власному народу.

Зрозуміло, що Донбас олігархам Дніпропетровщини не болить. Донбас їх цікавить лише як прикордонна з їхніми вотчинами територія, яка програна, здана і з нею треба якось співіснувати до кращих часів. Це помилка. Кращих часів не буде. Буде наступ до якого у Путіна все готово – з моря і суші. Як відомо 23 березня Палата представників США закликала Обаму надати Україні летальне озброєння. Відповідну резолюцію ухвалили, враховуючи підтримку 348 представників нижньої палати Конгресу. Перший заступник голови фракції "Справедливая Россия" Михайло Ємєльянов заявив, що у випадку схвалення Обамою згаданого документу, російський парламент має повернути президенту Володимиру Путіну право вводити війська на територію України. Ємєльянов говорить про відкриту допомогу російським бандитам на Донбасі та саме введення військ на українську землю. Нагадаємо, що рік тому 1 березня 2014 року російська Рада Федерації розглянула звернення Путіна про використання військ РФ на території України і одноголосно рекомендувала сенаторам підтримати його. Влітку це рішення було відмінене, але не забуваємо про наслідки до яких воно призвело і те, що в Росії подібні рішення приймаються не для балаканини. За умов війни олігархів чергова весна може стати для України забарвленою в триколори. Ми самі ослаблюємо внутрішній спротив. А може хтось робить це навмисне, граючи на класичних слабостях нашого одвічно недорозвинутого до державницького мислення «дворянства»?

...А на блок постах воюють так, як це робили діди в 45-му

Військовий з Дніпропетровщини, який зараз перебуває на фронті, так прокоментував цю ситуацію: «Для тих хто намагається продавати чи шматувати Україну. Подумайте. Через якісь 5-7 років отримають паспорти діти, котрі писали листи на фронт...» і порадив перечитати вірш Кобзаря: «А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!». Солдат, який знаходиться під щоденними обстрілами бойовиків, звертається до слів Шевченка не дарма, відчуваючи що найнебезпечніша куля може прилетіти саме із-за спини. Залишається лише звернутись до богемного панства - не стріляйте хлопцям в спину.

З’ясовування стосунків на такому високому рівні ще й на очах загалу є небезпечною виставою. Ігоря Коломойського призначали губернатором не вчора і знаючи його бізнесові інтереси. І треба визнати, що поведінка його як губернатора, як людини, яка захистила інтереси не лише свого регіону, корелює з державницькими векторами. Ні до чого окрім розбрату (а зараз суспільство вже набуло ще один рубець непорозуміння) такі «бої гігантів» не принесуть. Все це вкладається в давно озвучену політику Кремля по нищенню України руками самих же українців (певно через своїх агентів на різних щаблях).

16 квітня 2024, вівторок

utmx_section("Headline")Полювання на вовка

Полювання на вовка