Аратта - На головну

23 жовтня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейських нагород. В 1747 році Г.Орлик одружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Шпек: членство у СОТ є ключовим для вільної торгівлі з ЄС

Думка українця 13815 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 12.09.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Голова представництва України при Євросоюзі Роман Шпек
Голова представництва України при Євросоюзі Роман Шпек
У середу Європейська комісія повинна розглянути та затвердити директиви для проведення переговорів з Україною стосовно нової угоди про співпрацю, адже термін діючої Угоди про партнерство та співробітництво спливає у кінці наступного року.

Від того, чим конкретно буде наповнений цей документ, залежить і подальший розвиток стосунків Києва та Брюсселю. Саме його параметри будуть визначати як процес наближення до Європи, так і процес реформ, які необхідні аби покращити, не говорячи вже про те, щоб наблизити до європейських, умови життя українських громадян.

Якою може бути майбутня угода? чи будуть поглиблені стосунки з Європейським Союзом, і якщо так – то чи може це призвести до якісно нового співробітництва Києва та Брюсселю? Коли ж нарешті буде спрощений візовий режим для українців, які подорожують країнами ЄС?

Про це все, та про інші аспекти співробітництва України та Європейського Союзу в інтерв’ю нашому кореспонденту в Брюсселі Ірині Сомер голова представництва України при Євросоюзі Роман Шпек.

Бі-Бі-Сі: На скільки важливим для України буде рішення, яке планується прийняти в Європейській комісії 13 вересня?

Роман Шпек: Засідання є надзвичайно важливим для української сторони тому що Європейська Комісія повинна розглянути і схвалити позицію щодо змісту принципів нової угоди між Україною та ЄС на заміну діючої угоди про партнерство та співробітництво.

Дана угода після того буде передана на розгляд країнам-членам і ми очікуємо з твердою впевненістю, що цей мандат країнами-членами буде затверджений до кінця поточного року і вже з січня під час німецького головування ми зможемо розпочати повномасштабні переговори щодо укладення нової угоди між Україною та Європейським Союзом.

Бі-Бі-Сі: Чи відомі вже рамки угоди, якою може бути кінцева мета?

Роман Шпек: Кінцева мета – посилення і поглиблення політичного співробітництва між Україною та ЄС, посилення торговельно-економічного співробітництва на основі створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, закладення умов для поступової інтеграції української економіки до внутрішнього ринку ЄС.

Також передбачатиметься широке поглиблене співробітництво з питань стандартизації та визнання придатності промислової продукції, в сільському господарстві, ветеринарії, енергетиці, юстиції та внутрішніх справ, питання спільної зовнішньої безпекової політики, європейської політики безпеки та оборони. Це – широкомасштабна за своїм змістом та характером угода, яка винесе стосунки між Україною та ЄС на якісно новий рівень.

Бі-Бі-Сі: Чи можна говорити про те, що питання стосовно зони вільної торгівлі буде окремим та широким пунктом цієї угоди?

Роман Шпек: Безперечно, зона вільної торгівлі буде основним елементом нової угоди. На сьогоднішній день та позиція, яка висловлюється європейською стороною під час наших двосторонніх консультацій говорить про те, що вони бачать цей елемент як елемент, один з елементів нової великої угоди. Не має схильності такої серед країн-членів на сьогодні, але це ще не кінцева позиція, щодо того, що може буде укладено дві угоди. Хоча сама зона вільної торгівлі закладатиме такі основи, що в подальшому на реалізацію її окремих положень можливо укладатись окремі угоди щодо співробітництва в галузі сільського господарства, в галузі транспорту чи інших, але це в секторіальних угодах.

Бі-Бі-Сі: Чи є вступ України в СОТ обов’язковою умовою для укладення такої угоди?

Роман Шпек: Безперечно. На сьогоднішній день це однозначна консолідована позиція і Європейської Комісії та країн-членів ЄС, що початку переговорів щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС повинно передувати приєднання України до Світової Торгівельної організації.

Бі-Бі-Сі: Чи можна говорити про те, що пункт нової угоди стосовно зони вільної торгівлі буде відкладений до того момент, коли Україна стане членом СОТ?

Роман Шпек: Перше, що мандат який буде затверджуватися, буде передбачати положення що набуття членства в СОТ повинно передувати укладенню угоди, і ті кроки, які вживаються сьогоднішнім урядом та Верховною Радою і ті заяви, які зроблені українськими міністрами, дають мені і надію і впевненість у те, що до періоду початку офіційних переговорів ми можемо значно просунутись по завершенню адаптації законодавства, так як з двосторонніми переговорами, по суті, майже завершено.

Бі-Бі-Сі: Технічно ми починаємо переговори не будучи членами СОТ?

Роман Шпек: Ми на сьогоднішній день ведемо неофіційні консультації. Тому що ні українська сторона не має офіційно затвердженої позиції, ні ЄС не має позиції. 13 числа буде затверджена тільки позиція Європейської Комісії, яка повинна офіційно бути обговорена і підтримана чи скоректована на основі позицій 25 країн-членів. Затвердження мандату можливе в грудні місяці. Це означає, що німецьке головування буде готове розпочати такі переговори з Україною з початку свого головування, з січня 2007 року. Я думаю, що той прогрес, якого всі в Україні очікують щодо адаптації законодавства і перенесення роботи в завершальну фазу щодо продовження формальних процедур набуття членства вони можуть дати можливість починати такі переговори, але критерієм чи мірилом виступатиме рівень адаптації українського законодавства до норм і положень СОТ.

Бі-Бі-Сі: Чи буде Україна наполягати на пункті про асоціацію?

Роман Шпек: Для нас це не кінцевою метою. Кінцевою метою для України є набуття повноправного членства в ЄС. І для нас надзвичайно важливо, щоб в положенні угоди чи в її преамбулі знайшли в тій чи іншій формі відображення такі прагнення. Чи це буде у формі визнання, що стаття 49 сьогодні діючої конституції дає право будь-якій державі… Перед нашим інтерв’ю я продивився старі газети. Я прочитав в Інтернейшенел Геральд Трибьюн статтю про перший візит президента Європейської Комісії пана Баррозу на Балкани. І він, виступаючи в Сербії, в Белграді, говорить – ви – європейська держава, ви маєте всі права бути членом ЄС. Я людина дуже довірлива і я вірю, що ЄС побудований на цінностях, і вони мають одинакові принципи. Я пам’ятаю, коли нам продавали європейську політику сусідства, нам говорили, що буде диференціація, але не буде дискримінації.

То я не розумію, як зможе пан Баррозу в майбутньому, розуміючи, бо це не потребує доведення – це не теорема, а аксіома, що Україна – європейська держава, як він не може визнати того, що Україна має право на членства. Другу статтю я читав в тій же Інтернейшенел Геральд Трибьюн, де комісар з питань розширення пан Рен говорив про те, що розширення – це надзвичайно успішний проект ЄС, який дав дуже багато і не тільки в останні роки, а на протязі останніх 20 років – подолати наслідки диктаторських режимів в Іспанії і Португалії, наслідки краху комуністичної системи і так далі.

І пан Рен говорить, що надзвичайно краще експортувати стабільність шляхом розширення ЄС, чим, штучно його зупиняючи, породжувати нестабільність на кордонах ЄС. В той же час я усвідомлюю проблеми, які існують в країнах-членах і з прийняттям конституції, і не адаптовані інститути ЄС до нового розширеного ЄС. Але тут кожен повинен зайнятись своїм домашнім завданням. Вони – робити ЄС таким, який зможе приймати ефективні рішення з усіх питань, в тому числі з питання спільної зовнішньої безпекової політики, і механізм прийняття рішень буде ефективним, і Європейські інститути не будуть віддалятись від своїх громадян, а ми в Україні повинні вирішувати своє домашнє завдання.

Це – демократичні і ринкові реформи. І той момент наступить, коли ми разом зійдемося в єдиному розширеному Європейському Союзі. Я переконаний, що в тій чи іншій формі ці положення будуть відображені в новій угоді. Мені трудно сказати, яка форма буде кінцевою, тому що це буде настирлива, не боюся вжити слова «боротьба» двох делегацій України та ЄС, але я вірю, і вірю через те, що ми маємо право, як європейська держава і я не вірю в те, що наші європейські партнери можуть продовжувати політику подвійних стандартів до України у порівнянні з іншими європейськими державами.

Щодо угоди про спрощення візового режиму та реадмісії.

На сьогоднішній день я можу сказати з впевненістю, що сторони близькі до укладення угоди, як ніколи. 12 числа цього місяця в Києві відбудуться, я вважаю, останні консультації, які дадуть можливість в найближчий час розпочати останній, четвертий раунд офіційних переговорів з тим, щоб завершити переговорний процес і передати угоду на парафування, а потім – на підписання. Ми очікуємо, що основні події відбудуться вже в жовтні місяці на самміті Україна-ЄС – 27 жовтня в Хельсинки.

Основними положеннями цієї угоди є наступні елементи: це те, що ЄС визнає і надасть право надання безкоштовних віз певній категорії українських громадян, серед цієї категорії – учні, журналісти, студенти, спортивна молодь, пенсіонери, люди, які їдуть на лікування чи на сумні події – поховання членів їх сімей. Список категорії цих осіб, на яких поширюється пільги, досить широкий – він також включає водіїв міжнародного транспорту і багато іншого. Також угода передбачає спрощення візових процедур.

Українські громадяни, напевно, добре пам’ятають ті незручності, які приходиться відчувати, перебуваючи перед консульською установою тої чи іншої країни ЄС. Ми досягли домовленості, що ті процедури будуть і спрощені, і уніфіковані для всіх країн ЄС.

Також ми передбачаємо в угоді про реадмісію, що ЄС надаватиме значну фінансову допомогу Україні для розвитку захисної інфраструктури, для влаштування прикордонної інфраструктури з метою припинення чи різкого зниження кількості тих нелегальних мігрантів, які проходять через територію України з африканських, азійських країн, Росії, Білорусії, прямуючи на Захід до країн ЄС. Головне, що в угоді буде передбачено, що Україна та ЄС мають стратегічну мету встановити в майбутньому безвізовий режим між собою для громадян України та ЄС.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Думка українця»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Той, хто проявляє жалість до ворога, безжалісний до самого себе”
Френсіс Бекон

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.