Аратта - На головну

21 січня 2017, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- у 1919-1920 роках Кам`янець-Подільський ненадовго став державним центром України - останньою столицею УНР. Сюди перемістилися Директорія та Уряд УНР. В місті постав Комітет охорони Республіки. Однак у 1920 році Червона армія розгромила війська УНР.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Судити та карати українських високопосадовців можуть тільки США

Думка українця 11966 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 13.09.2006 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Лідер партії "Громада" Павло Лазаренко
Лідер партії "Громада" Павло Лазаренко
Дев’ять років ув’язнення та 10 мільйонів доларів штрафу. Так закінчились розслідування та суд над колишнім українським прем’єр-міністром Павлом Лазаренком, що розпочались сім років тому.

Тоді Лазаренко прибув до США у пошуках політичного притулку. Найбільш іронічним у винесенні вироку Лазаренку американським судом виглядає те, що цього ніколи б не сталось в Україні, де депутат завжди був і зараз залишається над законом.

Якби Лазаренко залишився в Україні або був виданий Україні Сполученими Штатами, його б ніколи не засудила прокуратура, і тим паче проти нього ніколи не відкрили б судової справи.

На касетах, незаконно записаних майором Миколою Мельниченком в кабінеті президента Леоніда Кучми, у 2000 році Кучма розмовляє про Лазаренка з тодішнім прокурором Михайлом Потебеньком.

Кучма пропонує попросити США видати Лазаренка Україні. Потебенько заперечив, назвавши це не дуже вдалою ідеєю, оскільки примусити Лазаренка свідчити у судді означало б вплутати у справу і Кучму, і інших високопосадовців.

А, як відомо, обіймаючи посаду прем’єр-міністра у 1996-1997 роках, Лазаренко отримав від президента Кучми дві державні медалі.

Жодного з урядовців Кучми не було покарано за зловживання службовим становищем, порушення виборчого законодавства чи розправи над журналістами та політичними опонентами.

Ці покарання є ще більш малоймовірними зараз, коли ці ж високопосадовці є народними депутатами і мають депутатський імунітет.

Чиновники доби Кучми навіть не підозрювали, що Ющенко, прийшовши до влади, буде настільки милосердним та толерантним до їхніх злочинів.

Натомість перебільшені побоювання, пов’язані з перемогою Ющенка на виборах, змусили деяких державних мужів, зокрема міністра транспорту Георгія Кірпу, покінчити життя самогубством.

Значній кількості урядовців епохи Кучми ніхто не перешкоджав втекти в сусідню Росію, де їх прихистила російська влада як політичних союзників. Але як ті чиновники часів Кучми, що втекли до авторитарної Росії, так і ті, що залишались в демократичній Україні, - усі уникнули кримінальної відповідальності.

Минулого року донецький олігарх та депутат партії Регіонів Ренат Ахметов сховався в Монако, побоюючись відкриття судової справи і розслідувань, які розгорнули щодо нього.

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко звинуватив Ахметова у причетності до серії вбивств кінця 1980-х. Але вже минулого місяця президентський Секретаріат включив ім’я Ахметова до списку найвпливовіших українців і винагородив донецького олігарха державною медаллю.

Єдиним посадовцем, що шукав "політичного притулку" в США, а не у Росії був колишній губернатор Сумської області Щербань.

Крім Лазаренка, серед колишніх державних мужів Кучми, що ймовірно зловживали службовим становищем, Щербань єдиний, хто може бути притягнутий до відповідальності та засуджений у суді.

На день незалежності України, президент Ющенко заявив, що суспільство прагне рівності усіх громадян України перед законом. Проте, Ющенко справедливо відзначив, що "Ми поки не досягли цього".

Українська влада запекло бореться за перетворення України на правову державу.

Проте, у 2004 році, останньому році правління Кучми, згідно з опитуванням фонду Демократичні ініціативи, 76 % українців вважали, що рівності усіх перед законом в Україні не досягнуто.

За два роки президентства Ющенка цей показник зменшився лише до 75 %.

73% та 75 % українців відповідно, вважають, що якщо мати гроші або перебувати при владі, то можна уникнути правосуддя.

Іншими словами, інертність адміністрації Ющенка в питаннях покарання колишніх посадовців Кучми змушує українців вважати, що не існує верховенства права в Україні.

Як кажеться в українському анекдоті, якщо ти вкрав капустину, то ти можеш загриміти в тюрму. Але якщо ти вкрав мільйони, - балотуйся до парламенту і навіть якщо ти маєш кримінальне минуле, президент все одно запросить тебе підписати універсал та сформувати уряд.

Українському прогресу на шляху до правової держави перешкоджають п’ять успадкованих адміністрацією Ющенка недоліків та суперечностей.

По-перше, "нові" правлячі еліти не прибули звідкись ззовні. Президент Ющенко вірою-правдою служив президенту Кучмі з 1994 по 2001 і вони обидва публічно засудили антикучмівські протести у лютому 2001 року.

Як показали події після Помаранчевої революції, правлячі еліти України захищають одне одного від кримінальної відповідальності. Звичайно, президент Ющенко дав розпорядження провести розслідування за звинувачення в корупції, висунуті тодішнім главою президентського Секретаріату Олександром Зінченком щодо бізнес-союзників президента.

Але, з іншого боку, Ющенко заявив, що заздалегідь знає: жодних доказів не знайдуть. Такий коментар президента став своєрідним сигналом для прокуратури не знаходити жодних доказів.

У вересні 2005 року, президент Ющенко та лідер опозиції Віктор Янукович підписали меморандум, за яким партія Регіонів повинна була б голосувати за кандидатуру Юрія Єханурова на посаду прем’єр-міністра.

В Меморандумі президент Ющенко пообіцяв дати амністію тим, хто порушував вибори, і повернути недоторканність депутатам місцевих органів влади.

Таким чином, Лазаренко виявився єдиним українським депутатом, чию депутатську недоторканністю було скасовано парламентом. Вимогу Кучми скасувати недоторканність Тимошенко парламент відхилив.

По-друге, немає політичної волі на те, щоб розглядати справи чиновників в Україні. Лише США змогли засудити одного українського політика.

Сергій Ківалов, голова Центральної виборчої комісії у 2004 році, його звинувачували у порушеннях виборчого законодавства та фальсифікації результатів виборів, а зараз він є депутатом від Партії регіонів.

Його не притягнули до кримінальної відповідальності і він й надалі залишається деканом однієї з найпрестижніших Юридичних академій України в Одесі. Зараз він очолює парламентський комітет з питань правосуддя.

По-третє, адміністрація Ющенка завжди розходилась у питаннях ставлення до минулого.

Юлія Тимошенко вірить, що вона відстоює ідеали Помаранчевої революції, підтримуючи відкриття кримінальних справ щодо злочинців доби Кучми, зокрема закликаючи розслідувати приватизаційні справи минулих років.

Натомість президент Ющенко та "Наша Україна" не погоджуються з підходом Тимошенко.

У зверненні до парламенту в день обрання прем’єр-міністром Віктора Януковича, Ющенко зазначив: "Не слід шукати проблеми в минулому. Це єдиний вихід в даній ситуації".

А голова президентського Секретаріату Олег Рибачук назвав взаємні звинувачення Ющенка та Януковича під час виборів 2004 року "просто асиметричними", "імпульсивними" та "брудними речами".

Без сумніву, Україні потрібне примирення між непримиренними політичними групами та регіонами, розділеними на два табори після виборів 2004 року. Але чи це примирення варте того, щоб жертвувати фундаментальними принципами правової держави, а саме – рівністю усіх перед законом?

По-четверте, минулого місяця президент Ющенко урочисто відкрив пам’ятник колишньому лідеру народного РУХу В’ячеславові Чорноволу. Було поновлено розслідування обставин загибелі Чорновала у, на думку багатьох, підозрілій автоаварії в березні 1999 року.

Якщо поновлене розслідування доведе, що смерть Чорновала не була "нещасним випадком", чи шукатиме адміністрація Ющенка головних організаторів цього злочину? Це дуже сумнівно, враховуючи те, як велось розслідування вбивства журналіста Георгія Гонгадзе у 2000 році.

Лише трьох міліціонерів середнього рангу було засуджено. Організатори вбивства Гонгадзе ніколи не підпадали під слідство, деяким з них дозволили залишитись в політиці, навіть після їхньої відставки, іншим дозволили втекти з України, а дехто навіть не був застрахований від убивств.

По-п’яте, адміністрація Ющенка, яка урочисто присягалась дотримуватись Конституції та верховенства права, також не завжди дотримується закону.

Неконституційними були президентські декрети початку 2005 року, видані з метою розширити повноваження Національної ради з питань безпеки та оборони, так щоб вона стала противагою уряду Тимошенко.

Закон, прийнятий 4 серпня і того ж дня підписаний президентом Ющенком, що перешкоджає Конституційному суду переглядати конституційну реформу, є нелегітимним.

Принаймні так вважає американський суддя Богдан Фуртей, який тривалий час був радником Міжнародного інституту правової реформи в Україні. На його думку, президент Ющенко не має права узурпувати владу Конституційного суду.

Міністр юстиції та член "Нашої України" Роман Зварич проігнорував кінцевий термін, коли треба було скласти свої депутатські повноваження. А саме міністр юстиції, як ніхто інший, повинен бути для суспільства зразком законослухняності.

Після повернення Януковича до уряду, в якому переважають чиновники часів Кучми, Українська революція перебуває на роздоріжжі.

Україна або повільно рухатиметься демократичним шляхом або ж повернеться до застою часів Кучми.

Верховенство права є наріжним каменем демократії, тому теперішня доба потребує радикальних інституційних та культурних перетворень.

Dr. Taras Kuzio is a Senior Fellow at the German Marshal Fund of the USA (GMFUSA) and a Professor at the Institute for European, Russian and Eurasian Studies, George Washington University where he teaches on contemporary Ukraine.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Думка українця»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Знання певних принципів легко компенсує незнання деяких фактів ”
К. Гельвецій

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.