Аратта - На головну

23 січня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в селі Лемеші (Чернігівська область) на початку XVIII століття народився хлопчик Олексій Розум. У вільний від випасу корів час, він співав у сільскому церковному хорі, де був помічений, відправлений до Петербургу й згодом став графом Розумовським й вінчаним чоловіком імператриці Елизавети (щоправда без права престолонаслідування). Брат графа Кирило у 18 років (!!!) очолив петербургську академію наук, а згодом ще й став гетьманом Лівобережної України...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Реалії “русского міра”. За межею бідності: як живе кожен шостий житель Росії

Добробут 9264 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 10.07.2015 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Реалії “русского міра”. За межею бідності: як живе кожен шостий житель Росії
Кількість бідних людей у Росії зросла до 23 мільйонів осіб..

DW попросила звичайних росіян, зарплата яких впала нижче прожиткового мінімуму, розповісти про їхній бюджет.

Кількість росіян, які живуть за межею бідності, стрімко зростає. У середині червня це визнала російська Федеральна служба державної статистики (Росстат). Відомство опублікувало дані, за якими кількість жителів із доходом нижче прожиткового мінімуму в першому кварталі поточного року зросла на 3,1 відсотка в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року. Бідних стало на три мільйони більше. Всього їх у Росії 23 мільйони, або майже 16 відсотків населення.

Виною цьому - криза російської економіки і прискорення інфляції. Прожитковий мінімум, тобто вартість набору мінімально необхідних людині продуктів, товарів і послуг, у всіх регіонах почав різко зростати. На початку року в середньому він виріс на 17,3 відсотка - за даними Росстату. Економісти впевнені, що реальна кількість бідних вища за офіційні дані, і найближчим часом вона й далі збільшуватиметься.

DW опитала людей із різних регіонів Росії, які через кризу опинилися за межею бідності, як вони ведуть свій бюджет і як виживають на вкрай низькі зарплати. Майже всі бідними себе не вважають і впевнені, що "навколо багато так живуть, якщо не гірше". Деякі з них попросили змінити свої справжні імена.

"На м’ясо вже не вистачає"

Тетяна Сетдарова працює санітаркою у психіатричній лікарні Біробіджана, їй 41 рік. Свою роботу вважає важкою, але до цього жінка вже звикла: "Важко терпіти психічно хворих людей і дихати випарами препаратів, у нас всі співробітники - алергіки. Але зараз вже звикла, не звертаю уваги". Прожитковий мінімум у регіоні - 13129 рублів, зарплата Тетяни з усіма можливими підробітками, у тому числі зі ставкою прибиральниці, у середньому складає 10 тисяч рублів.

"Грошей катастрофічно не вистачає. Синові шість років, я його виховую одна, з чоловіком розлучена. Але за чоловіка доводиться віддавати кредит - 5000 рублів. ЖКГ - ще 5000, я плачу навпіл із братом. Все інше йде на сина - 2000 на садок, 1200 на підготовку до школи. 1500 на дорогу ", - говорить Тетяна. Вона додає, що якби не прибирала іноді квартири для підробітку, то їсти було б зовсім нічого, але "на м’ясо найчастіше все одно не вистачає".

Тетяна дуже хоче, аби зарплату в лікарні підняли хоча б до прожиткового мінімуму, і мріє з’їздити до родичів у сусідню область, однак "поки на це немає грошей".

"У відпустку буду працювати - грошей все одно немає"

Михайлові Панкоєву 25 років, він працює у Москві фахівцем першого розряду у федеральному міністерстві, в якому саме - не уточнює: "Раніше у мене був бізнес у сфері консалтингу, але він не пішов угору, частково через мою недосвідченість, частково через кризу. Зараз мені хочеться отримати досвід у сфері законодавчої роботи, тому я тут. Але буде можливість - піду знову в бізнес".

Прожитковий мінімум у столиці становить 16296 рублів, зарплата Михайла - 15170 рублів: "Мені довелося жорстко обмежити себе у витратах. 3000 залишаю на дорогу і дрібні витрати, решту віддаю в сімейний бюджет. Ми живемо вчотирьох - батьки, я і моя наречена, тому на оренду не витрачаємось. На вихідних проводимо час у танцювальній школі і столичних парках, виходить відволіктися від рутини. У відпустку, швидше за все, буду працювати - грошей все одно немає".

"Доношую одяг за подругами"

Ользі Миколаївні із Саратова 50 років, вона працює з документообігом у газовій компанії. Зарплатня з усіма підробітками складає близько 10000 рублів. І хоч прожитковий мінімум у місті складає 8892 рублі, грошей жінці все одно не вистачає. "Усі гроші йдуть на харчування і ліки. Їжу намагаюся купувати, де дешевше, але м’яса все одно їм дуже мало. Одяг і взуття дозволити собі практично не можу, рятують подруги - віддають свої старі речі", - розповідає жінка.

Жінка каже, що доньку вже виховала, у квартирі живе утрьох із сестрою та племінником: "Тіснувато, але роз’їхатися ми не можемо. Зате "комуналку" ділимо на трьох, якщо б не це, грошей би лишалося зовсім мало". За словами Ольги, коштів на розваги в неї практично немає: "Усі мої радощі - прогулятися пішки, сходити на міський пляж, подивитися телевізор. На кафе, кіно чи театри грошей немає. Мрію назбирати грошей на дешевий автобусний тур - з’їздити на море".

"Якщо не брати хабарі - грошей на життя не вистачить"

Миколі Грунічеву з Оренбурзької області (прожитковий мінімум - 8771 рублів) 30 років, раніше він працював у фінансовому секторі, але потім йому запропонували посаду викладача у виші: "Я взяв дві ставки по 7500 рублів, але доводилося буквально жити на роботі. На тиждень бувало по 34 пари, 51 година чистого часу, не враховуючи перерв, "вікон" у розкладі й дороги на роботу".

Потім Миколі довелося відмовитися від другої ставки, інакше зовсім не лишалося часу на життя. "Я зі здивуванням чув по ТБ про зростання зарплат викладачів вишів. У нас у платіжках цифри не змінювалися два роки. Багато хто бере хабарі - тільки так, очевидно, можна звести кінці з кінцями. Нещодавно ставку підняли до 14 000, але інфляція вже з’їла половину"., - скаржиться він. Микола розповідає про свій бюджет: "8000 - на оренду житла, 4000 - на сплату кредиту, 2000 - на проїзд і обід на роботі. Виживаю лише за рахунок підробітків "на стороні" - ці гроші йдуть на продукти й одяг. Заощаджень немає. Про закордонний відпочинок ніхто не думає, звісно".

"Ніколи не знаєш, як обернеться життя"

54-річна Любов Глазкова з Москви раніше працювала оперною продюсеркою і була "більш ніж забезпеченою людиною". Але два роки тому в неї діагностували рак: "Багато хто відвернувся від мене, деякі партнери вирішили не віддавати гроші, "адже все одно помру". У нас все ще вважають, що онкологія - це вирок. Але я вижила, завдяки чоловіку, друзям і власній наполегливості - рак вдалося перемогти".

Зараз Любов отримує пенсію по інвалідності, 13 000 рублів. Грошей не вистачає: "Мені потрібні ліки за 6000 рублів, безкоштовні державні не підходять. 3000 я плачу за квартиру. На решту 4000 я повинна вдягнутися, взутися і прогодуватися. Вижити на ці гроші не можна, мені допомагає чоловік". Зараз Любов Глазкова збирається активніше зайнятися громадською діяльністю і організувати свою антиракову програму.

"Раніше сир їли щоденно, тепер - раз на тиждень"

Олена Мілашина працює акушеркою в липецькому пологовому будинку, їй 39 років. Ставка - 6000 рублів, прожитковий мінімум - 8900. Додатковий заробіток дає підробіток прибиральницею в лікарні. Вона вважає, що останнім часом економічна ситуація у країні значно погіршилася: "Кілька осіб звільнили, ми тепер виконуємо їхню роботу".

Олена виховує двох доньок: "Дівчатка у мене з різницею у рік, це вигідно - одна за іншою доношує одяг. Три тисячі рублів сплачую за "комуналку", а основні витрати - на їжу. Раніше ми сир їли кожен день на сніданок, зараз - раз на тиждень. М’яса мало їмо, раніше я котлети робила, зараз купую напівфабрикат із соєю - інакше жодних грошей не вистачить. Город допомагає вижити. Зараз, щоправда, негода постійно - згнило все".

На відпочинок, за словами Мілашиної, грошей немає: "Інколи на річку виходимо. Можу зрідка дозволити собі п’ять-шість сардельок, підсмажити на вогні. Мрію купити дівчаткам комп’ютер, доведеться брати кредит". В економічних проблемах жінка звинувачує керівництво країни: "Я ніколи не ходжу на провладні мітинги, навіть якщо зганяють".

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Добробут»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Християнська етика була явним противенством поганської. Коли поганство головними чеснотами громадянина вважало гордість, смілість, неуступчивість, – християнство бачило свій ідеал у покорі, податливості та незлобності. Поганин (культурний чоловік) любив гарну одежу, пахощі, чистоту, тілесну красоту – християнин усе те вважав чортівською спокутою, гріхом та злочином. Світ і природа, що (...) були джерелом усього живого, всієї краси, всієї радості, в очах християнина – се минущі тіні, ілюзії, чортяча мана, джерело зла, гріха та чортячої спокуси. Більшого, повнішого противенства годі собі уявити ”
Іван Франко

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.