Аратта - На головну

23 березня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Реалії “русского міра”. За межею бідності: як живе кожен шостий житель Росії

Добробут 10563 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 10.07.2015 | Всі публікації | Версія для друку

Реалії “русского міра”. За межею бідності: як живе кожен шостий житель Росії
Кількість бідних людей у Росії зросла до 23 мільйонів осіб..

DW попросила звичайних росіян, зарплата яких впала нижче прожиткового мінімуму, розповісти про їхній бюджет.

Кількість росіян, які живуть за межею бідності, стрімко зростає. У середині червня це визнала російська Федеральна служба державної статистики (Росстат). Відомство опублікувало дані, за якими кількість жителів із доходом нижче прожиткового мінімуму в першому кварталі поточного року зросла на 3,1 відсотка в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року. Бідних стало на три мільйони більше. Всього їх у Росії 23 мільйони, або майже 16 відсотків населення.

Виною цьому - криза російської економіки і прискорення інфляції. Прожитковий мінімум, тобто вартість набору мінімально необхідних людині продуктів, товарів і послуг, у всіх регіонах почав різко зростати. На початку року в середньому він виріс на 17,3 відсотка - за даними Росстату. Економісти впевнені, що реальна кількість бідних вища за офіційні дані, і найближчим часом вона й далі збільшуватиметься.

DW опитала людей із різних регіонів Росії, які через кризу опинилися за межею бідності, як вони ведуть свій бюджет і як виживають на вкрай низькі зарплати. Майже всі бідними себе не вважають і впевнені, що "навколо багато так живуть, якщо не гірше". Деякі з них попросили змінити свої справжні імена.

"На м’ясо вже не вистачає"

Тетяна Сетдарова працює санітаркою у психіатричній лікарні Біробіджана, їй 41 рік. Свою роботу вважає важкою, але до цього жінка вже звикла: "Важко терпіти психічно хворих людей і дихати випарами препаратів, у нас всі співробітники - алергіки. Але зараз вже звикла, не звертаю уваги". Прожитковий мінімум у регіоні - 13129 рублів, зарплата Тетяни з усіма можливими підробітками, у тому числі зі ставкою прибиральниці, у середньому складає 10 тисяч рублів.

"Грошей катастрофічно не вистачає. Синові шість років, я його виховую одна, з чоловіком розлучена. Але за чоловіка доводиться віддавати кредит - 5000 рублів. ЖКГ - ще 5000, я плачу навпіл із братом. Все інше йде на сина - 2000 на садок, 1200 на підготовку до школи. 1500 на дорогу ", - говорить Тетяна. Вона додає, що якби не прибирала іноді квартири для підробітку, то їсти було б зовсім нічого, але "на м’ясо найчастіше все одно не вистачає".

Тетяна дуже хоче, аби зарплату в лікарні підняли хоча б до прожиткового мінімуму, і мріє з’їздити до родичів у сусідню область, однак "поки на це немає грошей".

"У відпустку буду працювати - грошей все одно немає"

Михайлові Панкоєву 25 років, він працює у Москві фахівцем першого розряду у федеральному міністерстві, в якому саме - не уточнює: "Раніше у мене був бізнес у сфері консалтингу, але він не пішов угору, частково через мою недосвідченість, частково через кризу. Зараз мені хочеться отримати досвід у сфері законодавчої роботи, тому я тут. Але буде можливість - піду знову в бізнес".

Прожитковий мінімум у столиці становить 16296 рублів, зарплата Михайла - 15170 рублів: "Мені довелося жорстко обмежити себе у витратах. 3000 залишаю на дорогу і дрібні витрати, решту віддаю в сімейний бюджет. Ми живемо вчотирьох - батьки, я і моя наречена, тому на оренду не витрачаємось. На вихідних проводимо час у танцювальній школі і столичних парках, виходить відволіктися від рутини. У відпустку, швидше за все, буду працювати - грошей все одно немає".

"Доношую одяг за подругами"

Ользі Миколаївні із Саратова 50 років, вона працює з документообігом у газовій компанії. Зарплатня з усіма підробітками складає близько 10000 рублів. І хоч прожитковий мінімум у місті складає 8892 рублі, грошей жінці все одно не вистачає. "Усі гроші йдуть на харчування і ліки. Їжу намагаюся купувати, де дешевше, але м’яса все одно їм дуже мало. Одяг і взуття дозволити собі практично не можу, рятують подруги - віддають свої старі речі", - розповідає жінка.

Жінка каже, що доньку вже виховала, у квартирі живе утрьох із сестрою та племінником: "Тіснувато, але роз’їхатися ми не можемо. Зате "комуналку" ділимо на трьох, якщо б не це, грошей би лишалося зовсім мало". За словами Ольги, коштів на розваги в неї практично немає: "Усі мої радощі - прогулятися пішки, сходити на міський пляж, подивитися телевізор. На кафе, кіно чи театри грошей немає. Мрію назбирати грошей на дешевий автобусний тур - з’їздити на море".

"Якщо не брати хабарі - грошей на життя не вистачить"

Миколі Грунічеву з Оренбурзької області (прожитковий мінімум - 8771 рублів) 30 років, раніше він працював у фінансовому секторі, але потім йому запропонували посаду викладача у виші: "Я взяв дві ставки по 7500 рублів, але доводилося буквально жити на роботі. На тиждень бувало по 34 пари, 51 година чистого часу, не враховуючи перерв, "вікон" у розкладі й дороги на роботу".

Потім Миколі довелося відмовитися від другої ставки, інакше зовсім не лишалося часу на життя. "Я зі здивуванням чув по ТБ про зростання зарплат викладачів вишів. У нас у платіжках цифри не змінювалися два роки. Багато хто бере хабарі - тільки так, очевидно, можна звести кінці з кінцями. Нещодавно ставку підняли до 14 000, але інфляція вже з’їла половину"., - скаржиться він. Микола розповідає про свій бюджет: "8000 - на оренду житла, 4000 - на сплату кредиту, 2000 - на проїзд і обід на роботі. Виживаю лише за рахунок підробітків "на стороні" - ці гроші йдуть на продукти й одяг. Заощаджень немає. Про закордонний відпочинок ніхто не думає, звісно".

"Ніколи не знаєш, як обернеться життя"

54-річна Любов Глазкова з Москви раніше працювала оперною продюсеркою і була "більш ніж забезпеченою людиною". Але два роки тому в неї діагностували рак: "Багато хто відвернувся від мене, деякі партнери вирішили не віддавати гроші, "адже все одно помру". У нас все ще вважають, що онкологія - це вирок. Але я вижила, завдяки чоловіку, друзям і власній наполегливості - рак вдалося перемогти".

Зараз Любов отримує пенсію по інвалідності, 13 000 рублів. Грошей не вистачає: "Мені потрібні ліки за 6000 рублів, безкоштовні державні не підходять. 3000 я плачу за квартиру. На решту 4000 я повинна вдягнутися, взутися і прогодуватися. Вижити на ці гроші не можна, мені допомагає чоловік". Зараз Любов Глазкова збирається активніше зайнятися громадською діяльністю і організувати свою антиракову програму.

"Раніше сир їли щоденно, тепер - раз на тиждень"

Олена Мілашина працює акушеркою в липецькому пологовому будинку, їй 39 років. Ставка - 6000 рублів, прожитковий мінімум - 8900. Додатковий заробіток дає підробіток прибиральницею в лікарні. Вона вважає, що останнім часом економічна ситуація у країні значно погіршилася: "Кілька осіб звільнили, ми тепер виконуємо їхню роботу".

Олена виховує двох доньок: "Дівчатка у мене з різницею у рік, це вигідно - одна за іншою доношує одяг. Три тисячі рублів сплачую за "комуналку", а основні витрати - на їжу. Раніше ми сир їли кожен день на сніданок, зараз - раз на тиждень. М’яса мало їмо, раніше я котлети робила, зараз купую напівфабрикат із соєю - інакше жодних грошей не вистачить. Город допомагає вижити. Зараз, щоправда, негода постійно - згнило все".

На відпочинок, за словами Мілашиної, грошей немає: "Інколи на річку виходимо. Можу зрідка дозволити собі п’ять-шість сардельок, підсмажити на вогні. Мрію купити дівчаткам комп’ютер, доведеться брати кредит". В економічних проблемах жінка звинувачує керівництво країни: "Я ніколи не ходжу на провладні мітинги, навіть якщо зганяють".

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Добробут»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Коли ж ви гризете та їсте один одного, то глядіть, щоб не знищили один одного!”
Біблія

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.